В Мюнхені Український вільний університет на межі виживання – старе приміщення вже продали, а про нове нічого невідомо.
Український Вільний Університет був заснований 17 січня 1921 року у Відні, столиці Австрії, а восени того ж року його осідок був перенесений до Праги – столиці Чехо-Словацької Республіки. Ініціаторами заснування приватного українського університету поза межами України були українські професори університетів австро-угорської і російської імперій, письменники, журналісти і студенти, які після Першої світової війни й Українських визвольних змагань опинились на еміграції. У Празі Університет одержав приміщення і фінансову підтримку від уряду Чехо-Словацької Республіки очолюваного президентом Томашом Масариком. У тому часі у Празі проживала значна кількість українських професорів та студентської молоді, що сприяло розвиткові Університету. Після того, як Чехо-Словаччина увійшла до соціалістичного табору – університет було перенесено вдруге – вже в Мюнхен.
Ми зв’язалися телефоном із Мюнхеном, де на питання відповідав колишній працівник університету Роман Шупер, який мешкає в Мюнхені і свого часу брав участь в одній із ініціатив допомоги університету.
– Тож, як закінчилось фінансування в університету?
– В першу чергу воно закінчилось тому, що цей університет раніше був фінансований федеральним урядом Німеччини та урядом Баварії, але це фінансування припинено. Були перемовини з українськими фундаціями. Була розмова з адміністрацією президента, вони не погодились на умови, які були поставлені. Опинились у такому скрутному положенні, що потрібно продавати будинок.
– Чи були серйозні пропозиції з України?
– Так, Сергій Тарута погодився купити це приміщення. І коли прийшла інформація, що є з України бажаючі – вони швидко продали якомусь німцеві – приватній особі. Немає ніяких офіційних повідомлень, кому і за скільки продали. За неофіційною інформацією його вартість – біля 10 мільйонів євро, а продали начебто за 7,5 мільйонів. І є повідомлення, що купили новий будинок і теж невідомо, де і за скільки.
За оцінкою журналу Форбс – Сергій Тарута, донецький підприємець – входить до 500 найбагатших людей планети (оцінка багатства – 2 мільярда доларів США ).
|
|
– Чому так поставились до пропозиції?
– Я вважаю, що це було несерйозне ставлення до пропозиції з України, це може надалі негативно вплинути на відносини України та УВУ.
– Чи це проблема, якщо університет буде в іншому приміщенні?
– Він має не тільки грошову цінність, а й велику моральну, його український студент індетифікує, що саме в цьому будинку діяли провідні науковці української діаспори. Тут, треба сказати, що це не просто будинок. Це будинок, який уфондував українському суспільству Блаженніший патріарх Йосип Сліпий.
Мені здається, що керівництво було зацікавлене продати будинок неукраїнцю.
Роман Шупер
– Хто зараз керує університетом?
– Ректором Іван Мигул, а канцлером Микола Шафовал. Мені здається, що в них була зацікавленість його продати – і не українцю. Мій батько був деканом Українського вільного університету, я працював у ньому від 70-x до початку 90-х у видавництві при університеті. Зараз там навчається начебто 149 студентів, хоча я собі думаю, що це є надто перевищена цифра, мені говорили викладачі, що приходять на якийсь курс четверо-п’ятеро слухачів.
Залишається тільки чекати офіційних повідомлень з поясненням – чому продали, кому і за яких обставин. І чому ж не дали зберегти приміщення українській стороні? Хоча – за такі гроші – тему можна зам’яти дуже професійно.
Ориґінал: ТСН.ua
Хата скраю Hata skraju 