“Материнка” запрошує до нового ігрово-навчально року в Берліні.


“Материнка” запрошує до нових занять з дітьми.


1 вересня 2013 року в 16.00 за адресою Gneisenaustr. 2a, Berlin 10961, 4 поверх (зустріч в 15.45  біля ліфту під аркою)  відбудеться перша зустріч в новому ігрово- навчальному році 2013/2014.  До Вашої уваги – нове приміщення “Материнки”, українська бібліотека для діток і дорослих при редакції онлайн-часопису “Імміграда” (www.immigrada.de), кава, чай і приємна атмосфера. 
 
Запрошуються батьки і діти, бабусі і дідусі, а також всі, кому залежить на збережені українські тотожності і розвитку дітей в українському середовищі в Берліні. На зустрічі обговоримо питання розкладу занять, мовних груп та інші логістичні питання. 

Недільна школа «Материнка» – це коло зустрічей та забави для тих, для кого українська мова – материнська, “материнка”. Ми маємо на меті покращувати рівень розмовної мови дітей з багатомовних сімей, де українська мова вимагає підтримки в її становленні як самостійної мови. Ми знайомимо дітей з українською культурою, літературою та заохочуємо їх до створення унікальної культурної моделі, що поєднає у собі елементи мультикультурного та мультинаціонального середовища Продовжувати читання “Материнка” запрошує до нового ігрово-навчально року в Берліні.

“— Привезли до Берліна, — згадує нині, — а тоді — в містечко Люствельде”


 

http://www.unf.kiev.ua/

Пасічник Олег

Лелеки

Ніяку хату так не любили бусли, як дідову. Торохтіли у небо довгими червоними дзьобами, потім били крилами, спихаючи одне одного з гребеня даху. Перемагали старожили, а молоді пари розліталися в пошуках зручного місця для вимощування гнізда.

Над нашою хатою кружляє лелеча пара. Що вона видивляється? Може, вість яку принесла?

Нікого не залишилося в стародвір’ї з нашого роду, стоїть лише хата, стара й похила, неначе столітня бабуся. Поросла мохом, ледь світиться маленькими вікнами.

А було ж … Коли надходили святки, не було де в оселі  яблуку впасти. Прадід Василь малописьменний, його шкарубка від важкої праці рука може виписати тільки прізвище. А Святе письмо читає непогано. На наші запитання відповідає лукаво: `Слово Боже… О!`

У хаті, яка ніколи не була біленою, на стіні під образами ще й досі можна вичитати слова: `Шануй матір і батька свого` Продовжувати читання “— Привезли до Берліна, — згадує нині, — а тоді — в містечко Люствельде”

“«Кіровоград –Трієр» вчора не виїхав вчасно… “


Люди не мають грошей, що купити води чи кави

Пасажири автобуса, що прямував до Німеччини, добу живуть на автовокзалі

19 серпня 2013 

 50 пасажирів автобуса за маршрутом Кіровоград-Трієр уже добу перебувають на львівському автовокзалі на вулиці Стрийській. Спочатку автобус не пускали самі пасажири, адже виявилось, що квитків продали 55 людям, а місць у салоні всього 49. Відтак розпочалася сварка між самими пасажирами, пише«Новий погляд».

Люди стверджують, що до списку з проданими квитками хтось дописав ручкою ще 6 прізвищ, для яких не було місць.

Чоловіки, що чекають біля автобуса, кажуть, що це «хтось дописав своїх». Однак пані Вікторія, яка виявилась серед тих, кого дописали, каже, що нічого не знала, купувала квитки як і всі 2 місяці наперед.

Як розповідають люди, коли почали дзвонити до перевізника,який обслуговує автобус, а це київська фірма «Колумб-плюс», то її директорка, дізнавшись про стан речей, просто відімкнула телефони і зникла зі зв’язку.

Нарешті, як розповідають пасажири, ті, кому не вистачило місць, поїхали в Німеччину через Варшаву. На квитки до Варшави цим пасажирам гроші збирали теж з цілого автобуса, хто мав можливість, той давав. Врешті, інші 3 людей, яким не вистачило місця, розійшлися по домівках.  Продовжувати читання “«Кіровоград –Трієр» вчора не виїхав вчасно… “

“У 1791 р. В. Капніст за дорученням українських патріотів їздив до Берліна шукати пруської допомоги”


«Sub Igne Immotus»: «Під вогнем неспаленні» – чорним по золоту викарбовано на гербі графів Капністів.
19 серпня 1757 р. у битві під Грос-Єгередорфом в ході Семилітньої війни 1756-63 рр. загинув козацький полковник Василь Капніст.
Його дружина – українська баронеса Софія Дунін-Борковська. Їхні троє синів виховувалися в українському дусі. Найбільш відомий син Василь, який розпочав блискучу військову кар’єру в Ізмайлівському та Преображенському полку з 12 років. Після полкової шкоВ.В. Капністли на знак протесту проти закріпачення українських селян Василь Капніст подав у відставку. Тоді ж він написав перший в царській Росії твір політичної сатири «Ода на рабство». В. Капніст уклав і відправив цариці проект відновлення козацьких полків на Україні, але Катерина ІІ його відхилила. Граф повернувся з Петербурга на Полтавщину в с. Обухівка. Тут збиралися майбутні декабристи, тут В. Капніст написав комедію «Ябеда», про яку І. Франко сказав: «Українець Капніст у своїй «Ябеді» Продовжувати читання “У 1791 р. В. Капніст за дорученням українських патріотів їздив до Берліна шукати пруської допомоги”

” персонал судно-ремонтного заводу терміново евакуювали на Захід, а про українців забули. “


02Доброго дня, шановна пані Ольга Самборська,   пише до Вас Румак Василь Андрійович. Ви – одна людина в Німеччині, до якої можна звернутися рідною мовою без перекладу і висловити свою думку. Мова йде про мого батька Румака Андрія, 1921 року народження, який восени 1941 року поїхав на роботу в Німеччину. Якраз в цей час у Львові перебував високий чин, офіцер воєнно-морського флоту Німеччини, і підбирав для себе молодих обдарованих юнаків (мій батько з дитинства працював помічником коваля). У цю групу потрапив і мій батько. Їх привезли в м. Гамбург у школу, де навчали профессій і мови. Після навчання вони працювали на судно-ремонтних заводах у містах Гданськ, Гдиня, Калінінград, Лієпая. Продовжувати читання ” персонал судно-ремонтного заводу терміново евакуювали на Захід, а про українців забули. “