Український інститут національної пам’яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917-1921 рр. з проханням встановити контакти з працівниками Інституту для можливого надання будь-яких матеріалів (фотографій, документів, спогадів, листів, ін.) про життя та діяльність борців за вільну Україну.
Однією із найцікавіших та найгероїчніших сторінок історії України є період 1917-1921 років, коли внаслідок революційних подій постала Українська держава. У буремних подіях одна одну змінювали влада Української Центральної Ради, Української держави Гетьмана Павла Скоропадського, Директорії УНР, виникла Західно-Українська Народна Республіка, приходили, відступали і знову приходили більшовики, розвинувся масовий національно-визвольний рух.
На початку 1920-х років на більшості територій України встановився тоталітарний більшовицький режим. Згодом, його очільники зробили усе, щоби знищити пам’ять про роки Української революції 1917-1921 років та її учасників. Продовжувати читання ” Український інститут національної пам’яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917-1921 рр. з проханням…”
Архів за місяць: Листопад 2010
“як Сербиненко зробить опір і не видасть грошей”
Продовжуючи дослідження діяльності Андрія Сербиненка в Берліні (див. “Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”), Op-ed з поданого внизу листування встановила, що Андрій Сербиненко відіграв певну роль в житті Володимира Винниченка. Згідно статті “Сербиненко Андрій Миронович – український громадсько-політичний діяч. Член Селянської спілки і Центральної Ради. Кооператор, власник книгарні в Берліні з 1920 р. Від Дніпросоюзу в 1920 р. за дорученням уряду УНР був одним з організаторів Об’єднання центральних українських кооперативів, яке проіснувало до 1923 р. Займався перевезенням і реалізацією книжок в Україні. Автор брошури “Кооперація на селі”(1919).”
Op-ed
Надія МИРОНЕЦЬ (Київ)ЛИСТИ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
ДО ЮРІЯ ТИЩЕНКА (СІРОГО)
(1919–1920 РОКИ)
http://www.nbuv.gov.ua
Талановитого українського письменника і відомого громадсько-політичного
діяча Володимира Кириловича Винниченка (1880–1951) пов’язували багато років
плідної співпраці і щирого приятелювання з видавцем і публіцистом Юрієм
Пилиповичем Тищенком Продовжувати читання “як Сербиненко зробить опір і не видасть грошей”
Місто волі в місті неволі
В Києві з”явилося місто волі (див. внизу).
Op-ed
http://mistovoli.org Вимоги акції протесту 29 листопада 2010 рокуДата публікації 29.11.2010 | Автор admin
1. Ветування Президентом Податкового кодексу.
2. Відставка уряду.
3. Проведення виборів Верховної Ради України в березні 2011 року.
“Сегодня как никогда работополучатели нуждаются в защите и поддержке сильным профессиональным союзом.”
Подаємо інформацію зі сторінки німецької профспілки Верді. На жаль, в списку мов подана інформація є лише російською мовою.
Op-Ed
В единении сила
Объединяя 2,1 миллиона членов ver.di является самым большим независимым самостоятельным профсоюзом мира. Как Объединенный профсоюз сферы услуг мы обслуживаем рабочих и служащих более 1.000 профессий. Это позволяет нам достойно принять вызов 21 столетия.
Вызов
Наша экономика и наше общество переживают глубокие перемены. Границы между отраслями перемещаются, подразделения на предприятиях плавно переходят одно в другое. Предприятия меняют свою структуру и создают новое содержание и формы работы. Под сомнение даже ставятся действующие права наемных рабочих и служащих. Продовжувати читання “Сегодня как никогда работополучатели нуждаются в защите и поддержке сильным профессиональным союзом.”
“З середини 1920-х рр. Ю. Тищенко втратив інтерес до суспільної праці, оскільки не уявляв подальшої політичної перспективи для розгортання українського руху в еміґрації.”
“розвели таке болото, що просто страх бере”, – так написав Ю. Тищенко, який свого часу проживав в Берліні, про стан справ в українській еміграції. Ред. Op-ed прослідковує тенденції в розвитку української діаспори різних часів, паралелі і повтори з метою визначення причин виникнення заторів в розвитку українського закордонного громадського руху. До статей, в яких розглядається аспект взаємовідносин в українській еміграції, частково належить і робота
Ольга МЕЛЬНИК (Київ)ЩОДЕННИК ЮРІЯ ТИЩЕНКА (СІРОГО)
(1919–1924 РОКИ http://www.nbuv.gov.ua
Серед фондів особового походження Празького українського архіву, що збе-
рігаються тепер у Центральному державному архіві вищих органів влади та
управління України, дві збірки належать відомому українському культурному
діячеві Юрію Тищенку. Продовжувати читання “З середини 1920-х рр. Ю. Тищенко втратив інтерес до суспільної праці, оскільки не уявляв подальшої політичної перспективи для розгортання українського руху в еміґрації.”
“Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”
27 листопада 2010 року до ред. Op-Ed завітала пранучка Андрія Сербіненка Флоренс Мінері з Франції. Нагадаємо, що до ред. звернулися нащадки Андрія Сербіненка з проханням допомогти відшукати могилу прадіда Андрія Сербіненка (див. https://ukrajinciberlinu.wordpress.com/2010/11/10/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B2-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB/)
Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках минулого століття. В 1918 році родина Сербіненків (Андрій і його дружина (Чернов?) з двома дітьми Володимиром і Сергієм) переїхали з Києва до Парижу. В 20-их роках Андрій Сербіненко залишив дружину з дітьми і переїхав до Берліна. Після цього про долю батька діти більше нічого не знають. В родині пізніше про діда не говорилось. Правнучка Флоренс плутається в здогадках, де можливо знайти могилу прадіда. Мати Флоренс, Крістіане, вона ж дочка Володимира, сина Андрія Сербенко, мало чим може допомогти донці з пошуками. Першим місцем, куди подалася Флоренс на пошуки, став Берлін. Тут вона і звернулася до нашої редакції. Редакційне дослідження медійних джерел виявило, що Андрій Сербіненко був очільникомТорговельної комісії УНР в Берліні і мав книжковий магазин. Саме про це ред. І повідомила Флоренс. Така висока позиція прадіда Андрія здивувала Флоренс, яка немала жодної уяви про його політичну діяльність. Єдина, що повідомила Флоренс, що прадід здається писав книжки або був журналістом, що не є підтвердженим.
Ми скористалися можливістю сконтактувати зі старожилом української діаспори Берліна професором Богданом Осадчуком. Він повідомив, що дійсно він знав чоловіка на ім”я Сербіненко, який мав український книжковий магазин в Берліні. Пан Осадчук часто відвідував цей магазин, де купував старі українські книжки. Магазин знаходився десь між вокзалом Zoo i Nollendorfplatz. Решту інформації порадив шукати в довоєнних телефонних книжках. Більше нічого про долю Андрія Сербіненка пан професор не повідомив.
Отже, багато залишається ще не дослідженним. Продовжувати читання “Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”
Хата скраю Hata skraju 