Євген Сверстюк: «Коли люди говорять про політику, це означає, що не все гаразд у їхньому житті»

Тетяна Катриченко, «Главред», 26.03.09 // 16:40

Якось Євген Олександрович, дисидент, автор численних книг та статей з літературознавства, психології і релігієзнавства, перекладів з німецької, англійської, російської мов, охарактеризував наш сучасний світ як зазомбований та несміливий.

І йому можна вірити, адже він намагався говорити правду завжди. За те від радянської влади й отримав «похвалу» – сім років таборів і п’ять – заслання. Та навіть після відбуття покарання він не полишив доброї звички не брехати і не мовчати. Лише про політику говорити не хоче.

Євгене Олександровичу, чому ви не хочете відповідати на політичні запитання?

У калюжу глибоко не пірнеш. Про політику найбільше говорять, а то найбездарніша ділянка українського життя. Як громадянин я реагую на неї, але політика сьогодення – політика примітиву. Це не моя тема. Ставити запитання мені такі можна, інша справа, що я можу на них або відповідати, або ні.

То чи не здається вам, що нині українці пішли в політику?

Я думаю, коли люди говорять про політику, це означає, що не все гаразд у їхньому житті. Але у нас постійно говорили про політику. Це навіть висміяли ще Ільф і Петров. Отже, це означає – що болить, про те й говорять. Але такі розмови – показник здоров’я, точніше нездоров’я суспільства.

А який цей стан здоров’я, якщо робити поправку на економічну кризу?

Я думаю, що та криза, яку ми знали від з’їзду до з’їзду за «Совєтів», була страшнішою.

Німці пізнавали українську нонконформістську душу в серці Берліна

Євген Сверстюк в Берліні перед зустріччю в Європацентрі, Берлін, 24.06.2009

24 травня 2009 року українська тематика дійшла до Європейського Інформаційного центру (EUROPÄISCHEN INFORMATIONSZENTRUM BERLIN), що розташований в  центрі Берліна на Потсдамерплатц (Potsdamer Platz) неподалік Брандербургських воріт і в тісному сусідстві з Deutsche Gesellschaft e.v. Німецькі науковці і просто зацікавлені українською історією простистояння совєтському режиму мали чудову нагоду отримати інформацію про український дисиденський рух від свідка часу і носія дисиденської моралі Євгена Сверстюка.

Ініціатором зустрічі виступила ініціативна група молодих українців Берліна з Ukraine Kompetenz Zentrum (www.ukz-berlin.de). Спочатку вони звернулися з пропозицією щодо організації зустрічі з Євгеном Сверстюком до відомого приватного музею Берлінського муру Checkpoint Charlie, власником якого є українка за походженням Олександра Хільдебрандт (Alexandra Hildebrandt). В приміщенні музею розміщена експозиція, присвячена історії українського дисиденства. Доцільність проведення зустрічі з українським дисидентом саме в цьому музеї в рік відзначення 20-ліття падіння Берлінського муру мала на меті привернення уваги до української експозиції і її подальшого збагачення матеріалами .