Kонсолідуюче засідання-нарада 27. червня 2009 рокув м. Франкфурт на Майні


Мюнхен, дня 16.06.2009 року

Вельмишановні Пані та Панове

представники Українських Організацій!

Так як з Вами телефонічно домовлено, подаємо Вам пропозицію порядку денного, наміченого консолідуючого засідання-нарад, яке заплановано на 27. червня 2009 року, в місті Франкфурт на Майні.

Ваші доповнення чи пропозиції щодо порядку денного засідання-нарад, просимо подати до понеділка 22. червня 2009 року, на е-mail адресу Андрія Несмачного fam.nes.@t-online.de

Повідомляємо, що за допомогою голови Українського Товариства у Франкфурті-на-Майні (Ukrainischer Verein Frankfurt am Main e.V.) пана Романа Рокицького, консолідуючі наради-засідання відбуватимуться за адресою:

Kath. Familienbildung
Tituscorso 2 b
60439 Frankfurt

U-Bahnstation Nordwest-Zentrum (U1)

Що стосується питання нічлігів, просимо  Вас ласкаво, особисто звернутись до пана Романа по е-mail roman@rokytskyy.de або телефонічно: 0179-4690237; 06172-1397033. Продовжувати читання Kонсолідуюче засідання-нарада 27. червня 2009 рокув м. Франкфурт на Майні

Відкриття пам’ятної дошки в в місті Бад Емс 22 червня ц.р. о 15.00 год


doshkaДОРОГІ УКРАЇНКИ І УКРАЇНЦІ !

CЛАВА УКРАЇНІ !

Ґенеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні інформує, що 22 червня ц.р. о 15.00 годині відбудеться урочисте повторне відкриття пам’ятної дошки, встановленої у 1976 році Світовим Конґресом Вільних Українців на будинку „Чотири вежі” (Рьомерштрассе) в місті Бад Емс з нагоди 100-річчя підписання російським царем Александром ІІ указу про заборону української мови, яку в 2007 році було знищено невідомими.

У заході передбачено участь представників дипломатичних установ України в Німеччині, місцевих офіційних властей Німеччини, Світового Конґресу Українців та української громади в Німеччині.

Запрошуємо Ваc до участі в зазначеному заході.

ГЕРОЯМ СЛАВА !

23 ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ХРОНОЛОГІЯ)


Джерело: “2000”

А. П. КАРМЕЛЮК

1720 р. Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

1729 р. Наказ Петра І перекласти з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.

1763 р. Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.

1769 р. Указ Синоду про вилучення українських букварів.

1775 р. Зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1817 р. У всіх початкових і вищих народних школах Галичини введено викладання польською мовою.

1859 р. міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини у Східній Галичині та Буковині українську азбуку замінено латинською.

1862 р. Закрито недільні безплатні українські школи для дорослих, організовані передовою інтелігенцією України.

1863 р. Видано Валуєвський циркуляр про заборону друкування книг українською й українського театру в Східній Україні. Продовжувати читання 23 ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ХРОНОЛОГІЯ)

«Емський указ»


Джерело: livejournal

Чтобы создать Украйну, нужно рушить Россию,
а она укрепилась веками: зажмурю глаза и не буду
рассуждать, только подумаю вместе с Богданом:
что будет, то будет, на все бог.
Георгій Андрузький. Петрозаводськ, 1850. З матеріалів слідства

На початку 1870-х років українське культурне життя потроху оговтувалось од відчутного удару, завданого Валуєвським циркуляром. Суворі приписи десятилітньої давнини, як це було характерно для тієї рихлої імперії, почали забуватися. Ожили «громади» — культурні осередки молодих інтелектуалів. З’являлися навіть можливості інституційного характеру; було засноване 1873 року Південно-західне відділення Російського Географічного товариства, однодумців об’єднувала газета «Кіевскій телеграфъ». Як завжди буває, виділилися два табори — поміркований культурницький Антоновича та політично-соціальний Драгоманова. Видавалися збірки пісень, казок, томи етнографічних досліджень. Тепер можна з певністю стверджувати, що принаймні культурницька програма була блискуче зреалізована. Так, Дмитро Антонович зі своїми учнями київської школи, не оголошуючи загального наміру, послідовно здійснював дослідження основних періодів та епізодів української історії окремо один від одного, що згодом дасть можливість Грушевському зробити свій видатний синтез. Але це вже будуть інші часи. Натомість соціально-політичному крилу довелося несолодко.

Бо 1875 року «предатель Юзефович» знову взявся за своє мерзенне діло. Після відомого скандалу з українським перекладом Тараса Бульби він надіслав до Санкт-Петербурґа дві доповідні записки, в яких доносив про зростання українського сепаратизму, який є «вислідом австрійсько-польської інтриґи». Запрацювали імперські канцелярії: була призначена «Комісія з українофільської пропаґанди» (Совещание), яка дійшла висновку, що «діяльність українофілів» становить загрозу для держави. Продовжувати читання «Емський указ»

Створення Інформаційно-Координаційної Ради українців Берлін


Якщо “верхи” не можуть керувати “низами”, а “низи” не хочуть бути керованими, то створюється “революційна” ситуація. Так було колись, коли світ був патріархальним і поділеним на “верх” і “низ”. Колись цим скористався дідусь Ленін, застосував насилля, але в нього нічого не вийшло. Нові “верхи „ все одно не могли, хоча верховодство залишилось невід’ємною рисою постсовєтського менталітету, що інфікував  і український простір. Звідти він перенісся з українцями і закордон.
Але верховодство, особливо немудре,  ще ніколи не призводило до назідання. Тільки виважений підхід, коли враховується думка і позиція кожного індивідуума, має шанс на рушійність і розвиток будь-якої громади.

В українській діаспорі активних українців склалася ситуація: самовисунуті “верхи „  не можуть керувати, але хочуть, “низи „ не хочуть бути керованими такими “верхами „, але не можуть їх скинути. В результаті, “верхи” придумують все нові і нові трюки втримати “низи „ під контролем.  Ієрархічна драбина, хоч і пошарпана, з перебитими щаблями, все претендує на небесну сутність.

Але “верхи” все одно „не можуть“, а “низи“ не хочуть.

В діаспорі назріває ситуація, що може призвести до подальшого хаосу і безладдя до і так розхитаного діаспорського кола активних українців.

Тому пропонується не вестися на різні трюки і не загострювати ситуацію, а зібратися українцям на рівній основі (без акцентуації, що один центральні ший, ніж інший)  на нейтральній території для спільного обговорення того, як нам скоординувати наші зусилля в налагодження культурно-політичного життя українців в Берліні.

Йдеться перш за все про координацію дій і подій, що організовуються українцями на терені Берліна і Німеччини Продовжувати читання Створення Інформаційно-Координаційної Ради українців Берлін