Рідвяна казка приходить різдвяними ялинками.


Цей матеріал пишеться кожного дня. Я почала його писати першого грудня після того, як відкрила першу сторінку онлайнового календаря від видавництва Губер. Мені не йдеться власне про виграш, яким видавництво заманює для відповіді на питання. Мене захопив процес вивчення святкування різдва в світових столицях. Я відкрила для себе той факт, що багато того, що ми маєм в нашій українській традиції, насправді є присутнім в багатьох інших столицях. Досить лише добре навострити вухо або примружити око. Я вирішила поділитися цим з моїми друзями (на моєму блозі). Я просто переклала на українську запитання календаря без відповідей, щоб зацікавити і вас до пошуку відповідей. Мене, наприклад, приємно вразило те, що колядують в Греції, а в Швеції дотримуються нашого стилю запрошувати на вечерю і подібне.
Сьогодні лише д 8 грудня. А попереду ще багато столиць до розгадок. Я буду кожного дня перекладати текст з календаря і подавати на блог, щоб до різдва мати повну картинку. Цікаво, чи подали до нього інформацію про нашу київську ялинку? Цікаво, якщо так, як вони її описали? І як би описали її ви? Ялинка на крові? Якою вона буде цього року?

Автор: Ольга Самборська, Берлін, грудень 2017

В Берлін знову приходить казка. Приходить тихо поволі мерехтінням чотирьох свічок Адвенту, шурхотом різдвяних календарів і метушнею на різдвяних базарах. Це моя берлінська казка. Я спеціально не залишаю місто в цей час, щоб глибоко прожити цю казку аж до самого її апогею – Різдва Христового. Але цього разу я хочу написати не про берлінську казку, а про подібні казки в інших містах нашої планети. Підштовхнув мене до цієї ідеї написання віртуальний раздвяний календар від видавництва Гуебер (https://www.hueber.de/). 

Це видавництво, яке є родинним підприємством родини Гуебер з 1921 року, спеціалізується в основному на фаховій літературі і матеріалах для вчителів з вивчення іноземних мов. Останнім часом видавництво все більше робить акцент на дигітальних матеріалах і он-лайн публікацях. Мою увагу привернув різдвяний календар від Губер, який надійшов до мого електронного поштового ящика першого грудня. Особливістю цього календаря є те, що “відкриваючи” кожного дня один дигітальний “листочок”, маєш змогу вгадувати, як святкують різдво в світових столицях. В такий спосіб поринаєш в різдвяну атмосферу не лише свого міста, але віртуально на відстані відчуваєш дух святкування Різдва у всьому світі.  Ось як це виглядає.

1 грудня:

Королевська ялинка.

Королевський замок, спадщина Юнеско, створює історичні куліси для різвдяної ялинки цієї європейської столиці. Святий вечір тут святкують з 12-ма стравами. Хто після святкового столу, на якому ви не знайдете м’яса, хоче скоштувати солодощів, може поласувати типовими для цього краю перниками (Pierniki). В якому місті стоїть ця ялинка?

2 грудня:

 Безсонне різдво.

Наприкінці параду Macy’s Thanksgiving Day Parade, який проходить кожного року наприкінці листопаду, до міста приїждає на своєму олені Рудольфові Санта Клаус і починається різдвяна втіха!

Кольорові ліхтарики, з любов’ю прикрашені вікна вітрин, блискавичні шоу і звичайно ж найвідоміша ялинка світу на на Рокфеллеровській площі, вражають  відвідувачів зі всього світу.

3 грудня.

Різдвяна ялинка з недоліком.

Один недолік має різдвяна ялинка цього міста. Не вірите? Переконайтеся самі і подивіться на величезну ялинку на Октябрській площі. Саме там, перед палацом Республік, красується цей величний екземпляр. В якому місті в грудні зупиняється подих від величезних різдвяних прикрас на Октябрській площі?

4 грудня.

Рідзво для закоханих.

Різдво тут – це час для закоханих…і полуниць. Подарунки на Різдво тут отримують не від Діда Мороза, але від партнера. Святкують усамітнення вдвох з полуничним тортом.

Можна знайти в цьому місті і різдвяні ялинки. Вони намагаються силою свого освітлення привертати увагу до вже відомих історичних пам’яток міста як, наприклад, Port Tower в порту.

5 грудня.

Різдвяна ялинка для мільйонів.

Видається, що Бетлеємська зірка в наші дні має особливий вплив на туристів: кожен рік мільйони туристів вибираються в цю європейську столицю. Можливо це заради цієї привабливої ялинки перед церкою Матері Божої за Тином (Тинський храм) на кільці старого міста…а разом з тим і полюбуватись відомим палацом на Градчанах.

В яке місто напливають туристи?
6 грудня.
Танці навколо ялинки.
Після різдвяної вечері Julbord зJulskinka і Glögg починаються традиційні танці і пісні навколо ялинки, прикрашеної солом’яними козликами, дощиком і прапорцями. Чи танцюють теж і на біля ялинки на старій площі Stortorget? В якому місті ми знаходимося?
7 грудня.
Різдвяні співи.
Прикраса Syntagma площі – це багато прикрашена рідзвяна ялинка, яка вже одного разу була номінована як найбільша різдвяна ялинка Європи. Хто 24 грудня знаходиться в житлових районах міста, наприклад, Pagrati, може часто зустріти групи дітей, які з барабанами в руках ходять від хати до хати, співаючи колядки (Kalanda). В якому місті це відбувається?
8 грудня.
Лялькова рідзвяна ялинка.
Дуже нетиповим є ця різдвяна ялинка на площі Plaza de Armas перед музеєм Museo Histórico Nacional. Вона прикрашена сотнями лялок з текстилю, зроблених руками місцевих дітей, і є однією в своєму стилі у цілому світі. Для цих дітей Viejito Pascuero напевно запас багато подарунків. В якому місті так творчо прикрашають ялинку?
9 грудня.
 
Французька різдвяна ялинка в Америці.
Якщо хтось хоче відпочити від різдвяних клопотів, може знайти на площі Place Royale в історичному старому місті відповідну атмосферу. Святково прибрана ялинка висвічує вогнями перед Notre-Dame-des-Victoires, першою збудованою з каменю церквою Північної Америки. Замість звичного Санти-Клауса тут – в колисці французької цивілізації Північної Америки – можна зустріти  звичайно Пєра Ноеля (Père Noël). В якому місті знаходиться ця різдвяна ялинка?
10 грудня.
Різдвяна ялинка в блискучому одязі з ліхтариків.

Це місто ще називають Римом Східної Європи. У різдвяний час воно дарує своїм мешканцям і гостям різнорідні можливості для проведення вільного часу: скинути набрані від різдвяних кексів зайві кілограми під час різдвяного забігу 17 грудня. Менш спортивні можуть приєднатися до різдвяної ходи через старе місто. Для любителів 3-Д технології проектують різдвяні казки на стіну Собору (Kathedrale), для того щоб надати святкового настрою і разом з тим оглянути розкішну ялинку на Kathedralenplatz! Як називається ця колишня культурна столиця Європи?

Різдвяний час – час для покупок!

Різдвяні ялинки тут – це в основному без смаку прибрані аксесуари в торгових центрах, де встановлені кондиціонери. Вони майже не надихають місцевих християн на роздумливу атмосферу.

Коли ж хтось все-таки шукає різдвяної атмосфери після вдалого шоппінґу, знайде її тут: перед вражаючими кулісами Petronas Towers різдвяна ялинка виглядає загублено маленькою, але вона висвічує так само гарно, як і її гігантський сусід.

Де ялинка і хмарочос підносяться до неба так гармонійно?

Світовий різдвяний рекорд.

Тут ніщо не нагадувало про Різдво, якщо б не святково прибрана рідзвяна ялинка, яка височить між іншими деревами Ibirapuera парку. Святкові дні з тріскотом дрів в каміні і падаючим снігом в цьому місті неможливі, бо лежить воно в південній півкулі.

Зате тут був встановлений різдвяний рекорд? 2013 року в одному з торгівельних центрів міста була встановлена величезна ялинка з запаморочливою висотою в 20 метрів!

Про яке місто йдеться?

 

Advertisements

З чого починається Україна за кордоном?


Автор: Ольга Самборська,

Фото взято зі сторінки https://www.diercke.de/

Фото взято зі сторінки https://www.diercke.de/

Берлін

А з чого ж справді починається Україна за кордоном? Скажете, з посольства України, з українських ресторанів, з українців. І можете матимете рацію. Насправді ж, Україна починається з німецького геогарфічного атласу. Саме атласу, звичайного шкільного атласу, де учні в школах знайомляться зі світом, в якому існує держава Україна.  Яким є цей шкільний атлас в Німеччині? Якою бачать Україну німці в географічних символах? Я хочу познайомити вас з найвідомішим шкільним атласом видавництва Діерке (Diercke), відомим під назвою Світовий атлас Діерке (Diercke Weltatlas).

Атлас Діерке – це не просто додаток до підручника географії. Це – марка. Така сама марка як і відомий всьому світові довідник з німецької мови Дуден (Duden).

Як і кожна марка в Німеччині, Діерке атлас має свою історію. Ім’я Діерке належить Карлу Діерке (Carl Diercke) – автору першого шкільного атласу в Німеччині. Карл Діерке народився в 1842 році на брандербугщині. Життя склалося так, що він став педагогом і одночасно картографом. Працював вчителем в Ризі, яка належала тоді Російській імперії, пізніше перевівся до Берліна.  Найбільшим його досягненням було видавництво шкільного атласу як додатку до підручника геогнафії. В цьому йому допоміг засновник ще однієї марки – Ґеорґ Вестерманн (Georg Westermann), який на той час володів солідним видавництвом з видання технічної літератури в Брауншвайґу. Співраця вдалася і у довге плавання вирушив довідник з географії для школярів, який здається надовго підняв свої вітрила. Цьому сприяло те, що справу батька, як вже заведено в Німеччині, підхопив його син Пауль Діерке (Paul Diercke). Після смерті сина видавництво атласу не припинилося. Він і далі видається у видавництві Westermann Druck- und Verlagsgruppe. Вже нараховується 189 редакцій цього видання. Крім того, видані численні додатки до атласу.

20171205_095647 (002)

Якщо ж вас ціквить, як виглядає Україна в атласі Діерке, то без коментарів подаю вам картинку. Саму цю картинку вивчають німецькі школярі, коли відкривають перед собою атлас на сторінці 281 піз заголовком Східна Європа, конфлікт 2014 рік (Osteuropa Konflikt (2014).

 Постскриптум: колись мій швабський свекор при першому знайомстві зі мною, знаючи, що я родом з України, пішов за своїм старим географічним атласом. Він хотів мату уяву про країну мого походження. Німці дуже люблять мапи, атласи, бо люблять точнісь і візуальність. Тоді Україна в атласі виглядала зовсім по-іншому. Я не знаю, як би відреагував мій тоді ще майбутній свекор, якби після відкриття атласу побачив таку картинку, як я подала на ваш розгляд. І я не знаю, яку картинку бачитимуть діти моїх дітей в майбутньому. Знаю лише одне, що в серці мапа моєї країни залишиться незмінною. Так її і передам моїм дітям.

Карнавал Культур 2017 в Берліні


Традиційно на початку червня в Берліні проходить Карнавал Культур. На відео відзнятий фрагмент свята. Індійський танець в сучасній обробці у виконані представників індійської громади Берліна.

Листопадового 2016-го року в Берліні „базаарили“ без українців.


http://www.immigrada.de/

SONY DSC

SONY DSC

Автор: Ольга Самборська, Берлін

Фото: Ольга Самборська

21.11.2016

Листопадового 2016-го року в Берліні „базаарили“ без українців. Що ж то був за „базаар“, який прогавили українці, у репортажі з місця події: виставкового центру „Мессе Берлін“ (www.messe-berlin.de).

Подія з тривіальною і зрозумілою всім і на сході, і на заході назвою Bazaar – Базаар (http://www.bazaar-berlin.de) або по-нашому базар є насправді нічим іншим як звичайним базаром, на якому продається все, пов’язане з модою і вдалою утилізацією творчих ідей. Читати далі

Про дім, сіль і ноту «соль».


Автор: Ольга Самборська, Берлін.

27 жовтня 2015 року

Про дім, сіль і ноту «соль».

Кройцберґ – панковий район Берліна. Він відомий своєю альтернативною субкультурою і панками, антиглобалістами, лівацькою сценою. Помітна і присутність поліції, яка контролює ці “низи”. Панками заповнені навколишні станції метро Шлезішертор, Гьорліцебангоф і Котбуссертор. Саме тут знаходиться Театр-форум Кройцберг (Theaterforum Кreuzberg http://www.tfk-berlin.de). До театру від найближчого метро біля 10 хвилин пішки. А з Харкова – аж 1340 км.

Саме сюди, в цю панківську нішу і прилетіла група акторів харківської арт-платформи «Соль» (https://www.facebook.com/groups/atrhubsalt/), випусників харківського університету мистецтв імені Котляревського. Театр-форум став майданчиком для українсько-німецького театрального фестивалю, який відбувався
23/24/26 жовтня 2016 року. Глядачам показували дві вистави: „Neverending Forest Songs“ і «Home“. Мені довелося побачии лише одну, останню з назвою «Home“ (« Дім»). Про неї і розмова. Читати далі

А може насправді все навпаки: життя – це шоу, а в шоу ми переживаємо життя?


Immigrada Імміґрада

7. Oktober 2016

Hintergrund

Шоу самих-самих.

Автор: Ольга Самборська, Берлін, 7.10.2016

6.10.2016 в берлінському Фрідріхштадтпалаці відбулася премьера нового шоу „THE ONE Grand Show“.

„Як чудово бачити таке фантастичне шоу, яке висмикує тебе з буденності! Так само було в старому Римі: дозволити себе зачарувати. Ми, німці, видресовані значимістю всього, живемо тільки задля роботи. Іноді важливо не бачити все аж так значимо. Дякую, THE ONE!» – такий коментар залишив глядач на сторінці Фріндріхштадтпалацу в соціальних мережах. Що ж було такого в цьому шоу, що змогло висмикнути пересічного німця з усталеної буденності?

Відповідь проста: необмежена нічим і ніким творчість авторів шоу, помножена на безмежні можливості фінансування виробництва шоу (інвестовано 11 мільйонів Євро) і свободолюбиве берлінське повітря. Іншими словами, найбільше шоу (понад 100 задіяних митців з 26 країн), найдорожчі костюмі (500 моделей) від найуспішнішого дизайнера моди Жана-Поля Готьє, найпопулярніші соло-артисти Роман Лоб (Roman Loб) -представляв Німеччину на Євротелебачені в 2012 році) – і швейцарська співачка з найширшим голосовим діапазоном Бріґітта Оелке (Brigitte Oelke) , найвідоміші хореографи, найкращі світлотехніки і звукорежисери. І наостанок, єдина у світі свого роду розсувна сцена. Все це най-, най- в перекладі на німецьку означає «зупер-« (в німецькій вимові згідно лінгвістичного закону Вернера буква «с» на початку слів стає дзвінкою). Саме тому Фрідріхштадтпалац має вже свою усталену назву: «Шоупаласт дер зуперлатівен» або «Шоупалац неперевершених».

Німці дуже люблять все, що має префікс супер-. Навіть у розмові вже давно ввійшло в моду замість звичного «гут» (добре) говорити «супер». « Як справи?», «Супер!» – часто можна почути в супермаркетах з наповненими супертоварами з суперупаковками і суперцінами.

Повертаючись до супершоупалацу, потрібно акцентувати увагу, що бюджет шоу вже в перші тижні більше як наполовину повернувся. Квитків продали на 7 мільйонів Євро. І це при тому, що квитки і далі в продажу аж до закінчення показу шоу в середині 2018 року.

Берлін переживає бум туристів, а Фрідріхштадтпаласт користується цим. Більшість клієнтів палацу – туристи. Його зал може вмістити 20 000 глядачів. До того ж 2015 року газета «Нью Йорк таймс (NEW YORK TIMES) внесла Фрідріхштадтпалац в десятку «Треба побачити» ( „Must-See“). Чи допоможе це Берліну сповнити свою амбіцію стати німецьким Лас Вегасом – спірне питання.

Насправді в Берліні ще живуть особливі духи минулого по обидва боки Берлінської стіни, які і роблять Берлін особливим, неповторним, одним єдиним у своїй іпостасі ( the one). Саме цей аспект дотику до минулого і є змістом великого шоу в центрі Берліна – ґранд-шоу «THE ONE Grand Show».

Постановник шоу Роланд Велке (Roland Welke), відомий шоу-постановник, про своє бачення шоу говорить так: «Те, що на сцені і у фільмі все можливо, можна лише мріяти. Тому я намагаюсь поєднувати тривимірні картини теарту, фільм-еффекти затемнення, лупу часу і необмежені законами природи можливості мрії. Це потік картин, які накладаюся одні на одних, в яких все можливо і нічого не залишається таким, як було.»

Сюжет шоу простий. В підвалі одного залишеного ревю-театру молодь влаштувала гулянку. Один з її учасників раптом починає відчувати ауру старого театру. Поступово минуле з його глянцем і глямуром опановують уяву молодої людини. Все навколо розчиняється, літає, перевертається. Навіть підлога йде з-під ніг. В ці хвилини він чітко відчуває, що йому бракує і чого він постійно шукає – людину, яка йому б багато значила. Ту одну, єдину і неповторну.

Тема сюжету є влучною, бо очевидь проблема пошуку вірної єдиної людини, на яку можна покластися в житті, у молоді є чи не єдиною мрією з тенденцією до неможливості її збування. Втягнуті у вир виживання, конкуренції за місце під небом в екстремально інформативно-технологічному суспільстві з його кітчем матеріального і витісненням духовних потреб, молоді та і не лише молоді люди вже не в змозі прислухатися до зову серця, яке замінило сухе раціо. Така мистецька форма як ревю з його колажем великих шоу-картин, які поєднуються в один сюжет (в даному випадку, минуле театру в уяві молодої людини), є чудовою подорожею прямісінько в людські серця.

Повертаючись до наведеного на початку висловлення-подяки німця в соціальних мережах за чудове шоу, додам: до чого дійшло людство в техногенний час, якщо лише на грандіозних шоу можна пережити сердечні хвилювання з приводу того, чого ж людині насправді бракує і потрібно в житті. А може насправді все навпаки: життя – це шоу, в в шоу ми переживаємо життя?

Більше інформації про шоу можна отримати зі сторінки www.palast.berlin/de/index/shows/the-one-grand-show.

Не обійшлося шоу без участі українських артистів. Дуо Трапец у складі близнят Руслани і Таісії Базалій

Ruslana & Taisiya Bazaliy

викликало неабиякі овації у заховленох їх мистецтвом публіки.

Читати далі

“Вас з цим днем, який утверджує нас у вірі в те, що Добро і Світло завжди перемагає пітьму. “


Шановні земляки,

В переддень свята Різдва Христового дозвольте привітати Вас з цим днем, який утверджує нас у вірі в те, що Добро і Світло завжди перемагає пітьму. Зараз багатьом видається, темрява зійшлася над Україною. Неправда це, бо з нами завжди сила краси і любові, якщо їх покликати на допомогу. Бажаю Вам перебувати в переможній позиції по відношенню до будь-якої пітьми. Лише в переконанні страху і нерішучості можна здолати те, що здається нездоланним.
Приєднуйтесь до нас і наших акцій за добро і взаємопорозуміння між людьми. Давайте нести добре слово про нашу добру Україну в світ там, де про неї ще мало знають

ред.