Діаспора демократична: часопис “Джерело”

Пілотний номер часопису “Джерело” дістався мені до рук майже як підпільна література: з-під поли самого пана редактора. Віктор Бондарчук редагує друковане видання для українців та про українців на замовлення Міністерства Закорднонних справ, якe ще і досі в боргу у редактора. Обіцяні від міністерства гроші йдуть вдогін роками. Тираж часопису настільки малий, що його вистачаю для презентації посольству та обмеженій кількості українців. Зміст часопису був досить інформативним і захоплюючим. Внизу відскановані сторінки 2006 року давності для знайомтсва широкій публіці.

Діаспора демократична (доповнено)

У зв’язку з тим, що до редакції надходять відгуки на журналістське дослідження “Діаспора демократична”, саме дослідження набирає нових фактів. Подаю доповнену версію. ред.

Демократичні віяня в Європі, зокрема, в Німеччині, не можуть обійти і українську громаду. Як і кожний свідомий громадянин громадянського суспільства, незалежно від національного забарвлення, українець в Україні і в її діаспорі має право на правду, на доступ до інформації і право вибору. З’ясувати, який стан демократії в німецький громаді українців, “Хата скраю” започаткувала журналістське дослідження “Діаспора демократична”. Під цим мото публікуватимуться матеріали і документи, які говорять про актуальний стан розвитку діаспори. Це би мало допомогти кожному незалежному індивідууму з України, хто є політично і соціально активним, скласти об’єктивне враження, яким напрямком йде діаспора українців Німеччині і знайти своє місце в ній.

Наше дослідження починається з подання документів, що свідчать про долю заниклого в 2004 році Центрального Представництва Українців в Німеччині (ЦПУН), що з 40х років минулого століття виконувало функцію дахової організації для українців Німеччини. В результаті цього, на терені Німеччини утворилася щілина. На рівні осередкіів, що залишилися в Мюнхені, Дюссельдорфі, Берліні та інших, дискутується питання заснування нової дахової організації для координації дій українців в Німеччині. Ведуться жваві дискусії. В Мюнхені, наприклад, діє ініціативна група зі створення дахової організації. Подібна ініціатива повстала і в Дюсельдорфі.

Тим часом на публічній сцені з’являється громадська організація “Центральна спілка українців Німеччини”, як своєю назвою повторює назву дахової організації. Використавши такий трюк, голова новоутвореної в Берліні організації пані Людмила Млош позиціонує себе як представник дахової організації. Не скликавши жодного всенімецького з’їзду українських громад і осередків, тим не менше невідомо яким чином пані Млош перебрала на себе функції голови дахової організації. Зі свідчень колишнього члена спілки українців Німеччини, очолюваної довший час Віктором Бондарчуком в Берліні, стає відомо наступне: ” Пані Млош надіслала всім членам старої спілки листи з пропозицією вступити до її нової спілки. Це було сприйнято з обуренням і відхилено більшістю членів спілки. Я навіть маю сумнів щодо легітимності реєстрації нової спілки як дахової. Пані Млош старанно зберігає в таємниці номер з “Vereinsregister”, який дозволив би перевірити, чи дійсно  був розпущена стара і зареєстрована нова організація чи тільки було змінена назва. Останнє теж потребує згоди членів спілки, якої і не було. В цьому випадку дії пані Млош з розсилкою нових заяв були незаконними

Українці в Берліні – від історії до сучасності

ВОЛОДИМИР РОМАНЧУК

Джерело: Український альманах

Початки української еміграції у XX ст.

Перші згадки про українців у Німеччині XX ст. відносяться до часів, що передували Першій світовій війні і є вельми рідкими й скупими. Відомо, що до Німеччини українці приїздили на сезонні заробітки. Еміграція на постійне проживання була випадкова і малочисельна. Від 1907 до 1914 р. на короткочасні паспорти виїжджало з Західної України до Німеччини коло 100 тисяч людей.

Діаспора демократична: Громадське життя в українців в Західній Німеччині (1952-1975)

Історія Центрального Представництва Українців в Німеччині (ЦПУН), що в післявоєнний час носило назву Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині (ЦПУЕН), є не тільки джерелом інформації про діяльність українських мігрантів з України в Німеччині, але й зразком для наслідування в консолідації, активності і ідейній ціластності. А головне демократичному підходу до вирішення українського питання. Внизу подаю витяги з книги Д-ра Володимира Маруняка “Українська емігранція”, том 2.