Фото дня: “дружня і багаточисельна українська громада Німеччини” для прес-релізу


Фото надіслане е-мейлом congress@look.ca

Продовження. Початок читайте за посиланням Хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?

Сімейні” фотознимки роблять і люблять всі, від політиків Євросоюзу до маленьких українців в діаспорі. Заради них навіть скликають саміти, щоб перед камерою потиснути руки і показати світу досягнення “порозуміння”, незалежно від того, що відбувається в колуарах чи робочих групах. Такі фото спрямовані на спожавача медійного простору, у якого формують позитив від політики, якою б брудною остання не була б. Читати далі

“Апостольський Екзархат для українців-католиків візантійського обряду Німеччини і Скандинавії провів чергову священичу конференцію.”


                                               о. Сергій ДАНКІВ спеціяльно для «Хати скраю»

БІЛЬШЕ НІЖ СОБОРЧИК, МЕНШЕ НІЖ СОБОР

Останнього тижня жовтня поточного року Апостольський Екзархат для українців-католиків візантійського обряду Німеччини і Скандинавії провів чергову священичу конференцію в місті

Ерфурті, вже за тривалим звичаєм лагідно звану «соборчик». Як і належиться, очолив зустріч Апостольський Екзарх – владика Петро Крик. Слідкував за протоколом і розпорядком засідань отець-канцлер Іван Мачужак. По сучасному кажучи був модератором, тобто доводилось реґулювати ступінь кипіння, коли дискусія ставала гарячою. І було з-за чого Читати далі

Створено інтернет-сторінку українських шкіл Німеччини


Українські школи Німеччини
Інформаційне повідомлення
 Шановні пані та панове!Як було й домовлено на першій зустрічі вчителів, я створив інформаційний сайт для полегшення пошуку українських шкіл у Німеччині.

Адреса сайту: www.ukrainische-schulen.de Читати далі

Моя хата не скраю


Оля Ревнюк

5 група, 4 курс, ІЖ

Моя хата не скраю

Українські селища та хутори описували класики світової літератури, оспівували в народних піснях та зображували на полотнах. Що вражало тодішніх митців в українському селі? Що захоплювало їх дух і надихало на створення шедеврів?

Ми звикли вважати, що село – це місце, де потрібно важко працювати, не маючи при цьому зручностей, здається, що це щось застаріле й відстале. Говорячи про село, ми малюємо в уяві окультурену місцевість за містом з нерозвиненою інфраструктурою, напіврозваленими хатками та поросятами. Читати далі

“І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині”


http://elise.com.ua/ru/content/03zovnishnopolitichna-diyalnist-zakordonnih-ukrayinskih-gromadsko-politichnih-organizatsij-u
 
Зовнішньополітична діяльність закордонних українських громадсько-політичних організацій у повоєнній добі.

Водночас в зарубіжних країнах розпочали працювати культурні, наукові організації, спілки по зв’язках з УРСР. Так, у США і Канаді прогресивні українці-емігранти створили товариства допомоги батьківщині, Лігу американських українців, Канадське товариство. У Аргентині діяли товариства ім. Т.Шевченка, М.В. Лисенка, І.П.Котляревського; у Бразилії – «Червона зоря»; в Уругваї – «Український культурний центр»; у Парагваї — «Слов’янин» та ін.

У повоєнні роки помітну роль почала відігравати народна дипломатія. Набував сили та організаційно зміцнювався рух прихильників миру. Представники України були делеговані на Конгрес захисту миру, що відбувся в серпні 1948р. в польському місті Вроцлаві. Делегація УРСР взяла активну участь у роботі першого всесвітнього конгресу прихильників миру в квітні 1949р. одночасно в Парижі та Празі.

Після закінчення другої світової війни, примусової репатріації радянських громадян до СРСР на еміграції у Західній Німеччині й Австрії залишилось майже 200 тис. українців, більшість з яких походила з Галичини (близько 60 відсотків).

Опіку над емігрантами перебрали міжнародні організації: спочатку УНРРА, а з 1947р. – ІРО. Українці в більших скупченнях створювали українські комітети і організації та проводили різного роду громадську, політичну, культурну, наукову, церковну діяльність. І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині, Читати далі

“Приходьте ,прошу, щоб було для кого співати!”


Mariana Sadovska запрошую всіх земляків на концерт в Кьольні!
25 листопада о 21:00 в рамах фестивалю
Приходьте ,прошу, щоб було для кого співати!

25.11.2011, 21:00 Uhr
Im alten Ufa-Filmpalast Köln
Hohenzollernring 22-24
GLOBALIZE:COLOGNE präsentiert:
nach der starken Eröffnung der isländischen Tänzerinnen freuen wir uns einen weiteren Abend mit einer hoch-expressiven Frau anzukündigen. Nach Konzertreisen in Polen, den USA und der Ukraine wird die ukrainische Sängerin und Stimmkünstlerin Mariana Sadovska den alten Ufa-Filmpalast in Köln erobern. Zusammen mit den Kölner Musikern Jarry Singla (Piano), Sebastian Gramss (Bass) und Peter Kahlenborn (Schlagzeug) lässt sie einen einzigartigen Klangkosmos entstehen, der einen weiteren musikalischen Höhepunkt von GLOBALIZE:COLOGNE darstellt.

Хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?


До ред. звернулися українці Берліна з інформацією про те, що 19 листопада 2011 року “Центральна” спілка українців Німеччини (ЦСУН) уповноважена Світовим Конгресом Українців організувати зустріч голови СКУ Євгену Чолію з українською громадою Німеччини. На разі ред. не отримувала жодних офіційних запрошень чи повідомлень  про вищезгадану зустріч. Відомо лише, що в недавньому минулому пан Чолій вже відвідував Німеччину (див. СКУ “обговорив з провідниками української громади справу створення української крайової центральної репрезентації в Німеччині”).

Очевидно зараз йдеться про зустріч голови світового українства з Євгена Чолія з організацією, яка вже довший час є членом СКУ і звітує про свою діяльність на теренах Німеччини в своїх звітах до СКУ, чим викликає неабиякий протест серед українів Німеччини. Громадська робота останніх часто приписується на рахунок  діяльності ЦСУН, хоча та не має жодного відношення до окремих громадських організацій Німеччини. З багаторічним дослідженння ред. діяльності ЦСУН можна познайомитись за посиланням  Діаспора демократична (дайджест). Читати далі