“Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”

 

Андрій Сербіненко (зліва) з сином, Берлін 1936

27 листопада 2010 року до ред. Op-Ed завітала пранучка Андрія Сербіненка Флоренс Мінері з Франції. Нагадаємо, що до ред. звернулися нащадки Андрія Сербіненка з проханням допомогти відшукати могилу прадіда Андрія Сербіненка (див. https://ukrajinciberlinu.wordpress.com/2010/11/10/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B2-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB/)

Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках минулого століття. В 1918 році родина Сербіненків (Андрій і його дружина (Чернов?) з двома дітьми Володимиром і Сергієм) переїхали з Києва до Парижу. В 20-их роках Андрій Сербіненко залишив дружину з дітьми і переїхав до Берліна. Після цього про долю батька діти більше нічого не знають. В родині пізніше про діда не говорилось. Правнучка Флоренс плутається в здогадках, де можливо знайти могилу прадіда. Мати Флоренс, Крістіане, вона ж дочка Володимира, сина Андрія Сербенко, мало чим може допомогти донці з пошуками. Першим місцем, куди подалася Флоренс на пошуки, став Берлін. Тут вона і звернулася до нашої редакції. Редакційне дослідження медійних джерел виявило, що Андрій Сербіненко був очільникомТорговельної комісії УНР в Берліні і мав книжковий магазин. Саме про це ред. І повідомила Флоренс. Така висока позиція прадіда Андрія здивувала Флоренс, яка немала жодної уяви про його політичну діяльність. Єдина, що повідомила Флоренс, що прадід здається писав книжки або був журналістом, що не є підтвердженим.

Ми скористалися можливістю сконтактувати зі старожилом української діаспори Берліна професором Богданом Осадчуком. Він повідомив, що дійсно він знав чоловіка на ім”я Сербіненко, який мав український книжковий магазин в Берліні. Пан Осадчук часто відвідував цей магазин, де купував старі українські книжки. Магазин знаходився десь між вокзалом Zoo i Nollendorfplatz. Решту інформації порадив шукати в довоєнних телефонних книжках. Більше нічого про долю Андрія Сербіненка пан професор не повідомив.

Андрій Сербіненко з синами Володимиром і Сергієм, Франція 1929 рік

Отже, багато залишається ще не дослідженним. Ред. І надалі просить читачів нашого порталу допомогти інформацією в разі, якщо комусь щось відомо про долю українського емігранта Андрія Сербіненка.

Подаємо такоє дві світлини з родинного архіву Сербіненків.