“З середини 1920-х рр. Ю. Тищенко втратив інтерес до суспільної праці, оскільки не уявляв подальшої політичної перспективи для розгортання українського руху в еміґрації.”


“розвели таке болото, що просто страх бере”, – так написав Ю. Тищенко, який свого часу проживав в Берліні, про стан справ в українській еміграції. Ред. Op-ed прослідковує тенденції в розвитку української діаспори різних часів, паралелі і повтори з метою визначення причин виникнення заторів в розвитку українського закордонного громадського руху. До статей, в яких розглядається аспект взаємовідносин в українській еміграції, частково належить і робота

Ольга МЕЛЬНИК (Київ)
ЩОДЕННИК ЮРІЯ ТИЩЕНКА (СІРОГО)
(1919–1924 РОКИ
http://www.nbuv.gov.ua

Серед фондів особового походження Празького українського архіву, що збе-
рігаються тепер у Центральному державному архіві вищих органів влади та
управління України, дві збірки належать відомому українському культурному
діячеві Юрію Тищенку. Продовжувати читання “З середини 1920-х рр. Ю. Тищенко втратив інтерес до суспільної праці, оскільки не уявляв подальшої політичної перспективи для розгортання українського руху в еміґрації.”

“Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”


 

Андрій Сербіненко (зліва) з сином, Берлін 1936
Андрій Сербіненко (зліва) з сином, Берлін 1936

27 листопада 2010 року до ред. Op-Ed завітала пранучка Андрія Сербіненка Флоренс Мінері з Франції. Нагадаємо, що до ред. звернулися нащадки Андрія Сербіненка з проханням допомогти відшукати могилу прадіда Андрія Сербіненка (див. https://ukrajinciberlinu.wordpress.com/2010/11/10/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B2-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB/)

Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках минулого століття. В 1918 році родина Сербіненків (Андрій і його дружина (Чернов?) з двома дітьми Володимиром і Сергієм) переїхали з Києва до Парижу. В 20-их роках Андрій Сербіненко залишив дружину з дітьми і переїхав до Берліна. Після цього про долю батька діти більше нічого не знають. В родині пізніше про діда не говорилось. Правнучка Флоренс плутається в здогадках, де можливо знайти могилу прадіда. Мати Флоренс, Крістіане, вона ж дочка Володимира, сина Андрія Сербенко, мало чим може допомогти донці з пошуками. Першим місцем, куди подалася Флоренс на пошуки, став Берлін. Тут вона і звернулася до нашої редакції. Редакційне дослідження медійних джерел виявило, що Андрій Сербіненко був очільникомТорговельної комісії УНР в Берліні і мав книжковий магазин. Саме про це ред. І повідомила Флоренс. Така висока позиція прадіда Андрія здивувала Флоренс, яка немала жодної уяви про його політичну діяльність. Єдина, що повідомила Флоренс, що прадід здається писав книжки або був журналістом, що не є підтвердженим.

Ми скористалися можливістю сконтактувати зі старожилом української діаспори Берліна професором Богданом Осадчуком. Він повідомив, що дійсно він знав чоловіка на ім”я Сербіненко, який мав український книжковий магазин в Берліні. Пан Осадчук часто відвідував цей магазин, де купував старі українські книжки. Магазин знаходився десь між вокзалом Zoo i Nollendorfplatz. Решту інформації порадив шукати в довоєнних телефонних книжках. Більше нічого про долю Андрія Сербіненка пан професор не повідомив.

Андрій Сербіненко з синами Володимиром і Сергієм, Франція 1929 рік
Андрій Сербіненко з синами Володимиром і Сергієм, Франція 1929 рік

Отже, багато залишається ще не дослідженним. Продовжувати читання “Під час зустрічі від пані Мінері ми дізналися, що родина Сербіненко втратила слід прадіда Андрія ще в 20-их роках”

Про голодомор, голодомори і плутанину понять в МЗС


можна прочитати в розісланому від МЗС прес-релізі. Плуто-плутане.

Op-ed

http://www.mfa.gov.ua

Прес-реліз

з нагоди відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів

Серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливе місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. Внаслідок зумисних дій комуністичної влади впродовж декількох років Україна втратила близько 10 мільйонів життів.

З огляду на масштаби, жорстокість і цинізм здійснення Голодомору, історія сучасної Європи не має аналогів подібних злочинів. У мирний час і за сприятливих природно-кліматичних умов від голоду помирали мільйони людей. Продовжувати читання Про голодомор, голодомори і плутанину понять в МЗС

“Прийми Їхні Душі, Творче і Спасителю, у Своїй Оселі.. там де нема хвороб, ні смутку, ні ГОЛОДУ”


Marianna Jara

м. Санок, Польща

А у нас у Сяноці на вікні свічка на плебанії (Єпархіальне Управління) – Православній. А завтра відспіваємо панахиду. Прийми Їхні Душі, Творче і Спасителю, у Своїй Оселі.. там де нема хвороб, ні смутку, ні ГОЛОДУ – ні тілесного, ані духовного…. А нас прости і помилуй… Прошу всіх – хто б не міг засвітити свічки – змовте ОТЧЕ НАШ і БОГОРОДИЦЕ ДІВО – тричі….

“143 держави є такими, що визнали злочин геноциду у нашій державі, в тому числі і Російська Федерація”


Наливайченко: ми маємо відкинути комплекс меншовартості

http://www.unian.net/

Голова політради партії «Наша Україна» Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО наголошує, що міжнародне співтовариство уже визнало Голодомор геноцидом, це відбулося завдяки рішенню українського суду, а через механізм міжнародного права це автоматично визнали 143 країни світу.
Як повідомили УНІАН у прес-службі “Нашої України”, про це він сказав в ефірі програми «Час» на «5 каналі».
«Ми маємо відкинути комплекс меншовартості, – підкреслив В.НАЛИВАЙЧЕНКО. – Після того, як український суд завершив розслідування, врахував усі матеріали незалежних експертиз, усі свідчення людей, які пережили Голодомор і виніс вирок, Україна не потребує додаткового визнання».
«Сторонами Універсальної конвенції ООН 1948 року щодо запобігання і покарання за злочини геноциду є 143 країни, і всі ці країни, згідно з міжнародним правом, через механізм конвенції цей злочин уже визнали» Продовжувати читання “143 держави є такими, що визнали злочин геноциду у нашій державі, в тому числі і Російська Федерація”