Корчинський про німців.


Не знати, чому Корчинському далася тема “німці і Росія”, коли “німці і Україна” – не менш цікава. І в Україні наслідили тевтони, особливо в Західній. Тож, якщо з обережеістю поставитись до грудуювання народів в нище приведеній статті, то можна все ж її знайти цікавою.
ред.
http://tsn.ua
У Кремлі поряд із Царь-пушкой і Царь-колоколом поставлять Царь-стратегічну ракету. Нею будуть пишатися російські школярі молодших класів.
//
Дмитро Корчинський

УНІАН

Дмитро Корчинський

Ромейська кіннота Х ст. озброювалася булавами. Ними було розбито так багато голів наших предків – печенігів, варягів і полян – що булава назавжди залишилася для нас символом влади.

І для росіян (які забрали у нас так багато символів) також. Саме тому вони вирішили назвати свою нову балістичну ракету “Булава“. Під неї збудовано кілька атомних підводних човнів. Але вони не становлять загрозу миру, позаяк ракета не літає. Себто, іноді її вдається запустити. Кожна п’ята спроба запуску оголошується успішною (це означає, що ракета одразу не падає на тих, хто запускає). Втім, це не важливо, адже булава лишається символом влади, навіть якщо вона сувенірна (більшість булав у наших музеях для бою не придатні). Продовжувати читання Корчинський про німців.

“Дипломатичне представництво УНР у Берлині також перевіряло різного роду дані, які одержувало від довірених осіб.”


http://io.ua

Осташко Тетяна

Українські монархічні сили в еміграції на початку 20-х років
за даними дипломатичної служби УНР

Поразка національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. не зупинила пошуків українськими політиками й державними діячами шляхів віднови соборної й самостійної України. Невдалі спроби Директорії УНР проводити державне будівництво, які зрештою призвели до втрати Україною незалежности, активізували суспільно-політичну діяльність супротивників республіканського уряду. Серед чотирьох основних напрямків політичної думки – народництво, націоналізм, комунізм і консерватизм, останній, попри те, що не встиг реалізуватися за часів Української Держави, на початку 1920 – х рр. перетворюється на струнку ідеологічну систему. Сама поява українського консервативно-монархічного руху на початку 1920-х рр. як явища національного суспільно-політичного життя яскраво продемонструвала наявність певних соціяльних сил, зацікавлених у розробітку цієї ідеології. Що в середовищі української еміграції знайшлися сили, прихильні до монархічної ідеї, то Продовжувати читання “Дипломатичне представництво УНР у Берлині також перевіряло різного роду дані, які одержувало від довірених осіб.”