“А от чи можливо святкувати Купала тут, в Німеччині?”

Автор: Роман Рокицький
Фото автора

Українське Товариство у Франкфурті-на-Майні
http://www.ukraine-frankfurt.de

Дівчата плетуть віночки...

Думаю, багато з нас пам’ятає купальські забави в Україні. Пригадую, як ми, студенти львівського університету, поїхали з ночівлею в мальовничий куточок поблизу села Дубино, що біля Сколе. Пригадую, як чи не найбільшою проблемою було знайти дрова для багаття – ми бачили лише залишки багаття.  Пригадую пісні, забави, віночки, стрибання через ватру… щоправда, цвіт папороті ми не шукали, хоча напевне в душі кожен сподівався його таки випадково побачити.
А от чи можливо святкувати Купала тут, в Німеччині? Кілька років тому ми звернулися з такою ідеєю до управління зелених насаджень (Grüneflächenamt) у Франкфурті. З розмови стало зрозуміло, що знайти місце, де б ми могли розпалити багаття, буде дуже непросто. Перш за все, розпалювати вогонь на землі заборонено – пошкоджується трава, а також є небезпека пожежі, особливо влітку. То ж багаття можна розпалювати лише на асфальтованому чи бетонованому майданчику, а якщо багаття ще й велике, то бажана присутність пожежників. Коли ж в розмові ми згадали про стрибання через вогонь, то нам сказали, що бажана ще й присутність медиків.

Дівчата прикрашають Марену...

Тоді нам так і не вдалося знайти бетонованого майданчика для багаття та ще й недалеко від озерця чи річки, то ж ідею святкування Купала ми відклали до кращих часів.

...а хлопці планують, як її викрасти.

Аж от кілька місяців тому приходить мій син з дня народження його товариша зі школи весь у сажі! Питаю його, «а де ж це ти так вимазався?». А він мені: «А ми на вогні смажили ковбаски…». Після розпитувань стало зрозуміло, що є місцина, де можна розпалювати багаття. Таку можливість  ми пропустити не могли!
Організацією свята зайнялася Роксоляна Рахлецька з чоловіком Юрком. Не знаю, скільки часу вона до дрібничок продумувала сценарій, підбирала пісні та забави. Для нас все почалося, коли десь місяць тому ми отримали емейли зі сценарієм, піснями та розкладом репетицій, які відбулися в суботній школі та на парафії української церкви у Франкфурті. Такого ж листа отримала п. Марія Мельник з Товариства ‘Наша Школа’  з Гайдельберга. Товариство організувало репетиції для учнів суботньої школи та їх батьків в Гайдельберзі.
Святкування відбулося 27 червня (канікули в Гессені починаються з 3-го липня). Кожен отримав завдання принести з собою польові квіти. Дівчата плели віночки, хлопці носили дрова для вогню та шукали гілляку для марени.
Далі були забави та пісні, і кривий танець, яким ми вийшли до невеличкого озерця, де й втопили марену. Дівчата ж покидали віночки у воду. Чи не найвеселішим був момент, коли одна дівчина кинула вінок майже на середину озерця, а потім сказала «Ой!», подумавши про свого хлопця, якому тепер треба було той вінок дістати. Але хлопець виявився справжнім парубком, знайшов довгу-предовгу гілляку і таки дотягнувся до віночка. І поки майже уся молодь допомагала діставати вінок, інші хлопці, а деяким було лише по 7-8 років, час надарма не витрачали і повитягували по 2-3 віночки. Козаки! Далі ж дівчата мали їх викуповувати. Власне тут і виявилася «піррова» сутність їх перемоги – хлопці засоромилися. Насамкінець, роздерли і спалили й Купала.
Потім ми роз’їхалися по домівках – хто до Франкфурту, хто до Дармштату, хто до Гайдельбергу чи Мангайму, а хто до Кайзерсляутерну.
Якщо я правильно порахував усіх на фотографії, то нас було понад 80 чоловік! Це велика сила! То ж, якщо дасть Бог і все буде добре, наступного року запрошуємо Вас до нас, у Франкфурт-на-Майні, разом відсвяткувати Купала-2011!

Дівчата захищають Марену, а хлопці пробують її викрасти...

Купальські забави

Кривим танцем йдемо топити Марену...

...і як же ж досягнути того віночка?!

Разом нас багато!