Україна в другій світовій війні (збірник німецьких архівних документів)


Сьогодні, коли стільки дискусій навколо ОУН-УПА та їх ролі в історії України, існує потреба в історичній літературі на згадувану тематику. Одною з робіт, що заслуговує на увагу, є
Україна в другій світовій війні (збірник німецьких архівних документів), том 1
Критику на неї можна прочитати за посиланням http://www.history.org.ua.
А решту історичних джерел в електронному вигляді можна оглянути за посиланням
http://community.livejournal.com
Advertisements

Битва за Берлін. Bід Телеканалу «Інтер»


П’ятнадцятий кліп (15 / 25) у серії “Війна 1941-1945”.

Битва за Берлін. Bід Телеканалу «Інтер» до 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Подивитись серію можна за посиланням http://www.youtube.com

Країна. Історія українських земель (2006) DVDRip
21:48

Жанр: документальний
Країна: Україна

Телеканал / кіностудія: Інтер
Сюжет:

Проект «Країна» представляє собою цикл навчально-освітніх фільмів, присвячених історії України. Читати далі

23 ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ХРОНОЛОГІЯ)


Джерело: “2000”

А. П. КАРМЕЛЮК

1720 р. Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

1729 р. Наказ Петра І перекласти з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.

1763 р. Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.

1769 р. Указ Синоду про вилучення українських букварів.

1775 р. Зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1817 р. У всіх початкових і вищих народних школах Галичини введено викладання польською мовою.

1859 р. міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини у Східній Галичині та Буковині українську азбуку замінено латинською.

1862 р. Закрито недільні безплатні українські школи для дорослих, організовані передовою інтелігенцією України.

1863 р. Видано Валуєвський циркуляр про заборону друкування книг українською й українського театру в Східній Україні. Читати далі

«Емський указ»


Джерело: livejournal

Чтобы создать Украйну, нужно рушить Россию,
а она укрепилась веками: зажмурю глаза и не буду
рассуждать, только подумаю вместе с Богданом:
что будет, то будет, на все бог.
Георгій Андрузький. Петрозаводськ, 1850. З матеріалів слідства

На початку 1870-х років українське культурне життя потроху оговтувалось од відчутного удару, завданого Валуєвським циркуляром. Суворі приписи десятилітньої давнини, як це було характерно для тієї рихлої імперії, почали забуватися. Ожили «громади» — культурні осередки молодих інтелектуалів. З’являлися навіть можливості інституційного характеру; було засноване 1873 року Південно-західне відділення Російського Географічного товариства, однодумців об’єднувала газета «Кіевскій телеграфъ». Як завжди буває, виділилися два табори — поміркований культурницький Антоновича та політично-соціальний Драгоманова. Видавалися збірки пісень, казок, томи етнографічних досліджень. Тепер можна з певністю стверджувати, що принаймні культурницька програма була блискуче зреалізована. Так, Дмитро Антонович зі своїми учнями київської школи, не оголошуючи загального наміру, послідовно здійснював дослідження основних періодів та епізодів української історії окремо один від одного, що згодом дасть можливість Грушевському зробити свій видатний синтез. Але це вже будуть інші часи. Натомість соціально-політичному крилу довелося несолодко.

Бо 1875 року «предатель Юзефович» знову взявся за своє мерзенне діло. Після відомого скандалу з українським перекладом Тараса Бульби він надіслав до Санкт-Петербурґа дві доповідні записки, в яких доносив про зростання українського сепаратизму, який є «вислідом австрійсько-польської інтриґи». Запрацювали імперські канцелярії: була призначена «Комісія з українофільської пропаґанди» (Совещание), яка дійшла висновку, що «діяльність українофілів» становить загрозу для держави. Читати далі