Архів теґу: Хата скраю

Запрошує “Імміґрада” – інтернет-видання українців закордоння


Шановні читачі часопису “Хата скраю”!

Звертаємо вашу увагу на те, що з червня 2011 року в інтернет-просторі з’явилося інтернет-видання закордонних українців  “Імміґрада” (www.immigrada.de). Йдеться про тематику, яка стостується не лише українців Німеччини, але загалом закордонних українців різних країн і континетів, де розпорошилася українська діаспора. Про ідею створення інтернет-видання “Імміґрада” читайте за посиланням http://immigrada.de

Ред. часопису “Хата скраю” продовжує інформувати про життя українців Німеччини на сторінках часопису “Хата скраю”, пропонуючи найкращі матеріали для видання закордонних українців “Імміґрада”. Для ознайомлення з життям світової української громади читайте матеріали за посиланням http://immigrada.de

“Моя хата скраю” – це риса ментальності українського народу?


На це дослідження в інтернеті надихнуло мене питання: чи дійсно вислів “Моя хата скраю” притаманний лиш українцям. На мій подив більшість розмірковувань на цю тему виявилося російською мовою. Цікаво, чому так? Внизу подаю дайджес того, що було найбільш заслуговуючим уваги. ред.

“Моя хата скраю” – нажаль це риса ментальності українського народу, що виробилася історично під час перебування нашої держави під гнітом різних імперій, і її не так легко позбутися. Джерело:http://forum.meta.ua

Притча от Александра Выженко

Как-то один из посетителей сказал Старчику:

— Среди граждан города существует твёрдое убеждение, что ты живёшь по принципу «моя хата с краю».

— Истинная правда, — молвил мудрец. — Я и тебе советую придерживаться этого правила.

— Дурное дело.

— Почему это дурное?

— А кто же тогда будет печься об общественных делах?

— Слушай сюда, деятель! — сказал с улыбкой Старчик. — Эта пословица наших предков — очень мудрая и многозначительная. Говоря: «Моя хата с краю», — человек свидетельствует этим не только фактическое место нахождения своей хаты, но и говорит: «Да, моя хата с краю, но всё же в пределах села. У меня нет ни единого права и желания вмешиваться в личную жизнь моих соседей, но мне вовсе не безразлично то, что происходит в селе. Моя хата с краю, и это значит, что именно мне уготовано судьбой первым встретить и друга, и врага, которые направят свои стопы в нашу деревню».

Джерело: http://pritchi.ru

Знакомое выражение??
А не здесь ли корень всех проблем Украины?
Как вышло, что такое обидное выражение стало девизом целой нации?
Сам такой, не думайте, что вас хочу обидеть.
У меня такая версия.
Жил по берегам Днепра народ, давно дело было. Часть народа расселялась во все стороны света, возможно и до Индии кто дошел (есть общие археологические находки).
Но вот часть народа оставалась, – черноземы, умереный климат – от добра добра не ищут и люди жили оседло на родных наших землях..
Вот только постоянно соседи приходили захватчики, а демократии тогда небыло и поэтому вырезали целые поселения, всех непокорных, кто дань платить не хотел.
И вышло так, что тех, у кого “ХАТА СКРАЮ” – то есть кто опускал голову и покорно платил дань – оставляли вживых , жить в рабстве на благодатной Земле, и жили они, и детей учили своих своим примером – никуда не вмешиваться, права свои не отстаивать, чтобы вживых остаться…
И так много веков..
А как поднялась Украина, когда Хмельницкий первую победу над ляхами одержал?? по всей Украине козацкие дружины подниматься стали.. Но легко было подняться, выйти на майдан тогда, но не легко устоять во времени на Майдане, когда со всех сторон империи…
И каждый раз захватчики приходили и вызезали лидеров, оставляя вживых тех, у кого “хата с краю”..
а они давали покорное, плодовитое потомство.

Зачем написал??
Интересны ваши мысли на тему.
Ведь мы – поколение условно свободных украинцев.
Они не могут нас сейчас физически убить.
Они сейчас скупают и дискредитируют наших лидеров. Продовжувати читання “Моя хата скраю” – це риса ментальності українського народу?

Увага: десятитисячний!


Шановні читачі!

Перевірка на вашу уважність. Сьогодні часопис українців Берліна “Хата скраю” матиме 10 000 відвідувачів! Про це на сторінці можна дізнатись з” Blog Stats” , що рахує кількість відвідувачів.

Від листопада 2008 року як місяця заснування вже стільки людей набігло, як в рукавичку. Хоч і скраю, і тісненько, та все ж разом.

Назва Хата скраю задумана як така, що характеризує положення української діаспори вдалині від України, скраю. Багато хто вбачає в ній на власний розсуд потаємний зміст: “моя хата скраю,  нічого не знаю”. Ну

що ж, і так добре. На жаль, крізь власні дровеняки в оці людина бачить тільки те, що притаманне їй самій. А як побачить, то і позбудеться невдовзі того. Так стверджують психологи. Та як би там не було, скраю чи збоку, головне для часопису – це інформування, аналіз і спілкування.

Сподіваюсь, що нашій хаті скраю-рувавичці ще бути і до 100 тисячного відвідувача. Всіх помістимо! Головне, щоб який дідо нас не знайшов і не наробив крику, як той що в українському мультику за мотивами української казки “Рувавичка”, яку можна переглянути тут.

А 10 000-ного відвідувача чекає несподіванка! Головне, зверніть увагу, що Ви саме тим 10 000-им є. І зразу залиште відомість про це в коментарях. Редакція Хати скраю і надалі запрошує заходити до нас в гості.

Ласкаво просимо!