Сімейні” фотознимки роблять і люблять всі, від політиків Євросоюзу до маленьких українців в діаспорі. Заради них навіть скликають саміти, щоб перед камерою потиснути руки і показати світу досягнення “порозуміння”, незалежно від того, що відбувається в колуарах чи робочих групах. Такі фото спрямовані на спожавача медійного простору, у якого формують позитив від політики, якою б брудною остання не була б. Продовжувати читання Фото дня: “дружня і багаточисельна українська громада Німеччини” для прес-релізу→
Ред. продовжує редакційне дослідження “Діаспора демократична”. Як видно зі звіту Світового Конгресу Українців (СКУ) на його річних загальних зборах (див. внизу), в жовтні 2009 року делегація СКУ знаходилася з візитом в Німеччині. На жаль, до Берліна делегація не доїхала, хоча саме тут знаходиться її представник в Німеччині – Центральна Спілка Українців Німеччини. Ніби Центральна, і ніби очолювана Людмилою Млош. Не зрозуміло чому тоді обговорювалося питання створення ще однієї крайової центральної репрезентації в Німеччині? І знову ж, з ким обговорювалося, що обговорювалося?
НІМЕЧЧИНА:
– 17 жовтня, м. Мюнхен: зустрівся з Преосвященним Владикою Української Греко-
Католицької Церкви Петром Криком, з яким обговорив питання про необхідність
Світовий конгрес українців обурений законом про Прапор Перемоги
Світовий конгрес українців (СКУ) стурбований політичною незрілістю депутатів ВР, які намагаються ввести в ужиток поняття «Прапор Перемоги».
Про це йдеться в офіційному повідомленні, яке поширив СКУ.
«Світове українство говорить про небезпеку повернення України до комунізму та стурбоване політичною незрілістю депутатів, які на 20-му році незалежності легалізували символіку засудженої світом за тоталітаризм радянської імперії», – зазначаються в СКУ. Продовжувати читання «Світовий Конгрес Українців висловлює обурення…”→
Питання провідництва діаспори неодноразово порушувалося в редакційних статтях еПОШТИ, де пропонувалося конструктивне вирішення наболілих проблем, передовсім у контексті нинішньої політичної ситуації в Україні. Жодної реакції з боку провідництва, коли не брати до уваги пресову конференцію та зустріч з громадськістю, яку не так давно зорганізовав Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій. Продовжувати читання “І саме в цьому полягає чи найбільша трагедія нинішньої все ще патріотичної діаспори.”→
Українська громада і цього року мала би зібратися в Києві на форум СКУ. Чи знов все перетвориться в свято? А може, якби такі форуми не заспівували і не затанцьовували, а тверезо і по-діловому вели розмови, то і Україну би не втратили?
Багато українців в європейській діаспорі знають Світовий Конгрес Українців, скорочено СКУ. Та небагато, особливо з останньої хвилі міграції, знають як починалося становлення цієї організації. Ред. передруковує біографію Миколи Плав’юка, в якій він описує становлення СКУ від ідеї до її реалізації.
Микола Плав’юк народився 5 червня 1925 року в Русові на Івано-Франківщині, в багатодітній селянській родині. Навчаючися в школах Снятина, розпочав свою громадсько-політичну діяльність : ще в середній школі увійшовши до юнацтва, а згодом до членства ОУН. Молодим хлопцем, під час Другої світової війни, за рішенням Проводу ОУН, прибув до Австрії, перебував в таборах переміщених персон. 1946 року закінчив середню школу та вступив до Мюнхенського університету на економічний факультет Продовжувати читання ” кінця 1964 року почались дійсно інтенсивні заходи, для підготовки Світового Конгрес Вільних Українців.”→
Це знаково, коли наприкінці літа українці підводять підсумки роботи, святкують весілля, будують нові плани.І День Незалежності припадає на кінець серпня, і Світовий Конгрес Українців відбувся в Києві теж з 20 по 22 серпня. Чіказька делегація з боку Помаранчевої Хвилі налічувала 5 членів. Ми їхали на такий поважний форум з певним хвилюванням, бо мали стати новим членом цієї організації. 
Хата скраю Hata skraju 