“Якщо, звісно, не вимре від спеки, не зіп’ється і не роз’їдеться по еміграціях.”


http://www.dt.ua

№ 31 (811) 28 серпня — 3 вересня 2010

Україна—Німеччина: любов з інтересом
Автор: Василь ЄВДОКИМОВ

Майбутня осінь буде моментом істини для української зовнішньої політики. Низка запланованих візитів Віктора Януковича в провідні європейські столиці покаже суть нової доктрини української зовнішньої політики, заснованої на стратегічному балансуванні між Сходом і Заходом. Є своя символіка в тому, що свій перший тест-драйв ця доктрина проходитиме не десь там, а в Німеччині. Країні, яка не просто політично, а економічно, тобто життєво, зацікавлена в тому, щоб нова модель міжнародних відносин, заснована на балансі Схід—Захід, запрацювала на повну силу. Читати далі

Олександра Бінерт:”Но я смотрю в будущее оптимистично и собираюсь навсегда возвращаться на Украину в начале следующего года».


Александр Дельфинов, Берлин четверг, 2 сентября 2010 года, 13.49
Янукович в Берлине: взгляд с улицы
Пока президент Украины встречался с общественностью в отеле Adlon, на улице проходил пикет украинской интеллигенции

http://www.chaskor.ru

Фотографии: Александр Дельфинов

Президент Украины Виктор Янукович впервые посетил Германию с официальным визитом 30 августа. Правда, до этого он уже встречался с канцлером Ангелой Меркель, но в ранге премьер-министра, ещё при «оранжевом» Ющенко, три года назад. Ныне всю президентскую рать Януковича принимали в Берлине со всем почётом, ведь это всего второй его визит в Евросоюз с момента избрания.

Первым был короткий мартовский бросок в Брюссель сразу после инаугурации. Тогда Янукович заявил о приоритетном внешнеполитическом курсе на сближение с Европой, но затем, словно забыв про это, все усилия сосредоточил на «восточном фронте». Читати далі

“Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ наполягає на необхідності більш активного діалогу влади в Україні з представниками української діаспори.”


Поведінка українського Президента все більше нагадує таку чоловіка, що постійно зраджує дружині, але вмілим заговорюванням намагається зберегти з нею відносини. Про таке у нас кажуть: “і вашим, і нашим”, а у них: “сам сєбє на уме”. Чи гратиме українська діаспора роль дружини, яку зраджують, але яку вдасться заговорити? Принаймі в Берліні посольство України почало діяти згідно лінії Президента по встановленню контакту з місцевою діаспорою. Тільки так можна пояснити непередбачуване запрошення, якого днями отрима деякі активні українці Берліні (прочитати за посиланням Запрошення на вечірку в посольстві невідомому адресату). Запрошення не були іменними і були розісланні електронною поштою так, що кожен міг бачити, хто ще є “позваним”. Отримай таке запрошення хоча б рік тому, піти на зустріч з послом в Берліні було б розцінено по-іншому, можливо і за честь. Принаймі багато хто саме такої зустрічі домагався. На сьогодні, коли політичний флюгер змінився, то “вечерувати” з владою не має сенсу. Або українці відстоюють свої принципи, також в діаспорі, або грають роль обманутої дружини, яка ніби не помічає, як її зраджено. Не кожному під силу вибрати між двох зол: боротися докінця за ідеали чи закрити очі і дозволити себе “гвалтувати”, отримавши визнання сьогоднішніх “регіоналів”. Але це рішення кожного окремо. Коли таке рішення буде прийнято, тоді можна буди зважити, з ким далі відстоювати українські принципи…
ред.
Янукович каже, що змушений був вдаватися до ризикованих кроків
http://www.unian.net

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ наполягає на необхідності більш активного діалогу влади в Україні з представниками української діаспори.

Про це йдеться у листі, надісланому В.ЯНУКОВИЧЕМ до Українського конгресового комітету Америки. Повідомили УНІАН у прес-службі Президента України. Читати далі

“з приходом «донецьких» у Західну Україну достатньо багато дрібних і середніх інвесторів пішли звідти. Але при цьому великі інвестори так і не прийшли.”


Віктор Каспрук
Радіо свобода 10.07.2010

«Донецькі» окуповують Галичину
Після президентських виборів лютого 2010 року в Україну почала повертатися «наша совіцька Родіна». Вона з’явилася поки що не із-за Хутора-Михайлівського, а з наче й української території – Донбасу.
Вже навіть по Києву сьогодні відчутно, що столиця вже зовсім не та, що була навіть у 2009 році. Місто наповнене прийшлою агресією, нічним шумом і російськомовними персонажами з донецьким акцентом.
Власне, в Україні є декілька точок, на яких в основному і тримається вся українськість України. Це Київ, Галичина, Волинь та українське село. Читати далі

“Інцидент поставив під знак питання запланований візит Януковича до Німеччини. “


Україна повчає Захід

Пьотр Косцинський, Тетяна Серветник, Rzeczpospolita (Польща) // 17:18 02-07-2010

Наступ у російському стилі? Представників дипломатичних установ в Україні викликали до МЗС, аби попередити, що іноземні неурядові організації мають чітко дотримуватися своїх статутів і законодавства України. Дії української влади нагадують наступ росіян на західні неурядові організації два роки тому Читати далі

В Берліні “посвятили” нового президента.


Автор: Ольга Самборська, Берлін

Червень для Німеччини знаменувався цікавими політичними подіями внутрішньополітичного характеру. Несподівана відставка президента Горста Келлера, вибори кандидатури нового президента і врешті інагурація новобраного президента Крістіана Вульффа.

Після несподіваної відставки Горста Келлера, що перебував на посаді президента країни з 2004 року, з переобраням в 2009 році, функцію федерального президента короткодобово перебрав Єнс Бернсен – президент Бундесрату. За Конституцією президент мав бути переобраний в тридцятиденний строк. Він обирається не прямим народним голосуванням Читати далі

Про німецький футбольно-президентський патріотизм і народоволевиявлення.


Про німецький футбольно-президентський патріотизм і народоволевиявлення.

Автор: Ольга Самборська, Берлін

Червень місяць до останнього дня тримав Німеччину в напруженні. Спочатку він прикував повну увагу народу до Світового футбольного турніру в Південній Африці. Там німецька національна команда показує суперечливі результати, чим тримає народ в стані адреналінової залежності. Обвішана чорно-червоно-жовтими прапорами житлово-транспортна складова суспільства отримала можливість виказати свій редукований в боротьбі з нацизмом патріотизм. Цього разу хоч за німецьку футбольну команду. І не дивно. Прямої участі в політичних процесах, які відбуваються в Німеччині, народ не має. Читати далі