Ред. подає даний матеріал як однобоке баченням молодими українцями української громади Німеччини, яка згідно Світлані Бережанській, існує лише під її носом, тобто в Мюнхені. Навіть український інтернет не досягнув Мюнхен.
ред.
http://ukrslovo.net/
Лука Костелина
Цього літа я зустрінувся в Чикаґо з молодою українкою, Світланою Бережанською, яка під сучасну пору проживає в Німеччині. Вона тепер студентка на університеті Людвіка Максіміліяна, що в Мюнхені, а до Чикаґа приїхала на відвідини до вуйка й тети – панства Василя й Наталі Легкий. Ми домовились на зустріч, щоб поговорити про сьогодення українських емігрантів в Німеччині.
На кілька днів до зустрічі, я почав роздумувати про ті роки, як я колись жив у Німеччині, тим більше, що після закінчення ІІ Світової війни я теж був студентом в Німеччині, навчався в українській ґімназії, закінчив навчання матурою у 1949 році. Мимоволі почав пригадувати ті обставини та умови життя, в яких мені й тисячам таких як я доводилось жити. І думав: А як воно тепер там? Адже говорять, що в Німеччині сьогодні багато людей нової хвилі емігрантів, які приїхали туди вже після проголошення незалежности України. Та й ще є там люди з повоєнної еміграції. Почав думати про те, чим займаються одні й другі, чи мають якісь організації, про їх рівень зберігання української ідентичности, тощо. Продовжувати читання Світлана Бережанська: А про те, чи в Берліні існує активна українська громада – мені не відомо. →
Подобається це:
Подобається Завантаження…