Архів теґу: менталітет

“Польща, Прибалтика, Румунія і Росія аж до лінії від Ладозького озера до гирла Дніпра були заштриховані червоним як територія розповсюдження німецької прамови на Схід”


http://reff.net.ua

НІМЕЦЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ І ПОХОДЖЕННЯ двох Світових воєн.

Райнер Бендик

Ментальність – це сукупність поглядів і уявлень людей, які знаходять вираз у їх думках і вчинках. Вони втілюються в певнихмоделях сприйняття, надій, думок і поведінки. Учені, що досліджують історію ментальностей, намагаються визначити роль людини як істоти, що мислить, відчуває, що володіє певними потребами та бажаннями в історичному процесі. Наука вивчає варіанти поведінки, вчинків і т.п людей в кожен даний конкретний момент1.
З урахуванням вищесказаного автор цієї статті робить спробупроаналізувати, які специфічно німецькі моделі очікувань і поведінки можуть розглядатися як причини двох світових воєн і як пояснюється самевиникнення такого роду ментальності в німецькому суспільстві. Продовжувати читання “Польща, Прибалтика, Румунія і Росія аж до лінії від Ладозького озера до гирла Дніпра були заштриховані червоним як територія розповсюдження німецької прамови на Схід”

“Водночас ряд дослідників відзначають і контрастні якості інтровертизму: за великого егоцентризму (“моя хата скраю”), соціальної байдужості українці схильні до співчуття, гуманізму.”


http://www.history.iv-fr.net/

Проблема національної ментальності у працях українських філософів XIX – середини ХХ ст.

Проблема українського менталітету як унікальної субстанціальності народного світовідношення, що забезпечує ідентичність нації на різних відрізках історії, завжди була над актуальною в українській етнофілософії, такою залишається вона і сьогодні.

По-перше, події останніх років свідчать про колосальне значення, яке мають у житті людини й суспільства соціально-психологічні настмови, стереотипи, настрої. Практичний досвід сьогодення свідчить про те, що без уваги до етнічної психології, психології релігійної, професійної, до традицій та успадкованих засобів інтелектуального та емоційного освоювання дійсності неможливо розібратися у сучасному житті. Продовжувати читання “Водночас ряд дослідників відзначають і контрастні якості інтровертизму: за великого егоцентризму (“моя хата скраю”), соціальної байдужості українці схильні до співчуття, гуманізму.”