В Німеччині “просили українських артистів у майбутньому виконувати більше фольклорного репертуару.”


Попри заборону аплодувати, українські пісні зірвали оплески в Німеччині

Вокальний ансамбль «ConCord» приємно здивував європейських меломанів та професіоналів на  міжнародному фестивалі та конкурсі A Capella Leipzig, який проходив у Німеччині. До участі в конкурсі було запрошено 14 вокальних колективів із дев’яти країн. Єдиними, кому аплодував зал, стали українці. Читати далі

Advertisements

Дні української культури в Щетіні 22.05 – 6.06.2010


http://www.ukraincy.org
Dni Kultury Ukraińskiej

XIV Dni Kultury Ukraińskiej

22 maj – 06 czerwiec 2010

w programie tegorocznych DKU :

-plener malarski – Ukraina dla Szczecina
-warsztaty wikliniarskie
-warsztaty malarskie
-warsztaty pisankarkie
-warsztaty: wyroby z trawy i słomy
-kiermasz rękodzieła artystycznego galerii „Wołyński Suwenir”
-kiermasz wydawnictw muzycznych
-prezentacja kuchni ukraińskiej
-prezentacja turystycznych biur podróży z Ukrainy
-występ ORKIESTRY INSTRUMENTÓW DĘTYCH
-występ zespołu ludowego pieśni i tańca z Łucka

koncert południowy na Zamku Książąt Pomorskich – chór AKORD Читати далі

Простір свободи. Україна на шпальтах паризької “Культури”


Джерело: http://www.gazeta.lviv.ua

Наталка Сняданко

Минає п’ята річниця з дня смерті Гедройця, про якого не менш легендарний професор Богдан Осадчук, українець, нагороджений польським урядом орденом Білого Орла, писав: “Мабуть, це рідкісний випадок у світовій історії, коли людина, яка живе в еміграції, далеко від рідного краю, призвела до радикальної зміни в міжнаціональних взаєминах: від ворожнечі до співпраці.

Йдеться про постать і діяльність Єжи Гедройця – видавця і редактора польського журналу “Культура”, що виходив у Парижі. Нащадок старовинного, спольщеного протягом століть княжого литовського роду, він народився перед першою світовою війною в Мінську, де його батько був лікарем. Із демократичних переконань Гедройць-старший зрікся титулу князя. Молодий Гедройць пішов тим самим шляхом. Став справжнім демократом, але зберіг усі прикмети аристократа: незвичайну культуру поведінки у взаєминах зі співробітниками, чемність, такт, але водночас і необхідну дистанцію, яка не допускала простацьких манер. У нашій п’ятдесятилітній співпраці, незважаючи на всі відмінності в поглядах на різні стратегічні й тактичні проблеми боротьби з комунізмом і націоналізмом, ніколи не доходило до гострих суперечок і конфліктних ситуацій”.

Єжи Гедройцеві, крім знаменитої концепції УЛБ (Україна, Литва, Білорусь) та перших спроб обговорення болючих моментів українсько-польських стосунків, до яких обидві держави поволі повертаються лише зараз, належить і не менш крилата й часто цитована фраза: “Незалежна Україна для нас важливіша за вступ до НАТО”, сміливість якої на той час пояснювати не доводиться.

А також не менш приємна для вуха кожного львів’янина сентенція: “Що раніше ми визнаємо Львів важливим для української держави містом, то швидше українці стануть нам приємними партнерами”.

Українське видання антології “Простір свободи: Україна на шпальтах паризької “Культури” підготувала до друку варшавська україністка й історик культури Боґуміла Бердиховська. Вона уклала його з текстів, що розглядають польсько-українські стосунки, авторства таких знаних постатей, як Юзеф Чапський, Юліуш Мєрошевський, Влодзімєж Бончковський, Богдан Осадчук. Другий розділ вміщує добірку текстів про “сучасні” українські питання Івана Лисяка-Рудницького, Юзефа Лободовського, Бориса Левицького. У розділі під назвою “Культура” можна прочитати огляд “Література межової ситуації” Юрія Лавріненка, відомого укладача антології “Розстріляне відродження”, Юліана Кардоша, Анджея Вінценза.


Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення


kultura
Базіл Керскі розповідає про екзил-часопис “Культура”, Берлін, 2009

“Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення” („Die polnische Exilzeitschrift Kultura und ihr Kreis“ ) – під такою назвою  10 липня 2009 в Берліні в документаційному музеї Берлінської стіни (Dokumentationszentrum Berliner Mauer) відбулася презентація документального фільму Лоре Дітцен (Lore Ditzen)  „Das Zeugnis des Joseph Czapski“ (43 min., 1981). Доповідь після фільму мав Базіл Керскі, шеф-редактор німецько-польського часопису “Діалог” . Модерувала вечір Доріс Ліберман ( Doris Liebermann), відома німецька журналістка.

Польський часопис “Культура” відігравав в часи протистояння Заходу і Сходу роль неофіційного послання незалежної і вільної Польщі. Півстоліття “Культура” з екзилю впливала на інтелектуальне життя Народної Республіки Польща. Але не тільки Польщі. Значну роль в розвитку “Культури” належить і українським інтелектуалам, зокрема, професору Богдану Осадчуку, який мешкає в Берліні. Про це наголосив Базіл Керскі під час своєї розповіді про роль “Культури” в розвитку польсько-німецько-українських стосунків.

templin
Вольфганг Темплінг (Wolfgang Templin) (в центрі) в обговоренні після презентації часопису “Культура”

На зустрічі були присутні вчені, журналісти і зацікавлені східноєвропейською тематикою особи. Серед них був і Вольфганг Темплін, дослідник української помаранчевості.

коротенький репортаж для Хати скраю зробила Ольга Самборська

Базіл Керскі (Basil Kerski) та Лоре Дітцен (Lore Ditzen), Берлін, 2009
Базіл Керскі (Basil Kerski) та Лоре Дітцен (Lore Ditzen), Берлін, 2009

…завдячує Ґєдройцеві


Автор: Оля ГНАТЮК

Єжи Ґєдройц

Цей текст — не про Маркеса, не про літературу і навіть не про письменника, а про редактора і культуру. А радше — про Редактора і «Культуру». Звісно, йдеться про завдячує Ґєдройцевя і паризьку «Культуру». Його так і називали — Редактором, а Адам Міхнік ще — Князем. Звісно, Міхніку йшлося не так про аристократичне походження, як про визначення місця Ґєдройця в ієрархії. У цих визначеннях — величезний заряд поваги до безперечного авторитету. Завдяки Ґєдройцю «Культура» в уяві поляків стала острівцем, або, як дехто каже, — ковчегом свободи. У цих словах — острівець чи ковчег — закладено два значення: спасіння і, водночас, самотність. Мабуть, по-іншому і бути не може; справжній-бо авторитет має бути за будь-яких обставин дистанційованим.

Ґєдройць посів чільне місце в польській культурі та політичній думці. Був одним із незаперечних авторитетів, що його він здобув своєю незалежністю від сильних світу цього, своїм державницьким мисленням і своєю наполегливою працею на користь Польщі. А також на користь України, оскільки Ґєдройць вважав, що в державних інтересах Польщі — існування сильної української держави. Власне, Ґєдройцю завдячуємо те, що саме Польща першою визнала незалежність України. Читати далі