В Німеччині “просили українських артистів у майбутньому виконувати більше фольклорного репертуару.”

	Попри заборону аплодувати, українські пісні зірвали оплески в Німеччині Вокальний ансамбль «ConCord» приємно здивував європейських меломанів та професіоналів на  міжнародному фестивалі та конкурсі A Capella Leipzig, який проходив у Німеччині. До участі в конкурсі було запрошено 14 вокальних колективів із дев’яти країн. Єдиними, кому аплодував зал, стали українці.

Дні української культури в Щетіні 22.05 – 6.06.2010

http://www.ukraincy.org

Dni Kultury Ukraińskiej

XIV Dni Kultury Ukraińskiej

22 maj – 06 czerwiec 2010

w programie tegorocznych DKU :

-plener malarski – Ukraina dla Szczecina
-warsztaty wikliniarskie
-warsztaty malarskie
-warsztaty pisankarkie
-warsztaty: wyroby z trawy i słomy
-kiermasz rękodzieła artystycznego galerii „Wołyński Suwenir”
-kiermasz wydawnictw muzycznych
-prezentacja kuchni ukraińskiej
-prezentacja turystycznych biur podróży z Ukrainy
-występ ORKIESTRY INSTRUMENTÓW DĘTYCH
-występ zespołu ludowego pieśni i tańca z Łucka

koncert południowy na Zamku Książąt Pomorskich – chór AKORD

Простір свободи. Україна на шпальтах паризької “Культури”

Джерело: http://www.gazeta.lviv.ua

Наталка Сняданко

Минає п’ята річниця з дня смерті Гедройця, про якого не менш легендарний професор Богдан Осадчук, українець, нагороджений польським урядом орденом Білого Орла, писав: “Мабуть, це рідкісний випадок у світовій історії, коли людина, яка живе в еміграції, далеко від рідного краю, призвела до радикальної зміни в міжнаціональних взаєминах: від ворожнечі до співпраці.

Йдеться про постать і діяльність Єжи Гедройця – видавця і редактора польського журналу “Культура”, що виходив у Парижі. Нащадок старовинного, спольщеного протягом століть княжого литовського роду, він народився перед першою світовою війною в Мінську, де його батько був лікарем. Із демократичних переконань Гедройць-старший зрікся титулу князя. Молодий Гедройць пішов тим самим шляхом. Став справжнім демократом, але зберіг усі прикмети аристократа: незвичайну культуру поведінки у взаєминах зі співробітниками, чемність, такт, але водночас і необхідну дистанцію, яка не допускала простацьких манер. У нашій п’ятдесятилітній співпраці, незважаючи на всі відмінності в поглядах на різні стратегічні й тактичні проблеми боротьби з комунізмом і націоналізмом, ніколи не доходило до гострих суперечок і конфліктних ситуацій”.

Єжи Гедройцеві, крім знаменитої концепції УЛБ (Україна, Литва, Білорусь) та перших спроб обговорення болючих моментів українсько-польських стосунків, до яких обидві держави поволі повертаються лише зараз, належить і не менш крилата й часто цитована фраза: “Незалежна Україна для нас важливіша за вступ до НАТО”, сміливість якої на той час пояснювати не доводиться.

А також не менш приємна для вуха кожного львів’янина сентенція: “Що раніше ми визнаємо Львів важливим для української держави містом, то швидше українці стануть нам приємними партнерами”.

Українське видання антології “Простір свободи: Україна на шпальтах паризької “Культури” підготувала до друку варшавська україністка й історик культури Боґуміла Бердиховська. Вона уклала його з текстів, що розглядають польсько-українські стосунки, авторства таких знаних постатей, як Юзеф Чапський, Юліуш Мєрошевський, Влодзімєж Бончковський, Богдан Осадчук. Другий розділ вміщує добірку текстів про “сучасні” українські питання Івана Лисяка-Рудницького, Юзефа Лободовського, Бориса Левицького. У розділі під назвою “Культура” можна прочитати огляд “Література межової ситуації” Юрія Лавріненка, відомого укладача антології “Розстріляне відродження”, Юліана Кардоша, Анджея Вінценза.

Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення

Базіл Керскі розповідає про екзил-часопис “Культура”, Берлін, 2009

“Польський часопис в екзилі “Культура” і його оточення” („Die polnische Exilzeitschrift Kultura und ihr Kreis“ ) – під такою назвою  10 липня 2009 в Берліні в документаційному музеї Берлінської стіни (Dokumentationszentrum Berliner Mauer) відбулася презентація документального фільму Лоре Дітцен (Lore Ditzen)  „Das Zeugnis des Joseph Czapski“ (43 min., 1981). Доповідь після фільму мав Базіл Керскі, шеф-редактор німецько-польського часопису “Діалог” . Модерувала вечір Доріс Ліберман ( Doris Liebermann), відома німецька журналістка.

Польський часопис “Культура” відігравав в часи протистояння Заходу і Сходу роль неофіційного послання незалежної і вільної Польщі. Півстоліття “Культура” з екзилю впливала на інтелектуальне життя Народної Республіки Польща. Але не тільки Польщі. Значну роль в розвитку “Культури” належить і українським інтелектуалам, зокрема, професору Богдану Осадчуку, який мешкає в Берліні. Про це наголосив Базіл Керскі під час своєї розповіді про роль “Культури” в розвитку польсько-німецько-українських стосунків.

Вольфганг Темплінг (Wolfgang Templin) (в центрі) в обговоренні після презентації часопису “Культура”

На зустрічі були присутні вчені, журналісти і зацікавлені східноєвропейською тематикою особи. Серед них був і Вольфганг Темплін, дослідник української помаранчевості.

коротенький репортаж для Хати скраю зробила Ольга Самборська

Базіл Керскі (Basil Kerski) та Лоре Дітцен (Lore Ditzen), Берлін, 2009

…завдячує Ґєдройцеві

Автор: Оля ГНАТЮК

Цей текст — не про Маркеса, не про літературу і навіть не про письменника, а про редактора і культуру. А радше — про Редактора і «Культуру». Звісно, йдеться про завдячує Ґєдройцевя і паризьку «Культуру». Його так і називали — Редактором, а Адам Міхнік ще — Князем. Звісно, Міхніку йшлося не так про аристократичне походження, як про визначення місця Ґєдройця в ієрархії. У цих визначеннях — величезний заряд поваги до безперечного авторитету. Завдяки Ґєдройцю «Культура» в уяві поляків стала острівцем, або, як дехто каже, — ковчегом свободи. У цих словах — острівець чи ковчег — закладено два значення: спасіння і, водночас, самотність. Мабуть, по-іншому і бути не може; справжній-бо авторитет має бути за будь-яких обставин дистанційованим.

Ґєдройць посів чільне місце в польській культурі та політичній думці. Був одним із незаперечних авторитетів, що його він здобув своєю незалежністю від сильних світу цього, своїм державницьким мисленням і своєю наполегливою працею на користь Польщі. А також на користь України, оскільки Ґєдройць вважав, що в державних інтересах Польщі — існування сильної української держави. Власне, Ґєдройцю завдячуємо те, що саме Польща першою визнала незалежність України.