Хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?

До ред. звернулися українці Берліна з інформацією про те, що 19 листопада 2011 року “Центральна” спілка українців Німеччини (ЦСУН) уповноважена Світовим Конгресом Українців організувати зустріч голови СКУ Євгену Чолію з українською громадою Німеччини. На разі ред. не отримувала жодних офіційних запрошень чи повідомлень  про вищезгадану зустріч. Відомо лише, що в недавньому минулому пан Чолій вже відвідував Німеччину (див. СКУ “обговорив з провідниками української громади справу створення української крайової центральної репрезентації в Німеччині”).

Очевидно зараз йдеться про зустріч голови світового українства з Євгена Чолія з організацією, яка вже довший час є членом СКУ і звітує про свою діяльність на теренах Німеччини в своїх звітах до СКУ, чим викликає неабиякий протест серед українів Німеччини. Громадська робота останніх часто приписується на рахунок  діяльності ЦСУН, хоча та не має жодного відношення до окремих громадських організацій Німеччини. З багаторічним дослідженння ред. діяльності ЦСУН можна познайомитись за посиланням  Діаспора демократична (дайджест).

СКУ “обговорив з провідниками української громади справу створення української крайової центральної репрезентації в Німеччині”

http://www.ukrainianworldcongress.org/photo_album.php/photo_album_id/32юдм

Ред. продовжує редакційне дослідження “Діаспора демократична”. Як видно зі звіту Світового Конгресу Українців (СКУ) на його річних загальних зборах (див. внизу), в жовтні 2009 року делегація СКУ знаходилася з візитом в Німеччині. На жаль, до Берліна делегація не доїхала, хоча саме тут знаходиться її представник в Німеччині – Центральна Спілка Українців Німеччини. Ніби Центральна, і ніби очолювана Людмилою Млош. Не зрозуміло чому тоді обговорювалося питання створення ще однієї крайової центральної репрезентації в Німеччині? І знову ж, з ким обговорювалося, що обговорювалося?

ред.

http://www.ukrainianworldcongress.org

НІМЕЧЧИНА:
– 17 жовтня, м. Мюнхен: зустрівся з Преосвященним Владикою Української Греко-
Католицької Церкви Петром Криком, з яким обговорив питання про необхідність

посилення українського громадського життя в Німеччині

Діаспора демократична (дайджест).

Тризуб в Берліні, фото: Ольга Самборська

Ред. зібрала матеріали часопису  “Хата скраю”, які в той чи інший спосіб привертають увагу до проблеми недооб’єднання українців Німеччини. Особливо важливими є коментарі читачів, які відзеркалюють стан проблеми і нагальність її вирішення. Дайджест може бути цікавий тим, хто не знає, що відбувається за кулісами представництва по-суті не представлених українців.

“Підготовлено проект для реєстрації дахової організації в Берліні. Деякі аспекти потрібно з Вами уточнити.”

Подаємо лист з архіву української громади Німеччини.  Він є доповненням до дискусії, яка розвинулась навколо публікації за посиланням Неподобство: “Виставка проведена і організована ЦСУН за особистою підтримкою Ольги Самборської”. З тексту недатованого листа (дата його написання може бути початком 2000 років) на ім”я Аскольда Лозинського, тодішнього голови Світового Конгресу Українців, видно, що в черговий раз українцями в Німеччині керували певні особи, а не демократія. Результат маємо сьогодні. Маріонеткова “Центральна”  Спілка Українців в Німеччині, де-юре. І повне безладдя і застій, де-факто.

ред.

Про “соціалізаційний штопор”

і про “перехід від одних цінностей до інших”, що “супроводжується різними соціальними конфліктами, де прихильники традицій можуть протягом тривалого часу утримувати перевагу” розповідає нище поданний матеріал. “Хата скраю” починає нове журналістське розслідування на тему, чому модернізація українського суспільства на прикладі 10 мільйонної його частини в діаспорі пробуксовує. Чому деякі українські громади закордоном все ще перебувають в стані “соціалізаційного штопору”, коли “антагонізм між новими і старими цінностями”  не помічають і тому буксують на місці, продукуючи конфлікти. Чи форма поведінки української громади Німеччини  потребує модернізації і визначення нових цінностей? Якими цінностями керуються в українській діаспорі: совєтсько-успадкованими,  кланово-кримінальними чи демократичними? Чи ще якимись? Єдине, що чітко прослідковується, це певний штопор у розвитку громади до модерного стану. В умовах закордону, в обіймах європейського суспільства контраст цінностей деякий українців особливо впадає ввічі. Очевидно, що пакет сумнівних цінностей невидимою поштою передається в діаспору з України. Інакше важко зрозуміти феномен консервативативізму і традиційності, що поглинув українську діаспору. Спробуємо розібратися, слухаючи, що кажуть про цю проблему інші.

ред.

Інтерв’ю провела Інна Кручек, тижневик «Міст», Торонто, Канадa, 03.09.2008

Ігор Козак – кoлишнiй офіцер/ дипломат Збройних Сил Канади/ НАТО, міжнародний підприємець, громадський діяч.

Відкрита відповідь на Лист-звернення щодо створення центральної представницької організації українців у Німеччині

ЖУРАХОВСЬКИЙ Валерій Олександрович,
доктор фізико-математичних наук, голова товариства Völkerverständigung
“Інститут всебічного взаєморозуміння між німецьким та українським народами”
Відкрита відповідь на Лист-звернення від 27.06.2009 р. та на Запрошення і порядок денний від 22.09.2009 р.
Вельмишановні панове!
Дякую Вам за надісланий 30.07.09 р. Лист-звернення та надіслане 22.09.2009 р. Запрошення і порядок денний, в яких нашому
товариству запропоновано взяти участь у другому організаційному турі та у консолідуючому зібранні українських організацій-
установ “для створення центральної представницької організації, котра б була політично нейтральною і мала юридичну силу
представляти і захищати інтереси українців та українських громадських організацій в державних установах Німеччини”.
Спершу – невеличке зауваження по лексиці щодо “юридичної сили”. Представницька організація у формі Dachverband
реєструється в Німеччині як privatrechtlicher Verein e.V., тобто як приватноправове товариство – так само, як і будь-яке інше
“нормальне” товариство, і в цьому відношенні вона не має ніяких юридичних переваг порівняно зі звичайним офіційно
зареєстрованим товариством типу privatrechtlicher Verein e.V. Тож представницька організація у формі Dachverband має
точнісінько таку саму юридичну силу, як і її окремо взяті товариства-члени.
Спробую тепер сформулювати наше ставлення до ідеї об’єднання в цілому.