11.06.2009 Галина Петросаняк “ШУМітиме” в Кройцбергу

Ukraine Kompetenz Zentrum n.e.v. інформує:

11.06.2009 в 19.00 в кафе “Суфіссімо” (Sufissimo) на Fichtestr. 1, D– 10967 Berlin, U-Bhf Südstern (U7), Bus 241 bis Körtestr.

відбудеться ШУМ ( Штамтіш Українсько-Мультинаціональний, Берлін- Крoйцберг) з Галиною Петросаняк.

Тема зустрічі 11.06.2009:

Міграційна поезія. Які вони – поети четвертої хвилі міграції? Як рефлектує поет на дорогах Європи? Про це можна буде дізнатись безпосередньо від Галини Петросаняк, яка буде гостем ШУМу.

Галина Петросаняк видала свою першу збірку «Парк на схилі» (1996) після свого перебування в Чехії. “Чехія початку 1990-х – передусім не «туристична» країна, а «запасний вхід» для багатьох українських заробітчан, адже «втеча – один зі способів опору, не найчесніший, але певний», – так написала Галина Романенко у відгуці на нову останню збірку Галини Петросаняк “Спокуса говорити“ (2008).

Якщо у Вас зявиться спокуса поговорити в неформальній атмосфері штамтіш з однією з “найцікавіших поетів Центру Європи“, то чекаємо Вас у нас.

Червоно-чорний вишитий рушничок на столі слугувати знаком, що Ви знайшли ШУМ.

Галина Петросаняк: «Не розмінюватися на неважливе»

Розмовляв Юрко Іздрик

Джерело: Ukraiński Żurnal – 5/2008

Галина Петросаняк (1969) — авторка двох збірок поезії: «Парк на схилі» (1996) та «Світло окраїн» (2000). Учасниця багатьох міжнародних поетичних фестивалів і читань. Вірші перекладалися німецькою, англійською, чеською, польською, російською та білоруською мовами. У 2007 році стала лауреатом премії Губерта Бурди, що присвоюється у Німеччині східноєвропейським лірикам. Авторка перекладів із чеської і німецької літератур та низки есеїв. Керівник літературної студії в місті Івано-Франківськ. Є дивна особливість, притаманна топографії певних міст: звертаєш за ріг непримітного будинку – і раптом місто зникає, весь простір звужується до розмірів невеликого подвір’я, а все, що за його межами, робиться таким же уявним і неправдоподібним, як заокеанські америки, полюси чи амазонія. Перша спроба інтерв’ю з Галиною Петросаняк відбувалася саме в такому місці, неподалік від залізничного вокзалу Станіслава. Непримітний будинок, скромна вивіска Бюро перекладів «Петрос», привітна господиня, а заодно і я — єдиний о цій порі клієнт закладу. А ще — кава і спів Яроміра Ногавіци, що його, як з’ясувалося, ми з Галиною любимо однаково. Природно, що в таких замалим не домашніх умовах розмова поточилася відверта, дружня, посутня, але надто приватна, аби перетворювати її на інтерв’ю. Тож ми домовилися влаштувати інтерв’ю за іншої, найближчої нагоди. І влаштували. Ось воно.

Наша з тобою перша — не так невдала, як таємна — спроба інтерв’ю супроводжувалася музикою Яроміра Ногавіци, славнозвісного чеського барда. Ти просто любиш саме таку музику, чи тут домішуються ще якісь особливі твої сентименти до Чехії, чеської культури?

І те, й інше. Мені завжди подобалися барди, бо те, що співають найкращі з них — добра поезія. Окрім того, я справді маю сентименти до Чехії, бо це країна, яка розширила мої особисті горизонти, дала можливість глянути на світ крізь оптику іншої мови, країна, яка своєю культурою й рівнем життя доводить, що тривало утискувана великими сусідами невелика

Літературний вечір Галини Петросаняк в Берліні

9 червня в Берліні відбудеться літературний вечір івано-франківської поетки і перекладачки Галини Петросаняк,  який завершиться врученням премії novinki.

Галина Петросаняк народилася на Гуцульщині, живе в Івано-Франківську. Вивчала російську та німецьку філологію. Авторка трьох поетичних збірок: «Парк на схилі», 1996, «Світло окраїн», 2000 і «Спокуса говорити», 2008.

Учасниця багатьох міжнародних літературних фестивалів та поетичних читань в Австрії, Росії, Німеччині, Польщі, Швейцарії, а також антологій української поезії, виданих в Україні та за кордоном. Вірші перекладалися німецькою, польською, англійською, російською та білоруською мовами.

У 2007 р. отримала премію Губерта Бурди.

Вручення премії novinki

Цією премією відзначаються репортажі про літературне життя у країнах центральної та східної Європи. У цьому році премію отримують Таня Гоффман

Таня Хоффман

за репортаж про українську поезію в Берліні (1 премія) та Сюзанна Кшиштофік за репортаж про польсько-німецьку перекладацьку групу. На початку червня з репортажами можна ознайомитися на сторінці  www.novinki.de.

Літературний вечір та вручення премії відбудуться в Інституті славістики університету ім. Гумбольта,  Dorotheenstr. 65, 5 поверх, аудиторія 5.57 в 18.00 год.

Німецька версія запрошення на Haus am Rand.

Спокуса говорити

Я познайомилася з Галиною Петросаняк невдовзі після мого переїзду з Чехії до Берліну. Їі тодішні вірші про заробітчанську долю в Чехії , які я почула в Берліні на одній з презентацій, викликали неабиякий резонанс у моїй душі, що прагла творчості, коли життя диктувало прагматизм і штовхало на боротьбу за виживання. Натхнення, виснажене  задухою берлінського бетону,  зажевріло, каталізоване новою українською мігрантською поезією кінця 90-х. Мені думалося тоді,  як добре, що є той, устами кого Бог донесе іншим гіркоту і  правду жіночого поневіряння по світах, її емоційний стан між кордонами. Такою запам’яталася мені Галина Петросаняк. Вона залишила на пам’ять збірку своїх поезій «Світло окраїн» (2000). З ними залишилася зі мною Галинина простота і витонченність в розумінні мігранської проблематики, яку вона овіршувала.