” І тут таке цеберко помиїв…”

Для кого – Кавалер Ордена Білого орла, а для кого – дезертирДмитро Карп’як, Коломийські Вісти

Першого серпня почесному громадянинові Коломиї Богданові Осадчуку виповниться 90.

Мабуть, нема серед наших земляків, розкиданих по світах, фігури контроверсійнішої, ніж Богдан Осадчук. Востаннє професор Українського вільного університету відвідав рідну Коломию, в якій прожив лише перші кілька років життя, восени 2001-го, коли брав участь у відзначенні 75-х роковин музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Кобринського і немало подивував мистецьку публіку тим, що завзято витанцьовував після офіціозу під звуки гуцульських музик у барі на «сотці».

“1 серпня відзначить своє 90-річчя відомий історик, публіцист Богдан Осадчук”

http://wz.lviv.ua/pages.php?atid=84965

«У Берліні мені нудно. Був би молодшим, гайнув би у Китай…»
Борис КОЗЛОВСЬКИЙ

1 серпня відзначить своє 90-річчя відомий історик, публіцист Богдан Осадчук

Не беруть роки пана Богдана. Час, що рікою пливе, лише загострює його перо і розум, додає почуття гумору… Богдан Осадчук – вірний друг і давній автор «Високого Замку». «Привів» його у газету наш колишній головний редактор, народний депутат України Степан Курпіль. Пан Богдан за своє тривале і непросте життя співпрацював з редакціями багатьох газет, зокрема з найпотужнішими і найвпливовішими у світі. І ми вдячні йому за співпрацю з «ВЗ». З його стислих і дотепних коментарів маємо чесну, неупереджену і глибоку оцінку того, що діється у політиці, економіці, культурі зарубіжного світу.

День: пригоди професіонала

Приємно, що в нашій культурі є чимало цікавих пригодницьких сюжетів, що закінчуються хепі-ендом. Про один із таких розповідає книга «Розмови з Богданом Осадчуком», що з’явилась у видавництві «Дух і літера».

Це — переклад кількох розлогих і багатотематичних інтерв’ю, що їх провели зі знаменитим журналістом і політологом української еміграції поляки Базиль Керський, Анджей Станіслав Ковальчик і Кшиштоф Заставний. У них Осадчук розповідає про своє життя і працю, про ті часи і режими, які йому довелося пережити. Історія Богдана Осадчука є надзвичайно яскравим прикладом, які пригоди чекали на того, хто хотів не просто не загинути у жорнах кривавого ХХ століття, а й продовжувати при цьому робити свою справу. Приміром, займатися журналістикою та знайомити світ із Україною.

“Компроміс у цій справі досягнути буде нелегко”

http://www.zaxid.net

01.02.2010

Видання “Rzeczpospolita” в суботу, 30 січня прокоментувало визнання вояків ОУН і УПА борцями за незалежність України та визнання Степана Бандери Героєм України.

Це рішення президента Віктор Ющенка, який завершує свою президентуру, викликає занепокоєння в Польщі, – пише газета.

Про це повідомляє Польське радіо.

Професор Богдан Осадчук, відомий у Польщі публіцист і політолог, критично ставиться до рішення президента України. “Віктор Ющенко ніколи не розумівся на політиці і до кінця своєї президентури її не вивчив. Це показують також його дії у справі Степана Бандери”, – коментує Богдан Осадчук і додає, що Ющенко “плете на тему Бандери те, що йому підказують радники з правого крила націоналістів. Можливо, що джерелом є також дружина Катерина, котру собі привіз з Америки, де вона прославилася бандерівським фанатизмом”, – коментує Богдан Осадчук у польському щоденнику.

На погляд історика проф. Анджея Хойновського: “Україна, будуючи свою тотожність, буде змушена спиратися на ті елементи історії, які є полякам немилі. Під час війни українці, які визнали, що їм загрожує небезпека з боку і росіян, і поляків, мали складний вибір.

Ідея була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком

Діаспора соціальна має одну складову: діаспоряни старшого покоління, що потребуюють опіки. Доля цих людей складалися в післявоєнний час, на чужині в важких умовах становлення. Багато з тих, хто здолав перешкоди чужинецького буття, не забув також ідеали, які привіз з України. Багато хто творив нові ідеали і творить по цей день.

Не можу не повернутися до особистості професора Осадчука, з яким мала нагоду познайомитися ближче в Берліні. Історія пана Богдана, що розпочала соціальну тематику на блозі Хата скраю, не завершилася на цьому. Пан Богдан поступово долає наслідки ускладнень зі здоров’ям. Його перевели з лікарні Санкт-Гертруден до реабілітаційного центру Мальтезе, звідки вже пан Богдан сам себе перевів додому. Останній мій візит до лікарні Мальтезе виявився безрезультатним. В приймальній лікарні мене повідомили, що професора Осадчука виписали за власним бажанням. Причина – конфлікт. Не бажаючи вдаватись до деталей, по телефону запитую колишнього пацієнта Мальтезе, чи все є в порядку? “Так, приїжджайте, будемо працювати”, – ледве переводячи дихання, проказав пан Богдан до телефону. Консультуюся з його приватною лікаркою. Відповідь однозначна: “Ніякої праці! Спокій і ще раз спокій. Пацієнту потрібно організувати піклування вдома. Ми цим займаємося. Йому ще треба принаймі кілька днів для кращої форми”. Вже сьогодні пан Осадчук бадьорим голосом з перших слів на мене “наїхав”: “Ви чому мене ігноруєте?”. Наступними днями запланували провести робочі зустрічі. Пана Осадчука хвилює понад усе подальша доля Європейського колеґіуму польських і українських університетів. Поки професор не зовсім задоволений положенням його проекту, ідея якого належить йому по-праву.

“Ідея Колеґіуму
Європейський колеґіум польських і українських університетів є польсько-українською освітньою установою, заснованою польськими та українськими університетами: Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), Люблінським католицьким університетом Йоана Павла ІІ (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (Україна), Львівським національним університетом ім. Івана Франка (Україна) та Національним університетом „Києво-Могилянська Академія” (Україна). Головною метою Колеґіуму є формування майбутньої польської та української еліти, що діяла б на благо співпраці між обома країнами, а також знала й розуміла специфіку і вразливість сусідів.

Богда́н Осадчу́к

Богда́н Осадчу́к (1 серпня 1920, Коломия (Івано-Франківщина) — журналіст, публіцист, професор Вільного університету в Берліні (Німеччина).

Біографія Навчався в Берлінському університеті в 1942-1944 рр.

Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р. В еміграції працює як український журналіст (зокрема, німецькі видання «Українські вісті», «Die Neue Zeitung» (1950-55), «Der Tadesspiegel», швейцарська «Die Neue Zurcher Zeitung»).

Автор книг «Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas» — «Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи» (1962), «Der Sowjetkommunismus-Dokumente» — «Радянський комунізм. Документи» (1964). Був головним редактором «Віднови» — емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів. З 50-х років ХХ століття співробітничає з відомим європейським виданням «Культура» Єжи Гедройца (польсько-українські відносини).

Останній високо оцінював дослідження Б. Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Б.Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Ч. Мілош. Серед відзнак Б. Осадчука, орден Білого Орла — найвища урядова нагорода Польщі.