«Бо для Бога нема неможливої жодної речі»

Автор: Дмитро Мірецький, Штутгарт

Цими словами з Євангелія від Луки («Бо для Бога нема неможливої жодноїречі» (Лк.1,37)) на прекрасній англійській мові розпочав свою недільну проповідь 20 жовтня греко-католицький священик, доктор теології Атанасій Маквей в Українській греко-католицькій церкві в Штутгарті. 20 квітня 1945 року війська союзників назавжди звільнили Штутгарт від нацистської нечисті. Серед звільнених і були українські робітники, котрих насильно вивезли напрацю до Вюртембергу. Деякі з них дали згоду на повернення додому, але з них майже  ніхто не побачив рідної України, на них чекали обійми тодішнього «Руського міра» у вигляді каторжних робіт у Сибіру. Частина українців залишилася в Американській окупаційній зоні, де для них Американською військовою адміністрацією були створені табори для переміщених осіб.

Як свідчать архівні документи,початком регулярного українського парафіяльного життя слід вважати повоєннийперіод. У двох таборах для переміщених осіб Ludwigsburg та Stuttgart-Zuffenhausenу 1945 – 1950 роках існували українські душпастирства. Регіон Штутгарт став місцем дислокації численних підрозділів Армії США. ДоУкраїнської громади в Штутгарті в різні роки входили і нині входять військовослужбовці Армії США українського походження разом з членами їх сімей.

У 2019 році до Штутгарту прибула американська родина Мікельсен. Вони родом зі штату Монтана, належать до Української греко-католицької церкви, але, на жаль,не володіють українською мовою У родині було двоє дітей: хлопчик та дівчинка. А нещодавно пані Христина Міккельсен народила ше двійню. Родина Мікельсен регулярно відвідує Українську церкву в Штутгарті, а ще запрошують на Святі Літургії своїх близьких та знайомих. Містер Едвард Мікельсен звернувся до отця-пароха Романа Врущака з проханням похрестити немовлят згідно українського греко-католицького обряду, але на англійській мові. До вирішення цього завдання долучилися члени Церковної ради і громадянин США  дяк Стефан Карабін. Було вирішено запросити до Штутгарту англомовного українського священика та підготуватися до двомовної Літургії, були підготовлені канонічні тексти англійською мовою.

20 жовтня до Штутгарту на запрошення Української громади прибув священик Атанасій Маквей з Риму. Отець Атанасій народився у провінції Вінніпег у Канаді, здобув звання доктора теології, нині служить у Римі, а на великі свята виїжджає до Лондона. Батько отця Атанасія має ірландське походження, а мама родом з України з Заліщицького району Тернопільської області. На Святу Літургію до Штутгарту прибули численні американські гості. Співслужили отці Роман Врущак та Атанасій Маквей, дякували Стефан Карабін та Єгор Парсяк. У своїй проповіді на двох мовах отець Атанасій наголосив: “Ісус творив чудеса, щоб перші апостоли, а згодом і ми, зрозуміли, що кожний аспект нашого життя знаходиться під Його проводом. Спаситель порадив рибалкам прибути до глибин Галилейського моря та закинути їм свої сіті в те місце, де вони ніколи не шукали рибу. Тут символічно бачимо, що апостоли були послані до всіх кінців Землі і як каже Псалом «по всій Землі залунав їх голос, на край Світуїхні слова». Слуга Божий Іван Павло ІІ часто звертався до цього вірша, щоб ми відчули глибину Віри Христової. Того, хто Христа не знає, треба спасти, і кожен з нас, якщо ми дійсно Його учні, покликаний передати на різних мовах божественне слово, що перебуває в наших душах.

Після Божественної літургії відбувся обряд хрещення на англійській мові. До християнства долучилися маленькі Анна та Катерина Мікельсен. Родина Мікельсен частувала всіх святковими півметровими тортами, зробленими за американськими рецептами.Отець Атанасій Маквей був дуже задоволений своєю візитацією до Штутгарту та відзначив: ” Щиро Вам дякую! Отець Роман та вірні так щиро мене тут приймали, що я будутримати вас усіх у своєму серці та молитві назавжди.”

На світлинах дяка Єгора Парсяка та Юрія Пінського: отець Атанасій Маквей,американська родина Міккельсен, під час таїнства Хрещення.