“щодо перспектив розвитку Університету”


uvuhttps://www.facebook.com
 
Український Вільний Університет у Мюнхені:
Сьогодення та Перспективи

2012 рік увійде в історію української світової діаспори як рік, коли Український Вільний Університет у Мюнхені вперше за його, більш аніж 90-літню, історію доручили очолити не лише першій жінці-ректорові професорові Ярославі Мельник, але й першому професорові, що не є представником української західної діаспори. Водночас із обранням Професорською колеґією на посаду ректора УВУ Ярослави Мельник Радами факультетів (україністики, філософського, державних та економічних наук) було обрано також нових деканів (професорів Тамару Гундорову, Міхаеля Мозера, Марію Пришляк). Навчальний процес увійшов у нову стадію. В Університеті вирує активне життя і піднесений академічний дух серед студентської молоді.
Сьогодні ми хочемо повести розмову з ректором УВУ, професором, доктором філологічних наук Ярославою Мельник, поділитися з читацькою авдиторією її задумами та розповісти, що чекає УВУ під керівництвом нової команди її однодумців.

В історії УВУ, Ви – перша жінка-ректор. Розкажіть дещо про себе та свою наукову діяльність.

Я закінчила українське відділення філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також докторантуру цього вузу. Після закінчення Університету працювала спершу в музеї Івана Франка у Львові. Либонь, саме праці в музеї я завдячую виборові маґістрального сюжету своїх наукових студій. Це історія української літератури кінця ХІХ – поч.ХХ ст., насамперед франкознавство, ранньохристиянська література, апокрифи зосібна. Власне, на апокрифи я вийшла через І.Франка, котрий студіям на «тім інтереснім, але трудній полі дослідів» надавав дуже великого значення. Відтак із-посеред моїх наукових праць найулюбленішими для мене є монографічні дослідження «… І остатня часть дороги. Іван Франко. 1908–1916» (Дрогобич, 2006) і «Іван Франко й biblia apocrypha» (Львів, 2006), праця над ними для мене була дуже цікавою, як назагал цікавою і захоплюючою була для мене робота у відділі української літератури Інституту українознавства імені І.Крип’якевича Національної академії наук України та в Інституті франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, у яких я працювала донедавна, а також в Українському католицькому університеті у Львові. До слова, в УКУ на кафедрі класичних, візантійських і середньовічних студій, професором якої я є, ми цього року розпочали роботу над великим проектом «Християнські апокрифи», результатом якого має бути видання (в чотирьох томах) апокрифічних текстів українською мовою. Хотілось би також завершити роботу над монографію «Апокрифи й українська література», видати добірку апокрифічних молитов з українських рукописів (з архіву І.Франка). А ще повернутися знову до праці над науковою біографією І.Франка. Останнім часом з’явилася також низка нових задумів, пов’язаних з унікальною архівною й бібліотечною збірками УВУ.

У січні буде рік, як Ви очолили УВУ. За цей час відбулося багато змін. Як би Ви охарактеризували сьогоднішню академічну ситуацію в УВУ?

Якщо коротко, то, як таку, що вселяє великі надії й оптимізм. УВУ сьогодні – це інституція, яка ініціює багато нових починань, дуже відкрита до діалогу й співробітництва. Інституція, яка має багато друзів (сподіваємось, матиме ще більше), як в академічних колах, так і в громадських. Ось лише два свідчення. «Я готовий бути лобістом УВУ в Україні», – висловився нещодавно (наприкінці листопада ц.р.) під час зустрічі в УВУ професор Сергій Квіт, президент Києво-Могилянської академії (до слова, доктор УВУ). Своєю чергою доктор Юрій Логуш, проректор із стратегій і розвитку Українського католицького університету у Львові, після відвідин УВУ на початку грудня ц. р. й обговорення проектів співробітництва між УКУ й УВУ констатував: «Можливості перед нами просто необмежені».

Яку, на Вашу думку, роль в житті Університету відіграє Фундація УВУ в Нью-Йорку?

Роль Фундації УВУ в Нью-Йорку в діяльності Університету на сучасному етапі, як і в попередні десятиліття, важко переоцінити. Справді, рідко яка значуща подія в житті Університету уже багато років поспіль відбувається без матеріальної й моральної підтримки Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку. Завдяки підтримці особисто з боку Президента Фундації, Маґістра Теодора Воляника, Університет мав змогу плідно розвивати свою наукову й педагогічну діяльність, у тому числі надавати стипендії найкращим студентам, здійснювати активну громадсько-культурну діяльність у Мюнхені. Так, лише в цьому, 2012 р., окрім педагогічної та наукової роботи, Університет, завдячуючи допомозі Фундації, провів такі заходи, як відзначення 91-ї річниці УВУ, Шевченківську академію, вечір Віри Вовк, виставку творів народного мистецтва з Чорнобильської зони, презентацію збірника Universitas Libera Ukrainensis (Мюнхен, 2011), академічний вечір відзначення 50-річниці створення Товариства сприяння українській науці, у рамках якого відбулося відкриття фотовиставки «Батьківщина Україна», зустріч із проф.С.Квітом, президентом Києво-Могилянської академії та ін.
Усій Управі, жертводавцям і добродіям УВУ в різних країнах світу – наше визнання і глибока вдячність за довгі роки наполегливої і відданої праці на благо УВУ, на благо українській науці і надіємось на дальшу фінансову підтримку з боку меценатів Фундації.

Чи могли б Ви дещо розповісти про Ваш викладацький склад?

Говорячи про членів Професорської колеґії УВУ, мені спадають на гадку слова Патріярха Йосифа Сліпого: «Істина і любов до науки собирає в розсіянні сущих» (таке завдання «возложив» свого часу Патріярх Йосиф Сліпий на Український Католицький Університет у Римі). Ці слова Патріярха напрочуд підходять і до викладацького складу УВУ. «Істина і любов до науки» «собирала» і «собирає» в УВУ науковців з України, США, Канади, країн Євросоюзу. Багато з них є провідними науковцями у своїх царинах наук. Унікальність, водночас, либонь, і перевага, нашого університету перед іншими в тому, що, не маючи, т.зв. «штатних» викладачів, УВУ має змогу творити креативне й потужне міжнародне наукове товариство, запрошуючи до себе на виклади щораз нових професорів.

Як виглядає в Університеті науково-видавнича діяльність?

Цьогоріч в УВУ вийшло декілька цікавих книжок. Зокрема, монографія Міхаеля Мозера «Тарас Шевченко і сучасна українська мова: спроба гідної оцінки» (Львів, 2012), яка побачила світ під егідою трьох поважних інституцій – Наукового товариства ім.Шевченка, Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України й Українського Вільного Університету. У серії Varia Т.57 опубліковано монографію Олексія Хаб’юка «Концептуальні основи медіа-економіки» (спільне видання Львівського національного університету імені Івана Франка й Українського Вільного Університету). Наприкінці 2011 року в УВУ вийшов також поважний том Universitas Libera Ukrainensis – своєрідний підсумок наукової й педагогічної діяльности УВУ за 90 років.
Ще декілька видань у нашому видавничому «портфелі» очікує появи на світ наступного 2013 р. Це насамперед матеріали міжнародної наукової конференції «Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи», яка відбулася в УВУ 1–3 липня 2012 р. (спільно з Інститутом історії Національної академії наук України), черговий випуск «Наукового збірника УВУ» (гуманітарні науки), матеріали першої студентської наукової конференції УВУ, видання Григорія Сковороди німецькою – «Narziss oder das Gesprach: uber Erkenne Dich Selbst» (Вступна стаття і переклад Роланда Пітча) та ін.

Чому студенти обирають саме УВУ?

Очевидно, мотивація обрати УВУ чи інший навчальний заклад кожного з наших маґістрантів і докторантів з України індивідуальна, але можна виокремити й спільне. Це прагнення здобути освіту водночас і в українському (УВУ – це єдиний український університет поза межами України з правом надання маґістерських і докторських дипломів) і в європейському університеті, університеті зі славною історією і, як, віримо, з великим майбутнім, в Університеті вільному: вільному у розгортанні наукового пошуку, вільному від засилля ідеологічних маніпуляцій, вільному в культивуванні академічної свободи. Студенти УВУ мають змогу слухати лекції, проводити наукові дослідження, причім у якнайширшому компаративному вимірі, під керівництвом науковців із різних країн світу, брати участь в університетських студентських діалогах у Мюнхені. Зрештою, пізнавати «зблизька» культуру Німеччини, інших країн Європи. Студентам котрі б хотіли продовжити навчання на УВУ раджу відвідати нашу веб сторінку: http://www.ufu-muenchen.de

Чи могли б Ви поділитися з читачами Вашими задумами щодо перспектив розвитку Університету?

Декілька десятиліть Іван Мірчук, тодішній ректор УВУ, з нагоди одного з ювілеїв УВУ (35-літнього) мовив слова, які не втратили актуальности й дотепер: «Український Вільний Університет – це неповторне явище, це великий здобуток нашої нації. Маленький вогник, засвічений фанатиками української науки, групою вчених і журналістів 35 літ тому у Відні, не згасає й сьогодні. Наш святий обов’язок передати його – цей незгасимий смолоскип української науки – дальшим поколінням».
Передати, відповідаючи на виклики часу, зберігаючи, з одного боку, завдання й пріоритети, освячені національною традицією, з другого боку, враховуючи потребу вписання їх у контекст сучасного глобалізованого світу. Що ж до наповнення цього шляхетного завдання конкретним змістом у науковому, педагогічному й культурно-громадському векторах діяльности Університету (відкриття нових навчальних програм, мовних шкіл і курсів, реалізація наукових, видавничих й інших проектів, серед них проектів, спрямованих на зміцнення УВУ як провідного центру студій україністики в Західній Європі), то це вельми простора тема. Тема для осібного інтерв’ю. Отож, коли зустрічаємось вдруге?

Ваші побажання читачам з нагоди Різдвяних свят та Нового року

Міцного здоров’я, благополуччя й злагоди в родинах, успіхів у всіх шляхетних починаннях і добра Україні.
Дякую Вам за розмову. Було приємно почути, що УВУ і далі буде втілювати в життя мету і завдання які поставили перед Університетом його фундатори в далекому 1921 році.

Розмову провів Др. Микола Мегіц,Член Управи Фундації УВУ в Ню Йорку
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s