“звертаюся до вас в цей жахливий для українців день “


Шановні українці Берліна,
звертаюся до вас в цей жахливий для українців день коли прийняли в першому читанні катастрофічний для української мови закон і відразу після інтерв”ю журналістці газети Тац. В черговий раз соромно за українців як там, так і тут. На те, що відбувається в Україні немаємо особливого впливу в нашій ситуації, але на те, що відбувається в Берліні все ж таки так. Яку тенденцію я помітила. Зараз в аспекті Євро-2012 до українців в Берліні посилилася увага. Журналісти шукають українську громаду. А де вона? Немає. Ніби є і ніби немає. Кмітливі журналісти заходять в інтернет і шукають тих, хто себе десь якось засвітив. Вже навіть смішно, бо в черговий раз завжди вибудовується ряд: говорять з Бінерт, я, Верес Віталій, може ще хтось з штамтіша останньої доби. І так по кілька разів по колу. Принаймі мені кажуть: “Ну зараз після Вас матиму зустріч з Вересом чи Бінерт”. Дуже якось не зручно за громаду, бо журналісти вже сміються з нас, що вони зводять українців в одному репортажі до купи. А купи насправді немає, або є така, що тільки купою і назвеш. Як на мене, то пора амбіційних виступів “сам за себе і сам за всіх” закінчилася. Продовжувати читання “звертаюся до вас в цей жахливий для українців день “