Створено інтернет-сторінку українських шкіл Німеччини


Українські школи Німеччини
Інформаційне повідомлення
 Шановні пані та панове!Як було й домовлено на першій зустрічі вчителів, я створив інформаційний сайт для полегшення пошуку українських шкіл у Німеччині.

Адреса сайту: www.ukrainische-schulen.de Продовжувати читання Створено інтернет-сторінку українських шкіл Німеччини

Моя хата не скраю


Оля Ревнюк

5 група, 4 курс, ІЖ

Моя хата не скраю

Українські селища та хутори описували класики світової літератури, оспівували в народних піснях та зображували на полотнах. Що вражало тодішніх митців в українському селі? Що захоплювало їх дух і надихало на створення шедеврів?

Ми звикли вважати, що село – це місце, де потрібно важко працювати, не маючи при цьому зручностей, здається, що це щось застаріле й відстале. Говорячи про село, ми малюємо в уяві окультурену місцевість за містом з нерозвиненою інфраструктурою, напіврозваленими хатками та поросятами. Продовжувати читання Моя хата не скраю

“І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині”


http://elise.com.ua/ru/content/03zovnishnopolitichna-diyalnist-zakordonnih-ukrayinskih-gromadsko-politichnih-organizatsij-u
 
Зовнішньополітична діяльність закордонних українських громадсько-політичних організацій у повоєнній добі.

Водночас в зарубіжних країнах розпочали працювати культурні, наукові організації, спілки по зв’язках з УРСР. Так, у США і Канаді прогресивні українці-емігранти створили товариства допомоги батьківщині, Лігу американських українців, Канадське товариство. У Аргентині діяли товариства ім. Т.Шевченка, М.В. Лисенка, І.П.Котляревського; у Бразилії – «Червона зоря»; в Уругваї – «Український культурний центр»; у Парагваї — «Слов’янин» та ін.

У повоєнні роки помітну роль почала відігравати народна дипломатія. Набував сили та організаційно зміцнювався рух прихильників миру. Представники України були делеговані на Конгрес захисту миру, що відбувся в серпні 1948р. в польському місті Вроцлаві. Делегація УРСР взяла активну участь у роботі першого всесвітнього конгресу прихильників миру в квітні 1949р. одночасно в Парижі та Празі.

Після закінчення другої світової війни, примусової репатріації радянських громадян до СРСР на еміграції у Західній Німеччині й Австрії залишилось майже 200 тис. українців, більшість з яких походила з Галичини (близько 60 відсотків).

Опіку над емігрантами перебрали міжнародні організації: спочатку УНРРА, а з 1947р. – ІРО. Українці в більших скупченнях створювали українські комітети і організації та проводили різного роду громадську, політичну, культурну, наукову, церковну діяльність. І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині, Продовжувати читання “І листопада 1945р. у Ашаффенбурзі (Німеччина) засновано Центральне Представництво української еміграції в Німеччині”