Хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?


До ред. звернулися українці Берліна з інформацією про те, що 19 листопада 2011 року “Центральна” спілка українців Німеччини (ЦСУН) уповноважена Світовим Конгресом Українців організувати зустріч голови СКУ Євгену Чолію з українською громадою Німеччини. На разі ред. не отримувала жодних офіційних запрошень чи повідомлень  про вищезгадану зустріч. Відомо лише, що в недавньому минулому пан Чолій вже відвідував Німеччину (див. СКУ “обговорив з провідниками української громади справу створення української крайової центральної репрезентації в Німеччині”).

Очевидно зараз йдеться про зустріч голови світового українства з Євгена Чолія з організацією, яка вже довший час є членом СКУ і звітує про свою діяльність на теренах Німеччини в своїх звітах до СКУ, чим викликає неабиякий протест серед українів Німеччини. Громадська робота останніх часто приписується на рахунок  діяльності ЦСУН, хоча та не має жодного відношення до окремих громадських організацій Німеччини. З багаторічним дослідженння ред. діяльності ЦСУН можна познайомитись за посиланням  Діаспора демократична (дайджест).

З яким саме українством зустрічатиметься голова СКУ не відомо, так само як не відомо, кого саме репрезентує ЦСУН в Німеччині. Чи можуть зголоситися ті організації, які дійсно входять до ЦСУН до ред, або зголоситися ті, які не входять? Може врешті би вдалося розібратися хто є хто серед українців в Нмеччині і хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?  Це особливо важливо ще й тому, що остання тісна співраця голови ЦСУН Людмили Млош з партією “Свобода” б”є по іміджу всіх українців в Німеччині. Ваша думка? На основі Ваших відгуків ред. звернеться відкритим листом до СКУ з проханням покінчити з показухою в діаспорі.

Advertisements

19 thoughts on “Хто репрезентуватиме українство Німеччини Світовому Конгресу Українців?

  1. Українське Товариство у Франкфурті-на-Майні в ЦСУН не входить, при чому, на момент створення ЦСУН наше Товариство було вже зареєстроване, але ніякого запрошення на установчі збори ми не отримували. Відповідно ЦСУН не є вповноважена представляти наші інтереси.

  2. На скільки я знаю, СУСН (Союз Українських Студентів у Німеччині), також не входить ні до ЦСУН, і не входить до СКУ. Щодо тісної співпраці пані Млош і “Свободи”: я думаю, що вона просто не розуміє, що таке “Свобода”. Як не розуміють люди, які попроходили на виступ Тягнибока в Мюнхені, їх там було по відео дуже багато, повний зал. Як і не розуміють ті, хто просто скандально поставив газети “Свободи” на вході до залу, до святкувався тиждень тому з’їзд СУСН в Мюнхені. Я питала багатьох, хто їх туди поставив – на жаль, ніхто не захотів, чи не зімг дати відповідь на це. Щодо шкоди “тісної” співпраці: шкодить те, що українці Німеччини не можуть порузумітися, хто їх представляє. Бо якщо б було порозуміння, і якщо була б єдність, то можна було б, наприклар, зконцентровано виступити і надіслати всім, кого це стосується “Stellungnahme” з приводу присутньості Свободи в Німеччині, її співпраці з кимось, і т.д. Чому зажди шукати винуватця на стороні? Тут не Млош потрібно винити, а нас всіх інших самих, які не взмозі очевидно виступити одним цілим. Було б одне ціле – питання про Млош і багато інших відпали б самими собою, як маргінальні – бо був би вибір, домовленність, консенсунс в кінці-кінців, хто кого представляє – і для пані Млош це було б чітко теж.
    По поїздці пана Чолія: Берлін не є центром німецького українства, то їдучі сюди, він вже заздалегідь каже цією поїздкою, що він хоче не з українством Німеччини зустрітися, а приїхати в Берлін по своїх справах і побачити когось із діаспори, це ж ясно. Якщо б він захотів зустрітися з німецьким українством, то мав би їхати в Мюнхен, і скликати туди всіх – і там би, до речі, може б і розібралися, хто кого і де представляє. Або поїхати у Франкфурт, який знаходиться приблизно посередині, і запросити туди інших. На таку об’ємну зустріч, СКУ, якщо вона зацікавлена, – а я знаю, що зацікавлена в тому, щоб обєднати українців Німеччини, – могла і виділити кошти для представників організацій, для такої поїздки.

  3. Німецько-українське культурне об”єднання “Український світ”,м.Берлін, в ЦСУН не входимо і про діяльність цієї “організації” нічого не знаємо.Запрошення отримали таке: “Шановні пані та панове!
    18-19 листопада 2011 року з візитом перебуватиме в м.Берлін Євген ЧОЛІЙ –
    Президент Світового Конгресу Українців.
    19.11.2011 р., в суботу, о 16.00 в приміщенні бюро ЦСУН, відбудеться зустріч з Євгеном Чолієм. На зустрічі будуть обговорені стан та діяльність української громади в Німеччині, політична ситуація в Україні та діяльність та співпраця українських громад Північної Америки, а також інші цікаві питання за бажанням присутніх.

    Запрошуються всі бажаючі.

    Адреса: Trautenaustr.5 10717 Berlin
    5 Etage, Zim.505

    Управа ЦСУН “

  4. Тут потрібно зрозуміти ньюанси деякі. Справа зовсім не в “поганих” українцях, але в логічному розвитку українському громади від 1945 року. Саме з того часу в німеччині діяла централя (центральне представництво українців німеччини). Після 50 річного існування ЦПУН мало фінансову проблему і було фактично замороженим нім. контролюючими органами. ЦПУН було членом СКУ разом з Жіночою Організацією Німеччини. Коли настав період невизначенності в громадському русі, берлінське представництво в особі Віктора Бондарчука перебрало діяльну роль на себе, привівши до влади пані Млош, яка швидко зорінтувалася, зареєструвалась як Центральна, подала заявку до СКУ на основі старих списків осередків ЦПУН і таким чином опинилася в центрі уваги. На це її благословили тоді голова СКУ Лозинський Аскольд і посольство України. Українці Мюнхена опинилися “за бортом”. А нові українці так і не пристали до жодного берега, бо ні ЦСУН, ні пані Млош не є тим харизматичним лідером, з яким би хотілося працювати. В чому їй не відмовиш, так це в тримані “за вожжі”. Порядний українець подивиться на все це і відступить. Саме тому така невизначенісь в громаді. Дві Центральні організації в одній країні бути не може. Саме тому пані Млош просили забрати слово центральна з назви її організації, бо центральність не відповідає дійсності. Вона на це не пішла. Тому на ній лежить відповідальність за невизначеність в українські громаді німеччини.

  5. А де ж інші організацїї? Чому мовчить Дюсельдорф,Мюнхен,товариство з Берліну і тд?Це ті що точно це звернення прочитали,хоча би виходячи з того що “вони” є у “Facebook”! Ховаються! Навіть позицію свою чітко вказати бояться! З таким відношенням наших українців до справи,ніякої “центральної” тут ніколи не було і не буде!

  6. Ніхто не мовчить, навпаки Німеччина гуде) Позицію Мюнхену передана в редакцію телефонічно і буде оприлюднена на зустрічі. Дюсельдорф теж подібно. Товариство з Берліна теж. Телефон ред. гарячий.

    Ще до завтра люди мають написати і коментарі.

  7. Організація”Український дім” м.Дюссельдорф не отримувала запрошення та не входить до так званої ЦСУН.Про пропозицію змінити назву цієї організації говорилось 2 роки потому у Франкфурті на установчих зборах щодо об”єднання українських організації Німеччини.Пані Млош була присутня на тих зборах і погодилась змінити назву.До Романа Рокицького: треба подивитись протокол наших зборів.До речі,чи в ЦСУН відбувались збори по переобранню голови цієї організаціїї чи пані Млош вибрали на цю посаду довічно?

    Оля,прошу Вас на зустрічі з паном Чолієм розглянути питання щодо представників української діаспори від Німеччини на 5 Форумі українців в Києві.Це принципове питання,тому що Німеччину представляла тільки пані Млош та члени її організації.
    Таким чином ми бачимо пряму підтримку УВКР та СКУ пані Млош.Це нагадує добрі радянські часи і не має нічого спільного з демократією…На 5 Форумі українців пані Млош представляла себе як голова Центральної Спілки українців.Коли людина приїжджає на Батьківщину і говорить,що вона є королевою,ніхто може і не здогадуватись,що вона-“гола королева”…..Про 5 Форум і українців Німеччини напишу окремо.Коментарів буде замало для такої теми.

    З іншого боку треба подякувати цій особі за ескалацію нездорової ситуаціїї щодо українськиї організацій в Німеччині.Маю велику надію,що це болюче питання буде вирішене на наступних об”єднуючих зборах,яке бажано провести за 1-2 місяці.

    “Український дім” Дюсельдорф

  8. Вже давно наболіла проблема, яка зачепила редакцію.
    Ми у Франконії тривалий час працювали над створенням товариства українців. До нас було створено декілька товариств, які перед німцями виступали як громадяни України (а це різні націі, а не самі українці з їхньою культурою та традиціями). Нічого іншого як паплюження мови та культури України, яка їх виростила.
    Звичайно, ми бачимо нагальну потребу представлення всіх українців Німеччини.
    Але на такий шлях, яким воно було створено пані Млош, ми аж ніяк не згідні. Коли ми створювали об’єднання українців Франконії, ми оголошували про це, були проведені установчі збори, зроблено протокол та товариство зареєстроване в суді як “Verein der Ukrainer in Franken e.V.” . Можемо сказати, що така організація не є представником поодиноких осіб. І ми не хочемо, щоб це була організація, яка виступає за їхньою ініціативою.
    Пані Млош аж ніяк не має право виступати від імені українців в Німеччині, тому що вона не представляє справжніх українців як націю, чим, допустимо, має на меті займатись наше об’єднання. Протестуємо проти такого підходу світового конгресу, де визнається репрезентативна організація, яка представляє Україну зі всіма її націями, а не самих українців та їхню культуру.
    Ми просимо Вас взяти це питання на порядок денний для обговорення про звільнення відповідальності права представлення українців в Німеччині п.Млош.

  9. Шановна пані Ястреб,представники товариства Франконії,пане Романе Рокицький і всі кого хоч трохи цікавила тема приїзду пана Чолія до Берліну,для того щоб скористатися можливістю висвітити наші проблеми та розглянути питання щодо представників української діаспори від Німеччини, спішу вам сповістити що розглядати ваші питання та протести не було кому!Хоч пані Самборська і писала :” Ніхто не мовчить, навпаки Німеччина гуде) Позицію Мюнхену передана в редакцію телефонічно і буде оприлюднена на зустрічі. Дюсельдорф теж подібно. Товариство з Берліна теж. Телефон ред. гарячий.”,сама пані Самборська на цю зустріч для “оприлюднення позиції” просто НЕ ПРИЙШЛА!!!! З тих хто зголосилися були на зустрічі я та Олександра Бінерт. Не було ніяких оприлюднень,ніяких більше товариств з Берліну!Тому з сьогоднішнього дня,Ви пані Самборська, просто “жовта преса” сидяча на дивані, бо відстоювати “свою думку” на сторінках інтернету вмієте Ви вдало а от прийти і зробити те що Ви пообіцяли ,як кажуть росіяни “кишка тонка”,тому заткніться раз і назавжди піднімати тему “Центральна”, у НАС був хоч такий шанс показати свою позицію а Ви ….. підвели, та ще й так підло!

  10. Шановні дописувачі, дійсно мав місце факт відмови берлінських організацій, греко-католицької громади, і ред. Хати скраю взяти участь в короткостроково заплановій зустрічі голови СКУ Євгена Чолія з крайовим представництвом СКУ в особі пані Млош. Рішення не брати участь було прийнято так само короткостроково, як і коросроково був організований захід. Часу для обдумування позиції українських громад Берліна і Німеччини було занадто мало. Запрошення було розісланне в переддень зустрічі. Багато його взагалі не отримали, включаючи і ред.
    З огляду ще і на той факт, що зустріч відбувалася не на нейтральній території, була організована або радше сказати склепана нашвидкоруч в приміщені, яке арендує ЦСУН, ми дійшли до рішення так само проігнорувати її як проігнорували українцями Німеччини. Натомість було прийнято рішення написати відкритого листа від українців Німеччині голові СКУ з пояснення нашої солідарної позиції стосовно ситуації, що склалася навколо “ценртальності” однієї організації в Німеччині і неприпустимості ігнорування демократичними принципами по відношенню до українських громад і українців Німеччини. Поведінка “брати на арапа” мала би відійти в минуле разом з совєтською історією. Натомість би мала постати повага до потреб української громади в Німеччині як такої.
    Бажання чи не бажання бачити українців в ширшому масшатабі, аніж вони представлені в структурі СКУ, в голови СКУ не було помічено. Цілком правомірним є бажання голови СКУ зустрітися зі своєю організацією. Але до чого тоді оприлюднене звертання зустрітися з громаою, адже пані Млош, крім членів своєї організації, не репрезентує ні громаду Німеччини, ні громаду Берліна. Чому ж тоді всі мали прибігти на зустріч, на якій їх насправді не чекали. Щоб щось довести пану Чолію? По-перше, це є некоректним по відношенню до господаря зустрічі. По-друге, СКУ і його голова чудово ознайомлений з ситуацією з українцями в Німеччині. Він неодноразово зустрічався з представниками наших громад, хто відстоює позицію необхідності створення проукраїнської дахової організації в Німеччині і дективації центральності ЦСУН як репрезантивної організації українців німеччини. Робили це свого часу і редакція Хати скраю. Позиція СКУ з цього приводу відома: організуйте свою організацію і ми вас теж приймемо до ску, головне щоб сплачувались членські внески. СКУ так само потребує українські структури до свого складу, як і українці потребують часом надбудови. Головне, щоб ці надбудови переймалися проблемами українців. Останнє, на жаль не завжди має місце.
    Позитивний ефект приватний візит голови СКУ до Берліну все ж мав. Він активізував українців до чергового задумування над питанням об”єднання. Але що заважало їм активізуватися перед тим? Чому Хата скраю виявилася крайньою, коли в черговий раз підняла питання, яке жується вже довший час на віртуальних шпальтах? Що заважало присутнім неЦСУНівцям виступити на зустрічі, якщо вони вже до неї все ж дійшли? Якщо хтось і бажав звести приватні рахунки з пані Млош і потребував того, хто кинеться на амбразуру, то був справді розчарований.
    Ще раз повторюся, “оппозиційні” берлінські українці прийняли рішення не вестися на провокацію і своїм неприходом на подію ЦСУН виказати наш протест проти непрофесійності в організації подій для української громади Німеччини. В свою чергу ми радо зустрінемося з паном Чолієм чи будь-яким іншим представником інших громад, якщо нас заздалегідь про це повідомлять і з повагою поставляться до загальноприйнятих правил організації події (доцільний вибір місця зустрічі, оприлюднення інформації про зустріч в медіа тощо). Якщо поважатиме самих себе, поважатимуть і нас.
    А щодо питання сворення дахової організації українців в німеччині, то воно чекає на своє рішення. Варто наголосити, що ця організація мала би бути проукраїнською, в першу чергу. Що під цим розуміється, якраз і можна дискутувати, поки ще нічого не створено. З досвіду може бути так, що вона і не об”єднає конечно всіх українців і їх організації. А коли ми заявимо за себе на таких принципах, які викликатимуть повагу, тоді і не потрібно буде нікому нічого доводити. Особливо відпаде потреба “впопихах”, в коментарях складати якісь відозви, бо до нас їде ревізор. А тим білше шукати крайнього.
    Ми в себе, в країні, яку ми вибрали для проживання і нам вирішувати як нам тут жити, спілкуватися і позиціонувати себе як українці. Тому слово за нами. Ред. і надалі чекає коментарів про стан справ в українській діаспорі німеччини. Якщо заявлять про себе щонайбільше організацій до співраці, можна говорити про спільну установчу зустріч, яка і має вирішити долю активних українців в Німеччині. Головне, щоб в них було достатньо бажання і часу працювати заради української справи, вирішувати проблеми простих українців і розуму для роботи в представницькому органі. Слово за вами.

  11. На закінчення цієї історії з горе ЦСУН, подзвонив до редакції наш давній читач і вимагав пояснення обману з організацією зустрічі з головою СКУ Чолієм. Чоловік прийшов на вказану в коментарях адресу, прочекав годину часу і пан Чолій так і не з”явився. Панове, хто був присутній на зусрічі, поясність, відбулася та зусріч чи ні? Ми все є таки несемо відповідальність про те, що пишемо на сторінках нашого порталу, навіть в коментарях. Знаючи кульгіючий стиль організації подій пані Млош, ми все ж раді були дізнатися від очевидців, яка халепа трапилася цього разу. Всі добре пам”ятаюсь колізії з передачею вогню і драстичного запізнення делегації з берліну на чолі з пані Млош. Що ж трапилось цього разу? Чому пан Чолій не з”явився на зустріч?

  12. Слава Україні і її героям!

    Наша пісня нова починаєм знову… Мені так видається, що п. Ольга Самборська доволі вичерпно і чітко обґрунтувала проіґнорований українською спільнотою вище згадуваний захід, а радше назвемо цей вже звичний феномен: «приватна вечоринка» для «посвячених осіб». Оскільки це не тільки якесь незрозуміле приміщення сумнівного походження, назване громогласно «б’юром ценралі», а й просто територія, що невідомо скільки людей вмістити здатна. І дехто собі уявив, що почнеться там епохальна битва: за «правду» та за «скривджених і убогих». І раптом пан Чолій прозріє і кинеться в братські і сестерські обійми українців ВСІЯ НІМЕЧЧИНИ! І відразу запанує мир-злагода і зненацька наступить панування тисячолітнього царства «третього гетьманату» всіх українців на поселеннях і виселеннях, особливо ґермано-романських (..і буде син, і буде мати, і буде… і буде всім щастя). Ага! Еге ж бо! Так ото ж…

    Не розумію, звідки в когось «простосердечні» ілюзії, що п. Чолій є нетямущою особою із стерильною уявою про наші українські «радощі» тут в німцях, а зокрема в Берліні!?!? Буцімто він прибулець з Марса. Пробудіться! Всі ці товариші, тобто сьогоднішні очільники СКУ, а також КУК (конгрес українців Канади – голова п. Грот), це комерсанти і гендлярі, або просто посередники в сучасних ґешефтах помежи суч. владою України і акулами світового бізнесу. А ця діяльність на «благо» української спільноти – такий собі жупел, ширма для замилення очей. Подивіться уважно цей відеорепортаж http://vidia.us/2011/2157 !

    Комедія в трьох діях, пардон в трьох НАПЕРСТКАХ у руках хвацьких шулерів – за 60 днів. На чолі з полум’яним революціонером Каськівим ці ідейні патріоти готові співпрацювати з будь-якими канібалами уряду України, адже гроші, вони не пахнуть – це хіба репутація потім посмерджує. Дарма, що український Уряд і Парламент захопили якісь інопланетяни котрі доруйновують і без того недонезалежну державу, їм байдуже, вони роблять міну при паршивій ігрі. Таким чином, вони «штовхають» піднесені промови про інвестиції, від яких буцімто народ України розквіте і зацарює вовіки, і стане добре всім «…і жучку, і павучку, і малому слимачку…». Цей лохотрон ми вже не раз проходили. В носі вони нас мали і будуть мати. Народ із тих інвестицій в ліпшому разі побачить лиш можновладні зади, куди ці інвестиції будуть вложені – зади що рватимуть стрімголов із України у випадку збудження і повстання народних мас. Фантастика?.. А вже ж! Ці інопланетяни так само гадали і в 2004-му, а коли припекло, то розбігались як щурі, але на їхню вдачу підсунули нам ніякого Ющенка нібито «ліберального» буфера-амортизатора, будь у віках благословен його бджолиний рід!

    Так само наш роботящий люд побачив покращення його життя вже вчора, після підписання «харківських пактів» – флот в обмін на газ. Флот і нині там, а де ж газ? Забудьте люди про газ, принаймі дешевший. Рубайте дрова – якщо вам ще місцеві феодали дозволять! Все на благо народу!

    Доречі, тут не треба мати черчелівсько-течерські мізки і проводити процес «порівняльного богослів’я», зробіть но лиш коротку лоґічну аналізу, перегляньте ще раз відео загально і частково на 1хв.08сек і 1хв.39сек., де Каськів не кліпнувши оком, але із бігаючими оченятами нахабно бреше чуть не про кришталево-чистий, безкорупційний клімат, який так чи інакше не особливо цікавить інвесторів. І через 20 секунд (1хв.59сек.) черговий інвестор якраз і заклопотаний цим питанням.

    Ці вище згадувані очільники і іже с ними, не раз проїжджали транзитом берлінські терени і далі посольства не втрафляли. Ще б пак, будуть вони час тратити на «чернь і плебс»? Їм далі, їм в стольний град Київ треба, на форуми й конґреси, де можна припасти до «тіла» і поживитись із благодатної артерії дерибану. А заодно із урядовими мужами «парішати тіпа вапроси». Адже п. Млош про всіх і за вся успішно відзвітує. Будьте певні! Перевірено на практиці. Відзвітує також не забувши приписати собі в актив чужу працю, а по ходу ще й назвати себе головою української суботньої «Школи рідного слова» при УГКЦ, де п. Млош не тільки головою не значилась, але навіть ногою не була. При всьому, що маючи внука, ні разу не привела його на заняття. Парадокс? Ні! Дійсність…

    Якщо і дотепер хтось не прозрів стосовно «непорочного незнання» панів чолійів, то знайте, що голова СУМ, п. Андрій Несмачний із Мюнхена (не остання людина в українському світі Німеччини), якось не раз піднімав цю проблему перед СКУ, зокрема в цьому році на з’їзді СУМ і пластунів в Америці. Очевидно вони не зацікавлені, щоби чути про це «благоліпіє», бо то йде всупереч певним планам, які нині вже офіційно називають відкатами. На цій тематиці українського розброду в «німцях», хіба що лиш лінивий не топтався. А їм все Божа роса… Не резонує це все з їхніми інтересами? А чи як? Якщо ж я неправий, або помиляюся (маю право – homo erratum est), то спростовуйте це, коли честь вашу зачіплено. Якщо ж ні, то нехай СКУ відмовчується і ґанґрена триває. Відповідь і ампутацію на їхні діяння їм дасть, сподіваюсь, діаспора в Америці і Канаді, там також українці до них мають певні питання.

    А щодо претензій п. Рааб – нарахунок прийти на зустріч і всім дружно кинутись на амбразуру – тут є певна етика:

    1) не ходити в чужу хату без запрошень;
    2) якщо вже і приперся, не хамити;
    3) якщо все ж таки ганити, то цивілізовано і по справі.

    Ні перша, ні друга, ні третя умови не могли відбутись без перекошень:

    1) п. Млош має звичку запрошувати на подібні заходи напередодні, коли вже не можеш змінити певні плани. Я сам особисто за день до цього споткання отримав листа загального розсилання в смітник електронної скриньки (SPAM), з абстрактними зверненнями і формулюваннями: «…шановні пані та панове…». Ніякого реґламенту зустрічі і розпорядку, зрештою цілі, не вказано. Так ніби приїзджає гуморист-сатирик і самозрозуміло, що буде всім весело. Як у відомому анекдоті: «…а паґаваріть?!…».

    2) і 3) найбільше вірогідно, що таке «всенародне віче» незатійливо, зі свистом і криком перетворилось би в звалище і базар, де ніхто нікого не чує, БО не слухає! А потім п. Чолію пояснили би популярно, що – бачите вельмишановний голово, ми ж вас попереджували, що тут нема з ким ВОГОРИТИ. («…ОТ БАЧИШ ВОНИ НЕ ХОЧУТЬ ПОКАЗАТИ ЛЮДЯМ КАРТИНИ!..») (чит. притчу нижче)

    Алеґорично, як у совєцкому дит. фільмі-серіалі «Пригоди Електроника», коли наївному роботові ґанґстери брешуть, що національний музей-ґалерею , певні сатрапи тримають закритим, щоб від людей заховати мистецтво. Ломляться при тому в замкнуті двері під час обідньої перерви. Охоронець-збуй відповідно заспаний і злий розганяє «спраглих» мистецтва, а ті в свою чергу хлопчині-роботу, що не бачить вивіски «ПЕРЕРВА НА ОБІД» з пафосом заявляють: «…ОТ БАЧИШ ВОНИ НЕ ХОЧУТЬ ПОКАЗАТИ ЛЮДЯМ КАРТИНИ!..». А це подальша підстава щоб запропонувати «звільнити» полотна для народу вночі, методом крадіжки, бо робот вміє знешкодити сигналізацію і відмикати замки. Гаразд, досить притчі…

    Отже п. Рааб, Ви, користуючись в даному випадку гостинністю «Хати скраю», не тільки вдаєтесь до відвертого хамства супроти адміністратора, вживаючи недолугих російських ідіом – щось на кшталт про внутрішні органи, а ще й вишукано пропонуєте «заткнутись» господині «Хати скраю», забуваючи, що адміністратор підставово може «забанити» Ваш високопарний СПІЧ. Натомість адміністратор великодушно висвітлює Вашу громадянську позицію і це надзвичайно корисна для суспільства послуга…

    Взагалі підіймати такий рейвах з віртуальними возгласами в і-мережі – щонайменше дивно. Так ніби хтось комусь обіцяв женитись і зламав обітницю. Наскільки мені відомо, що йшлося про обмірковування над пропозицією, колеґіально прийти на зустріч і висловитись, або не прийти. Але присяги ніхто нікому не давав. І цю тезу я виводжу з моєї наступної розмови, коли напередодні телефонує мені пані Г. Застров і просить мене на високих інтонаціях, щоб переконати Ольгу Самборську прийти і розвінчати культ особи «центральної спілки». В подальшій телефонній розмові з п. Самборською, що того ж дня відбулась, приходимо висновку, що завтрішня зустріч є недоцільною з опінії здорового глузду (див. коментарі вище). Тому і проіґнорували. Все просто, як сім копійок вкупі ООООООО 🙂

    І останнє на сьогодні: Ви, пані Рааб, в недалекому минулому були підлеглою п. Млош в т. з. «централі» – якщо не помиляюсь її «правою рукою», чи лівою? Вам краще знати. Я дещо писав про це принагідно в коментарях «Всім світам присвячується» (http://immigrada.de/?p=13548#comment-1301). Чому така неприязнь до шефині? Що вас розлучило?

    Весела історія для епілогу:

    «На ранкових зборах шеф фірми розказує підлеглим анекдот. Всі вмирають-заходяться сміхом. Лиш один працІвник сидить і з ненавистю дивиться на начальника: «А ти чому не смієшся?» здивовано питає директор, «А я завтра звільнююсь!!!» ».

    Мораль: ніколи підлеглий не буде рівний з начальником, бо рано чи пізно підтопче його під ноги і сам стане директором, або коли начальник прийде до тями, то полетить зам.пом.начальника з тріском, ображений на шефа і на увесь світ!

    Іосиф Джуґашвілі казав: «У важдзя нэту друзэй-таваріщєй, у важдзя моґут бить только соратнікі».
    А ще один фільозоф говорив: «Що коли бики узнають для чого червоні шмати, то вони починають вбивати матадорів».

    PS: посміхайтесь, друзі, посміхайтесь! Всі бо найбільші дурниці і благоглупості в світі люди чинять, саме із серйозним виразом обличчя!

  13. То вже правда пане,пане попе “наша пісня починається знову….”.Мені цікаво кого ви вважаєте “українською спільнотою”???”Багаточисельну” громаду Вашої церкви?Якщо так,то не смішіть.Шкода тільки що замість того щоб закликати громаду на панахиду по жертвам Голодомору Ви “шокуючі шедеври” видаєте,один ми недавно уважно читали про “ІНТЕРНЕТ-ОНАНО-МАСТУРБАЦІЯ, де доводиться не мало часу затратити, щоб відсіяти, те емоційне і просто сміття, що більшість фройндів виплескує на «блакитні екрани» фейсбуку. Така собі, ще одна віртуальна можливість зняти взуття, а декому й кирзаки і виставити шкарпетки чи онучі (партянкі) на всенародне обнюхування.” Таке від священника читати дійсно дуже повчально.А відносно того якою рукою я була у “шефині Млош” то ви краще про своїх попередніх “шефів” згадайте,до того як ви священником стали, і що ж вас з ними розлучило?
    Користуючись нагодою щиро дякую адміністратору,який великодушно висвітлює мою громадянську позицію.

  14. «Мацьопка п’єса в трьох діях»

    Бачиться мені, пані, вельмишановна пані всімсекретарко, Ви і надалі перебуваєте в шоці від моїх текстів. І це правильно, єдине, що насторожує – це неадекватність сприйняття. В зв’язку з цим у мене закрадається смутна підозра, що Ви не цілком текст читали, або подальші пояснюючі коментарі.

    Є такий феномен – коли читач не може зосередитись на суті ЗМІСТУ і увесь час порпається у формі цього самого змісту. І ця нездатність проникнути за рамки цієї форми (в глибину, не по площинах) видає у Вашій персоні натуру непересічного інтелекту.

    А ще закрадається підозра, що Ви перетворюєтесь у полум’яну шанувальницю моїх коментарських публікацій. Взагалі я не схвалюю ідолопоклонства, не потрібно робити з їди культ (не про їжу духовну йдеться)! Та якщо щось є заборонене, але дуже-дуже хочеться, то трішечки можна… 🙂 Тільки ради Бога, благаю, не розтягуйте на цитати мої тексти, то не варте Ваших шляхетних сусиль! Я все-таки не М.Жванецький – мені рости і рости. А то люди котрі не люблять читати обширніші і довші публікації, випадково подумають, що я й справді така непобожна собі потвора))). Прошу милостиво, хоч без особливої надії, вказуйте директорії і лінки на ориґінал!!! Абідна, ДА! Контекст, розумієте, вивітрюється!

    Ваше питання щодо моїх бувших «шефів» перед моєю ієрейською хіротонією (прохання не плутати з хіромантією див. словник Даля), тут чистішої води все правда – я і насправді був аґентом «цру», «кґб», «алькаїди», «моссаду», і «хамасу», причому – це все одночасно!

    А ще я був учасником різних банд-угрупувань: викрадав у «товстих» німців «товстезні» автомобілі; був злодієм, убивцею, наркоманом, злосним двієчником; пив-курив; був педофілом і розпусником; на кінець смоктав кров невинних християнських младенців… Далі прошу додумувати самим, бо забракло мені фантазії!

    Неймовірно, але – факт, що від усього цього ізбавив мене Господь і продовжує спасати. Христос наша Пасха! Тут без жартів! Не вірите, почитайте Євангеліє, бодай те, принаймі з ілюстраціями (версія для дітей)! Путі Господні – незвідані… Взагалі пропоную читати книги (не чтиво і книжиці) і при тому викинути до дітька телевізор сокупно з «однокласнікамі»! Це правда не ґарантує вилікуватись від глупоти непролазної, але все ж збільшує шанси потиху, крок за кроком звільнюватись від невігластва.

    Дія перша:

    А взагалі, якщо серйозно, пані Рааб, я схиляюсь перед Вашим вмінням вести діалог. Обожнюю Вашу надзвичайну харизму в прагненні комунікаційного компромісу. Благаю Вас, не занедбуйте цей винятковий дар в собі! Розвивайте його і плодіть!

    Тож в майбутті, вірогідно вже близькому, світ узріє таку собі наукову збірку-посібник із такою скажімо незамислуватою назвою: «Основи ведення полеміки та історія риторичного мистецтва». А відповідно вдячні нащадки літературної спадщини представлять героїню до Премії Нобеля в області літератури, ну і миру заодно, що тут розмінюватись на дрібниці – де один, там і двоє. (тут бурхливі овації, занавіс падає…)

    Дія друга:

    Якщо ж неблагодарна комісія Нобелівського Комітету відхилить клопотання про шедевральне насліддя і адміністративний восторг шанувальників даної творчості захлинеться в суї і задихнеться в бюрократичних коридорах Нобеля, то не впадайте у відчай і не покладайте рук!

    На вас чекає Велика Сцена. Повірте! Поїдьте в Київ і спитайте: «…ким був Паніковський, до революції? …» Пра-виль-но! Паніковський не був сліпим – це все наклепи! Він співав… Тому продовжуйте співати, не зупиняйтесь! І в цій царині, я Вас запевняю, ви, тобто молодіжний колектив «горе цвіт» досягне запаморочливих висот. І ви ще поїдете на «Євробачення». Можливо навіть вже в наступному році. А тоді на вашу пісенну долю і карколомну творчу кар’єру точно вже звалиться «Grand Prix» цього бомбастичного фестивалю. І нехай вєрка сердючка вмиється заздрісними сльозами!

    Якщо ж все-таки і на цьому естрадному поприщі та фестивалі всіх фестивалів відбудеться несподіваний для всіх прокіл і ваша номінація пролетить як фанера над Азербайджаном, то можливо вам просто треба поміняти пісню «КАТЮША» (див. http://www.youtube.com/watch?v=KfiqVp2_dbQ ), на якусь популярнішу? А то знаєте, в європі вона викликає якісь певні асоціації і фобіїї (не тільки Берлін, що пам’ятає совітів, а й вся Україна) ще від 1945-го – особливо у німців.

    Загорланьте тоді «КАЛІНКА-МАЛІНКА». Цей шляґер стопудово, як певний умовний рефлекс у звірів, у західно-європейців викликає якесь радісне тремтіння в колінцях і несвідомий дикуватий писк 😦 Так ніби Джон Ленон, Джимі Гендрикс, Боб Марлі, Джим Моррісон і Елвіс Преслі воскресли окупно-разом і затягнули «Hey Jude, don’t make it bad…». Ну у німців по-любому цей хіт «KALjINKA-MALjINKA» викличе естетичний екстаз! А «тупі» американці навіть думають, що то американська народна пісня, як і зрештою все інше, що є знаменитого на планеті Земля, є американським. Та годі, залишмо їм – їхні маленькі радощі, великої американської мрії.

    В цьому випадку, в разі блискавичної перемоги, прошу не «затиснути» преміяльні! Маю право на мою частку – як автор-інспіратор ідеї! Чи ж ні?

    Дія третя:

    Якщо ж і після цих всіх творчих потуг трапиться фіаско на „всесвітньому“ song contest, то ну їх до сееер.., серця тобто! Український світ у світах ще й не таке переживав. Переживе й цю драму.

    В кожному разі українське посольство підсобить, адже не тільки: «Празднование Дня флага Украины в г. Потсдам с известными политиками Посольства Украины и Бундестага.» ( див. http://www.facebook.com/groups/ukinim/246942342017161/ ) можна святково святкувати і празднічно празднувати з політиками посольства. Взагалі є ще множество празднічкав у посольства для резидентів від культури.

    Не зупиняйтесь будь-ласка, бо воно того варте!!!

    Сервус усім світам!

    PS: посміхайтесь, друзі, посміхайтесь! Всі бо найбільші дурниці і благоглупості в світі люди чинять, саме із серйозним виразом обличчя!

    І маленький бонус на десерт:

  15. Жванецького пане “попе” ви вже давно переросли і хоч чесно кажучи не маю ніякого бажання відповідати вам на вашу “єресь” або краще сказати “много та дурного” мушу висловити вам своє здивування скільки ж часу вам прийшлося порпатися у “брудній білизні” інтернету ” щоб відсіяти, те емоційне і просто сміття” (з ваших же слів) і це все заради чого? Невже у вас “СВЯЩЕННИКА!!!” стільки злості і ненависті щоб так “поливати” нас (тобто “Український світ,ансамбль “Горицвіт”,тобто звичайних людей) таким сміттям? Чим же вам “горе-цвіт” як ви пишете не подобається, може тим що репертуар не схожий з вашим ,який ви лабаєте під гітару?Які пісні нам співати -“не вашого ума дєло”,але якщо вже ми для вас “горе-цвіт” то ви для нас “горе-піп”.
    На цьому завершу дискусію і обіцяю більше на “іскушенія” не піддаватися,тобто “продолженія” не буде,а читачі безперечно зроблять свою оцінку.
    На разі бажаю всім гарних ,особливо благословенних різдвяних свят!Не сидіть люди в цей різдвяний час в інтернеті,ідіть до церкви,але будьте уважні до якої.
    З найкращими побажаннями “Український світ”,ансамбль “Горицвіт” та я Ольга Рааб.

  16. Шановна пані Олю Рааб, ми знаємося з Вами вже давно. І я знаю, якими словами Ви можете оперувати… А чи не задумалися Ви над тим, що в своїй полемиці зазіхаєте на речі, які і Вам були ще недавно святі. Ви приходили до нашої церкви, молилися Богові, просили поради та допомоги в того ж отця Сергія, шукали захисту в нашій громаді. Вас прийняли люди з відкритим серцем, а через рік Ви пересварилися зі всіма і зараз черните людей, які нічим перед Вами не завинили.
    Для мене всі церкви святі, бо я вірю насамперед в Бога і тому вважаю ці Ваші слова (“ідіть до церкви,але будьте уважні до якої”) зовсім недоречними та необдуманими.
    Але Ви сказали і хороші слова: “На разі бажаю всім гарних ,особливо благословенних різдвяних свят!” Забудьте образи, прощайте ближньому свому і наповніть своє серце добром та злагодою. І “Не сидіть, Олю, “в цей різдвяний час в інтернеті, ідіть до церкви”, якщо наша не подобається, не біда, ідіть до іншої, але моліться.

  17. до пані Ольги Рааб:
    А до цитати “Німецько-українське культурне об”єднання “Український світ”,м.Берлін, в ЦСУН не входимо і про діяльність цієї “організації” нічого не знаємо” нагадаю Вам:

    http://ukrainians.de/author/olgaraab/
    Info zum Autor
    image Olga Raab Zentralverband der Ukrainer in Deutschland Mitglied des Vorstandes

    а далі…http://ukrainians.de/zvud/305.html
    цитата:
    “Підкреслюючи актуальність подій в Україні, член ЦСУН Ольга Рааб зауважила, що…”

  18. Я думаю, що п. Млош з її ЦСУН дістала леґітимацію від Голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Д.Павличка говорити від імені всіх українців Німеччини, що вона намагається і робити (і таки робить!). Я був на зустрічі в Гамбурґу взимку 2008р., де були і Павличко, і Драч, і Млош і тодішній Генконсул Мельник. Павличко розповідав про плани координаційної діяльності УВКР в Німеччині, а саме: сприяти відкриттю українських суботніх шкіл та україномовної преси в Німеччині. При цьому він агітував за ЦСУН і п.Млош. По українській традиції далі розмов нічого не пішло. Суботні школи в Берліні і Ганновері (про решту не знаю) були створені при церквах без участі ЦСУН. ЦСУН – чисто шароварна спілка. Її діяльність нагадує агітаційну бригаду совєтського типу, застиглу десь в 70-х роках минулого століття. Все зводиться до організації вечорів, даруйте, вечорниць(?) до дня сміху, до дня народження Т.Шевченка, до дня матері при українських варениках, а завершується це все танцями “под любимую московскую попсу”. А ще святкується побєда з роздачею інтерв”ю, що сповнене ностальгією за “світлим” совєтським минулим, співають чужою мовою чужі нам пісні на догоду кому?. І така спілка має мене представляти тут у Німеччині. Ні! Дякую, не треба.
    Igor Piroschik 11 Грудень 2011 at 10am edit

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s