Запрошує “Імміґрада” – інтернет-видання українців закордоння


Шановні читачі часопису “Хата скраю”!

Звертаємо вашу увагу на те, що з червня 2011 року в інтернет-просторі з’явилося інтернет-видання закордонних українців  “Імміґрада” (www.immigrada.de). Йдеться про тематику, яка стостується не лише українців Німеччини, але загалом закордонних українців різних країн і континетів, де розпорошилася українська діаспора. Про ідею створення інтернет-видання “Імміґрада” читайте за посиланням http://immigrada.de

Ред. часопису “Хата скраю” продовжує інформувати про життя українців Німеччини на сторінках часопису “Хата скраю”, пропонуючи найкращі матеріали для видання закордонних українців “Імміґрада”. Для ознайомлення з життям світової української громади читайте матеріали за посиланням http://immigrada.de

Advertisements

One thought on “Запрошує “Імміґрада” – інтернет-видання українців закордоння

  1. Житінського Бориса Юрійовича,
    вул. Лобачевського, 1/5, місто Луцьк,
    Волинська область, 43010
    e-mail: borjashev@mail.ru

    Звернення !

    Своїм зверненням я закликаю свідомих громадян Волині, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ, об’єднати зусилля в боротьбі проти свавілля і беззаконня кримінального судочинства на Україні.
    Я, Житінський Борис Юрійович прослужив у правоохоронних органах України 17 років (оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС Волинської області, майор міліції) одночасно працюючи за сумісництвом викладачем в Університеті. У 2006 – 2007 роках, я відмовився виконувати незаконні накази хабарників-правоохоронців, і намагаючись придушити мою непримиренно-правдиву громадянську позицію, посадові особи прокуратури Волинської області сфабрикували відносно мене липову кримінальну справу обвинувачуючи мене за ч. 3, ст. 27; ч. 1, ст. 15; ч. 1, ст. 369; ч. 2, ст. 370 КК України (підбурювання до замаху на давання хабара, з метою притягнення до відповідальності того хто візьме хабара, підбурювання до замаху на провокацію хабара ? !).
    В 2006-2007 роках, слідчо-оперативна группа сформована заступником прокурора Волинської області Невірцем В.П. сфабрикованій липовій кримінальній справі відносно мене незаконно надала гриф «цілком таємно» (винахідливістю відзначився начальник відділу прокуратури Волинської області Горщарук П.П.), а пізніше, член вказаної групи – слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., який в 2007 році незаконно арештував мене підробивши від мого імені підписку про невиїзд та «таємно» оголосивши Житінського Б.Ю. в розшук (?!). Крім того, в 2007 році слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В. спільно із групою міліціянтів ВВБ УМВС Волинської області (на той час: майор міліції Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач. Горохівського РВ УМВС), майор міліції Кухарук Владислав Миколайович, Власюк, Обйортишев, Грицюк, Павловський, Горось, Ткачук, і ін.) вилучив ключі від квартири Житінського Б.Ю. та організував незаконний обшук вдома у родини Житінського Б.Ю. вилучивши грошей і цінностей на загальну суму біля 200 000 гривень. Банда (вибачте слідчо-оперативна група) навіть вкрала пластикову банкоматівську картку для отримання пенсії мамою Житінського Б.Ю. – Житінською Валентиною, залишивши маму Житінського Б.Ю. без засобів для існування.
    В судових засіданнях Луцького міськрайонного суду (гол. Барчук В.М.), Житінський Б.Ю. багаторазово звертав увагу суду на пограбування, до якого причетні особи, які провадили відносно нього досудове слідство по кримінальній справі. Але начальник слідчого відділу прокуратури Волинської області Блащук Євген Мирославович проявив ініціативу і до суду (Барчуку В.М.) приніс із дому Блащуків, власноручно складену, квитанцію нібито банківської установи за підписом Блащук Надії. Посилаючись на намальовану Блащуком “квитанцію” від сім’ї Блащуків, слідчий Хилюк В.В в суді стверджував, що все вилучене у Житінського Б.Ю. нібито передано в банк, але при цьому так і не назвав назву того банку.
    Після, майже 2-х річного незаконного мордування Житінського Б.Ю. в Луцькому слідчому ізоляторі № 2, незважаючи на перешкоди в захисті, судову тяганину та фальсифікацію матеріалів кримінальної справи вчинені слідчим Хилюком та суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М. (Барчук В.М. влаштувався на роботу суддею звільнившись із роботи в Луцькій міліції, де він набув єдиного міліцейського досвіду ловлі по громадських туалетах збоченців). А (слідчо-оперативна група, яка грабувала Житінського Б.Ю. активно допомагала ламати Житінського, несанкціоновано відвідуючи його в СІЗО, щоразу вигадуючи нові засоби знущань над особою, із однією метою «скажи, що у тебе нічого не вилучали»: конкретно це робив: міліціонер Бортнюк Віталій Миколайович (нині нач.Горохівського РВ). В 2009 році кримінальна справа про обвинувачення Житінського Б.Ю. надійшла до Апеляційного Суду Волинської області. Апеляційний суд Волинської області, встановивши повну абсурдність обвинувачень проти Житінського Б.Ю. Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року виправдав його та звільнив з-під варти в залі суду. Крім того, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року прийняв рішення повернути Житінському Б.Ю. і його сім’ї всі «вилучені» слідчим Хилюком В.В. (нині прокурор Ратнівського району) в 2007 році гроші та цінності.
    Однак, в 2009 році серед міліціянтів УМВС Волинської області Бортнюк В.М. організував збір коштів із співграбіжників (вибачте співпрацівників) (на підкуп посадових осіб Верховного Суду України) невмотивовано погрожуючи сім’ї Житінського Б.Ю., то фізичною розправою, то незаконним ув’язненням тільки, щоб не повертати гроші і цінності сім’ї Житінського.
    Крім того, коли, в червні 2009 року за рішенням Апеляційного Суду звільнений з-під варти Житінський Б.Ю. повернувся до своєї (приватизованої) домівки в м. Луцьку, то побачив: на місці колись гарненького будиночка – пожежне згарище, посеред якого вирита ескаватором яма глибиною біля 2-х метрів. (За наявними доказами – слідчий Хилюк В.В. разом із суддею Луцького міськрайонного суду Барчуком В.М., ігноруючи вимоги статті 160 КПК України та незаконно утримуючи Житінського Б.Ю. під вартою в Луцькій тюрмі, зруйнували його (приватизований) будинок і на місці його будинку розпочали “власне” приватне будівництво).
    Очевидними є докази того, хто саме, зруйнував будинок, де на згарищі в даний час змушені проживати майор української міліції Житінський Б.Ю. та його мама. Однак, докази про грабіжників, паліїв та злодюг для посадових осіб усіх рівнів «правоохоронної системи» України, зараз чомусь (!) нецікаві.
    Крім того, слідчий прокуратури Волинської області Хилюк Володимир Володимирович зухвало відмовився виконати вищевказане судове рішення № 11-220/09 від 18 червня 2009 року Апеляційного суду Волинської області та повернути Житінському Б.Ю. і його мамі гроші і цінності на суму понад 200 000 гривень, погрожуючи фізичною розправою та ув’язненням.
    Із приводу пограбування, яке відносно мене та моєї мами вчинив слідчий прокуратури Волинської області Хилюк В.В., на мої багаточисельні звернення до Прокурора Волинської області Гіля А.І. та його заступників Невірця В.П., Куренди В.Й., Веселухі В.О., до Генеральної прокуратури України, до служби безпеки України я відповідей не отримав.
    Оскільки, Апеляційний суд Волинської області Ухвалою № 11-220/09 від 18 червня 2009 року повністю не задовольнив всі мої законні апеляційні вимоги, не виправдавши мене повністю. (Суд це зробив намагаючись, частково, штучно відбілити брудну честь ганебно заплямованого прокурорського мундира). Тому, в порядку передбаченому кримінально-процесуальним Законом України, 16 липня 2009 року я подав касаційну скаргу до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на Ухвалу Апеляційного суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року (в приймальню Верховного Суду України м. Київ, вул. Пилипа Орлика 4).
    21 липня 2009 року суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Прокопенко О.Б. виніс Постанову, якою встановив, що вищевказана моя касаційна скарга від 16 липня 2009 року повністю відповідає вимогам КПК України та кримінальна справа про обвинувачення відносно мене підлягає касаційному перегляду суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
    Однак, посадові особи канцелярії Верховного Суду України, незаконно перешкоджаючи касаційному розгляду моєї касаційної скарги суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, незаконно об`єднали мою касаційну скаргу із іншою кримінальною справою, яка до моєї касаційної скарги ніякого відношення не має, під одним номером № 5-1355 КМ-08 (від 2008 року) (про обвинувачення якогось Пироги С.А.), зареєструвавши заднім числом мою касаційну скаргу разом із іншою вже розглянутою кримінальною справою. Рішення по кримінальній справі про обвинувачення того Пироги С.А. прийнято Верховним Судом України ще 20.05.2008 року). Хоча мою касаційну скаргу, подану до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, Верховний Суд України ще не розглядав, але мені у Верховному Суді України вже запропонували рішення по справі № 5-1355КМ/08 (від 20.05.2008 року), пояснюючи, що за таким номером більше Верховний Суд України касаційних скарг розглядати не буде і відповідно рішень приймати теж не буде.
    Відповідно до чинного законодавства України, посадові особи канцелярії Верховного Суду України зобов`язані для кожної окремої кримінальної справи у касаційному провадженні присвоїти окремий № (номер). Об`єднувати різні кримінальні справи під одним номером (заднім числом) посадові особи канцелярії Верховного Суду України не мають права.
    Я бажаю законним шляхом повернути собі своє чесне ім`я, яке внаслідок навмисних прокурорсько-судових помилок, окремі безсовісні “волинські правоохоронці” мені заплямували.
    Враховуючи те, що посадові особи Української Державної влади не виконують свої обов’язки по захисту моїх прав, (відверто приховуючи злочинні дії організованого злочинного угрупування «Волинська суддівсько-прокурорська бандитська група» – «Волинський клондайк», з метою виконання свого громадянського обов’язку щодо припинення злочинної діяльності членів організованої злочинної групи, які обіймають посади у правоохоронних органах Волині вважаю за необхідне перейти до боротьби за свої законні права шляхом відкритих звернень до міжнародних правозахисних інституцій із запрошенням представників засобів масової інформації провести пікети, мітинги (акції голодування) біля входу до будівель центральних органів державної влади України в місті Києві, з вимогою:
    1) Зобов`язати посадових осіб канцелярії Верховного Суду України виконати їхні посадові обов`язки передбачені Законом, а саме моїй касаційній скарзі, яку я подав до Верховного Суду України 16 липня 2009 року, присвоїти окремий номер касаційного провадження від 2009 року. Оскільки це передбачено Законом України. Окремий номер касаційного провадження моєї касаційної скарги у Верховному Суді України зобов`язує суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, відповідно до Закону розглянути мою касаційну скаргу по суті, а отже реалізувати моє конституційне право на судовий розгляд в Українській Державі.
    2) Генеральному Прокурору України – зобов’язати слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. виконати Ухвалу Апеляційного Суду Волинської області № 11-220/09 від 18 червня 2009 року, в частині повернення (незаконно) вилучених (награбованих) ним у мене та моєї сім’ї грошей та цінностей;
    3) Генеральному Прокурору України провести ретельну перевірку фактів викладених у даному зверненні і притягнути до кримінальної відповідальності вищевказаних посадових осіб, а також зобов’язати прокуратуру Волинської області відшкодувати спричинену моїй сім’ї шкоду від знищеної квартири та знищеного майна, оскільки вказана шкода спричинена мені незаконними діями слідчого прокуратури Волинської області Хилюка В.В. судді Луцького міськрайонного суду Барчука В.М., їх спільниками Заступником прокурора Волинської області Невірець В.П., начальниками відділів прокуратури Волинської області: Горщарук П.П., Дунець С.П.
    В даний час, в Європейському Суді з прав людини зареєстрована моя заява, і я очікую розгляду моєї справи Європейським Судом з прав людини. Крім того, мої відповідні заяви отримали ряд інших міжнародних правозахисних інституцій. Однак, негідники, котрі протиправно спричинили мені вищеописані збитки, всіляко чинять на мене тиск та намагаються перешкодити реалізації моїх прав.
    Закликаю всіх свідомих громадян, які постраждали від сфабрикованих кримінальних справ не забути і не прощати бандитам від влади наших безвинних страждань та сліз наших матерів пролитих під мурами тюрем. Прошу приєднатися до мене та об’єднати зусилля в боротьбі проти бандитизму, свавілля і беззаконня посадовців кримінального судочинства Волині, тільки разом, підтримуючи одне одного, ми повернемо собі своє чесне ім’я. А бандитів від влади примусимо вивчити га виконати чинні Закони України. Бо Україна це наша земля ми маємо право тут жити і вмерти із своїм чесним ім’ям.
    В тюрмах України повинні сидіти бандити, котрі вчинили злочини відносно нас, і там по тюрмах любуватися своїми суддівськими, прокурорськими і міліцейськими посвідченнями.

    З щирою повагою, Житінський Борис Юрійович
    e-mail: borjashev@mail.ru

    серпень 2012 року

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s