“2 травня 2011 р. виповнилося 50 років від дня смерти визначного українського вченого, Ректора УВУ і члена-кореспондента Баварської Академії Наук, проф. д-ра Івана Мірчука. “


Пресове повідомлення  

УВУ І БАВАРСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК

ВШАНУВАЛИ ІВАНА МІРЧУКА

(Пресове Бюро УВУ).

– 2 травня 2011 р. виповнилося 50 років від дня смерти визначного українського вченого, Ректора УВУ і члена-кореспондента Баварської Академії Наук, проф. д-ра Івана Мірчука. З цієї нагоди УВУ і Академія провели у понеділок 9 травня спільний академічний акт у залі засідань філософсько-історичної сесії у Мюнхенській королівській резиденції.

Акт, в якому взяли участь члени Академії, професори українського і ряду німецьких університетів та академічна молодь, відкрив проф. д-р Карл-Гайнц Гоффманн, президент Академії. Він привітав присутніх, зокрема Ректора УВУ проф. д-ра Івана Мигула, кардинала Фрідріха Веттера, та почесного гостя акту – проф. д-р Іванну Ратич, доньку проф. Мірчука, яка прилетіла з Флориди до Мюнхену, щоб взяти участь у цьому відзначенні. Проф. Гоффманн наголосив на заслугах проф. Мірчука для україністики в німецькомовному світі, підкреслив провідну роль УВУ як центру українознавчих студій та дослідів в Європейському Союзі, згадав проект впорядкування і перевидання наукової спадщини Мірчука, що здійснюється при УВУ та підкреслив добру співпрацю між Університетом та Академією і іншими провідними науковими центрами Європи.

Дві основні доповіді виголосили проф. д-р Микола Шафовал (УВУ, директор проекту Мірчука) на тему «Життя і творчість Івана Мірчука» та проф. д-р Володимир Абашнік (Університет Харків) – «Філософська думка в Східній Європі. Іван Мірчук і Україна». Після виступів доповідачі відповідали на запитання присутніх науковців і поглибили окремі аспекти своїх виступів.

На кінець академії проф. Гоффманн подякував учасникам академічного акту та висловив надію на дальшу поглиблену співпрацю між установами-співорганізаторами.

Нагадаємо, що Іван Мірчук народився 1891 р. в Стрию. Після матури розпочав вивчення філософії у Віденському університеті, у якому 1915 р. захистив докторську дисертацію на тему «Метагеометрія та поняття простору в Канта». 1921 р. габілітувався в новозаснованому Українському Вільному Університеті у Відні, де займав різні посади наукового і адміністративного характеру. Мірчук був директором Українського Наукового Інституту в Берліні, дійсним членом НТШ у Львові та на еміграції, а також членом ряду українських і чужинецьких наукових установ. Його творчість позначена профілем філософа-неокантіанця, а його переклад «Пролеґоменів» Канта створив основу для кантівської термінології українською мовою. В його студіях знаходимо такі питання, як місце України в світі, Україна і культурна синтеза між Заходом і Сходом, національний характер українців в духовому контексті слов‘янського світу, студії питання демонології тощо. Актуальність його мислення засвідчена Академічним актом та зростаючим зацікавленням його постаттю науковцями молодшого покоління в Україні та в інших європейських країнах.

На фотографії (див. зліва): проф. Микола Шафовал, кардинал Фрідріх Веттер, проф. Іванна Ратич, проф. Карл-Гайнц Гоффманн, проф. Володимир Абашнік, проф. Іван Мигул.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s