“В Лівані немає організованої української діаспори.”


Так само як і в Німеччині, в “Лівані немає організованої української діаспори.” Є ідея на противагу світовому конгресу організованих українців (СКУ) створити світовий конгрес неорганізованих діаспор українців.

ред.

 

http://www.ukrexport.gov.ua

Українська діаспора в Лівані

В Лівані немає організованої української діаспори.
Перша хвиля міграції українців до Лівану була спричинена революцією та громадянською війною в Росії (1917–1921 рр.) Другий етап розпочався в середині 60-х років минулого століття
й триває до цього часу. Він обумовлений укладенням змішаних шлюбів, переважно громадянок України (раніше СРСР) з ліванцями, які навчалися в нашій державі.
Трудові мігранти в Лівані представлені переважно українськими митцями, спортсменами
й тренерами. В Лівані перебуває також певна кількість громадянок України, які працюють
у закладах розважального характеру. Точну їх кількість встановити складно, оскільки вони, прибуваючи до Лівану, не стають на консульський облік.
Переважна більшість українців, які зараз проживають у Лівані (загальна їх кількість близько 5 тис. осіб) – це люди середнього віку та молодь. На кінець 2009 року на консульському обліку в Посольстві перебуває 2 412 громадян України. Більшість з тих, хто перебуває
на постійному консульському обліку (183 особи), мають вищу освіту, працюють викладачами, перекладачами, фармацевтами, лікарями, медсестрами, інженерами тощо.
Серед тих, хто перебуває на тимчасовому консульському обліку (2 227 осіб), більшість непрацюючих. Ця категорія громадян України, як правило, не має вищої або спеціальної освіти. Проживають вони в сім’ях із середнім та нижче середнього рівнем достатку.
Громадяни України в Лівані компактно проживають у великих містах: Бейрут, Тріполі, Сайда, Тір, Захле та деяких інших. В Лівані функціонують Товариство лівансько-української дружби та Асоціація випускників колишніх радянських вузів.
Українських освітніх закладів у Лівані немає. Відсутні також і українські релігійні організації. Свої релігійні потреби громадяни України задовольняють в російській православній церкві Бейрута або в храмах православної церкви Лівану.
В Лівані немає державного органу, який би займався проблемами національних меншин, відсутня також відповідна законодавча база. Водночас ліванське законодавство не забороняє забезпечення етнокультурних потреб національних меншин.
Проблемні питання пов’язані з перевагою у сфері сімейно-шлюбних відносин в Лівані релігійного законодавства над цивільним, зокрема вторинності права матері на дітей у разі
її розлучення з чоловіком або в разі його смерті. Виходячи з мусульманського права, низку справ щодо батьківства було вирішено не на користь громадянок України. Частково це питання може бути вирішене у разі підписання між Україною та Ліваном Угоди про співробітництво у цивільних та кримінальних справах, проект якої зараз знаходиться на опрацюванні у ліванської сторони.
Інформація про діаспору Лівану в Україні
В Україні (переважно в Харківській, Дніпропетровській та Київській областях) проживає за різними оцінками близько 45 тисяч ліванців (0,09 % від загального населення). Громадська організація – Асоціація ліванців України.
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s