Як увімкнули Україну в Берліні на ІТБ.


Автор: Ольга Самборська, ©Immigrada

Українка позує на ІТБ на фоні картини закарпатського лісу, Берлін 2011, фото: Ольга Самборська

Українка позує на ІТБ на фоні картини закарпатського лісу, Берлін 2011, фото: Ольга Самборська

Іноземні відвідувачі Міжнародної туристичної виставки в Берліні (IТБ), яка проходила з 9 по 13 березня 2011 року, принесли в місто весну. Добрий знак для туристичної галузі. Аналіз результатів виставки показав, що вона сприяла і відчутному потеплінню в бізнесовій погоді туризму, яка минулі роки відзначалася помітним похолоданням. Цього року Крістіан Гьоке, керуючий берлінської туристичною виставкою, дуже задоволений нею. Він, щоправда, підкреслює, що рушійним елементом успіху виставки були іноземці. Тут налічувалось біля 40 процентів іноземних покупців туристичних продуктів. Це перетворює виставку на міжнародну подію для професіоналів туристичної галузі.

Єдиним сумним моментом виставки було те, що землетрус і цунамі в Японії затінили позитивний настрій виставки в 26 виставкових залах. Японський стенд з  суботи, дня катастрофи,  було зачинено. Загалом на виставці було представлено 11 163 туристичних підприємства з 188 країн. В 2010 році їх було 11 127 з 187 країн. Окремо кількість фахових відвідувачів залишається стабільною: 110 791. Приватні відвідувачі складали в 2011 році 60 000. Це трохи менше в порівнянні з 2010 роком. Тоді їх було 68 398.

Припускають, що на спад відвідування вплинув страйк німецької залізниці, завдяки якому було відмінено багато поїздів.

Польський успіх.

Чи не найбільший успіх на ІТБ отримала Польща. Цього року вона була партнером і спонсором виставки. Організаторам з польського туристичного офісу вдалося привернути увагу Берліна до свого павільйону шляхом вдалої піар-компанії. По всьому Берліну були розклеєні плакати з рекламою польського павільйону. Крутилася реклама і в берлінській підземці. В містах найбільшого скупчення людей роздавались листівки з запрошенням до польського павільйону. В ресторані “Штейнбергер” проведено тиждень польської кухні. А в самому павільйоні Польщі на великій сцені виступали найкращі польські артисти. Показано нову технологію 3Д на прикладі польських фільмів. Завітав до польського салону сам Лех Валенса. Ельжбета Васович-Заборек, віце-президент Польського туристичного офісу повідомила, що Польща вклала в промоцію свого туристичного продукту 150 мільйонів злотих. Акцент піар-кампанії був зроблений на подачі Польщі як модерної країни. Це сколихнуло колишній імідж Польщі в очах іноземців як консервативної католицької землі.

Тріо "Кременарос", Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Тріо "Кременарос", Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Привертав увагу відвідувачів польського павільйону стенд Підкарпатського воєводства. Його колориту сприяла присутність музичного тріо “Кременарос” з підкарпатського міста Сянок. Частина репертуару групи — це музика Бескидського регіону ( бойківські, лемківські пісні), який ще до 1951 року був населений українцями. Більше про історію зникнення українців з Бескид можна прочитати на сторінці Домів (www.bojky.wordpress.com). Я ж прийшла до подкарпатського стенду, бо почула здалека знайому душі музику. Це була “Гуцулка Ксеня”. Відвідувачі польського павільйону мабуть мало могли відрізнити польську пєсьонку від української пісні. А мені було надзвичайно приємну, що хоч не в українському, а поза ним, вдалося увімкнути Україну для звичайного відвідувача. Я передчувала, що такого як тут, навряд чи побачу де-інде.

 

Українська розкутість на ІТБ.

 

Коли я залишила “вулик” польського павільйону заради рідного українського, мене вразила помірна тиша і розкутість за стендами сусідки Польщі. Український стенд на ІТБ подібного польському успіху не мав, хоча шанси на успіх мав.

В порівняні з минулим 2010 роком він значно розширився (з 80 квадратних метрів до 416). Україну представляли 20 туроператорів з чотирьох міст, приймачів Євро-2012. Свої окремі майданчики мали Львів, Київ, Одеса, Харьків, Донецьк. Гроші на стенд дало Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), відоме тим, що фінансує реставрацію історичного центру міста Львова. На український стенд виділили 400 тисяч Євро. Щоправда, третина грошей залишилася у спонсорів, бо їх умовою було надання права забудовника німецькій фірмі, яка здійснює забудову стендів. Якби українці самі вирішували долю грошей, то могли б замовити дешевшого забудовника. Німецькі забудовники як правило найдорожчі. З отриманих коштів 300 тисяч пішло на саму забудову. Решта пішла на оплату аренди площі стенду.

Роман Кожара на українському стенді, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Роман Кожара на українському стенді, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

На фоні українського стенду на ІТБ, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

На фоні українського стенду на ІТБ, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Сусідами українського стенду вже за традицією були російські туроператори і гейсько-лесбійське товариство.

Навпроти українського стенду теж позували фотографам, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Навпроти українського стенду теж позували фотографам, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Такий колорит сприяв притоку зацікавлених до павільйону. Все ж сусідство з польським павільйоном було б доречнішим, особливо в ракурсі Євро 2012. На жаль, правила туристичної виставки такі, що від початку заняті місця з року в рік зберігаються за тими, хто їх одного разу зайняв. І так з року в рік спа-галузь ділить з поляками павільйон. На питання до організаторів з Польщі і України, чому Україна і Польща не разом, відповідали, що винна саме протилежна сторона в тому, що одні до одних не притулилися. За словами Романа Кожари, керівника центру “Україна-Всесвіт” Національного агентства з питань підготовки України до Єво-2012, український стенд не мав за мету презентувати Євро 2012, бо цим би мали займатися його організатори. Певні атрибути чемпіонату 2012 року все ж були використані. Відвідувачі стенду мали змогу зіграти в настільний футбол. Славека і Славка не довелося зустріти. Роман Кожара

пояснив, що вони працюють на польському стенді за якимись там правилами. На рахунок Славека зрозуміла. А що робить там Славко?

Але вже є як є. Головне, що туроператори в більшості залишилися задоволені результатами виставки, бо отримали нових клієнтів. В Україні право на прийняття вболівальників Євро-2012 виграла турфірма “Гамалія”. Оскільки наплив туристів має бути потужним, тож інші оператори сподіваються, що і їм дістанеться шматочок від футбольного пирога.

А що ділити простому туристу? Хіба відрізати шматки з власного бюджету. Для початку вхід на виставку ІТБ для рядового відвідувача коштував 14 Євро. Для фахівців в тричі більше. А скільки коштуватиме середньостатистичному німцю поїзда на футбольний чемпіонат? Очевидно, поїдуть найбагатші.

Акредитованими на виставці були 7000 журналістів з 94 країн. Українських медійників не зустріла. Може тому що не ходила на помпезні презентації, але пішла так, як би пішов звичайний гість виставки в останні 2 дні, відкриті для приватних відвідувачів. Що я побачила? Абсолютну розкутість за українським стендом. Головних українських артистів з Дрогобича вже не було. В суботу завершальну презентацію зробила Одеса. Під час неї молода дівчина, підморгуючи оком, запрошувала вболівальників Євро-2012 до моря і до привабливих одеситок. Ще раз підкреслила, що іноземці люблять українок. Публіка ніяк не реагувала. Так і хотілося взяти келих з приготовленим для відвідувачів одеським шампанським і хлиснути презентаційникам  в обличчя від імені всіх поважаючих себе одеситок. Але мене як і інших мабуть би до шампанського не допустили, бо то все тримали до закінчення презентації. Якась дикість. Бачу підійшла з невеличкого натовпу жінка взяти шампанське. Її попросили почекати до завершення презентації. Так що переминалися з ноги на ногу спостерігачі, не розуміючи, що ж їм хочуть сказати одесити.

Не зрозуміли відвідувачі і сенсу “забігайлівки” закарпатського лісу. Це було щось на зразок приманливої доріжки,

Позувалося і в "закарпатському лісі", Берлін 2011, ІТБ. Фото: Ольга Самборська

Позувалося і в "закарпатському лісі", Берлін 2011, ІТБ. Фото: Ольга Самборська

яка ховалася в середині стенду. Хто на неї ставав, далі потрапляв в ізольовану зі всіх боків лісову поляну-імітацію. Там можна було присісти на пеньок (їх було кілька) і в малесенький отвір переглянути слайди Карпат. Поміж пеньками бігала грудаста уквітчана фольклорна українська красуня і дозволяла себе фотографувати в різних позиціях. А за стіною ізольованої поляни львів’яни розливали шоколадні цукерки. Посмішки на обличі чолов’яги-кондитера я так і не дочекалася.

Львівські кондитери на ІТБ, Берлін 2011, Фото: Ольга Самборська

Львівські кондитери на ІТБ, Берлін 2011, Фото: Ольга Самборська

На щастя його компенсувала надзвичайно приємна партнерка. Вже по-обіді шоколадна лавочка згорнулася.

Саме на пообідні години припадав пік відвідувачів, бо багато скористалися можливістю квитка “останньої хвилини” в половину дешевшого від нормальної ціни .

Посередині львівського куточка велично розмістився скульптурний Лев, привезений до Берліна як символа Львова і приречений залишитися тут назавжди. Спочатку поїде до посольства України, пізніше його подарують місту Берлін. Як на мене, то краще б відкрили українську кав”ярню в Берліні і закликали туди Лева. Конкурувати з німецькими левами-скульптурами вже ж важкувато. А кав’ярню львів’яни обіцяли зробити на туристичній виставці наступного року.

Прощальне фото з левом. Пані Оксана з львівської міськради привезла лева до Берліна. 2011 рік

Прощальне фото з левом. Пані Оксана з львівської міськради привезла лева до Берліна. 2011 рік

То ж почекаємо на львівську каву в Берліні на ІТБ. Колумбійської кави відвідувачі вже насмакувалися. Наступна виставка відбудеться 7-11 березня 2012 року. Партнером виставки буде Єгипет. Приготуватись…може Україні? Доведеться розкутість залишити вдома і віддаватись по повній програмі. Як це зробили цього року поляки. А найкращі ідеї до українського стенду має мабуть чи ненайдосвідченіший організатор всіх попередніх туристичних виставок в Берліні Ладіслав Форнвальд, виконавчий директор турфірми Олімп-тревел. З ним власне було найприємніше спілкуватись на українському стенді. Ми говорили з ним про доцільність слогану з русізмом “Ввімкни”, замість якого потрібно вживати українське слово “увімкни”, щоб не запинатися. Говорили і про те, що український стенд бажає бути кращим, раціональнішим і компактнішим. Але головне, що він відбувся в такій розширеній версії. Про розмову з Ладиславом Формальдом і про українським стенд в минулому 2010 році можна прочитати за посиланням Український туризм на ІТБ (10-14 березня 2010 року)

Ладіслав Форнвальд на ІТБ, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

Ладіслав Форнвальд на ІТБ, Берлін 2011. Фото: Ольга Самборська

 

 

 

Advertisements

5 thoughts on “Як увімкнули Україну в Берліні на ІТБ.

  1. Велика подяка авторці за такий цікавий, розлогий репортаж.
    Наче й сам побував на виставці.

  2. Який смачний репортаж – зроблений від душе.
    А по радіо не можна десь щось про це почути?

    Палкий прихильник УКРберлінцівЕміградіанців

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s