“Цікаво, що і один, і другий виявили себе і, відповідно, заявили про себе «на еміграції» в державах імперського типу.”


Петро Кралюк, проректор Національного університету «Острозька академія»
24 грудня, 2010  Петро Кралюк  2
-25
Тарас Шевченко і Енді Воргол – «генії»-близнюки»?
Чи не варто говорити про спільний «код геніальності» американського «короля поп-арту» й нашого Кобзаря

Здавалося, що може бути спільного між Тарасом Шевченком та Енді Ворголом (Андрієм Ворголою)? Хіба що українське походження. Та й то під питанням Ось «Сойм подкарпатських русинов» видав т.зв. легітимацію №1 (своєрідний паспорт) Е.Ворголу й ладний відстоювати не українське, а русинське походження цієї знаменитості.

Т.Шевченко сприймається нами як національний геній, у певному сенсі, навіть як творець новочасної української нації. Завдячуючи різним авторам витворився «правильний», ідеалізований портрет Кобзаря, коли навіть найменші сумніви щодо адекватності цього портрета реаліям викликає вкрай бурхливу реакцію з боку націонал-патріотів. Пригадаймо хоча б те, як бурхливо реагували наші національно свідомі патріоти на цілком безневинну тезу Дж.Грабовича про Шевченка-міфотворця?

Е.Воргол, на перший погляд, абсолютна протилежність Т.Шевченку. Скандальний «король поп-арту», який сміливо ламав традиції, а його мистецькі експерименти часто шокували публіку. Кобзар же в нас, навпаки, ніби постає як зразок народності й традиціоналізму.

Звісно, ці люди жили в різні епохи (часова відстань між ними сягає більше ста років), жили в різних країнах – Російській імперії та Сполучених Штатах Америки.

Однак якщо розібратися, то між цими двома знаменитостями є багато подібного. Чи випадково це? І чи не варто говорити про спільний «код геніальності» американського «короля поп-арту» й нашого Кобзаря? Отож, про це й поговоримо.

І Шевченко, і Воргол за походженням були українцями (в сучасному розумінні цього етноніму). Бо ні один, ні другий так себе не ідентифікували. Мало хто звертає на це увагу, але в Шевченка ви не знайдете терміну «українець» чи «українка». Судячи з контексту його творів, термін Україна він вживав радше як регіонально-територіальний термін (поряд з поняттями Волинь, Поділля тощо). Для позначення сукупності українців у сучасному розумінні слова він уживав термін Малоросія. Тобто міг себе ідентифікувати як русин чи малорос. Щодо Воргола, то він себе ідентифікував як людину, що «походить нізвідки». Хоча народився в Америці, однак батьки його походили карпатського села Миково, де традиційно проживали русини-українці. До речі, очевидно, по лінії матері Шевченко мав «карпатське походження». Добре відомо, що в сім’ї Ворголів спілкувалися одним із карпатських діалектів української мови. Мати Енді/Андрія, Юлія, яка виїхала в Америку, коли їй було близько тридцяти років, так і не навчилася добре спілкуватися англійською. Її діти, в тому числі й Андик (так вона іменувала Енді), мали проблеми у вивченні цієї мови. До речі, Енді знаходився під сильним впливом матері, яка розповідала йому різні «карпатські історії». Так що є підстави говорити про вплив на нього традиційної української культури, як і на Шевченка.

Родини Шевченка й Воргола належали до соціальних низів, простолюддя. Тому одному й другому довелося «вибиватися в люди». У цьому «вибиванні» теж є чимало цікавих паралелей. Так, і батько Шевченка, і батько Воргола звернули увагу, що Тарас і Енді не «так, як всі», що з них можуть вирости великі люди. Правда, батько Шевченка помер рано, не лишивши йому ніяких статків (очевидно, вважав, що ці мізерні статки йому не знадобляться, а якщо щось, то допоможуть добрі люди; так, власне, й сталося). Батько ж Воргола не понадіявся на добрих людей, а заповів, щоб з частину грошей, які йому вдалося зібрати, було виділено на навчання Енді у вищій школі.

І Шевченко, і Воргол стали художниками. Саме цим вони заробляли собі на життя – і, судячи з усього, непогано. Однак і одного, й другого це не задовольняло. Вони шукали вираження себе як митців у інших сферах. Шевченко знайшов себе в поезії. Воргол (правда, менш успішно) у жанрах популярного мистецтва, породжених новими комунікаційними практиками. До речі, і для Шевченка притаманний був чималий інтерес до нових недійних засобів. Так, на схилі життя він зацікавився фотографією, яка тільки почала «ставати на ноги».

Ці два митці були досить «нетрадиційні» в своїй творчості. Енді своїми творіннями буквально шокував Америку, відкинувши або переосмисливши «звичні» американські цінності. Те саме робив Шевченко в умовах Російської імперії. Нині вже хрестоматійні поезії «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та деякі інші, котрі зараз сприймаються «цілком нормально», в часи Шевченка викликали справжній шок у добропорядних (і навіть не дуже добропорядних) жителів Російської імперії.

Цікаво, що і один, і другий виявили себе і, відповідно, заявили про себе «на еміграції» в державах імперського типу. Шевченко зробив це далеко від своєї батьківщини, в столичному Петербурзі, де, зрозуміло, були набагато кращі можливості для нього як для митця, ніж на своїй землі. Те саме Воргол. Він – «суцільний емігрант». Народжується далеко від батьківщини своїх батьків. Цікаво, що би він робив, якби народився в карпатському Миково? У молоді роки покидає рідний Піттсбург, де, до речі, існувало велике слов’янське, зокрема українське, еміграційне середовище і їде до найбільшого американського міста Нью-Йорка.

«Нетрадиційним» виглядало й інтимне життя цих двох геніїв. Можна тут проводити чимало «ризикованих» паралелей, однак факт залишається фактом – ні один, ні другий не створив сім’ю, не залишив після себе нащадків. Навіть на фоні своїх ближніх родичів їхнє особисте життя виглядало «ненормально».

Ну і нарешті слава. Шевченко став знаменитістю в імперському Петербурзі. Звідси його слава дійшла не лише до України, але і в інші кутки Російської імперії, а також слов’янського світу. Його почали розглядати як одного з найбільших поетів Слов’янщини. Звідси інтерес до нього й у неслов’янських народів. Щодо Воргола, то Нью-Йорк прославив його в англо-сакському світі, де, власне, він і залишається достатньо популярним до дня сьогоднішнього.

Власне, це досить поверхові паралелі між двома геніями. Насправді, є їх більше – було б бажання знайти. Однак не думаю, що наше «традиційне шевченкознавство» буде такими «скандальними» речами займатися. Краще йти протореною дорогою!

Advertisements

One thought on ““Цікаво, що і один, і другий виявили себе і, відповідно, заявили про себе «на еміграції» в державах імперського типу.”

  1. Розмови про митців останнім часом асоціюються лише з недалеким Бузиною. Низи, верхи… Куркулі, раби, кріпацтво, радянщина. Хто хоче не забувати, ким були пращури Шевченка… Завжди низами? Чи теза про “шлюби, орієнтацію”. Говоримо так, ніби про простих людей із діямантами та мереседесами, але простих торгашів з великої дороги “Україна”… Так, ніби митцеві легко знайти собі пару, або тій “дівчині” легко одружитися з Шевченком. Усім відома історія, як та наймичка ще довго думала, чи варто одружуватися з поетом, а потім ходила вже на його могилу і спокутувала гріхи. Міфотворець… Питання в іншому. Питання в ієрархії. У кланах. Зібралися купки людей, називають себе націоналістами, шевченкознавцями, а самі насправді є звичайними ротохватами. А тоді ще, якщо не так що, пальчиком хилитають і кажуть “У! Не мона! От прийде нове покоління” (тобто їхні онуки підростуть), оттоді-то буде лад і правда святая, а поки “ні-ні!” Маєш ліцензію на життя, критику і думки??? Не маєш! Ходи в будку! І не заважай таваріщам… Здається, козацтво навчило українців лише пити, курити і стати комуняками, який цікавий поворт культури, віха світогляду… це ж треба. Справді, то все козацтво учинило, розбестило людей, зробило їх хамами. Дивина. Щасливий що дин, що другий, не бачать кінця історії… А може бачать. Ото вже пращури нас проклинають!

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s