Олесь Доній: “якщо вести мову про очищення української політики, то потрібно вести мову і про очищення європейської політики.”


Олесь Доній: «Якщо взагалі не чинити опір, навіть жменці, то доб’ють повністю»

Ганна ПЕРВАК, VVnews

http://ua.vvnews.info

20.01.2011
Олесь Доній: «Якщо взагалі не чинити опір, навіть жменці, то доб'ють повністю»Як ви прокоментуєте ситуацію, що склалася навколо затримання Луценка? 

Очевидно, що потрібні показові якісь судилища і затримання персонажів, які були б яскравими представниками опозиції. Ну, Луценко достатньо яскравий, один із спікерів опозиції, людина, яка достатньо жорстко висловлювалась з приводу нинішньої влади.Але це лише пробний камінь.

Луценко — це перевірка суспільству, чи готове воно на захист. Якщо не готове, значить можна йти на наступний крок. Наступний крок — це Тимошенко. В цьому плані спеціально підбиралась людина, яка з одного боку є яскравим діячем, а з іншого боку — не з однозначним ставленням в опозиційному середовищі зокрема.

Варто зауважити, що в країні почався процес згортання демократії і встановлення авторитарного режиму.

При чому це абсолютно системна річ, яка складається з великого комплексу. Що ми маємо?

Маємо арешти або кримінальні справи яскравих політичних опозиціонерів: проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценко.

Маємо справу з обшуками, затриманням, арештами багатьох громадських діячів як податкового майдану, так і різних політичних організацій.

Маємо справу з фізичним побиттям. При чому не лише двічі депутатів, а й,скажімо, дружину новообраного ректора Донецького національного університету, який неприйнятний для нинішнього керівництва. Били біля будинку без очевидців.Тобто бачимо, побиття опонентів може бути різноманітним.

Маємо справу з профілактичними роботами з боку СБУ з громадськими студентськими активістами.Мені дзвонили з Харкова, з Житомира, зі Львова.Предстаники різних організацій: Національний Альянс, молодіжна громадська організація ФРІ, просто активісти, які брали участь у антитабачницьких акціях.Їх викликають в СБУ і декому пропонують підписати заяву,наприклад, про співпрацю, наприклад.Тобто відбувається тиск.
Наступне — тиск на ректорів, про що говорив Богдан Ґудзяк, Український Католицький Університет.

Потім — тиск на благодійні фонди, які теоретично могли б пропонувати допомогу громадським організаціям. Зокрема, на фонд «Відродження».

Далі — встановлення все більше і більше цензури в мас-медіа. Якщо слідкувати за моніторингами телевізійних новин на Телекритиці, все більше і більше негативної інформації.

Тобто в даному випадку ми бачимо системний комплекс по згортанню демократії.

Чи вірите, що його посадять?

По- перше, він вже сидить. У нас люди в СІЗО невідомо по скільки сидять. І поскільки це зроблено за абсолютно надуманим приводом — повільно читає, тобто посадили за те, що він не читає справу, а тепер читати не може. Це абсурд.

По-друге, очевидно, що вони перевіряють настільки суспільство готове до захисту. Якщо ні, то вони готові саджати всіх абсолютно впевнено, і Тимошенко вони готові саджати.

Тут буде така ситуація: чому не посадити, якщо можна посадити.Тобто скільки є тюрем, скільки є місць, я думаю, що вони готові взагалі посадити всіх опозиціонерів.

Олесь Доній: «Якщо взагалі не чинити опір, навіть жменці, то доб'ють повністю»

22 січня до Дня Соборності відбудеться віче. Чого слід очікувати? І чи дієвий такий тиск?

За останній місяць я брав участь у півтора десятка вуличних акцій: або сам організовував, або як рядовий громадянин.

Пару днів тому був пікет по захисту підприємців, які робили податковий майдан. Це не так багато людей — чоловік 150. Перед тим пару сотень вийшло на захист замку Барона, пікети по захисту ТВі та 5 каналу, чи проти закону про мови. Кожен із заходів набирав, може, по кілька сот чоловік.

Але я абсолютно впевнений, навіть якщо не буде таких акцій, каток буде набагато сильніший. Якщо взагалі не чинити опір, навіть жменці, то доб’ють повністю.

Тому незалежно від того, скільки людей вийде 22 січня, безперечно акції потрібні, безперечно потрібна координація. Вдастся більше робити, тим краще.

Які взагалі дієві методи тиску на теперішню владу?

З одного боку, Партія Регіонів — це партія великого капіталу, тобто це люди, які до публічної політики ставляться зневажливо і поважають лише великі гроші.В них такий от менталітет — доводилось багато з ними спілкуватись. Це частина.

А з іншого боку — це люди, які вихідці з криміналітету.Вони завжди готові до будь-яких засобів і заходів спочатку для отримання влади (саме тому можна говорити про фальсифікації виборчого процесу), а потім її утримання. Це люди, які до мітингів і демонстрацій ставляться значною мірою зневажливо.

Тому очевидно, що форми опору також мають бути інноваційні, не повинна бути одна і та сама метода.

Саме завдяки тому, що ми свого часу вигадали інноваційні методи (під час студентської революції), нам вдавалсь тоді багато що зробити. З іншого боку, це була структура, яка довіряє своїм керівникам, а в нас була довіра.

Варто зрозуміти, що більше потрібно додати інновацій, інноваційних підходів, засобів і заходів, це перше.

По-друге, опозиція, щоб завоювати наново довіру суспільства повинна показати, що вона чесніша і моральніша. Саме тому опозиція не має права, наприклад, у Верховній Раді чинити так само, як влада, тобто голосувати в неконституційний спосіб (авт.-чужими картками). Потрібно показувати, що ти у всьому альтернатива, ти є краще, моральніше. Це потрібно починати з себе, потім зі своєї структури.

Третє — вміння переступати через власні амбіції, образи і навчитися комунікувати в опозиційному середовищі.

Четверте — це є приплив нових кадрів і нових лідерів, зокрема.Через те, що в Україні не була проведена люстрація свого часу, значна частина агентури кагебіська, потім сбеушна. Вона збереглася спочатку в націонал-демократичному русі, потім в партіях.Можу припускати, що навіть в керівництві якихось партій. Значною мірою саме тому ці партії не просто неспроможні, а не хочуть домовлятися, тому що їхні лідери не є щирими у дуже багатьох випадках. Тому є необхідність припливу нових кадрів через громадські рухи, зокрема.

І наступне — безперечно міжнародна увага, міжнароднй тиск. Наша країна є складовою європейського співтовариства і збереження демократії або встановлення авторитарного режиму в Україні не є виключно справами України

Тому якщо тут є російський вплив з бажанням відновити імперію і встановити режим авторитаризму, то, очевидно, що це є небезпечно для всієї Європи. Вона повинна усвідомити, що кордони російської імперії не встановлюються на кордони України з ЄС. Російський вплив піде далі в разі втрати України Європою.

Олігархи, які підтримують Януковича, не зацікавлені в пориванні зв’язків з Європою, оскільки мають там економічний інтерес. Буде збережена якась фікція демократії для Європи, якою вона буде?

Від економічних інтересів не залежить демократія. В Росії ще менше демократії, але значна частина еліт європейських на пряму підкуплена тими чи іншими російськими економічними фундаціями, або спецслужбами.

Можна говорити про Шрьодера, який випадково, а насправді одразу після державної служби переходить на провідну економічну посаду в російській структурі.Це випадковість?

Насправді інформації про співпрацю на тому чи іншому рівні європейських політиків з російськими або економічними, або спеціальними службами достатньо.

І це проблема безпеки європейської. Якщо можна підкуповувати депутатів в українському парламенті, чому думають, що не можна підкуповувати депутатів з європейських країн, чи європейських журналістів. Думають, що вони не продажні, просто їх ще ніхто не пробував купувати. А таки пробують купувати. Проявляється те, що достатньо неоднозначна ситуація зараз в європейському політбомонді. Я думаю, якщо вести мову про очищення української політики, то потрібно вести мову і про очищення європейської політики.

Олесь Доній: «Якщо взагалі не чинити опір, навіть жменці, то доб'ють повністю»

Однією з проблем білоруських опозиціонерів є роз’єднаність.Чи зробить висновки українська опозиція з помилок сусідів?

Влада робить все, щоб вона не була об’єднана. Влада саджає в тютми конкретних діячів, або робить такі умови, щоб вони виїжджали закородон, або вони взагалі зникають і політики, і журналісти. Все аналогічне відбувається і відбуватиметься з посиленням в Україні, тобто тут будуть всі спроби побудувати аналогічний режим.

І вирішення цього питання залежить не тільки від українських політиків, від суспільства значною мірою, чи готове воно жити з такими законами. Питання не тільки ж політики.

Ті, хто є зараз, ті, хто керує політичними партіями, якби вони хотіли об’єднатись — вони б уже це зробили.

Наприклад, я пропонував перед виборами до органів місцевого самоврядування по мажоритарних округах зробити спільні списки від опозиційних партій. Я не розумію, чому це не було зроблено. І ті вибори були програні не лише через фальсифікації з боку влади, не лише через тиск з боку влади, чого вистачало, а й через неузгодженість дій опозиції.

Тобто якби хотіли, вже об’єднались, це в першу чергу стосовно лідерів партії.

Що стосується опозиції. Ті, хто зараз бере участь у русі опору є реальна опозиція, решта є номінальна опозиція. Вони можуть бути більше відомі, більше розкручені, тому що значною мірою все-таки є медійний світ, особливо, якщо начитатись Пєлєвіна. І дехто в нас з номінально опозиційних персонажів створений лише телебаченням. Тому в опозиції насправді близько десяти депутатів.

Але якщо є бажання брати участь в опозиційних діях, то все налагоджується, відбувається якась координація.

Чому немає такого бажання?

Це до них питання, скажу — частина амбіції, які підіграються, частина є представниками спецслужб, які просто не були вичищенні, бо не було люстрації, частина не дуже розумні.

Саме тому є потреба в пошуку і вихованні суспільством нових лідерів, тому що вони не беруться нізвідки, вони виховуються дуже часто роками, якщо не десятиліттями, бо потрібно мати бекграунд певний, потрібно зростати на очах суспільства і відповідати своїй ролі.

Тому опозиція налагоджує співпрацю все більше і більше.

Щодо керівників партій. Думаю, що вони будуть думати про власне політичне виживання, яке без телебачення буде неможливе.Тому що на вулицю їм уже ліньки виходити, вилазити з лімузину, а телебачення відповідно залежить від олігархів, тобто або вони йдуть під олігархів, або у небуття.

Як ви прокоментуєте інформацію Володимира Ар’єва, що на вас готують замах?

Ніяк. Це запитання до Володимира Ар’єва, тому що це інформація лише від нього, мені погроз не надходило. Він подзвонив повідомив так само, як повідомив всіх.

Але при цьому розумію, що ця влада не зупиняється ні перед чим, але я думаю, що більш важливою є інформація про обшук моїх приятелів — Юрка Ноги та Марини Брацило, тому що ось це показово. Тиск іде на людей, а вони взагалі не належать до жодної політичної організаціЙ. Тиск іде до самих до низів і зрозуміло, що ті, хто бере участь і в вуличному русі опору, і взагалі в опозиційних діях, вони є бельмом на оці нинішньої влади. Але кожен знає — на що він іде.

Ви ж активіст.Чи здійснють на вас тиск, чи слідкують?

Ви знаєте, що два місяці я провалявся зі струсом мозку в лікарні. Чи є це тиском? Навіть грубим фізичним. І по тій справі прокуратура не захотіла мене визнавати потерпілим.Потім були написані заяви — але нічого. Бачите, яка система судових та правоохоронних органів, — абсолютна профанація і фікція.

Але мені погроз не надходило.

Чи будете балотуватися до Верховної Ради на наступних виборах?

Невідомо. Зрозуміло, що, входячи до якоїсь політичної сили, кожен з політиків йде на компроміс, а для мене є певна межа компромісу, я не можу переступати через власні моральні принципи. Наприклад, я заявляв, що ніколи не голосуватиму чужою карткою.

В майбутньому парламенті буде створено опозиційний блок? Якщо так, то хто його очолить?

Я думаю спочатку потрібно створювати цю нову опозицію. Томо що те, що відбувається зараз в опозиційних партіях: очищення не відбувається, координація дій не відбувається, а це означає, що якщо не буде очищення і координації — це приреченість на поразку.

Варто зауважити, що ця Верховна Рада вже припинила бути парламентом, вона втратила представницьку функцію, а щодо законодавчих функції (вона є підлегла, бо рішення приймаються не в приміщеннях ВР) — це взагалі облудна процедура, так звана скорочена процедура унеможливлює обговорення законопроектів, рішення приймаються на скору руку за підняття руки координатора-регіонала, це іноді настільки швидкоручні документи, що сама ж влада їх швидко змінює.

Зараз опозиція немає реальної можливості впливати на ситуацію у ВР: не те, що законопроекти опозиції не оговорюються, але й правки.

На цей момент способи, які були раніше ситуацію не змінюють. Ця влада готова для збереження вдаватися до будь-яких засобів, в тому числі до фальсифікації. Тому потрібно подумати над новим інструментарієм, в який спосіб можна тиснути на цю владу. Очевидно, що через ВР цей тиск вже не раціональний.

Advertisements

2 thoughts on “Олесь Доній: “якщо вести мову про очищення української політики, то потрібно вести мову і про очищення європейської політики.”

  1. “Влада саджає в тютми конкретних діячів..”- мабуть помилка, бо я такого місця не знаю)))

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s