Диригенти, яких знає світ.

Ред. продовжує освітлювати тему української культури за кордоном. На черзі диригенти і солісти, якиї можна побачити і почути в країнах Європи  і Америки.

А значить почути про Україну і її культуру.

ред.

http://nsou.com.ua

КИРИЛО КАРАБИЦЬ – диригент
Кирило Карабиць – один з найяскравіших представників молодого покоління диригентів України. Головний запрошений диригент філармонічного оркестру міста Страсбург (Франція) та диригент Національної Опери України. Музичну освіту отримав в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського (клас професорів Романа Кофмана та Левка Венедиктова) та у Віденській Академії Музики (клас професора Уроша Лайовіца). Додаткову освіту отримав на курсах диригентів у Академії ім. Баха в Штуттгарті (Німеччина), був запрошений диригентом-асистентом на фестиваль “Sewanee Music Festival” у США, відвідував міжнародні майстер класи диригентів “Мануель де Фалья” у Гранаді (Іспанія), де працював з професором Хері Крістоферсом та ансамблем “Шістнадцять”. Кирило Карабиць дебютував як диригент у 19 років з Національним ансамблем солістів “Київська Камерата”, де працював чотири роки. Постійний диригент Міжнародного музичного фестивалю “Київ Музик Фест”, Міжнародного конкурсу юних піаністів пам’яті Володимира Горовиця в Україні. З 1998 по 2000 рр. К.Карабиць працював диригентом-асистентом Будапештського фестивального оркестру (музичний директор Іван Фішер, Угорщина) разом із всесвітньо відомими музикантами, серед яких Ієгуді Менухін, Рудльф Баршай, Пінкас Штайнберг, Хайнц Холлігер та багато інших. З 2002 по 2005 роки після перемоги на конкурсі, Кирило був призначений диригентом Філармонічного оркестру французького радіо. Останнім часом К.Карабиць виступав з багатьма оркестрами світу, такими як, Берлінський симфонічний оркестр, оркестр Франкфуртського Радіо, Філармонічний оркестр міста Токіо (Японія), оркестр Сіднейської філармонії (Австралія), Національний симфонічний оркестр Бразилії у місті Сан Паоло, Ліонський симфонічний оркестр (Франція), симфонічний оркестр міста Ставангер (Норвегія), “Молода Німецька Філармонія”, філармонічний оркестр міста Тампере (Фінляндія), Гайдн-Оркестр міста Больцано (Італія), оркестр міста Люцерн (Швейцарія), оркестр Латвійської філармонії та багатьма іншими. К.Карабиць також проявив себе як успішний оперний диригент, у сезоні 2007/2008 він запрошений на постановки в оперні театри Женеви, Страсбургу, Нансі (Франція), у 2008 році є запрошений на постановку опери Євгеній Онєгін на фестивалі Глайнбурн (Glyndebourne) (Англія) за участю Лондонського Філармонічного Оркестру. Кирило Крабиць нагороджений призом Данської асоціації диригентів на міжнародному конкурсі молодих диригентів ім. Миколи Малька (1998), має відзнаку Австрійської спілки Альберта Швайцера (Відень, 1998), приз “Європейської фундації” під патронатом принца Генріка Датського як молодому диригенту (Брюссель, 1998), відзнаку почесного громадянина штату Оклахома (США), лауреат Міжнародного конкурсу диригентів “Mario Gusella” (Італія).

ОЛЕГ БЕЗБОРОДЬКО – фортепіано
Олег Безбородько народився в Києві. Як піаніст закінчив НМАУ, асистентуру-стажування при НМАУ (проф. І. Павлова) та аспірантуру Консерваторії міста Невшатель (Швейцарія, проф. С. Деферн). Випускник НМАУ з класу композиції проф. Г. Ляшенка. Стипендіат урядів України, Швейцарії та Університету м. Оттава (Канада). Брав участь у майстеркласах видатних педагогів-піаністів: П. Бадура-Скода, Н. Фішер, Ч. Розен, Дж. Гавілл, Н. Штаркман, М. Черні-Стефанська та інших. Лауреат і дипломант міжнародних конкурсів піаністів в США, Канаді та в Україні, а також конкурса композиторів “Gradus ad Parnassum” (Київ, 2005 р., ІІІ премія). Виступав у багатьох містах України, а також в Швейцарії, Великій Британії, Франції, Канаді, США, на Кубі та в інших країнах. Твори О. Безбородька виконувались в Україні, США, Швейцарії, Великій Британії, Китаї, Німеччині, Голандії та друкувалися в Німеччині. Серед виконавців – Д. Ткаченко, О. Оленчик, А. Маринченко, камерний оркестр ARCHI, Симфонічний оркестр АР Крим, Симфонічний оркестр Національної філармонії України, Донецький філармонічний оркестр та оркестр Національної опери України. Член журі міжрегіонального конкурсу юних піаністів “Чернігів скликає таланти – 2004”. Офіційний піаніст Першого Міжнародного Конкурсу Скрипалів ім. Б. Бріттена в Лондоні. З 2002 року О. Безбородько викладає фортепіано в Національній музичній академії України. Його музикознавчі дослідження друкувалися в українських наукових збірках.

http://www.kyivfestival.com.ua/ua/bezborodko.php

БИБИК ВАЛЕНТИН / BIBIK VALENTIN – композитор
Родился в 1940 году в Харькове. В 1966 году окончил Харьковскую консерваторию по композиции у профессора Д.Клебанова. С 1966 по 1994 – преподаватель, а позднее профессор, заведующий кафедрой композиции Харьковской консерватории. С 1994 года живет в Петербурге, профессор, заведующий кафедрой музыкального искусства Гуманитарного университета. Лауреат международного композиторского конкурса (1992). Произведения Бибика исполняются на фестивалях и концертах в России, Украине. Франции, Германии. США, Англии, Канаде. Среди сочинений опера “Бег” по М Булгакову, десять симфоний, инструментальные концерты, десять сонат для фортепиано, два струнных квартета, вокальная и хоровая музыка Ряд произведений записан на пластинки и CD РЕЧИТАТИВ для альта соло (1998) создан специально для фестиваля “Звуковые пути”

http://www.theatre.spb.ru:8101/SoundWays/Info-k.htm

ІВАН КАРАБИЦЬ (1945-2001) – композитор, диригент
Народився 17 січня 1945 у селі Ялта, на Донеччині (Україна). Розпочав писати музику ще в дитячі роки, а в 1968 році став лауреатом Всесоюзного конкурсу молодих композиторів. У 1971 році закінчив Київську державну консерваторію (зараз Національна музична академія України), де він навчався у класі композиції проф. Бориса Лятошинського, та аспірантуру у 1975 році під керівництвом проф. Мирослава Скорика. 1968-1975 був диригентом Ансамблю пісні та танцю (Київ). Його нагороджено декількома престижними призами, у тому числі він є Лауреатом Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1978). Лауреат Всесоюзного композиторського конкурсу, дипломант Італійського композиторського конкурсу. Заслужений діяч мистецтв України (1974). Народний артист України (1991). Зараз Іван Карабиць – професор Національної музичної академії України (Київ), Музичний директор Київ-Музік-Фесту, художній керівник Ансамблю солістів “Київська Камерата”, голова журі Міжнародного конкурсу юних піаністів пам’яті В.Горовіца, композитор-гість Чікагського симфонічного оркестру. Радник міністра культури України з питань музики. Член Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО. Активно працює у правлінні Національної спілки композиторів України. Його твори часто виконуються в багатьох країнах колишнього Радянського Союзу та за кордоном, у таких країнах як: Німеччина, Югославія, Чехія, Словаччина, Італія, Аргентина, Швеція, Англія та Сполучені Штати Америки.

Твори:

2000
“ВІО-СЕРЕНАДА” (Vio-Serenade) для струнного оркестру – (MP3)

1999
“П’ЯТЬ МУЗИЧНИХ МОМЕНТІВ” для фортепіано з оркестром – (MP3)

1996
“КОНЦЕРТ-ТРИПТИХ” для струнних

1994
“МУЗИКА З ВОТЕРСАЙДУ” для флейти, кларнета, скрипки, фортепіано та перкусії

1993
“МОЛИТВА КАТЕРИНИ” на вірші К.Мотрич для чтиці, дитячого хору та симфонічного оркестру
“ПРО ЩО СПІВАЄ РІЧКА” для 7 виконавців
“INTRODUCTION AND COLLISION” (“ІНТРОДУКЦІЯ ТА КОЛІЗІЯ”) для 2 скрипок та фортепіано
“ЮВІЛЕЙНА КАНТАТА” на вірші М.Руденка для солістів, хору та симфонічного оркестру

1989
КОНЦЕРТ № 3 ДЛЯ ОРКЕСТРУ

1986
КОНЦЕРТ № 2 ДЛЯ ОРКЕСТРУ

1985
“ТРИ МІНІАТЮРИ” для фортепіано

1983
КОНЦЕРТИНО для дев’яти виконавців – (MP3)
“КИЇВСЬКІ ФРЕСКИ” , опера-ораторія на вірші Б.Олійника для солістів, хору і симфонічного оркестру

1982
“БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРІГ” на вірші А. Демиденка
“ГЕРОЇЧНА СИМФОНІЯ” , балет

1981
КОНЦЕРТ №1 ДЛЯ ОРКЕСТРУ
“СИМФОНІЯ ПРАЦІ” для естрадного оркестру
“ДИСКО-ХОРОВОД” для кларнета і фортепіано

1980
“МУЗИЧНА НІЧ ЧУДЕС”, мюзикл за Шекспіром (“Сон у літню ніч”)
“МІЙ РІДНИЙ ДОНБАС”, ораторія
“МАТИ”, цикл на вірші Б. Олійника для голосу та фортепіано
“СВЯТКОВИЙ КИЇВ”, увертюра для естрадного оркестру
“УКРАЇНСЬКИЙ СУВЕНІР” для естрадного оркестру
“ТРІУМФАЛЬНА УВЕРТЮРА” для великого симфонічного оркестру

1979
“ЗАКЛИНАННЯ ВОГНЮ”, ораторія за поемою Б. Олійника

1978
СИМФОНІЯ № 3 для струнних

1977
СИМФОНІЯ №2
“ПРИСВЯЧЕННЯ ЖОВТНЮ”, симфонічна прелюдія для оркестру
“НА БЕРЕЗІ ВІЧНОСТІ”, цикл пісень на вірші Б. Олійника

1976
“ЕКСПРОМТ” для альта і фортепіано
“3 ЛІРИКИ М. РИЛЬСЬКОГО”, цикл пісень для мецо-сопрано і фортепіано
ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ ПРЕЛЮДІЇ для фортепіано

1975
“ПОВІСТІ”, вокальний цикл на тексти А. Куліча для баритона і фортепіано
КОНЦЕРТНИЙ ДИВЕРТИСМЕНТ для шести виконавців

1974
СИМФОНІЯ №1 “П’ЯТЬ ПІСЕНЬ ПРО УКРАЇНУ”

1973
“З ПІСЕНЬ ХІРОСІМИ”, вокальний цикл на вірші Е. Йонеди для сопрано і флейти
СТРУННИЙ КВАРТЕТ
КОНЦЕРТНА СЮЇТА для скрипок

1972
СОНАТА №2 для віолончелі і фортепіано
“МУЗИКА”, концертна п’єса для скрипки solo

1971
“САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ”, концерт на вірші Г. Сковороди для хору, солістів і симфонічного оркестру
КОНЦЕРТ № 2 для фортепіано з оркестром

1970
“ПАСТЕЛІ”, вокальний цикл на вірші П. Тичини для сопрано і фортепіано
“ЛІРИЧНІ СЦЕНИ” для скрипки і фортепіано
“VIVERE MEMENTO” (Пам’ятай жити), поема на вірші І. Франка для баса і симфонічного оркестру
КОНЦЕРТИНО для камерного оркестру

1969
“ТРИ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ” для хору і фортепіано

1968
СОНАТА № 1 для віолончелі і фортепіано
КОНЦЕРТ № 1 для фортепіано з оркестром

1967
СИМФОНЬЄТТА для струнних
СОНАТИНА для фортепіано

1966
КВІНТЕТ для естрадного оркестру

1964
ПРЕЛЮДІЯ для фортепіано
“ГОЛОСІННЯ” (Lamentations) для оркестру

КАРМЕЛЛА ЦЕПКОЛЕНКО – композиторка

karmella@paco.net 

Народилась 20 лютого 1955 року в м. Одесі (Україна). Музичну освіту одержала в Одеській середній спеціальній музичній школі ім. проф. П.С.Столярського (1962-1973) у класах фортепіано (проф. Г.Д.Бучинський, викладачка О.П.Паннікова) і композиції (проф. О.Л.Коган) та в Одеській державній консерваторії ім. А.В.Нежданової (нині Одеська державна музична академія ім. А.В.Нежданової) (1973-1979), де продовжила вивчення композиції (клас проф. О.О.Красотова) та фортепіано (клас проф. Л.Н.Ґінзбурґ). У 1986-1989 роках навчалась під керівництвом проф. Г.М.Ципіна в аспірантурі Московського педагогічного інституту ім. В.І.Леніна (нині Московського педагогічного університету), де здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Дисертація – “Совершенствование форм и методов учебной работы в композиторском классе (к проблеме “сценарной” разработки музыкального материала)” – (Москва, 1990).

Відвідувала композиторські майстер-курси у Німеччині (Дармштадт, 1992, 1994; Байройт, 1993).

Доцент Одеської державної музичної академії ім. А.В.Нежданової за класом композиції. Серед її учнів талановита молодь – лауреати національних премій та міжнародних грантів.

Керівниця майстерні сучасної музики у рамках щорічного Міжнародного майстер-курсу для піаністів (Біль, Швейцарія, 2001).

Авторка музичного матеріалу до навчального посібника О.Перепелиці, К.Цепколенко “Художні ігри” (1990). Цикл фортепіанних п’єс з цього посібника під загальною назвою “Тонокольори” отримав премію на Міжнародному конкурсі композиції “Rendez-vous international du piano en Creuse” у місті Гере, Франція (1990). Крім того, має низку статей і викладів, присвячених методиці викладання композиції.

Учасниця численних міжнародних фестивалів та форумів. Зокрема, її твори виконувались на таких важливих подіях, як “Дні світової музики” Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM (Бухарест, Румунія, 1999; Йокогама, Японія, 2001), “Wien Modern” (Відень, Австрія, 1997, 1998), Міжнародний піано-форум Нової музики “…antasten…” (Хайльбронн, Німеччина, 1995), “Summergarden” (Нью-Йорк, США, 2000) та ін. Як президент АНМ та головний делегат Української секції ISCM К.Цепколенко бере участь у Генеральних асамблеях та щорічних фестивалях “World Music Days” (“Дні світової музики”) з 1997 року.

Лауреатка всесоюзних композиторських конкурсів (Вірменія, Росія, 1978) та міжнародних (Німеччина, 1983; Франція 1990, 1993).

Отримувала гранти як на творчі резиденції так і для реалізації проектів від фондів: Фундації ім. Генріха Белля (Німеччина, 1995), DAAD (Німеччина, 1996), Фундації Дому Йоганнеса Брамса (Німеччина, 1996), ґрант Artslink від Міжнародного фонду “Відродження” (Україна) та “Національного фонду мистецтв США” (Нью-Йорк, США, 1996), резиденції у “Шрайані” (Німеччина, 1998), “Ворпсведе” (Німеччина, 2000), “Ді Геґе” (Німеччина, 2002, 2003), Міжнародного фонду “Відродження” (Україна), фундацій “КультурКонтакт” (Австрія), “Про Гельвеція” (Швейцарія).

Авторка понад 70 творів, серед яких: 3 опери (одна – у міжнародному співавторстві), 3 симфонії, концерт для фортепіано і симфонічного оркестру, 3 симфонії для камерного оркестру, перформанси та камерна музика (інструментальна та вокально-інструментальна), а також електронні твори.

Численні твори вона написала на замовлення, у тому від Міністерства культури Франції (твір Кабіна для восьми/Cabine for Eight – прем’єра відбулася 12 січня 2004 року, концертна зала театру Ле Тріанон (Париж, Франція) у виконанні відомого французького ансамблю 2е2m); Дрезденського Центру сучасної музики та Дрезденського фестивалю 17-і “Дрезденські дні сучасної музики” (“Dresdener Tage der zeitgenössischen Musik”) для ансамблів Sur Plus та Accroche Note, фундації Про Гельвеція для ансамблю Klangheimlich, фестивалю “Spaziomusica”, асоціації КультурКонтакт для ансамблю Wiener Collage та проекту “Знесиллям зламлені народи” та ін.

Має низку друкованих творів, 11 компакт-дисків, записи на радіо багатьох країн світу (Україна, Німеччина, Данія, Франція та ін.).

Протягом 1980-х років у стилістиці своїх творів підійшла до вільної атональності та почала індивідуалізувати музичні форми композицій на основі сценарної концепції. Після дармштадтського досвіду наблизилась до напрямків європейської Нової музики, вживаючи вільні моделі й пост-модерну стилістику. Особливістю її стилю є природня виразність, драматургійність у поєднанні зі створенням нових форм: лінеарні (подекуди розширені до акордів і нашарувань) і діалогічні фактури, перформанси та “фестивальні жанри” (“Соло-Солісімо”, “Соло-Моменто”, “Дуель-Дует”, “Ігри в карти”). Все це спроби створення нової форми існування звукової матерії. У цьому процесі вона поряд з конструюванням форми власних творів виходить за межі індівідуалізму та традиційного сприйняття і відтворює нові супер-гігантські простори (фестивалі), які існують як єдине синтетичне дійство музики, театру, перформансу та візуального мистецтва.

К.Цепколенко є авторкою ідеї, фундаторкою та художнім директором щорічного Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва “Два дні й дві ночі нової музики” (існує з 1995 року). Унікальність цього фестивалю полягає в тому, що він конструюється за логікою композиторського мислення та особистої концепції як грандіозна двохдобова подія, де органічно сплітаються та існують за законами власного часу різноманітні види мистецтв.

Крім того, К.Цепколенко є натхненницею та організатором серії фестивалів і концертів, серед яких найвідоміші: “Мандрівна академія музики” (Одеса, 1997-2000), “Prima Vista” (1997-1999), низки заходів, присвячених сучасному мистецтву імпровізації, пластичному мистецтву та багатьох інших культурних подій та акцій (всього понад 70).

Вона є ініціатором створення, фундаторкою та Головою правління Міжнародної громадської організації Асоціація Нова Музика – Української секції Міжнародного товариства сучасної музики/ISCM.

За роки існування Асоціації Нова Музика під керівництвом К.Цепколенко та за її безпосередньою участю:

створено перший в Україні Музично-інформаційний центр сучасної музики (2000), у комп’ютерній базі, бібліотеці та у фонотеці якого збираються записи творів та інформація про композиторів, виконавців, диригентів, музичні колективи та ін.;

видано CD-ROM “Нова музика України – композитори, твори, виконавці: мультимедійна база даних” (інтернет-версія: http://anm.odessa.ua), – Одеса, 2001;

видано подвійний CD-ROM “Одвертості таїни” – мультимедійна база даних українських композиторок (фото, текстова та аудіо-візуальна інформація: композиторки, твори, виконавці), – Одеса, 2002;

здійснено випуск кращих записів з семи фестивалів сучасного мистецтва “Два дні й дві ночі нової музики” на трьох компакт-дисках (один з яких подвійний).

в Інтернеті створено сайти Асоціації Нова Музика та Інтернет-часопису “Musica Ukrainica” (Одеса, Україна, 2000-2002);

видано Довідник “Сучасні композитори України”, у якому вперше в Україні українською та англійською мовами наведено біографічну інформацію та повні списки творів, а також фото й адреси митців (Одеса, 2002).

› Членкиня Національної спілки композиторів України (з 1982 року).

› Лауреатка Премії ім. Б.Лятошинського (2001).

Твори:

2004 Симфонія №4 для симфонічного оркестру (picc, 2fl, 2ob, 2cl, 2fg; 4cr, 2tr, 3tn, tb; tpni, w-bl, tbr-mil, pti, gr-c, vbr; p; str): 30`

2003 “Дуель-Дует №9” для фортепіано та перкусії (bl-di-l, tbr-mil, ttom, pto-ssp, gng, vbr), (прем’єра в листопаді 2003, Кагліарі, Сассарі, Італія): 13`

2003 “Соло-Моменто №3” для альта (прем’єра в червні 2003, Рим, Італія): 2`

2003 “Поза обрієм” на поезії Матіаса Кнайпа (німецькою мовою) для сопрано, перкусії (tmpni, 2darabuka, crot, gng, vbr), фортепіано та контрабаса (прем’єра в Жовтні 2003, Дрезден, Німеччина): 11`

2003 “Дуель-Дует №8” для двох флейтистів {pic/dizi-fl/a-fl/fl, s-b-bl-fl/gr-b-bl-fl(roessler)/gr-b-bl-fl(paekold)/b-bl-fl}: 9`
2002 “Кабіна для восьми”для 8-ми інструменталістів {fl/a- fl, cl/b- cl, t- sax/sopr-sax, perc. (mar., 4 bng., tubi-di-vtr, tubi-di-bmb, bl-di-l, tmr-mil, 4 ttom, cassa, ttam) p/toy p, vn, vla, vc)}: 15`

2002 “Соло-Моменто №2” для перкусії: 5`

2001-2002 Камерна симфонія №3 для камерного оркестру (fl, ob, cl, t-sax, fg; 2cr; 2prc: 1- vbr, 4ttom, 4bng, w-bl; 2- mar, 4tmpl-bl, tbrin, trg; p; str): 30`

2001 “Соло-Моменто №1” для фортепіано: 2`
2001 “Соло-Солісімо №2”, фортепіанова п’єса для правої руки: 6`

2000 “Знесиллям зламлені народи… Цвинтарна музика” для баяніста [ac/v/prc – 2 bng, (or hengereg, bng), w-bl] та відео шоу (фотографії Кристофа Лінга цвинтарів з теренів колишньої Цісарської Австро-Угорської Монархії): 14`

2000 “Двері настіж” для кларнетиста (cl/b-cl/sen-plates/bng), піаніста (p/v) та віолончеліста (vc/tbi-di-bmb/tbi-di-vtr/w-bl): 15`

1999 “Соло-Солісімо №1” для скрипки: 8`

1999 “Десять перетворень у ніщо” для камерного оркестру (cl, b-cl, s-sax, t-sax, tb; mar, 2bng, 3ttom, trg, gr-c; ac; vn, vl, vc), версія 2002 (fl, ob, cl, fg; cr; mar, 2bng, 3ttom, gr-c; p; vn, vl, vc): 20`

1999 “Все, окрім – ще всього…”, камерна симфонія для камерного оркестру (fl, ob, cl, b-cl, fg; 2prс: 1- vbr, 3bng, tbi-di-bmb, trg, 3sen-plates; 2- mar, 4tpl-bl, tbi-di-vtr, w-bl; p; 2vn, vl, vc, cb): 11`

1998 “У мріях… або тут внизу, на землі” для флейти, фортепіано та віолончелі: 14`

1998 “Дуель-Дует №7” для кларнета та фортепіано: 9`

1998 “Як нитка увірветься, годі їй зібрати всі перли знов” для саксофона-тенора, перкусії (vbr, 4ttom, sen-plates), баяна та контрабаса: 9`
1997 “Три п’єси” (“Drei Stьcke”: 1. “Das tanzende Herz” – “Серце, що танцює”; 2. “Fragment” – “Фраґмент”; 3. “Die Uhr” – “Годинник”) на поезії Райнера Брамбаха (німецькою мовою) для бас-баритона та фортепіано: 7`
1997 “Від блюзу” для фортепіано: 7`

1997 “Дуель-Дует №6” для 2-х альтів: 8`

1997 “Саморефлексія №2”, перформанс для магнітної плівки: 5`

1996 “Саморефлексія №1”, перформанс для фортепіано та магнітної плівки: 10`

1996 “Принцеса”, перформанс для флейтиста (pic/fl/a-fl/b-fl/cb-fl) та струнного квартету: 30`

1996 “Вихід”, кантата на поезії П.Тичини (українською мовою), А.Блока (російською), Т.Фонтане (німецькою), Ґ.Аполлінера (французькою), E.E.Каммінґса (англійською) для жіночого голосу, кларнета, баяна та фортепіано: 14`

1996 “Концерт птахів”, опера та музично-театральний твір, лібрето за однойменною містичною комедією Джевада Карахасана (німецькою мовою) у співавторстві з 5 іншими композиторами (частини XI, XII, XIII – Кармелла Цепколенко) для альта-голоса, сопрано, бас-баритона, флейти, кларнета, перкусії (4bng, tbi-di-vtr, w-bl, trg, 4tpl-bl) та альта (пост.: Зальцбурґ, Австрія, 1997): 25`

1995 “З безвиході у безвихідь” для 3-х контрабасів: 12`

1995 “Відчуття самотності” для гобоя (вид.: 1995): 8`
1995 “Пейзаж соло” для фортепіано (вид.: 1995): 7`

1995 “Дуель-Дует №5” для скрипки та баяна (вид.: 1995): 9`

1995 “Дуель-Дует №4” для гобоя та фортепіано (вид.: 1995): 7`

1995 “Ca-Ri-N Sounds” (“Ка-Рі-Н згуки”) для флейти (вид.: 1995): 7`
1994 “Між двох вогнів”, міні-моноопера, лібретто: Сергій Ступак та Кармелла Цепколенко (німецькою мовою) за мотивами “Степового вовка” Германа Гессе для квартету перкусії (1- cnli, 2pti-ssp, w-bl, 2trg; 2– tbi-di-vtr, tbi-di-bmb, 5tpl-bl, mar; 3- 3bng, 3ttom, tbr-mil, vbr; 4- 3cngs, ttam, gr-c), бас-кларнета (чи саксофона-тенора) та жіночого голосу (пост.: Одеса, Україна, 1995; вид.: 1995): 22`

1994 “Блукання у просторі трикутника”, перформанс для маримби, скрипки, альта та віолончелі (вид.: 1995): 15`

1994 “Той, що виходить з кола” (“Выходящий из круга”) для баяна (вид.: 1995): 7`

1993 “Аум-квінтет” для саксофона-тенора, мецо-сопрано (без слів), фортепіано, скрипки та віолончелі (вид.: 1995): 14`

1993 “Дуель-Дует №3” для труби та органа (вид.: 1995): 7`

1993 “Дуель-Дует №2” для скрипки та віолончелі (вид.: 1995): 5`
1993 “Дуель-Дует №1” для труби і туби (вид.: 1995): 3`

1992 “Безкінечна однаковість сонць” для флейти, кларнета, перкусії (w-bl, 4ttom, 3bng, gng, pto-ssp, mar), фортепіано, скрипки та віолончелі (вид.: 1995): 13`

1992 “Флеш-рояль” – “Гра в карти №1” для скрипки, віолончелі та фортепіано (вид.: 1995): 7`

1992 “Дитячі п’єси” для фортепіано: 40`

1992 “Світло, що в тобі, чи не є пітьма?” (Лук. 11:34-36: “… щоб те світло, що в тобі, не стало пітьмою”) для органа (вид.: 1995): 9`

1991 “Нічний преферанс” – “Гра в карти №3” для флейти (чи кларнета), перкусії (pto-ssp, 3bng), органа (чи фортепіано) та віолончелі (вид.: 1995): 10`

1991 “Цикл Чорного Місяця” (“Цикл Чёрной Луны”) для скрипки та фортепіано (вид.: 1995): 14`

1991 “Вечірній пасьянс” – “Гра в карти №2” для фортепіано (вид.: 1995): 9`

1990 “Художні ігри”, музичний матеріал до книги О.Перепелиці, К.Цепколенко “Художні ігри” для фортепіано: 35`

1990 “Тонокольори”, фортепіанові п’єси для дітей (вид.: 1995): 10`

1990 “Паралелі”, камерна симфонія №1 для камерного оркестру (p; str) (вид.: 1995): 23`

1989 “Доля Доріана”, камерна опера, лібретто: Сергій Ступак (українською мовою) за мотивами роману Оскара Вайлда “Портрет Доріана Грея”, у 2-х актах для сопрано, контратенора, тенора, баритона, баса та камерного оркестру (fl, ob, cl, fg; 2cr; tpni, w-bl, trg, pti-ssp, tbr-mil, gr-c; cmb, p; 2vn, vl, vc, cb) (пост.: Київ, 1990): 35`

1988 “Хроніка однієї події” для віолончелі та фортепіано: 9`

1988 “Поминальна симфонія” для симфонічного оркестру (pic, 2fl, 2ob, 2cl, 2fg; 4cr, 2tr, 3tn, tb; tpni, w-bl, tbr-mil, pti, gr-c, vbr; ar; str): 20`

1988Саксофоновийквартет [s-sax, a-sax, t-sax, bar-sax (or b-sax)]: 10`

1987 “Концерт–драма“ для фортепіано та симфонічного оркестру (pic, 2fl, 2ob, 2cl, 2fg; 4cr, 2tr, 3tn, tb; tpni, w-bl, tbr-mil, pti, gr-c; ar; str): 35`

1987 “Печаль про скомороха” (“Печаль о скоморохе”), кантата на поезії Володимира Ражнікова (російською мовою) для мецо-сопрано, флейти, гобоя, клавесина, скрипки та віолончелі: 12`
1987 “Пейзаж з гобоєм” для гобоя та фортепіано: 12`

1987 “Вій” (за Н.Гоголем) для квінтету мідних духових (2tr, cr, tn, tb): 8`

1986 Тріо для кларнета, фаґота та фортепіано: 7`

1986 “Театральна соната” для кларнета та фортепіано: 16`

1985 “Зустрічі з пам’яттю”, цикл п’єсдля фортепіано (вид.: 1995): 12`

1984 “Очікування змін” (“Ожидание перемен”), вокальний цикл на поезії Володимира Ражнікова (російською мовою) для мецо-сопрано та фортепіано: 10`

1983 “Історія флейти-пуританки” для флейти, гобоя, клавесина, скрипки та віолончелі: 16`

1982 “Дев’ять роздумів про двоє світів” (“Девять размышлений о двух мирах”) камерна симфонія на поезії Володимира Ражнікова (російською мовою) для голосу та камерного оркестру (2fl, ob, cl, fg; 2cr; tpni, w-bl, gr-c; p, ar; 3vn, vl, vc, 2cb): 31`

1982 “Славлення чотирьох стихій” (“Прославление четырех стихий”) для струнного квартету (2vn, vl, vc) (вид.: Київ, Музична Україна, 1989 у: Струнні квартети українських композиторів 1): 14`

1981 “Дитячі п’єси” (“Детские пьесы”: 1. “Обида”; 2. “Скакалки”) для 2-х фортепіано: 4`

1981 “Симфонічний диптих” для симфонічного оркестру (pic, 2fl, 2ob, 2cl, 2fg; 4cr, 2tr, 3tn, tb; tpni, tbr-mil, pti, gr-c; ar; str): 8`

1981 “Механічні пісні” для 2-х фортепіано: 10`

1980 Соната для фортепіано: 20`

1980 “Дивертисмент” для ансамблю скрипалів (3 партії): 5`

1979 “Симфонічна поема” для симфонічного оркестру (pic, 2fl, 2ob, 2cl, 2fg; 4cr, 2tr, 3tn, tb; tpni, tbr-mil, pti, gr-c; ar; str): 12′

1978 “Непогода” (“Негода”) (1. “Не спокойней стала…”; 2. “А ты глазам моим не веришь”; 3. “Песня”; 4. “Обещал и брал слова обратно”), цикл романсів на вірші A.Ніжегородцевої (російською мовою) для мецо-сопрано та фортепіано (№1 вид.: Київ, Музична Україна, 1981 у: Твори молодих композиторів України для голосу у супроводі фортепіано): 10`

Компакт-диски:

1. “КАМЕРНА МУЗИКА” Кармелла Цепколенко 1994

2. “EX PLURIBUS ARS” Кармелла Цепколенко 1994

3. “КАМЕРНА МУЗИКА” Кармелла Цепколенко 1995

4. “САМОРЕФЛЕКСІЯ” Кармелла Цепколенко 1998

5. “ДВЕРІ НАСТІЖ” Кармелла Цепколенко 2000

6. “ВІОЛЕТА ДІНЕСКУ. КАРМЕЛЛА ЦЕПКОЛЕНКО” 2002

ВОЛОДИМИР ЗАГОРЦЕВ – композитор
Народився 27 жовтня 1944 року в Києві (Україна). Музикою розпочав займатися у п’ятнадцятирічному віці (вчився фортепіано приватно в учениці Рахманінова Ф. Каліхман і теорії в О. Губермана). У 1962 році вступив до Київської Консерваторії, де навчався у класі композиції Бориса Лятошинського, після його смерті – в Андрія Штогаренка. У 60-ті роки разом зі своїми друзями Валентином Сильвестровим, Леонідом Грабовським і Віталієм Годзяцьким входив до неформальної групи, яка була відома на Заході під назвою “Київський Авангард”. Важливою подією в його житті стало виконання “Градацій” (січень 1980) Нью-Йоркським Філармонійним оркестром під орудою Зубіна Мети. Слід зазначити, що твір було виконано через чотирнадцять років після його написання. У 1968 році В.Загорцева було прийнято до Спілки композиторів. Починаючи з 1968 року його музика виконувалася в багатьох містах світу: Нью-Йорку, Бостоні, Берліні, Лас-Вегасі, Лондоні, Загребі, Братиславі. Постійний учасник таких фестивалів нової музики, як “Прем`єри сезону”, “Київ-Музік-Фест” та інші. Лауреат премії ім. Б. М. Лятошинського (1997).

Твори:

1999-2000
СОНАТА №2 для фортепіано

1998
“ТРИ ЕПІТАФІЇ” для фортепіано – (MP3)

1996
КАМЕРНИЙ КОНЦЕРТ № 5 для фортепіано, квінтету духових і струнних

1986-1988
“СИМФОНІЯ ТРИВОГИ” для струнних, фортепіано, перкусії, флейти і саксофона-альта соло

1981-1985
“ДОЛОРЕС”, опера за п’єсою К. Чапека “МАТИ”

1984
КАМЕРНИЙ КОНЦЕРТ № 4 для віолончелі, фортепіано і струнних

1982-1983
КАМЕРНИЙ КОНЦЕРТ № 3 для флейти, скрипки, арфи, фортепіано, перкусії і струнних

1980-1983
СИМФОНІЯ №3

1981-1982
“ЗАПРОШЕННЯ ДО ПОДОРОЖІ”, камерна кантата № 2 на вірші Ш. Бодлера для сопрано і камерного оркестру

1981
КАМЕРНИЙ КОНЦЕРТ № 2 для скрипки, фортепіано і струнних
КАМЕРНИЙ КОНЦЕРТ № 1 для альтової флейти, арфи і струнних

1979-1981
СОНАТА №1 для фортепіано

1980
СОНАТА для скрипки та фортепіано
“В ДЕТСКОЙ”, камерна кантата № 1 для сопрано і камерного оркестру

1979
СОНАТА для альта і фортепіано
СОНАТА для струнного квартету
КВАРТЕТ № 2 для 2 скрипок, альта і віолончелі
“ДЕНЬ У ПЕРЕЯСЛАВІ”, поема для соліста, хору та оркестру

1978
СОНАТА пам`яті Б.Лятошинського для гобоя і фортепіано

1976-1978
СИМФОНІЯ № 2 для сопрано, тенора і оркестру на українські народні тексти

1971
ФАНТАЗІЯ для арфи, віолончелі і перкусії

1969
СОНАТА для струнних, фортепіано і перкусії

1967-1969
“РИТМИ” для фортепіано – (MP3)

1968
СИМФОНІЯ № 1 для великого симфонічного оркестру

1967-1968
“ІГРИ” для 16 виконавців

1967
СТРУННИЙ КВАРТЕТ № 1 “МУЗИКА ДЛЯ ЧОТИРЬОХ СТРУННИХ” – (MP3)

1966
“ГРАДАЦІЇ” для оркестру
“ДВІ П’ЄСИ” (ПРЕЛЮДІЯ І ВАРІАЦІЇ) для оркестру

1965
“ОБ’ЄМИ” для кларнета, саксофона-тенора, труби, скрипки і фортепіано
“МІСТЕРІЯ” для фортепіано та оркестру

1964
СОНАТА для скрипки і фортепіано
СЕКСТЕТ для кларнета, фагота, валторни, скрипки, альта і віолончелі
“МАЛЕНЬКИЙ КВАРТЕТ” для 2 скрипок, альта і віолончелі

1963
“ПРИКАЗКИ”, вокальний цикл на українські народні тексти для сопрано і фортепіано (оркестру)
ДВІ П’ЄСИ для кларнета і фортепіано