http://uniat.ucoz.com

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА І ВАТИКАН:
СПРОБИ КОНТАКТІВ У 1944-1949 рр.
Гуркіна С. В. (Львів)
Після закінчення Другої світової війни із розширенням радянської сфери впливу у державах Центрально-Східної Європи вирішення релігійного питання здійснювалося за координацією з Москви. У 1945-1950 рр. Греко-Католицькі Церкви, адміністративні структури яких знаходилися в межах Радянського Союзу (Галицька митрополія та Мукачівська єпархія), Польщі (західна частина Перемишльської єпархії та Апостольська Адміністратура Лемківщини), Румунії (Альбаюльська митрополія), Чехословаччині (Пряшівська єпархія), були на офіційному рівні ліквідовані, єпископи ув’язнені або фізично знищені, світське духовенство – частково ”возз’єднано“ із Православною Церквою, частково ув’язнено, монастирі закриті, а частину монахів та монахинь репресовано Продовжувати читання “папський нунцій у Берліні…підтримував контакти з українськими греко-католиками в роки Другої світової війни.”
http://www.ukrainische-kirche.de Організована душпастирська опіка українців-католиків візантійського обряду в Німеччині почалася з початком 20-го століття. Число українців становило тоді правдоподібно біля 50.000 людей. Це були втікачі з Галичини, які через дискримінаційну національну політику новоствореної Польської Республіки, залишили свій край. Також студенти і сезонові робітники, які тимчасово шукали притулок в Німеччині, входили до числа української спільноти. Оселилися вони на Сльонзьких частинах, або в Бремені, Гамбурзі і країнах Райнлянду. Вони володіли досить добре німецькою мовою, адже ж Галичина належала більше століття до Габсбурзької монархії. Продовжувати читання “В 1927-му році слуга Божий Андрей Шептицький створив душпастирський деканат для українців-католиків в Берліні” |
Ред. подає 2 виразні світлини (зі сторінки УНІАН) першої виразної події нового року – підриву пам’ятника Сталіну в Запоріжжі. Більше про це повідомляє http://www.unian.net.
Знайдіть відмінності між цими двома світлинами.
ред.