«Наукове Т-во ім. Шевченка – це об’єднання українських науковців на еміграції, яке має завданням продовжувати працю колишнього Т-ва цієї самої назви у Львові».


Легітимація українознавства в європейському просторі
Автор: Калакура Ярослав
доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ.

 

Співавтор

Оксана Гомотюк кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Тернопільського національного економічного університету

Рецензія на книгу «Наукова та видавнича діяльність наукового товариства імені Шевченка в Європі». – К., 2007. – 528 с.

Легітимація українознавства в європейському просторі

Незалежна Україна обрала і, долаючи різноманітні перешкоди, прямує шляхом трансформації суспільства на засадах демократії та європейської інтеграції. На цьому шляху важливу роль відіграють не тільки державні установи, політичні партії і громадські організації, а й науковці. У даному контексті дуже своєчасним є вихід у світ підготовленої в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України книги «Наукова та видавнича діяльність Наукового Товариства імені Шевченка в Європі» (упорядники: Д.Бурім, О.Кучерук і О.Маврін).
Відкриває книгу вступна частина А.Жуковського – одного з голів Наукового товариства імені Шевченка в Європі (НТШЄ), авторитетного вченого, іноземного члена НАН України, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, – що носить назву «Наукове товариство ім. Шевченка в Європі». Автор описує родовід НТШ із заснування у Львові в 1873 р. Літературного товариства, що в 1893 р. перетворене на «Наукове товариство ім. Шевченка». Такий підхід ученого є цілком виправданим, адже галицьке НТШ, будучи де-факто першою Українською академією наук, десятиріччями торувало дорогу  науковому українознавству, вказуючи на незадіяні пласти української культури та підносячи їх до висот європейської наукової думки на міжнародному рівні. Тим самим українська нація здобувала наукову аргументацію на моральну підтримку її незалежності.

А. Жуковський підкреслює, що «ініціаторами і двигунами наукової праці були Михайло Грушевський, Іван Франко і Володимир Гнатюк». У 1940 р. радянська влада ліквідувала НТШ, а німецька згодом не дала дозволу на його діяльність. З новим приходом у 1944 р. Червоної Армії велика частина членів Товариства емігрувала до західноєвропейських країн.  Завдяки їм 30 березня 1947 р., як зазначає автор, було відновлено діяльність НТШ у Мюнхені. У 1951–1952 роках у французькому місті Сарсель створено крайове НТШ в Європі. А. Жуковський виокремлює чотири періоди, протягом яких продовжувалася і закріплювалася праця наукового осередку в Сарселі, він характеризує та аналізує найвагоміші його наукові здобутки.
Структурно книга складається з ґрунтовної 75-сторінкової статті  «Головні джерела до історії Наукового Товариства ім. Шевченка в Європі». Укладачі  взяли за епіграф слова В.Кубійовича (1900–1985) про те, що для «недержавної нації наука є ще важніша, ніж для державної», якими підкреслили, з одного боку, значення українознавчих досліджень для інтелектуальної і моральної підтримки української справи в Україні та за її межами, а з іншого – підкреслили роль самого В.Кубійовича в розбудові українознавчих студій як колишнього генерального секретаря НТШ, а з 1952 р. – його голови, ініціатора і головного редактора унікального видання «Енциклопедія українознавства». Ця надзвичайно цікава, інформаційно насичена й аналітична стаття буде корисною не лише для молодих, а й для досвідчених науковців. У ній виділено декілька груп джерел з історії НТШЄ та подана їх джерелознавча й археографічна характеристика. Перше місце посідають архіви НТШЄ, далі йде опис таких офіційних джерел, як «Вісті Наукового Товариства ім.Шевченка в Європі: Неперіодичний інформаційний листок зв’язку для внутрішнього вжитку членів», «Вісті із Сарселю. Неперіодичний бюлетень акції-С»*, «Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка», «Бюлетень Головної ради Наукових товариств ім.Шевченка», часопис «Сьогочасне й минуле». Окремі підрозділи розкривають історію НТШ до 1947 р.; його трансформацію в  НТШЄ; нову організаційну структуру; програмові засади і статут та їх реалізацію в період з 1952 по 2005 р.; діяльність секцій НТШЄ; життєвий шлях і внесок у науку трьох голів Товариства з 1952 р.; історію бібліотеки НТШЄ; проблеми у стосунках між НТШЄ та Головною Радою НТШ; працю інших установ, що перебували в Сарселі: Інституту заочного навчання, Комітету допомоги українським студентам; наукову діяльність НТШЄ; співпрацю з науковими, громадськими та іншими установами; історію задуму й видання «Енциклопедії українознавства»; аналіз усіх томів «Записок НТШ», «Бібліотеки українознавства»; позасерійних видань НТШЄ; видання іншими мовами.
Другу частину книги складають сім документальних «Додатків», що побудовані на основі джерел, які зберігаються в архівах та бібліотеках України і Франції. У першому з них  подано сім статутів НТШ та НТШЄ, до яких вносились зміни і доповнення, виходячи з конкретних історичних обставин.  Наприклад, Статут  НТШ у Львові, схвалений 29 червня 1904 р., метою Товариства визначав: «Плекати та розвивати в українсько-руській мові науку без прямого дидактичного призначення». Одним із шляхів досягнення цієї мети вважались «наукові досліди на всіх полях людського знання» (с. 85). У Статуті НТШ, прийнятому 23 березня 1952 р. у Сарселі, у §2 читаємо: «Наукове Т-во ім. Шевченка – це об’єднання українських науковців на еміграції, яке має завданням продовжувати працю колишнього Т-ва цієї самої назви у Львові». Першим із перелічених у документі напрямів роботи названо «досліди своїх членів у різних ділянках знання, зокрема українознавства» (с. 110).
У другому Додатку подаються первинні тексти семи «Бюлетенів Наукового Товариства ім. Шевченка», починаючи від 1949 до 1955 р. У числі 3–4(8–9) за 1950 р., наприклад, вміщена редакційна стаття «Про роль науки в житті недержавної нації», у якій наголошується, що «всебічний розвій науки стає найкращим засобом пропаганди серед чужинців як об’єктивний доказ слушності державницьких аспірацій» і «права народу до самостійности… треба доводити науково; при тому зайве спорити, яка саме ділянка має більшу вагу: історія, демографія, право» (с. 133).
Третій Додаток охоплює редакційні й авторські наукові розвідки у 33-х числах «Вістей із Сарселю», що стосуються багатьох складових українознавства. Серед них – стаття В. Кубійовича «20-ліття відновлення Наукового Товариства ім. Шевченка» та А. Жуковського, в якій підсумовується діяльність НТШ за 115 років. М. Добрянський характеризує роботу і книжковий фонд бібліотеки НТШ, частина статей презентують томи «Української енциклопедії». М. Петрович здійснив порівняльний аналіз «Української Радянської Енциклопедії» і «Української енциклопедії». В. Кубійович підвів підсумки 8-літньої дискусії довкола питання про міжнародно-правовий статус УРСР. Цікавим є те, що тут же вміщені авторські позиції як прихильників, так  і опонентів. М. Маслов проаналізував перший том «Англомовної Української Енциклопедії» (АЕУ-2) та ін.
У четвертому Додатку подані документи з архіву НТШЄ, які розкривають передумови та організацію наукової праці, фінансові проблеми, актуальні питання інформації про НТШ, містять протокол загальних установчих зборів НТШЄ, які відбулися 23 березня 1952 р. у Сарселі, звернення НТШЄ до українських видавництв в еміграції; аналіз стану і проблем видавничої діяльності   Товариства. Доречно додати, що за статистикою видань НТШ у 1948–1955 роках, як показують  і наші підрахунки, наукова продукція з грифом «українознавство» посіла перше місце серед інших секційних видань і склала 159 аркушів (с.285). У цей же четвертий Додаток включено відгуки партійно-класових дослідників УРСР та їх опонентів про українознавчу продукцію НТШЄ. Наприклад, О. Мазуркевич у «Радянській Україні» (органі Міністерства культури) в одному з номерів за жовтень 1960 р. дуже «культурно» і «толерантно» називав українські еміграційні наукові товариства «культурною розвідкою» імперіалістичного табору», а «Енциклопедію українознавства» – твором, від якого «б’є в ніс бридким смородом, тхне гниллю…», бо, бачите, «базується на ідеалістично-християнських засадах, державницьких (як уточнює автор, «самостійницьких») засадах» (с.291–292).
Великий інтерес викличе у читача подане у п’ятому Додатку листування між науковцями, товариствами, державними і релігійними установами та діячами за 1948–2001 роки, що зберігається в архіві НТШЄ.
Надзвичайно важливі, інформативно наповнені життєписи й архівні особові справи дійсних членів НТШ  Ю. Старосольського, Я. Падоха, Ю. Студинського, О. Пріцака, Й. Сліпого містить шостий Додаток. Отанній, сьомий, Додаток представлений спогадами та роздумами В. Кубійовича, В. Наулка, Л. Винаря, а також А. Атаманенко та Л. Корнійчук про українознавчу діяльність НТШ та його лідерів.
Наприкінці книги подано досить якісні фотоілюстрації, список умовних скорочень, а також  застарілі, рідковживані та запозичені слова. На наш погляд, варто було б  розширити  перелік пояснень ще інших подібних слів, на зразок,  «гколи», «еляборат», «сукцесія» та ін. Не завадив би й іменний та географічний покажчики. Доцільно було б подати більше відомостей про міжнародне співробітництво НТШЄ з науковими інституціями країн Європи та Америки.
Висловлені побажання навіть у найменшій мірі не применшують ваги слова «вперше», поданого в анотації до книги. Це справді перша ґрунтовна джерельно-аналітична праця, насичена унікальними відомостями про діяльність Наукового товариства імені Шевченка в Європі,  яке понад  шість десятиріч гідно репрезентує українознавство в світовому інтелектуально-інформаційному просторі. Вона буде корисною науковцям, студентам, усім, хто цікавиться історією України і загалом українознавством як системою наукових, інтегрованих знань про Україну і світове українство.

Advertisements

One thought on “«Наукове Т-во ім. Шевченка – це об’єднання українських науковців на еміграції, яке має завданням продовжувати працю колишнього Т-ва цієї самої назви у Львові».

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s