“Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва.”


Поданим матеріалом ред. намагається знайти свою позицію в тому, як правильно привітати численну українську імігрантську іміграду з тим, що вкарбувалося в традиції різних континентів. Традиція може бути небезпечною, бо вона не залишає місця для роздумів і запитань. Тож бажаємо читачам “Імігради” залишатися самими собою в традиційно-культурному розчині звичаїв і  штамів поведінки і розділяти, де що від Бога, а що поза Бога. А головне, задавати більше питань, на які може зарання очікувати відповідей.

ред.

http://knopa.0pk.ru

Історія свята

Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Вперше Різдво почали святкувати лише в IV ст, коли вже були встановлені свята Великодні, Тройці й Епіфанії — Богоявлення. На сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З’явління» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Це вірно щодо Сирії і Єрусалиму, але навіть і в Галлії ще в 361 р. Різдво святкували, як і на Сході, 6 січня. Продовжувати читання “Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва.”

“турецьким чоловікам не подобається, що їхніх дружин порівнюють із Роксоланою”


В надісланому до ред. матеріалі Олександра Карпенка   з його  книги “Українці ­– від моря до моря” (http://www.unian.net) розкриті сучасні тенденції відносин між українцями і турками в приватній сфері (подружжя) як міграційного феномену. Цей феномен можна спостерігати не лише в Турції, але і в Німеччині, зокрема в Берліні, де поруч з численною турецькою міграцією  існує не менш численна українська. І так само турків тягне до українок.
ред.
Олександр КАРПЕНКО.
Українці ­– від моря до моря
Турецьке щастя
Україно – тюркські(турецькі) взаємини сягають часів Київської Русі. Були вони впродовж століть часом добросусідськими, а часом запеклими, наче поєдинок шаблі і ятагана, котрий залишив по собі чимало крові, сліз, понівечених доль. Багато турків побувало в Україні й безліч українців — у Туреччині. Десятки тисяч наших земляків навіки залишилися жити в цій країні. Потрапляючи в чуже мовне, культурне та духовне середовище, вони здебільшого розчинялися в ньому. Чи були на території Туреччини у ХVI-XVIII століттях культурно-побутові чи якісь інші об’єднання українців, які допомагали б їм вижити? Продовжувати читання “турецьким чоловікам не подобається, що їхніх дружин порівнюють із Роксоланою”

Апостольський Екзарх Кир Петро (Крик) отримав Медаль Баварської Конституції


Нагорода «Медаль Баварської Конституції в золоті та сріблі» була заснована 1-го грудня 1961 року тодішнім Головою Баварського парламенту Рудольфом Ганауером.

Срібною медаллю нагороджуються особи, які мають особливі заслуги перед Конституцією вільної держави Баварія. Цієї державної нагороди (в порівнянні з іншими) удостоюють досить рідко. Кир Петро, отримуючи нагороду за «будування мостів поміж народами й релігіями», став однією з 842-х особистостей, які отримали срібну медаль Баварської Конституції з моменту заснування цієї нагороди.

В програмі урочистості було зазначено, що «Баварський Ландтаґ цією ексклюзивною відзнакою хоче виявити подяку та підтримку всім громадянам, які в особливий спосіб сприяють зміцненню солідарності людей в Баварії, активно працюють над реалізацією цінностей Баварської Конституції і такими діями доводять, що існують різноманітні можливості втілити їх в життя».

Аверс медалі – великий Баварський державний герб
Реверс медалі – напис: Баварська Конституція 1818, 1919, 1946

“в чужинців хибний образ про Україну, як про хліборобський край, де все зітхає за чиєюсь міцною рукою порядку, влади (“колонія”)…”


http://postup.brama.com

Анна-Галя ГОРБАЧ: Мистецтво насправді трагічне

– Як Ви наважились на перекладацький труд, бо ж якщо перекладати поезію, то мало її любити, треба бути поетом?

– Коли я приїхала до Німеччини, то ходила до школи у Рудольштаті, в місті, де вперше зустрілися Гете і Шіллер. Я завжди намагалася бути старанною ученицею у вивченні німецької географії та історії також. Мені пощастило з учителькою, яка допомагала мені у позаурочний час, наприклад, у німецькій стилістиці. І почала вона з інтерпретації німецьких поетів. Першим був вірш Мерике, автора ХІХ століття, в якому звучало таке запитання: чи ти розумієш мій образ? У тому вірші Ніч була зображена як жінка, яка виходить з моря і стає спиною до скелі. І замріяно, ніби “не від світу цього”, млосно впирається у неї… Справді, чи я зуміла вловити той образ ночі? Цілий рік я із тою вчителькою опановувала поняття “інтерпретації” в поезії. Потім я знайшла товаришок із літературного кола і ми вже читали французьку літературу, дискутували. Хоч любов до поезії я зберегла ще з років навчання у румунській гімназії, цілими сторінками ті прекрасні румунські поезії цитувала… З українських поетів я знала тільки Шевченка. Коли приходила до бібліотеки, то шукала українських авторів, та тоді там не було нічого з української літератури. Продовжувати читання “в чужинців хибний образ про Україну, як про хліборобський край, де все зітхає за чиєюсь міцною рукою порядку, влади (“колонія”)…”

“А якщо бізнесмен хоче приїхати до України з дружиною, то це майже неможливо”


Ред. цікаво, чи легко приїхати українському бізнесмену з дружиною до Німечччини? Те, що для більшості ункраїнців приїхати до Німеччини неможливо, так це стопроцентро неможливо.

ред.

 

http://www.unian.net

Німецьким бізнесменам дуже важко отримати довгострокову українську візу

Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччини в Донецьку Клаус ЦИЛЛІКЕНС висловлює занепокоєння тим, що німецьким бізнесменам дуже важко отримати довгострокову візу на в`їзд до України.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на урочистому прийомі, влаштованому головою Донецької облдержадміністрації Анатолієм БЛИЗНЮКОМ з нагоди Дня працівників дипломатичної служби.

«Якщо німецький бізнесмен хоче отримати довгострокову візу – це дуже-дуже важко. А якщо бізнесмен хоче приїхати до України з дружиною, то це майже неможливо», – сказав Генконсул ФРН. Продовжувати читання “А якщо бізнесмен хоче приїхати до України з дружиною, то це майже неможливо”