“залучення… інтелектуально – фахового потенціалу кращих представників української діаспори, яка налічує… біля 20 млн. осіб.”


Інструменти залучення потенціалу української діаспори до процесів формування національної інноваційної системи

http://cstei.lviv.ua/ua/

Авторська стаття к.т.н. Яворського М.С., директора Львівського центру науково-технічної і економічної інформації (Україна)
За Рейтингом Всесвітнього економічного форуму, у 2009 році Україна у сфері формування факторів інноваційного розвитку поміж 134 країн світу опинилася на 52-му місці, за оснащеністю сучасними технологіями – на 65-ій позиції, у сфері захисту прав інтелектуальної власності – на 114-й [1].
Тобто в країні існує проблема комерціалізації знань та низький ступінь нашого залучення до глобальної інноваційної економіки.
Високий науковий потенціал, про що свідчить участь українських вчених у Рамкових наукових програмах Європейського Союзу (ЄС), діяльність Українського науково-технологічного центру, американсько-українська програма науково-технологічного підприємництва, інноваційні проекти у рамках співробітництва ЄС і України в інноваційній сфері та ін., з одного боку, і низька інноваційна активність суб’єктів господарювання, з іншого – свідчать про існування бар’єрів між наукою і реальним сектором економіки.
Кожна з держав, які у вищеназваному Рейтингу займають передові позиції, майбутній соціально-економічний і культурний розвиток власного суспільства пов’язують з досягненнями науки та комерціалізацією її результатів шляхом ініціювання та підтримки активних інноваційних процесів. Уряди цих держав розробили стратегічні документи, які визначають концептуальне бачення національних інноваційних систем (НІС). Такі документи  вперше прийняли у США, їх мають Франція, Німеччина, Фінляндія, Польща, інші країни ЄС, а також сусіди України на пострадянському просторі Росія і Білорусія
Підходів до визначення поняття НІС існує багато, проте їх суть зводиться до одного: НІС – це сукупність творчих особистостей і функціональних інституцій, які задіяні у процесі створення та трансферу наукових знань і технологій та комплекс законодавчих і структурних компонентів, які визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови для забезпечення інноваційного процесу у межах національних кордонів.
З нашої точки зору НІС повинна складатися з таких базових підсистем:
–   освіти (дошкільна, шкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна);
–   генерації знань (науково-дослідні установи, дослідницькі лабораторії вищих навчальних закладів, дослідно-конструкторські бюро фірм і корпорацій);
–   інноваційної інфраструктури (бізнес-інкубатори, осередки трансферу технологій, інформаційно-інноваційні центри, науково-технологічні парки, технополіси);
–   виробництва і послуг (великі і малі компанії, промислово-інноваційні кластери, установи охорони, зміцнення і відновлення здоров’я тощо);
–   неурядових громадських організацій інженерно-технічної, науково-педагогічної та творчої інтелігенції, винахідників і новаторів;
–   державного регулювання (закони, норми, правила).
Ці підсистеми, взаємодіючи між собою, повинні забезпечити розв’язання в Україні таких  основних задач:
–   формування нових нестандартних підходів до вирішення проблем у сфері охорони, зміцнення і відновлення здоров’я, підвищення освітньо -фахового, культурно-духовного та інтелектуального рівня населення;
–   створення нових високоінтелектуальних робочих місць, як у науково-технологічній сфері, так і у сфері виробництва та послуг;
–   вирішення загальнодержавних та регіональних екологічних і ресурсних проблем за рахунок використання новітніх знань і технологій;
–   збільшення доходів до бюджетів різних рівнів за рахунок розширення обсягів виробництва і продажу інноваційної продукції на існуючих підприємствах та створення нових малих і середніх інноваційних компаній.
Слід відзначити, що протягом останніх трьох років Президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів України провели ряд заходів і прийняли кілька важливих документів, що стосуються формування та розвитку НІС.  Зокрема, у Верховній Раді 21 березня 2007 р. відбулися парламентські слухання «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування», 20 червня 2007р. – «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації», 17 червня 2009р. – «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2012 роки в умовах глобалізаційних викликів».
Прийняті Укази Президента « від 16 травня 2008 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери», від 21 серпня 2009 р. «Про Національну раду з питань науки, інновацій та сталого розвитку України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008р. № 439 затверджена Державна цільова програма розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки, від 14 травня 2008р. № 447 – цільова економічна програма «Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки».
17 червня 2009 р. за № 680-Р прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи».
Однак більшість прийнятих рішень та рекомендацій досі залишається на рівні побажань і декларацій, так як не були підкріплені з боку держави фінансовими та організаційними ресурсами.
Тому, з метою пошуку додаткових можливостей для реалізації поставлених цілей, слід налагодити системну роботу з фаховими представниками  української  діаспори та запропонувати інструменти залучення їх до формування підсистем НІС України, зокрема, підсистем інноваційної інфраструктури та неурядового сектору. Діаспора може фундаментально допомогти у сфері інноваційного менеджменту, захисту та комерціалізації інтелектуальної власності, проведенні виставок, конференцій і у створенні нових компаній. Наведемо кілька конкретних успішних прикладів такої співпраці.
В середині 90-х років минулого століття Генеральним директором Програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні, яку фінансувало Агентство США з міжнародного розвитку, працював висококласний фахівець у галузі комерціалізації технологій та розвитку бізнесу доктор Юрій Гамота.  25 березня 2010р. він провів тренінги на зустрічі студентів і молодих вчених Львова з американськими і українськими експертами в області комерціалізації технологій, а також зробив презентацію «Підприємництво і вища освіта». Американець українського походження доктор Віктор Корсун працює заступником виконавчого директора Українського науково-технологічного центру (УНТЦ), який розпочав нову міжнародну програму InstituteSustainabilityProgram– ISP (програма сталого розвитку інститутів), щоб допомогти інститутам та університетам у досягненні ними сталого розвитку, диверсифікації джерел для модернізації обладнання в лабораторіях і створення високоінтелектуальних робочих місць для молодих науковців  [2].
Його виступ «Чи може Україна конкурувати у глобальній гонці економіки знань?» був дуже цікавим для учасників науково-практичної конференції «Сучасна наука та технології: від фундаментальних досліджень до комерціалізації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР)» (Добровські читання), яка відбулася у Києві 10 березня 2010 р.
Львівський центр науково-технічної і економічної інформації спільно з німецькою компанією Mattfeldt& SangerMarketingundMesseAG,, в якій менеджером з проектів працює українка Ольга Кушевич, організували і успішно провели у січні 2010 р. міжнародну науково –  практичну конференцію «Навколишнє середовище, будівництво, енергія – потреба розвитку, шанси ринку в Україні».
Німецька та українська сторони вирішили співпрацювати і надалі, зокрема, при створенні українсько-німецької виставкової мережі з просування інновацій, особливо в малі міста та сільські населені пункти України.
Дуже багато цінних практичних рекомендацій щодо шляхів зростання конкурентоспроможності України на основі вітчизняного інтелекту, удосконалення управління науково-технічною та освітянською сферами, активізації співпраці з діаспорою висловив під час перебування в Україні у якості радника Верховної Ради і Кабінету Міністрів доктор економічних наук, дійсний член Української вільної академії наук (США), член Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, член Світової асоціації футурологів Осип Мороз. У своїй книзі «Модерна нація: українець у просторі і часі» на основі документальних матеріалів він показав працю, помисли і прагнення національно свідомої верстви української діаспори у США, яка всіляко  сприяла відродженню незалежної України. Особливу увагу автор акцентує на проблемах української ментальності, використанні наукових знань та інтелекту, вироблення єднальної національної ідеї та створення модерної української нації [3].
Думається, що на сьогоднішньому етапі розвитку нашої  державності до процесів формування НІС в Україні, зокрема створення інноваційної інфраструктури, повинні активно долучитися Товариство українських інженерів Америки, Товариство українських інженерів Канади, Світова рада Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), Крайові НТШ у різних країнах світу та ін.
Мова йде про сприяння українським дослідникам і винахідникам у виході на зарубіжні ринки, шляхом патентування об’єктів інтелектуальної власності та створення спільних інноваційних підприємств.
У цій сфері могла би себе проявити  і міжнародна громадська організація українців «Четверта хвиля».
Висновки. Україна повинна увійти до  числа високорозвинених країн світу, ставши на шлях інноваційного розвитку та ефективного використання свого науково-інноваційного потенціалу. Це можливо здійснити на основі кооперації та великої і жертовної роботи влади, громади, бізнесу. освіти і науки та залучення інтелектуально – фахового потенціалу кращих представників української діаспори, яка налічує, за різними оцінками, біля 20 млн. осіб.
В цьому контексті можна запропонувати у найближчий період часу спільними зусиллями здійснити такі конкретні дії:
1. Утворити комісію (секцію) інтелектуальної власності і трансферу технологій та фонд сприяння патентуванню винаходів українських винахідників і дослідників у зарубіжних країнах при Світовій раді Наукового товариства ім. Шевченка.
2. Створити Світову раду Товариства «Рідна школа».
3.  Організувати на базі регіональних структур науково-технічної і економічної інформації України демонстраційні інноваційні центри  успішних світових компаній, власниками або менеджерами яких є особи з українськими коренями, періодично проводити майстер-класи для вітчизняних керівників і підприємців.
4. Розробити загальнодержавну та регіональні програми розвитку та підтримки центрів досконалості (передового досвіду) у науково- технологічній сфері за участю українських вчених, які працюють у закордонних дослідницьких лабораторіях і центрах.
5. Реалізувати ідею доктора Осипа Мороза і провести у 2011 році до 20-ї річниці Незалежності України Український Світовий  конгрес  (УСК) під девізом «Побудова модерної української нації».
6. Оскільки майбутнє твориться сьогодні, а молодь – це майбутнє України потрібно широко залучити молодіжні громадські організації України й української діаспори до підготовки та проведення УСК. Молодь повинна мати квоту не менше 30-35% у робочих експертних групах і серед учасників УСК [3].
7. Створити при Українській Всесвітній координаційній раді Футорологічний центр для формування прогнозів на майбутнє, оцінки виниклих ризиків та окреслення шляхів і методів поступу українства в сучасному світі.
Література
1. Ткаченко В. Новий напрям у виставковому бізнесі // Винахідник і раціоналізатор. – 2009. – № 11-12. – С.3-6.
2. Цибульов П.М., Корсун В.Ф. Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні // Наука та інновації. -2009. – Том 5, № 6. – С. 87-95.
3. Мороз О.Г. Модерна нація: українець у просторі і часі. – Львів: Універсум, 2001. – 440 с.
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s