Бібліотека “Op-Ed” збільшилася ще на “Один” екземляр.


До ред. надійшов екземляр книги  Олександра Чемерова “Один”, яку читачі нашого порталу зможуть оглянути в нашій віртуальній бібліотеці за посиланням Бібліотека і в бюро Ukraine Kompetenz Zentrum, Berlin 10967; Gneisenaustr. 2a; 4 пов. Внизу подаємо інтерв”ю з автором книги “Один” Олександром Чемеровим.

ред.

http://sumno.com/article/sasha-chemerov-dymna-sumishpobachyty-okean/

Саша Чемеров, «Димна Суміш»: «Я бачив океан»

Він поєднує чотири сторони світу, айсберги та діючі вулкани. Вона живе на зелених рівнинах, вкритих вічними снігами гірських хребтах та в опалених сонцем пустелях. Індія та її океан – ця суміш з ароматом східних прянощів така ж дивна і загадкова, як поєднання медитативної східної філософії та важкої альтернативної музики. Але для гурту «Димна суміш» такий мікс є природнім, і, за словами лідера, Саші Чемерова, жодних меж немає. У Індійському океані є течія, що змінює свій напрям за сезонами, а куди несе свої води океан Саші у дні панування осені, розповідає сам музикант.

– В останньому альбомі ви з гітаристом Сергієм Мартиновим записали сітар і теремін. Крім того ви освоїли мріданг, каратали. У чому для тебе особлива чарівність індійських музичних інструментів?

– Справа в тому, що індійська музика – стародавня і первинна. Там закладені речі, які зараз використовують усі напрямки музики. Модальний джаз, наприклад, складається за майже такими ж канонами, як і рага. Якщо взяти психоделічну музику 60х-70х, то у своїй більшості вона була наслідком східної музики, що є частиною йоги. Тому так цікаво грати на цих інструментах.

– Чи легко було навчитися?

– Коли я вперше взяв каратали, чи мріданг, то подумав, що на цих штуках взагалі нереально грати. Тобто, якось можна, але гарно – ні . Але якщо бути наполегливим, постійно практикувати і робити це із задоволенням, все виходить.

– Йоги вважають рок-музику деструктивною. Це правда?

– Йоги взагалі не думають про рок-музику, вона для них є проявом повного цілого. Із санскриту «йога» перекладається як «зв’язок із Богом», з чимось вищим, і коли цей зв’язок налагоджений, людина бачить все однаково – тут Бог, там Бог і все. Йоги бачать всіх як душу, яка там рок-музика.

– У тебе на шиї кантхімала (індійська прикраса – авт.). Одну кантхімалу носять неініційовані кришнаїти.

– Ось в мене ще свастика (показує). Кришнаїти – це люди, які прийняли якийсь шлях і невідступно сповідуюють його, святі люди. Я не святий, я не кришнаїт. А кантхімалу ношу, тому що туласі, з якого вона зроблена – священне дерево

– Чи є у тебе ще якісь амулети чи талісмани?

– Талісмани – це справа твоєї віри. Якщо ти віриш у якусь штучку, вона даватиме тобі те, що ти в неї вкладаєш.

– А що ти вкладаєш у свастику?

– Свастика на сансткриті означає все краще, все, що дарує добро. Те ж саме вона значить для мене.

– Тобі цікаво побувати в Індії? Куди саме ти б хотів поїхати, і чому ці місця важливі?

– Мені цікаво поїхати в Джаганатхапурі. Там дуже багато старих храмів, до яких навіть не пускають білих людей. Тим більше, цікаво побачити океан. Я бачив, але вигаданий – я не бачив очима. Цікаво просто походити по індійському піску. Хочу побувати у Вріндавані і взагалі побачити на власні очі ту культуру. Але я знаю, що зараз в Індії все не так вже й добре. Там багато телевізорів, багато асфальтованих доріг, багато чого деградує.

– Висока духовність і цивілізація – протилежні речі?

– Я не думаю. Звичайно, краще жити в селі, але і в місті можна бути духовною людиною. Головне – що відбувається всередині, і якщо там це сильно, то зовнішні речі не зможуть щось у тобі вбити.

– Чи є для тебе у Києві особливі місця?

– Я не можу виділити – мені подобається Київ взагалі, хоча він швидкий і багато людей. Коли я був останній раз у рідному місті, мені дуже сподобався Чернігів. Зараз я розумію, що бути десь, крім Києва, для мене поки що неможливо – тут сконцентровна моя діяльність. Та в будь-який момент, якщо захочу, я можу поїхати куди завгодно. Майже куди завгодно – ось в Англію мене не пустили. Думають, що я не повернуся.

– Кліп на пісню «Океан» і частково «В країні ілюзій» нагадують фільм Мішеля Гондрі «Наука сну». У ньому такі ж декорації з кольорового та пакувального паперу, ниток, камінчиків, скла – така собі home made-атмосфера.

– Так, він мені дуже подобається.

– На твій погляд, сон – це ілюзія?

– Наскільки я знаю, є різні види сну. Є просто поєднання того, що бачив удень, є віщі сни. Хоча ілюзія – це не обов’язково сон і не обов’язково якийсь наркотичний стан, якась казка. Людина в ілюзії, коли живе таким життям, як тварина, – тільки дивиться телевізор, їсть, спить, займається сексом і б’ється. Коли людина не розвивається, не займається самопізнанням, пошуком відповідей на питання «хто я такий», «що я тут роблю», «що робити далі» – це ілюзія. Від цієї ілюзії треба бігти, як від масок.

– Які ще фільми ти любиш?

– Дуже подобається «Сніданок на Плутоні», багато фільмів Кім Кі Дука. Подобаються старі фільми, класичні психоделічні: «Easy Rider», «The Тrip», ранні фільми Скорсезе. Взагалі я дивлюся доволі багато кіно і дивився завжди. Нещодавно передивився «На останньому диханні» Жана Люка Годара, і знову мене вразив цей фільм.

– Що скажеш про книжки?

– Останнє, що я прочитав – афоризми Чанакйа Пандіта. Це політик, мораліст, який жив близько трьох тисяч років тому і його вислови ми можемо використовувати зараз. Було цікаво його вивчати. З художньої літератури дуже мало книжок я вважаю цікавими. Мені подобається Керуак, Жан Жане, Гьоте. Обожнюю Рембо, Блейка.

– Хто твої вчителі, крім книжок?

– У мене були вчителі з народження – це батьки. Навіть вчителі у школі, хоча я вважаю, що там відсотків 60-80 – брехня. Вчителі по життю – книжки. Навіть небо, навіть просто листя. У кожної людини багато вчителів. Головне – приймати уроки.

– Ти любиш осінь. Чому?

– По перше, це дуже психоделічне світло, колір – такий жовтий, дуже теплий. Мені тепліше, ніж влітку, коли осінь. Подобається запах – запах листя, яке вже впало, може того, що вже палять. Взагалі осінній настрій специфічний. Мені він дуже близький. Восени людське серце оголене, до нього можна доторкнутися.

– Що хочеться зробити цієї осені?

– Ми запишемо альбом, знімемо кліп і, можливо, я , Сергій і Альона (Альона «Scady» Абрамова, ударниця «Traktor» – авт.) запишемо альбом «Х-Позерів» – це наш сайд-проект.

– «Зачепився серцем за образ, перечепився за розум…» – остання фраза з твого щоденника. Ти закоханий цієї осені?- Так. Але ще не знаю в кого.

 

О Книге «Один».С.Чемеров

 

«Один» – так називається книга Олександра Чемерова, вокаліста відомого ураїнського рок гурту «Димна Суміш», це – збірка символів, просвітлень та асоціацій, більшість яких – приклад «автоматичного письма».

96 сторінок оригінальних ілюстрацій, зроблених спеціально для книжки талановитими українськими художниками, 114 полароїдних фотографій та понад 200 чуттєвих віршів та оповідань автора. Книга являє собою унікальний арт проект, і не тільки для України, адже більша половина накладу книжки вже продається за кордоном у таких країнах, як Америка, Канада, Нова Зеландія та Великобританія.

Книга увійшла в топ 10.

http://top10.ua/books/2010/06/18/euro-star

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s