“на базі Європейської Лабораторії Молекулярної Біології в Гейдельберзі, Німеччина… безкоштовні триденні практичні заняття.”


Викладання в Україні: Галина Ягенська

http://www.scienceinschool.org

Переклад Галини Ягенської

Halyna and her students
Галина та її учні
Фото надане Галиною Ягенською
Галина – неординарна жінка. Віддана мати двох дітей, вчитель з 18-річним стажем, вона наполегливо працює над удосконаленням викладання біології в своїй рідній країні, стала переможцем конкурсу «Вчитель року» (у номінації «Біологія») в Україні у 2004 році. Президентом України їй присвоєно звання «Заслужений вчитель України». Галина розповідає Сай Пасманасан, що найбільше їй подобається у викладанні біології, описує як вона організовує співпрацю вчителіві ділиться своїми сподіваннями щодо перспектив науки та освіти в Україні.

«В нашій сім’ї немає вчителів,- каже Галина. – Ще в дитинстві я мріяла працювати в школі, а ще багато займалася спортом, хотіла виграти золоту медаль на Олімпійських Іграх і навіть стати космонавтом. Та більш за все я завжди любила дізнаватися щось нове. Мені пощастило мати чудових вчителів біології та географії, які зацікавили мене своїми предметами і навчили вчитися. Ще у шкільні роки я стала одним з переможців Всеукраїнської олімпіади з біології.» Галина також пам’ятає настанови свої батьків, які навчали вирощувати рослини навколо дому, спостерігати за змінами у природі. Усе це зумовило подальший вибір освіти і Галина обрала вивчення біології та географії в педагогічному інституті. І саме під час навчання, в перший день педагогічної практики (що є обов’язковим в отриманні вищої освіти в Україні не тільки для майбутніх вчителів) вона зрозуміла, що обрала професію своєї мрії – професію вчителя.

«Я зрозуміла, що робота в школі, особливо взаємодія з дітьми, підходила мені найбільше. Моїми першими учнями були діти віком 11-12 років, природна допитливість яких надихала мене. Ми використовували книги з історії географії і біології, складали п’єси для шкільної сцени, показуючи історії від стародавнього Піфея до Колумба і Магеллана.»

Зазвичай вчителі пишаються старанними учнями. Галина найчастіше згадує двох учениць. «Дві дівчинки – Марія та Олена – раніше особливо не вирізнялися на уроках,- пригадує вона . – Але під час однієї з лабораторних робіт на початку вивчення курсу біології щось привернуло їхню увагу. Завдання полягало в тому, щоб розглянути краплину ставкової води під мікроскопом. Вони побачили не тільки водорості спірогіру і хламідомонаду, але також екземпляри найпростіших одноклітинних: інфузорію-сурмач та різні види сувійок. В їхньому зразку була найбільша різноманітність живих організмів. Більше того, Марія і Олена спостерігали запліднення в хламідомонад в їхньому зразку. Таке спостереження лишило незабутні враження і практично визначило подальше навчання дівчат.

Цей випадок підштовхнув вчителя до організації дослідницької роботи учениць. Дівчатка працювали наполегливо протягом кількох місяців і в позашкільний час досліджували життєдіяльність планктонних організмів, визначали види, які вони знаходили. Учениці навіть провели експеримент, щоб перевірити чи пральний порошок, рекламований як найменш шкідливий для живих організмів в природних водоймах, справді є таким. Марія і Олена приготували розчини 4 найменувань миючих засобів і додали їх в ємкості з двома видами ракоподібних (циклопами та ципріусами). Вони фіксували результати протягом доби (навіть уночі) та кількох наступних днів. В результаті найменш шкідливим миючим засобом виявився зовсім не той, що рекламувався. Дівчатка представили свою роботу в Луцьку на обласній конференції та в столиці Києві на Всеукраїнській дитячому екологічному конгресі. Галина продовжує пишатися обома своїми ученицями, які зараз вивчають біологію в престижних університетах України.

Звичайно, яка ж учительська робота без проблем. Галина вважає, що є багато розбіжностей між реформою в освіті та ставленням до неї суспільства. У батьків все ще зберігаються застарілі погляди на освіту. Вони змушують своїх дітей запам’ятовувати і відтворювати інформацію, не заглиблюючись у її суть. Але учні мають різні потреби та інтереси: в Україні навіть учні старших класів не завжди можуть обрати предмети за вибором, що викликає певні труднощі в тому, щоб спонукати дітей вивчати той предмет, який не знадобиться в обраній професії. В одному і тому ж класі одні учні запитують мене «чому я маю це вчити?», а інші бажають вивчати деякі поняття глибше. Це є справжнім випробуванням утримувати баланс: бути певною, що перші не втрачають інтересу до предмета, а інші не передумали обирати професію біолога. Галина намагається залучати своїх учнів – всіх і кожного – у світ науки, перетворюючи їх у дослідників не тільки в галузі біології, але і загалом у дослідників світу, що оточує дітей.

«Причина, що батьки не оцінюють необхідності розвивати наукове мислення у своїх дітей полягає в тому, що вони пам’ятають своє навчання. 10 років тому державна система освіти в країні дуже відрізнялася від сучасної. Її завданням було наповнити учнівські голови інформацією, пропонуючи дуже мало практичних занять, і змусити дітей завчати наукову термінологію. Ця система все ще зберігається, проте справи поступово покращуються. Сьогодні кожен вчитель може змінювати до 30% змісту програмового матеріалу, затвердженого Міністерством Освіти і Науки. На мою думку, оптимальним було б якби державні освітянські органи встановлювали загальні положення, де чітко визначено критерії навичок і знань, необхідних для успішного складання іспиту, залишивши на розсуд вчителя шляхи досягнення цього рівня».

Галина з оптимізмом сприймає й інші зміни, які запроваджуються Міністерством Освіти і Науки. Нині вони більш сприйнятні до потреб вчителів та учнів і випробовують нові підходи заохочення до поглиблення компетентностей, а не лише до накопичення знань. Зараз укладаються вчителями і науковцями нові програми та підручники: їх рукописи подаються на конкурс.

Значним проривом протягом останніх років стали Всеукраїнські турніри шкільних команд, де учні обговорюють найновіші наукові теорії та ще нерозв’язані у науці проблеми. Такі турніри починаються на місцевому рівні, команди-переможці беруть участь в обласних змаганнях, і нарешті виходять на всеукраїнський рівень. За кілька місяців до турніру в освітянській пресі публікуються завдання, і учнівські команди (під керівництвом вчителя) готуються до турніру з використанням усіх доступних джерел інформації. Кожен учасник команди готує рішення кількох завдань і готується до виконання різних ролей: доповідача, опонента чи рецензента. Про те, які саме завдання та, відповідно, ролі будуть зіграні на турнірі завчасно невідомо. Теми для обговорення можуть бути наступні:

  • Знайдений ген алкоголізму (GABRA-2) розповсюджений в популяціях людей всього світу, але частота, з якою зустрічається ця хвороба у людей різних культур, різна. Поясніть це явище.
  • Уявіть ситуацію, коли сила тяжіння на нашій планеті збільшилась на 25 %. Яким чином до таких умов життя зможуть адаптуватися представники класу Ссавці?

«Я бачу як зростає інтерес у моїх учнів, і я дуже рада, що вони можуть реалізувати свій потенціал, – каже Галина. – Вони наполегливо працюють, опрацьовують складний матеріал і вибирають найголовніше для побудови своїх аргументацій, і водночас розвиваючи як уміння роботи в команді, так і навички презентації. Більше того, вони вчаться контролювати свої емоції під час дебатів». Такі турніри продемонстрували Галині цінність зустрічей з вчителями різних куточків України, обміну з ними ідеями та досвідом.

Галина до цих пір підтримує зв’язки з багатьма колишніми учнями. Починаючи своє навчання в університетах, багато з них все ще приходять до школи за книгою, порадою, чи підтримкою. Але вона помітила, що з часом їх стосунки змінюються: вже студенти приносять до школи нові підручники та матеріали для модернізації навчального процесу. Деякі навіть обирають свою школу для проходження педагогічної практики. 

Галина заохочує теперішніх студентів виступати перед старшокласниками на засіданнях шкільного клубу біологів, наприклад, з такими повідомленнями як дія вторинних посередників при передачі сигналу в клітину, шляхи трансформації бактерій тощо.

Halyna teaching
Галина проводить урок
Фото надане Галиною Ягенською

Учням подобається дізнаватися про цікаві факти та найновіші відкриття в біології, і вони добре сприймають слово науковця-початківця. Студенти можуть показати школярам, як оволодівати науковими знаннями, як первинні гіпотези перетворюються в ґрунтовні знання і сталі переконання. Студенти можуть запропонувати хибні припущення, які були розвінчані, допомагаючи учням розвивати їх критичне мислення. Для студентів це також корисно: вони набувають досвіду викладання, презентації інформації в полегшеній, доступній формі з використанням таблиць та діаграм для унаочнення матеріалу.

Але мова йде не тільки про учнів колишніх чи нинішніх. Вчителям також необхідна відповідна підтримка. Два роки тому Галина була учасником триденного семінару для вчителів, організованою Європейською Лабораторією Природничих Наук (ЄНЛПН)w1 при Європейський Лабораторії Молекулярної Біології в Гейдельберзі, Німеччина, і визнає, що цей семінар був найкращий з усіх відвіданих нею. Як зізнається Галина: «Перш за все це було відчуття дотику до найновішої науки. Не тільки сучасні засоби вразили мене, у мене з’явилося переконання, що природничі науки мають все більший і більший вплив на формування нашої цивілізації ».

Після цього семінару Галина та її колеги, за сприяння ЄНЛПН організували серію семінарів в Україні для того, щоб поділитися набутими знаннями, матеріалами і досвідом з іншими вчителями та науковцями. «Бути тренером-набагато важче і цікавіше, ніж бути учасником»,- розповідає Галина. – Ми відчували велику відповідальність під час навчання наших колег, деякі з них обіймали вищі посади. Ці люди можуть змінити навчальну програму та підходи до навчального процесу, що викликає ланцюжкову реакцію. Науковці спілкуються з вчителями, які, в свою чергу, доносять інформацію до місцевих органів… і все заради допомоги школярам. Це так відрізнялося від щоденної вчительської праці».

Галина також організувала серію семінарів для вчителів біології Західного регіону України, використовуючи набуті знання в Гейдельберзі. Понад 20 вчителів із 7 областей Західної України складають основу цієї структури і доносять інформацію до своїх колег через роботу в регіональних семінарах. У своїй Волинський області Галина презентувала матеріали і практичні експерименти (екстракція ДНК, лакмус з антоціанів, гра «Віртуальний і реальний ДНК-мікрочіп») більше, ніж 150 вчителям біології. Галина високо цінує допомогу науковців в організації роботи цієї структури. «Зокрема, Тетяна Клименко, науковець з України в подальшому працюючи в ЄМБЛ, започаткувала створення цієї структури і процесу поширення знань в нашій країні», – пояснює Галина.

Як би вчинила Галина, якби вона мала змогу використати гроші Євросоюзу на користь вчителів та учнів? «Найважливішою частиною будь-якого проекту був би обмін досвідом. Якби найкращі вчителі науковці, та політики Євроспільноти могли б поділитися досвідом з українськими вчителями та учнями це було б чудово, а ще, таке спілкування вдосконалило б володіння англійською мовою як вчителів, так і учнів.»

Галина розуміє, що однією з найбільших проблем в Україні є недостатньо вільне володіння англійською мовою. «Державна політика Радянського Союзу полягала в тому, щоб обмежити наші можливості спілкування з народами інших країн. Політика України зараз дуже відрізняється, проте для того, щоб вдосконалити навички мовлення ( англійською) потрібен час». Галина разом з вчителями англійської мови своєї школи час від часу проводять уроки біології англійською. «Такі міжпредметні зв’язки мотивують школярів до вивчення як біології, так і англійської», – пояснює вона.

Як і більшість вчителів, Галина не боїться важкої роботи, особливо, якщо це стосується конкурсних проектів. Вона – керівник біологічної секції шкільного наукового товариства, яке працює вже понад 10 років. Учні мають можливість обрати таку проблему дослідження, яка їх цікавить, і в результаті вони неодноразово перемагали на обласних та всеукраїнських конкурсах юних дослідників. Деякі їх матеріали публікувалися в наукових журналах та наукових конференціях і в Україні, і в Празі, і в Мілані, і у Вашингтоні. Основні напрями досліджень у науковому товаристві –динаміка артеріального тиску дітей та підлітків; варіабельність ритму серця та особливості автономної регуляції у підлітків; видовий склад річкового планктону та вплив забруднення на зоопланктон та інші. І те, що багато учасників товариства в подальшому житті обирають професію біолога є особливою заслугою Галини.

Розумні учні? Можливо. Вчитель який надихає? Точно.

Інтернет-посилання

w1 – Європейська Навчальна Лабораторія Природничих Наук є освітнім засобом залучення вчителів середньої школи до роботи в дослідницькій лабораторії. Працює на базі Європейської Лабораторії Молекулярної Біології в Гейдельберзі, Німеччина, запрошує вчителів Європи на безкоштовні триденні практичні заняття. Дивись www.embl.org/ells для більш детальної інформації.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s