“іноземців українського походження працює на неньці-Україні не так вже й багато”


http://vaxo.livejournal.com

Наші діаспоряни
Цей матеріал вийшов у тижневику “Главред”

День Соборності, на жаль, перетворився на ще один формальний день, «щоб покласти квіти» і «щоб перегорнути келиха». Суть вікопомної події повністю вихолощена, при тому, що в сучасній Україні є кого і з ким «злучати». Звичайно, зараз вже немає потреби на Софіївському майдані збирати людей з Києва та Львова для того, щоб заснувати єдину державу. Україна є, але усвідомлення справжньої соборності бракує.

Надто мало зусиль докладається, щоб долучити до українотворення розсіяних світом земляків, тих, чиї діди покинули свої міста й села заради землі і волі. Або хто втік від «перших» і «других совєтів», не бажаючи брати участь у комуністичних експериментах. Або тих, хто не витримав перших вже самостійницьких злиднів і пішов тяжко працювати в італіях, португаліях, греціях.

Нині в світі нараховується не менше 10 мільйонів осіб українського походження – від Камчатки і до Аргентини. Навіть в Африці – Мозамбіку, приміром – створюються наші земляцтва.

Деякий час тому ми вже зверталися до теми іноземців, які працюють в Україні (див. «Главред» № 43, 2007). Тоді без проблем вдалося зібрати інформацію про півсотню впливових особистостей – банкірів, менеджерів великих компаній, науковців, діячів шоу-бізнесу, навіть зірок телебачення, які носять в кишенях паспорти всіх провідних світових держав.

Але, як з’ясувалося, іноземців українського походження працює на неньці-Україні не так вже й багато. Ми не Ізраїль, не Балтія і не Вірменія, в яких потенціал діаспори задіюється в тисячу разів краще. Держава не має програми повернення співвітчизників на батьківщину. Не всіх, звісно, хоча б тих, хто прагне цього, але не має можливості або не знає як.

Та все ж, одиниці повернулися додому – з Торонто та Філадельфії, Лондону та Мюнхену, Швейцарії та Бельгії. Дехто – як політик Слава Стецько, військовик Святомир Фостун чи скульптор Михайло Дзиндра – вже навічно спочили в рідній землі. Але сьогодні згадуємо тих, без кого не можливо уявити Київ політичний, бізнесовий, культурний, інтелектуальний…

1. Антонович Омелян

Народився в 1914 році в Долині на Станіславщині. Член ОУН з довоєнних часів. Три роки відсидів у польській в’язниці, а також у концтаборі Заксенгаузен. Навчався в Академічній гімназії у Львові, гімназії в Перемишлі, католицькому університеті в Любліні, Вищій торговій академії в Познані, Торговій академії в Берліні, на юридичному факультеті Українського університету в Празі. З 1950 року живе у Вашингтоні. У 1980-му разом із дружиною Тетяною заснував благодійну фундацію. Меценати вклали близько трьох мільйонів доларів у реконструкцію нового корпусу Бакалаврської бібліотеки Києво-Могилянської академії, реставрацію будівель бібліотеки ім. Стефаника, побудову музею «Бойківщина», у престижну мистецьку премію, лауреатами якої стали Михайлина Коцюбинська, В’ячеслав Брюховецький, Микола Рябчук, Збіґнев Бжезінський…

2. Бандера Степан

Журналіст. Громадянин Канади. Має диплом асистента юриста, студіював журналістику в Університеті Райерсон в Торонто. Вперше приїхав в Україну напередодні референдуму на підтвердження незалежності України і навіть зміг за неї проголосувати, бо назвався сином видатного художника і дисидента Опанаса Заливахи. Працював редактором у дослідницьких проектах та пресі, телеведучим англомовних новин «5 каналу». Онук легендарного провідника ОУН.

3. Богдан Батрух

Громадянин Швейцарії. Мистецтвознавець. Гендиректор компанії «B&H Films Distribution», яка тримає близько половини кінопрокатного ринку, представляюючи такі компанії як «Universal Studios», «Paramaunt Pictures», «Columbia Pictures», «Walt Disney», власник мережі кінотеатрів «Кінопалац», Поки що єдиний бізнесмен, який надає повний цикл послуг з дублювання фільмів українською мовою.

4. Богачевська-Хомяк Марта

Професор історії, фахівець із суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя дореволюційної Росії, автор монографії «Жінки в громадському житті України. 1884 — 1939». Народилася в Сокалі, що на Львівщині, з кінця 1940-х живе в Америці. Закінчила Пенсільванський університет і аспірантуру в Колумбійському університеті (докторат з історії російської філософської думки ХІХ ст.). Працювала викладачем в провідних університетах США. У 2000-2006 рр. — директор програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні. Її чоловік – Ростислав Хом’як – журналіст, який працював заледве не на всіх континентах, багаторічний кореспондент газети «Свобода» (Нью-Джерсі).

5. Василик Мирон

Старший віце-президент The PBN Company. Закінчив Кентський університет, штат Огайо. До приїзду в Україну працював у Державному Департаменті й Департаменті внутрішніх ресурсів США, в Республіканському національному комітеті, в приватному секторі. З 1997 року – директор Української освітньої програми ринкових реформ, відтак був головою ради директорів Американської торгової палати в Україні, є представником Коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності в Україні, член спостережних рад фонду „Євразія” та Міжнародного центру перспективних досліджень, член правління Української Асоціації PR.

6. Васькович Андрій

Народився в Німеччині. Вчився в греко-католицькій семінарії, але став журналістом. Був головним редактором бандерівського офіціозу «Шлях перемоги». Співпрацював із об’єднаною прес-службою Католицьких церков під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до України. П’ятий рік очолює Міжнародний благодійний фонд «Карітас-Україна», який опікується ВІЛ-позитивними та безпритульними дітьми, новітніми («четвертої хвилі») емігрантами тощо. Його батько – Григорій – був одним із керівників революційної ОУН, деканом Українського Вільного Університету в Мюнхені, мешкає у Львові.

7. Винницький Михайло

Професор Києво-Могилянської бізнес-школи, де викладає курси «Економічна соціологія», «Соціологія підприємництва», «Політична соціологія» тощо. У 1997 році отримав диплом маґістра соціології та політології сучасного суспільства у Кембріджському університеті (Великобританія). Тема докторської дисертації – „Підприємництво у пост-радянській Україні”. Працював віце-президентом з продажів та маркетингу в IT-сфері в Канаді. Захоплюється мандрівками, гірськолижним спортом та має ліцензію приватного пілота.

8. Гаврилишин Богдан

Народився на Тернопільщині, освіту отримав у Німеччині та Канаді, а PhD – у Швейцарії. Працював лісорубом та офіціантом. Іноземний член Національної Академії наук України. Член Римського клубу. Перший голова Міжнародного центру перспективних досліджень та спостережної ради Міжнародного Інституту Менеджменту (МІМ-Київ). Не цурається співпрацювати з владою – був радником президента, чотирьох спікерів і трьох прем’єрів. Водночас створював «дах» для «третього сектора» — стояв біля витоків створення Міжнародного фонду «Відродження».

9. Гамалій Михайло

Громадянин Німеччини. Працює в Києві в видавничому бізнесі. У 2006-му був офіцером по зв’язках з ФІФА збірної України на чемпіонаті світу з футболу. Почесний посол Гамбургу в Україні.

10. Гайдамаха Андрей

Голова проводу ОУН, крило Степана Бандери. Шеф-редактор газети «Шлях перемоги». Уродженець Бельгії. Багато років працював редактором видань української політичної еміграції в Німеччині. Був заступником директора української служби Радіо «Свобода». Дружина Віра – член Світової управи й видавничий референт Спілки української молоді.

11. Грабович Григорій

Літературознавець, славіст і україніст, засновник видавництва та інтелектуального часопису «Критика». Народився в 1943-му в Кракові, з початку 50-х – у США. Навчався в Йєльському університеті. Захистив докторську працю в Гарварді. У 1990-1993 рр. стояв на чолі Міжнародної асоціації україністів. Автор книжок «Поет як міфотворець», «До історії української літератури», «Шевченко, якого не знаємо», «Тексти і маски».

12. Гудзяк Борис

Отець, доктор, ректор Українського Католицького Університету. Народився у 1960 році в американському місті Сиракузи. Навчався в Сиракузькому університеті, Університеті папи Урбана та Папському Орієнтальному Інституті в Римі. У сфері наукової зацікавленості – Берестейська унія. У 1992 році очолив процес відновлення Львівської Богословської Академії, заснував Інститут Історії Церкви. Учень Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

13. Гундер Андрій

Один із піонерів українського PR. Директор департамента корпоративних комуникацій та зв´язків з громадськістю агентства Pleon Talan. Народився у Лондоні, здобув вищу освіту у Римі (філософ, теолог). В Україні – з 1996 року. Спершу пробував свої сили на ТБ (програма «Pro Ukraine»), відтак працював головним «зв´язковим» із громадськістю в UMC та регіональним менеджером з комунікацій міжнародної фармацевтичної компанії GlaxoSmithKline.

14. Дорошенко Пітер

Президент PinchukArtCentre. Народився в Чикаго. Має великий досвід проведення виставок і організації центрів сучасного мистецтва у Сполучених Штатах, Великобританії (зокрема, «Baltic» у Гейтсхеді), Бельгії. Був членом наглядової ради Центру сучасного мистецтва Сороса в Києві, куратором українського павільйона 52-го Венеціанського бієнале.

15. Завада Зенон

Журналіст, громадянин США. Нині головний редактор тижневика «The Kyiv Post». У Києві працював для діаспорних «Свободи», «The Ukrainian Weekly». Автор сенсаційного допису про відсутність у міністра юстиції Романа Зварича диплому Колумбійського університету й професорського звання.

16. Зварич Роман

Народився в Нью-Йорку. У 1980-х рр. працював особистим секретарем голови проводу бандерівської ОУН Ярослава Стецька. На початку 90-х повернувся в Україну, брав участь у заснуванні Конгресу українських націоналістів, але згодом перейшов на більш ліберальні позиції. Як член Народного Руху та блоку «Наша Україна» чотири рази обирався до Верховної Ради. У 2005 р. – міністр юстиції. Скандал із неможливістю довести наявність вищої освіти та професорського звання престижного американського вузу призвів до постійного кепкування преси та політичних опонентів.

17. Зінкевич Осип

Директор видавництва та Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип». Народився на Івано-Франківщині. Під час війни був членом націоналістичного підпілля. Відтак – у Франції, де закінчив Інститут індустрії хімії, та в США. Брав активну діяльність в обороні прав людини в СРСР, першим видавцем текстів українського самвидаву. Організатор літературних та політологічних конкурсів і проектів для талановитої молоді. Автор і упорядник численних книжок.

18. Коломиєць Марта

Журналіст, керівник програми «Партнерство за прозоре суспільство» «Фундації Україна-США». Народилася в Чикаго. Справжня слава прийшла до неї у 1990 році, коли співробітники КДБ вилучили на кордоні у молодої журналістки магнітну стрічку з голосами недавніх політв’язнів В’ячеслава Чорновола та Михайла Гориня. Стаття «Інтерв’ю з-під поли» вийшла в радянській пресі з прокльонами в бік «антирадянщиків» і «американської шпигунки Коломиєць». Чоловік – відомий журналіст та історик Данило Яневський.

19. Коць Мар’ян

Визначний меценат. Народився в Україні, а життя прожив у Сполучених Штатах, неподалік Нью-Йорка. Разом із дружиною Іванною щедрими датками підтримував Асоціацію дослідників голодоморів, Музей гетьманства, композиторський конкурс в рамках «Київ Музик Фесту», донецькі школи та дітей Чорнобиля… На його гроші побачили світ понад півсотні книжок визначних письменників, шкільні підручники тощо. Ім’я Іванни та Мар’яна Коців віднедавна носить відділ періодичних видань Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

20. Кульчицький Богдан

Гендиректор компанії «Winner» в Україні (офіційний імпортер кількох престижних марок авто на кшталт Jaguar і Porsche). Народився в Філадельфії. За фахом – інженер, закінчив Університет Ратгерс.

21. Логуш Юрій

Голова правління „Крафт Фудз Україна” (цукерки «Корона» та інші). Народився в Німеччині, куди під час війни дістався батько-підпільник ОУН. Вів бізнес у Сполучених Штатах, а з 1992-го – і в Україні. Починав з тютюнових виробів, але став відомим як виробник солодощів. Чимало грошей спрямовує на благодійну діяльність – сиротинцям, бібліотекам, на мистецькі проекти «Червона рута», «Золота корона», «Золотий бабай», «Коронація слова». Голова міжнародної організації «Полтавське земляцтво» (його мама з цього краю).

22. Лозовий Іван

Народився в Нью-Йорку, на Манхеттені. Президент Інституту державності та демократії ім. Пилипа Орлика (в цій громадській організації його підлеглою деякий час була нинішня перші леді України Катерина Чумаченько). Один із небагатьох діаспорян, хто обміняв паспорт з орланом на «тризубий». Деякий час працював в Держкомінформі. Як юрист захищав видавництво «Такі справи» від свавілля чиновників податкової.

23. Любомир (Гузар)

Глава УГКЦ. Кардинал Католицької церкви. Народився 26 лютого 1933 року у Львові. З 1944 р. – в Австрії та у США. Доктором богословія. Навчався у Стемфорді, Вашингтоні та Римі. 30 березня 1958 р. висвячений на священика. Викладав у Папському місійному університеті «Урбаніана». На єпископа висвячений Патріaрхом Йосифом Сліпим. У 1993 р. разом зі спільнотою повернувся в Україну, служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа, був єпископом-помічником Глави УГКЦ. 26 січня 2001 р. на надзвичайному Синоді єпископів вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ. Реалізував віковічну ідею греко-католиків про перенесення осідку глави Церкви зі Львова до Києва.

24. Місьо Мері

Громадянка США. Біолог за першою освітою, але працювала здебільшого адвокатом з інтелектуальної власності та журналістом. Перший творчий доробок – випуск «Рух-факс-газети» напередодні проголошення незалежності України. Багато років є постійним автором «Los Angeles Times». За наслідками майже 20 відряджень у тридцятикілометрову зону і дослідження природи Полісся написала книгу «Полиновий ліс. Хроніки Чорнобиля». Директор правових та освітніх програм IREX U-Media в Києві.

25. Олеарчик Роман

Український кореспондент «Financial Times», дописувач тижневика «Kyiv Post». Громадянин США. Спеціалізується на журналістських розслідуваннях, досліджує корупцію у вищих ешелонах влади.

26. Павловський Василь (Вільям)

Директор інформаційно-аналітичного департаменту компанії «Danapro Ltd». Громадянин Канади. За освітою – бібліотекар. Був активістом Союзу українських студентів Канади. В Україні – з початку 90-х років – брав участь у численних громадських та мистецьких акціях.

27. Плав’юк Микола

Голова проводу ОУН Андрія Мельника, керівник Фундації ім. Олега Ольжича. Народився на Снятинщині, довгі роки жив у Канаді. Працював у м’ясо-молочній індустрії. Спів організатор та віце-президент Світового Конгресу Вільних Українців. Колишній президент Державного Центру УНР в екзилі (у вигнанні) – передав свої повноваження Президенту України Леоніду Кравчуку у 1992 році.

28. Спольські Мирон

Власник мережі піццерій «Везувіо-піцца», перший ресторан якої був першовідкривачем у цьому бізнесі в Києві. Громадянин Канади. На батьківщині входив у керівництво Союзу українського студентства. Вкрай непублічна людина.

29. Швед Роман

Народився у Львові, але майже 50 років прожив у Філадельфії. Архітектор за фахом, веде тижневу радіопередачу “У Романа нині гарні гостини” на каналі «Культура». Її тематика – від популярної музики до найгостріших питань у житті сучасної людини.

30. Ющенко Катерина

Дружина Президента України, голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Народилася в Чикаго в родині українців-східняків, вивезених нацистами на примусові роботи в Німеччину. Навчалася в університетах Джорджтауна та Чикаго, фахівець з міжнародної економіки. Працювала помічником з особливих доручень у заступника Державного секретаря США з питань прав людини і гуманітарних справ, заступником голови Офісу громадських зв’язків Білого Дому, відтак у секретаріаті Міністерства фінансів у Вашингтоні. З 1991 року Кетрін Чумаченко пов”язує своє життя з Україною – засновує «Фундацію Україна-США», також була директором Інституту державності та демократії ім. Пилипа Орлика. У 1993 році познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, тоді – керівником Нацбанку Віктором Ющенком. Виховує трьох дітей.

Advertisements

2 thoughts on ““іноземців українського походження працює на неньці-Україні не так вже й багато”

  1. зате я зрозуміла, чому в німеччині так важко пробивати друковану справу. Свідомі журнілісти звідси поїхали працювати в Україну, тобто якось ми розминулися…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s