“гасла М. Хвильового “Для мистецтва – тільки Європа!”, “Геть від Москви!” набули яскраво політичного забарвлення”


http://i-kar-100.narod.ru

Творчість Миколи Хвильового в контексті українсько-німецьких літературних взаємин
Особливо помітне місце в українській літературі 20-30-х років XX століття посідає творча спадщина Миколи Хвильового, визначного письменника і публіциста, теоретика і лідера національного відродження того часу. Уже перша збірка його оповідань “Сині етюди” (1923) отримала високу оцінку О. Білецького, Д. Донцова, С.Єфремова, Є. Маланюка та ін. Зовсім не випадково О. Білецький назвав М.Хвильового “основоположником справжньої нової української прози”, наголосивши при цьому на впливі його книг “Сині етюди” і “Осінь” на молодих прозаїків: “Вони, по суті, визначили все коло тем нашої революційної белетристики…” [2, с. 139]. 

І хоча сьогодні маємо чимало літературно-критичних статей, досліджень художнього слова письменника, його видавничої діяльності, участі в літературній дискусії 1925 – 1928 років тощо, поза увагою дослідників залишається поки що проблема творчих контактів митця з західноєвропейською літературою, німецькою зокрема. Продовжувати читання “гасла М. Хвильового “Для мистецтва – тільки Європа!”, “Геть від Москви!” набули яскраво політичного забарвлення”

“Не зважаючи на відстань між Україною та Німеччиною нас єднатиме facebook”


http://www.plast.org.ua

 

Делегація з України
Делегація з України

 

1-15серпня відбувся українсько-німецький табір «Хороше Тавариство Вар’ює на Січі 2010»

06.09.2010
Додано: Михайло Дяків
З 1 по 15 серпня у Німеччині ( Верхній Баварії, біля с. Кюнгсдорф) відбувся 59 українсько-німецький табір «ХТВС 2010» – Хороше Тавариство Вар’ює на Січі, в якому взяли участь 40 юнаків та 10 виховників з Німеччини, України, Бельгії, Швейцарії, Англії, Канади та Австрії.
Мова табору була виключно українська, тому вона всіх об’єднувала в одне ціле. Продовжувати читання “Не зважаючи на відстань між Україною та Німеччиною нас єднатиме facebook”

“С Вишняком сотрудничали Василий Масютин…”


http://www.lechaim.ru/

АБРАМ ВИШНЯК И МАРИНА ЦВЕТАЕВА

Леонид Юниверг

В годы революции московское издательство «Геликон» специализировалось на выпуске книг по искусству. «Геликоновская» жемчужина московского периода – работа Эфроса и Тугендхольда «Искусство Марка Шагала» (1918), первая из известных книг об этом художнике.

А основал «Геликон» Абрам Григорьевич Вишняк (1893–1944), имевший репутацию молодого богача и эстета. Вишняк, изучавший филологию в Московском университете, был сыном состоятельных родителей – его отец, Григорий Владимирович, держал в Киеве шелкопрядильную фабрику. Начиная с античного названия издательства (оно дано в честь древнегреческих гор, где, по преданию, от удара копытом Пегаса возник источник Иппокрена, в котором купались музы) и кончая изысканной издательской маркой работы В. Масютина Продовжувати читання “С Вишняком сотрудничали Василий Масютин…”

“Передусім заслуговує на увагу робота відомого українського художника та гравера В.Масютина (1889 – 1955)”


http://www.cossackdom.com

До 320-річниці обрання І.С.Мазепи на гетьманство.

Образ Івана Мазепи в творах митців української діаспори

Проблемі використання образу Мазепи в творах образотворчого мистецтва було присвячено достатню кількість наукових праць, що вийшли як в Україні, так і за кордоном [1]. Однак його інтерпретація українськими митцями, що працювали за межами України, залишалася поза увагою істориків. Саме тому в цій розвідці спробуємо дати відповідь на запитання: хто з українських художників і коли цікавилися постаттю Івана Мазепи; які з українських художників і коли цікавились постаттю Івана Мазепи, які твори їм належать, де вони зберігаються нині і як саме українські митці діаспори трактували образ українського гетьмана. Продовжувати читання “Передусім заслуговує на увагу робота відомого українського художника та гравера В.Масютина (1889 – 1955)”

“В 1945 Масютин был обвинен в украинско-националистической деятельности, и больше года провел в лагере Закнсенхаузен.” (рос.)


Не знати, як Василь Масютин зробився “русскім”, але принаймі інформація про нього російською свідчить про українськість мистця. Задля цього ми її і публікуємо.

ред.

http://www.lechaim.ru

Историкам искусства, особенно специалистам в области графики, хорошо известно имя Василия Масютина (1884-1955). Профессиональный военный, в 1908 году он поступил в Московское Училище Живописи, Ваяния и Зодчества на живописное отделение, где занимался также офортом под руководством С. В. Иванова, и окончил его в 1914-м со званием классного художника. Участвовал в выставках “Венок” в 1908 году, МТХ в 1908-1916 годах, СРХ в 1910-1917 годах, в Международной выставке графики и печатного дела в Лейпциге в 1914 году.

Василий Масютин. Фото 1918 года.С началом Мировой Войны художник был мобилизован на фронт. По возвращении в 1917 году работал в составе Комиссии по охране памятников искусства и старины, входил в Профессиональный союз художников-граверов, преподавал искусство офорта в Государственных Свободных Художественных Мастерских. В 1920 году в Гравюрном кабинете Румянцевского музея в Москве состоялась его первая персональная выставка, на которой было представлено 158 офортов. В 1920 же году художник с женой Валентиной Сергеевной Ястребцовой и дочерью Мариной переехал в Ригу, город, где он родился, а оттуда в Берлин. Продовжувати читання “В 1945 Масютин был обвинен в украинско-националистической деятельности, и больше года провел в лагере Закнсенхаузен.” (рос.)

“Міжвоєнні українські політичні емігранти стали одним із джерел формування української діаспори”


Наталія Кривець
http://www.history.org.ua

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ
ЕМІГРАЦІЇ У НІМЕЧЧИНІ В 20-30-ті рр. ХХ ст.
Міжвоєнна хвиля української політичної еміграції була спрямована
насамперед на країни Європи, серед яких була і Німеччина. Продовжувати читання “Міжвоєнні українські політичні емігранти стали одним із джерел формування української діаспори”