Нищеподане інтерв’ю нічим особливим не відрізняється від десятка тих, які беруть у відомих письменників із закорднонним досвідом заурядні журналісти. Одне ж все зачепило: в довгій і нудній розмові українського письменникана і журніалістки ні разу не згадується українська діаспора як потенційний читач і шанувальник автора, який незадоволений німецькою публікою. Чи то переклади “німецькомовних від народження людей, котрі фізично й кревно жодних стосунків до України не мають” з української на німецьку були кепськими і не надихнули німецького читача-знавця літератур, який вперто не аншлагує зали українського письменника, чи проблема ще десь запорпана. Тож доводиться згадувати домашню публіку-цінителя з України. А деж закордонні українці? Невже вони не читають і не смакують українську літературу? Де тисячі українців Берліна, які поповнили ряди німецького культурного споживача? То що вони теж не ходять на українських письменників? А може до них треба прийти і запропонувати свій творчий продукт їхньою мовою? Вони хоч і не зможуть заплатити такий високий гонорар, як німецькі видавництва, але напевно віддячать таким самим теплом як і українці в Україні. Тоді цей діалог між українцями дійсно відбудеться, адже українці закордонном – це ті самі українці. Єдине, що українські письменники за кордонном ведуть себе так, ніби вони вже і не українські, а якісь вибрані месії для суто тієї публіки, яка їм оплачує літаки і готелі. Якесь модерне прислужництво. А Франко у Відні навіть дисертацію українською захищав. Це так, між іншим. А наші письменники все більше вивчають німецьку мову. ред.
http://vkurse.ua Про діалог українців з українцями

— Президент Віктор Ющенко зауважив, що мовної проблеми на рівні пересічного громадянина в Україні немає. Водночас результати опитування громадської думки свідчать, що 54 відсотки українців, зокрема мешканців східних регіонів, висловилися за визнання російської мови як другої державної. На вашу думку, в Україні є мовна проблема, чи це лише передвиборні ігри політиків? Продовжувати читання “Це те, чого немає в Берліні”?