Вийшов 27-й випуск газети “Взаєморозуміння”


27-й випуск газети можна знайти за адресою:

http://www.zhura.de/Zeitung27.10.pdf

Голова товариства “Інститут всебічного взаєморозуміння між німецьким та українським народами” доктор фізико-математичних наук Валерій Жураховський, місто Кельн

На титульній сторінці розміщено статтю “Правові наслідки набуття громадянином Україні іноземного громадянства”, написану за матеріалами сайту Спілки українців у Португалії, які, у свою чергу, були сформовані за відповідним повідомленням Консульства України у Португалії,  м. Лісабон. Детально роз’яснюється різниця між поняттями “два громадянства” та “подвійне громадянство” і розтлумачується, за якими документами слід в’їжджати в Україну та виїжджати з України. Продовжувати читання Вийшов 27-й випуск газети “Взаєморозуміння”

“За останні роки в австрійській столиці було відкрито пам’ятні дошки таким визначним особистостям, як Михайло Грушевський, Іван Пулюй і Пантелеймон Куліш, Лесь Курбас, Леся Українка…”


ні


http://www.oeug-wien.org

Борис Ямінський

Історія австрійсько-українських відносин сягає 12 століття. За старими літописами можна простежити давні політичні контакти між галицькою династією Ростиславовичів та австрійськими герцогами Бабенберґерами. Стосунки між ними привели до споріднення цих правлячих династій: у 1252 році Ґертруда, племінниця останнього Бабенберґера Фрідріха ІІ Сварливого вийшла заміж за Романа, сина галицького короля Данила.

Зв’язки українців з Австрією не припинялися і в наступних століттях, хоча вони змінювалися за формою з плином часу і розвивалися по-різному. Відень став столицею великої імперії й привертав до себе увагу українців. Але також і з Відня з великим зацікавленням спостерігали за подіями в Україні. Перемоги гетьмана Богдана Хмельницького і заснування Української козацької держави викликали інтерес у Відні. Хмельницький навіть відкрив посольство у Відні. Продовжувати читання “За останні роки в австрійській столиці було відкрито пам’ятні дошки таким визначним особистостям, як Михайло Грушевський, Іван Пулюй і Пантелеймон Куліш, Лесь Курбас, Леся Українка…”