Про модерне рабство українців.


Автор: Ольга Самборська

“Ось тобі спрей. Ним треба побризкати мої забруднені від менструальних виділень труси. І лише потім закинути їх на прання”, – давала розпорядження господарка-німкеня, вказуючи на шворку забрудненого жіночого спіднього вбрання. “То Ви мене задля цього зазивали?”- зауважила Богдана і відмовилась від виконання господарчиної забаганки. Німкеня незадоволено попшикала своє брудне шмаття сама.

Приниження?

Недоречна необдумана поведінка господарки, що користується найманою працею українки в Берліні? Забаганки? А скільки таких забаганок бачила Богдана в Німеччині! Продовжувати читання Про модерне рабство українців.

І Одна Україна з смутком дивиться у прірву. А Інша Україна вірить і з радістю каже – Ми підіймаємося! Це наш час діяти!


Україно, прийшов час позитивних дій!
­
Сьогодні ми маємо дві України.

Одну Україну, яку було легко приспати, котра піддалась завірянням сили, і котра гине на очах. І Іншу Україну, що тільки народжується, тихо проростаючи неначе смерека на гірській кручі, і чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона вгору.

Одній Україні байдуже: буде Україна чи ні, чи будеш ти справжнім власником своєї землі, чи будеш ти послуговуватися крихтами з великого столу. Інша Україна бачить себе самодостатньою, вільною і щасливою. Продовжувати читання І Одна Україна з смутком дивиться у прірву. А Інша Україна вірить і з радістю каже – Ми підіймаємося! Це наш час діяти!