Про діяльність Союзу українців Румунії


Любко Петренко

http://www.zaxid.net

Ярослава-Орися Колотило: Українці значно швидше піддаються асиміляції, ніж німці чи мадяри
09:11, 22.07.2010

– Демократи в румунській владі засуджують, що Україна не пішла тим шляхом, яким йшла попередні 5 років, відмовилася від надії вступити в НАТО. Адже президент Басеску обіцяв, що підтримає Україну на шляху до НАТО.

Ярослава-Орися Колотило – старший радник Міністерства культури Румунії. Сфера її компетенції – національні меншини. Окрім того, вона – активний діяч української діаспори в Румунії. В інтерв’ю ZAXID.NET пані Колотило розповіла, як тамтешні українці сприйняли румунську революцію 1989 року і як після зміни суспільного ладу налагоджували своє національно-культурне життя.

– Розкажіть, будь ласка, як розпочав свою діяльність Союзу українців Румунії.

– Союз українців Румунії було створено невдовзі після так званих «грудневих подій» 1989 року, які ще називають «Румунською революцією». І це справді була революція, яка принесла багато благ і румунському народові, і тамтешнім українцям.

– А українці теж брали участь у боротьбі з румунськими спецслужбами – секурітате?

– Так, звичайно, українці теж брали участь у революції й серед них було багато жертв. Вони відчайдушно воювали за те, щоб і в Румунію прийшов справедливий лад. Адже українці зазнали багатьох утисків від режиму Ніколае Чаушеску. Було закрито багато українських шкіл. Варто зазначити, що з 1948 року відкривалися українські школи, починалася національно культурна діяльність у період політичної відлиги, Румунія намагалася в допустимих межах стати на шлях демократії. Але з 1965 року, коли до влади прийшов Чаушеску, почалося згортання цих процесів. І якщо за німецькі чи угорські меншини заступалися їхні держави, то за українців не було кому заступитися. Тому їм першим закрили школи. Тому ми дуже чекали цих змін й радісно їх зустріли. Ще радісніше ми зустріли проголошення Незалежності України. Впала «Залізна завіса» і ми з того часу почали налагоджувати тісну співпрацю з Україною

– Те, що Ви працюєте в уряді, засвідчує, що українська громада в Румунії має неабиякий вплив. Чи не так?

українці теж брали участь у революції й серед них було багато жертв. Вони відчайдушно воювали за те, щоб і в Румунію прийшов справедливий лад

– Ну, я не урядовець, а лише державний службовець. А вплив завжди залежить від активності конкретної національної меншини. Вони мають свої організації, мають своїх представників у парламенті. Наприклад, до мене вони звертаються за грошима, коли треба профінансувати якийсь культурний захід. В уряді є також департамент міжетнічних відносин, який допомагає меншинам у виданні своїх газет і журналів, інших справах.

– Ви щойно сказали, що багато національних меншин в Румунії мають своїх представників у парламенті. Чи є в румунському законодавчому органі й представники української діаспори?

– Раніше українців у парламенті репрезентував Степан Ткачук, але, на жаль, він вже помер. Тепер є Степан Бучута. Він репрезентує Марморощину. Це той край, що на кордоні з Україною. Там зберігається українська ідентичність, бо збереглися українські церкви. Там кордон з Україною йде по Тисі, а потім – горами. У горах дуже легко заблукати й потрапити, нехотячи, на українську територію. Часто так траплялося, що хтось взимку йшов у ліс шукати ялинку й опинявся в Україні.

– Чим українцям в Румунії допомагає український уряд?

– Міністерство закордонних справ України має відділ співпраці з українцями за кордоном. Його співробітники намагалися нам допомогти. Приходили до нас, приносили різні книги. Допомогли з комп’ютером, народними костюмами. Обіцяли, що допоможуть ще, але зненацька їхня допомога припинилася.

– Коли це трапилося?

– Приблизно півроку тому.

– Як Ви думаєте, чому?

– Точно не знаю. Можливо, через фінансово-економчну кризу, можливо, вже просто не бажають дбати про нас. Тож доводиться давати раду своїми силами.

– Ви згадували про періодичні видання національних меншин. Чим у цьому плані можуть похвалитися українці Румунії?

– Ми маємо чотири видання: дві україномовні газети, два україномовні журнали і ще одна газета для українців, але румунською мовою. Але не виключено, що вже за кілька років не буде кому читати ті газети. І не буде кому видавати, бо в нас відчутний брак фахівців. Очевидно, для цього треба посилати молодих людей відряджати вчитися до України, українською мовою.

– Тобто процеси асиміляції в Румунії відбуваються доволі інтенсивними темпами?

– Так, відбуваються. Українці, значно, швидше піддаються асиміляції, ніж, приміром, німці чи мадяри. Особливо мадяри тримаються вкупі. Але ми все ж віримо, що врятуємо щось, що можна врятувати. Тим більше, що маємо для цього законом затвердженні права. Але як я зазначала в своїй минулорічній роботі, існує процес глобалізації, від якого дуже важко втекти. Молодь наша зацікавлена більше матеріальними справами. Тобто ситуація сумна, але надія є.

– Чи допомогла б румунським українцям так звана «карта українця»?

– Наші українці вже почали отримувати в посольствах України посвідчення закордонного українця. Це для них дуже приємно, вони гордяться цим. Але буває, питають один одного: а що це дає, чи маєш з цього якусь вигоду? І, щиро кажучи, це нічого не дає. А це посвідчення мало б давати діаспоральному українцеві ті ж права, що має й громадянин України в себе на Батьківщині.

– А як українці в Румунії сприйняли цьогорічну зміну влади в Україні?

Наші українці вже почали отримувати в посольствах України посвідчення закордонного українця. Це для них дуже приємно, вони гордяться цим. Але буває, питають один одного: а що це дає, чи маєш з цього якусь вигоду?

– Дуже велика тривога виникла між нашими людьми, дуже багато незадоволених. Багато хто засуджує Віктора Ющенка, який міг би допомогти перемозі Юлії Тимошенко, але не захотів. Бо в нас, у Румунії, демократія продовжується тим, що не пройшли “червоні” до влади (мова йде про останні президентські вибори в Румунії, де в другому турі 21 грудня 2009 року представник Демократичної партії Траян Басеску переміг соціаліста Мірчу Джоне – ред.). Тож є в нас велика тривога, що Україна в майбутньому перестане бути Україною, що вона перестане дбати за свою діаспору.

– А чи змінилася Ваша співпраця з українським посольством в Бухаресті?

– Поки що ні. Там ще не змінили посла й інших співробітників. Посольство має свій культурно-інформаційний центр. Вони активні, стараються, співпрацюють з місцевими українцями. Але, як завжди, мають замало грошей.

– Як поставився румунський уряд до зміни влади в Україні?

– Демократи в румунській владі засуджують, що Україна не пішла тим шляхом, яким йшла попередні 5 років, відмовилася від надії вступити в НАТО. Адже президент Басеску обіцяв, що підтримає Україну на шляху до НАТО. Ми мріяли, що тоді нам було б легше долати румунсько-український кордон. Але поки що все навпаки. Румунія, вступивши до ЄС, ущільнила свій східний кордон. Українським мистецьким колективами, щоб приїхати до Румунії, треба брати візи, причому не колективні, а індивідуальні. Навіть не вдалося домогтися того, щоб візи були безплатними.

– Чи Румунію теж можна назвати, як і Польщу, адвокатом України в Європі?

– Можна було б назвати, якби Москва не чинила тиск на Бухарест.  Росія продемонструвала, що незадоволена співпрацею Румунії з Україною. Але тепер, коли Україна має вже проросійський уряд, то ситуація певним чином змінилася.

Довідка ZAXID.NET

Ярослава-Орися Колотило, закінчивши ліцей в Сіґеті, вступила на україністику до Бухарестського університету. Закінчивши навчання, викладала українську та російську мови.   З 1992 року працює в дирекції у справах національних меншин при Міністерстві культури Румунії. Заступник голови Союзу українців Румунії, водночас очолює осередок організації в Бухаресті.

One thought on “Про діяльність Союзу українців Румунії”

  1. Хочеться висловити велику подяку пані Ярославі Колотило за її невтомну ,щиру працю, за її любов до всього, чим вона займається, вкладаючи своє серце у розвиток та збереження української культури в Румунії. Вірю в те,що Україна, як держава, займе гідне місце у європейській спільноті та зверне ,як і раніше, свою увагу на українців, що живуть за її межами.Все буде гаразд, пані Ярославо! Інакше і не може бути з такими патріотами, як Ви, шановна та вірна донько України та Румунії!!!
    З повагою …..

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s