http://www.dt.ua/1000/1550/69645/
Після презентації Віктором Януковичем «Програми економічних реформ на 2010–2014 рр.» та ознайомлення з двома варіантами її тексту — станом на 21 травня і на 1 червня — стало зрозуміло, що:
— Президент і його команда прийшли до влади голими і босими, з погляду розуміння та реалізації нового курсу країни. Наступивши на права, свободи і Конституцію, Янукович створив механізм укорінення власної влади. Задля чого? Над цим (із погляду державних інтересів) на Банковій замислилися після того, як повісили портрети нового президента.
— Результат колективної праці учених від економіки, бізнесменів від влади та МакКінзі від Ахметова став компромісом, щоб не сказати — паліативом. Інакше, напевно, бути й не могло. Бо над групою авторів тяжіли чотири найбільш значущих чинники. По-перше, ліберальний радикалізм МВФ. Для чийого задоволення почасти й писалася програма. По-друге, консерватизм Миколи Азарова і значної частини Кабміну, яким, з одного боку, президент відмовив у статусі інтелектуального прапороносця реформ, а з іншого — відвів роль їх імплементатора. По-третє, інтереси великого біло-блакитного і триколірного бізнесу, а також інтереси самого президента, який не на жарт намірився дозувати й перерозподіляти майбутні трофеї олігархів. І, нарешті, головний чинник: залежність президентського рейтингу від реалізації пропонованих реформ. Занедбаній країні потрібна не тільки аромотерапія, а й хірургія. Без непопулярних реформ не обійтися. Президент і його команда це розуміють. Проте страшно. З урахуванням цих чотирьох чинників кожен із розділів програми отримав сильну констатуючу частину, компромісну ухвалювальну і найчастіше — розмиту практичну, в частині виконання та перевірки результатів.
— Документ, представлений Віктором Януковичем, не є програмою. Бо програма передбачає чітку фіксацію виконавців, термінів реалізації, розрахунки ресурсних потреб, перелік конкретних результатів, які можна виміряти і перевірити, проекти необхідних документів (законів, указів, постанов Кабміну), показників ефективності впровадження. Чиновникові буде досить легко відзвітувати про її «виконання», тому що переліченого набору чітких вимог у документа, який, швидше, є концепцією, — немає. Для реалізації навіть цієї програми-концепції необхідні колосальні воля, тиск і самопожертва особисто президента. Оскільки місцями консервативний, місцями — інтелектуально-неадекватний, місцями — особисто не мотивований Кабінет міністрів у процесі реалізації зможе до невпізнанності змінити й так розпливчасті риси портрета оновленої країни, намальованого в кабінеті Акімової.
— Автори програми явно володіють тунельним зором: із переліку сфер, котрі підпадають під реформування, випала ціла низка надзвичайно важливих секторів економіки та правил її життєдіяльності. Ну, наприклад: в усій програмі ви не знайдете згадки про металургію та хімію — галузі, в яких працюють і від яких залежать мільйони; які, попри тотальну «податкову мінімізацію», є бюджетоутворюючими і при цьому, через ціну газу, — жирнодотованими. Ви не знайдете згадки про Євро-2012, проведення якого колись навіть ладили в основи тактичної національної ідеї, здатної кардинально змінити країну. Ви не знайдете розділу, присвяченого нагальній потребі запуску антимонопольних механізмів і створення умов для реальної конкуренції. І вже ж, звісно, не знайдете спроб забезпечити прозорість власності, без якої вся боротьба з монополіями, корупцією, тендерними та приватизаційними шахрайствами, цензурою і за конкурентоспроможність — порожні слова. Не побачите чітко поставлених завдань, покликаних забезпечити життєво важливе для України енергозбереження; не знайдете цифр, які характеризують нинішній енергобаланс країни, і показників його зміни, що окреслюють мету, до якої ми прагнемо у 2014 році. І головне — не знайдете жодної цифри-орієнтира, що був би зрозумілий мільйонам громадян і відчувався щодня: це рівень зарплат і пенсій. Якими вони будуть на всіх етапах реформ, Янукович не зазначив. Мабуть, тому, що тоді народ сам перевірив би, як виконується програма. Натомість програма багата на обіцянки посісти ту чи іншу позицію в міжнародних рейтингах, а ще — на відсотки від ВВП, якого ніхто не бачив і не відчуває, такі собі «засіки батьківщини».
— Бізнес-інтереси у документі прозирають значно чіткіше, ніж багато інших фінішних результатів. Наприклад, шахти слід приватизувати до 2012 р. На той самий час держава позбудеться обленерго. Теплові електростанції продадуть до 2014-го. При цьому бюджетне фінансування шахт до 2016 р. визначено тримати на рівні 2009-го, а обленерго… Після недавнього перегляду Фондом держмайна методики оцінювання пакетів, які готуються до продажу, тільки на Полтаві бюджет може втратити 40 млн. дол. Може, тому в першому варіанті програми від приватизації всього, що залишилося, розписаної на термін правління Януковича, планували отримати 100 млрд. грн., а у фінальному варіанті — вже 50—70 млрд.?
І все-таки, попри колосальний скепсис опозиції та стриманий — самої команди влади; відсутність у програмі чіткості цілей і вражаючого IQ-креативу методів, — сама спроба владної команди створити такий документ є позитивом. Тому що в нас уже не хата скраю, а країна на краю… Представник уряду заявив, що через місяць влада остаточно завершить розробку представленого в Палаці «Україна» незавершеного, тобто проміжного документа. «Дзеркало тижня», яке усвідомлює фантомність перспектив реформ, але розуміє їх об’єктивну безальтернативність, вирішило не стояти осторонь процесу написання програми. У цьому номері ми пропонуємо увазі читачів, у тому числі й від влади, експертний експрес-аналіз ряду положень представленого президентом документа:
У наступних числах на шпальтах тижневика знайдеться місце й іншим цікавим, сміливим, ефективним пропозиціям. А сьогодні на запитання «Що із запропонованого у програмі — правильно?»; «Що — помилково?»; «Що — упущено?» та «Що може зашкодити реалізації запланованого?» відповідають перші з тих, кому не байдуже.
Програма економічних реформ України на 2010–2014 роки (кінцева редакція)
Програма економічних реформ України на 2010–2014 роки (попередня редакція від 31.05.2010)
Інші статті розділу
//
var pp_gemius_identifier = new String(‘1vY1vasfQeyvzdbLzjx0TIXB71xpyAOSjXJboJ7N44v.e7’);
//<!
//
BEGIN #footer
BEGIN #counters
-c8.weblog GIF 88×31 START
//www.zn.ua
weblog(1410,”#7FBCE0″,””,1);
// 
-c8.weblog GIF 88×31 END
hit.ua
if(navigator.javaEnabled())Cp+=”&j=1″;
//
Cd.write(““);
//
/ hit.ua
bigmir)net TOP 100
bmN=navigator,bmD=document,bmD.cookie=’b=b’,i=0,bs=[]‘);
// –>
// ]]>
// <![CDATA[
iS=’‘);
// ]]>
// <![CDATA[
document.write(““)
// ]]>
Copyright © 1994-2010. «Дзеркало тижня» Всi права захищенi.
Використання матеріалів «Дзеркала тижня» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на «Дзеркало тижня».
Створення сайту: Community8
Дизайн: Laboratory8
Анонси статей
Хата скраю Hata skraju 