“Утім, що робити?”


Редакція еПОШТИ

Про місце діаспори в боротьбі за Україну

Передовсім потрібно висловити слова подяки й признання УККА за проведену акцію протесту під приміщенням постійного представництва України при ООН проти ліквідації Української держави. Саме ця поки що єдина акція проти ставленикв Кремля Віктора Януковича пролунала гучніше, ніж десяток заяв діаспорних провідників в суто українських ЗМІ. Бо вона засвідчила наступне: світове українство виступає проти здачі національних інтересів України на користь Москви, а навіть самоорганізовується на захист незалежності України. Добре, що врешті прокинулися українці США, досі заколисані міжнародною пропаґандою про нове «демократичне обличчя» так званого президента  В. Януковича. А де ж ми, канадські українці, чому нас не видно й не чути? Чому все ще спить провід нашого КУКу, де керівництво ЛУК, УНО тощо?

Нині в нас, діаспорних українців, немає жодного сумніву в тому, що «кремлівські карлики» в особах Д. Медведєва й В. Путіна призначили В. Януковичу роль головного ліквідатора Української держави. А швидкість, з якою антиукраїнська влада на чолі з цим російським пахолком здає національні інтереси, зайвий раз підтверджує, що в Україні діє московський окупаційний режим. Безперечно, центр ліквідації Української держави знаходиться в ґебістських кабінетах Росії, де не тільки поетапно розписано план знищення Української держави доморощеними україножерами, але й безпосереднє керівництво ними.

Наскільки українська діаспора зможе результативно протидіяти злочинним планам головного московського режисера Владіміра Путіна та його компанії, залежить від активності нашого проводу, від громадянської позиції кожного діаспорного українця.

Отже про активність нашого проводу. На жаль, можемо констатувати, що наш провід практично самоусунувся від боротьби за Україну. Кволі й безрезультативні його порухи у вигляді звернень до В. Януковича, мабуть, викликають гомеричний сміх не тільки у кремлівської ґебні, але й їхньої аґентури в Україні. Бо апелювати до головного ліквідатора України на суто українському, а не міжнародному рівні є вкрай неефективно.

Окрему думку хочеться донести до зневірених і збайдужілих: з нами, українцями, без України в світі ніхто не рахуватиметься, нас знову переслідуватимуть, на нас знову накидатимуть усілякі надумані історичні злочини тощо, а вкінці всі ми безслідно розчинимося в іншомовному світі.

Редакція еПОШТИ вважає, що провід української діаспори повинен скликати екстрене засіданння (віче), на якому виробити конкретний план дій щодо порятунку України. Там же створити організаційне тіло, яке реалізовуватиме накреслені пункти плану. Думаємо, таке організаційне тіло мав би очолити Аскольд Лозинський, бо кращої кандидатури в діаспорі навряд чи знайдемо.

Утім, що робити? Праця задля порятунку України має вестися в двох напрямках: діаспорному й загальноукранському. Діаспорний напрямок: окрім звернень до окупаційної адміністрації України, потрібно працювати на міжнародному відтинку, задіюючи до порятунку Україні міжнародні структури, світову опінію, зокрема пресу. У цьому контексті, зокрема, слід донести до міжнародних чинників думку, що поглинання України Росією є прямою загрозою для миру й спокою в Європі, а навіть у всьому світі. Адже причиною виникнення деяких воєн в Європі була відсутність сильної Української державви, що стримувала б аґресивні наміри щодо загарбання родючих українських земель.

Провідники складових організацій СКУ мають постійно інформувати уряди своїх країн про антиконституційні дії В. Януковича: здачу ним національних інтересів України всупереч волі більшості українців, ґвалтування Конституції України, згортання демократії, в тому числі – наступ на свободу слова, переслідування за політичні переконання та ін.

В українських ЗМІ потрібно розгорнути інформаційну кампанію по усвідомленню діаспорних українців про ситуацію в Україні. Мета: залучити широкий загал до діаспорних акцій протесту під посольствами України, генеральними консульствами, збором підписів під листами до уряду країн поселення та ін.

Окрім того, варто б нашим провідникам подумати про інші форми спротиву діаспорних українців: залучення національних церков – спільні молитви, а навіть Бослужіння за порятунок України, виконання духовного гімну України «Боже великий, єдиний» тощо, зокрема подбати про спеціальні наліпки на автомобілі, жіночі торбинки, шкільні наплечники, окуляри та ін. Позаяк ми, діаспорні українці, повинні щоденно й повсюдно ширити інформацію про злочинний режим В. Януковича. Утім, варто б в СКУ, КУК і т.д. відкрити телефонні скриньки, а в українських ЗМІ спеціальні сторінки, де в контексті боротьби за Україну діаспорні українці мали б можливість висловити свою думку чи запропонувати якусь конкретику.

Другий напрямок: координація зусиль діаспори й України. І не тільки. Передовсім діаспорні провідники повинні взяти на себе роль національного арбітра, щоб примирити й об`єднати в потужну протестну силу різнолику опозицію, партії, партійки, громадські й молодіжні організації та рухи, рівно ж – допомогти сформувати єдиний всеукраїнський центр (комітет) по боротьбі з окупаційним режимом В. Януковича.

На нашу думку, в такий центр мали б входити не з 80-річні літератори чи політики (честь і хвала їм за ініціативу!), а провідники середнього чи навіть молодшого віку. Тобто амбітні та ініціативні українські патріоти, здатні не тільки продумати й реалізувати бажаний прорив на державному рівні, але й готові до самопожертви. Такий центр має спиратися на широко закроєний Всеукраїнський народний фронт, тобто всегромадянський рух спротиву антиукраїнській кліці В. Януковича. Вочевидь, саме Всеукраїнський народний фронт, бо влада з московських попихачів оголосила безпощадну війну не тільки українцям у краю, але й всьому світовому українству.

У нас, українців, ще не все втрачено. Однак на роздуми маємо обмаль часу. Україна кличе своїх вірних синів і дочок до завзятої боротьби! Ми переможемо, бо з нами Бог і Правда!

Слава Україні! Героям слава!


Advertisements

One thought on ““Утім, що робити?”

  1. Хочеться зазначити, що ми повинні гуртуватися. І памятати, що ця російська кампанія готувалася роками, була добре профінансована і має свої наступні кроки.Які? Потрібно передбачити, хоча по стилю це дуже передбачувано. Найгіршим злом може стати керована опизиція в Україні, як один з проектів. Тому тільки масовий спротив може дати результат.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s