“Коли президент Янукович приїде до Берліна?”


“Ми обговорювали можливість здійснення цього візиту наприкінці серпня – на початку вересня цього року”, – відповів Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко журналістам Дойче Велле після зустрічі “веймарського трикутника” в Бонні (див. http://www.dw-world.de).

Можна лиш сподіватись, що до того часу пан Янукович вже не буде президентом. Якщо ж все таки український дух мудрості не скине невмілого їздового, доведеться просити курей про допомогу.

Чи готовий Берлін український до відстоювання інтересів української ідеї в Німеччині? Зрозуміло, що і діаспору торкнеться проявлення на проросійськість. Не зрозуміло лише, як поведе себе національносвідома складова українства Німеччини. Промовчить, зробить вигляд, що її не існує чи все ж подасть голос? А може врешті хитка ситуація зі зміною українських орієнтирів послужить об”єднанню активних українців, які знають, чого вони хочуть. Зрозуміло, що орієнтуватися чи отримувати підтримку від офіційних установ на місці не доведеться. Страх перед стратою портфелів чи утримані вже отриманих як завжди переважатиме віру в силу власної позиції. А може її вже давно і немає в можновладців. Сподіватися доведеться на власну спроможність утримати хоча б імідж української діаспори як самосвідомої громадської одиниці.

ред.

Advertisements

10 thoughts on ““Коли президент Янукович приїде до Берліна?”

  1. Українці Німеччини чекають з нетерпінням візиту В. Януковича до Німеччини.

    Вони чекають можливості проінформувати “президента”-зрадника про його права та обов”язки.

    Нажаль пан “президент” переховується від власного народу – графік відвідувань на сайті президента видалено.

  2. Дозвольте прокоментувати відразу два попередніх коментарі.
    В останньому з них пані Larusa запитує українською латиницею: “Не розумію, якщо Ви так хвилюєтесь за Україну, то що Ви робите в Німеччині?”.
    Спробую відповісти на це її запитання. І для цього переходжу до передостаннього коментаря з підписом “ВО Свобода”, за яким легко вгадується представник “Свободи” в Німеччині пан Олексій Ємельяненко. Що саме він робить у Німеччині, можна легко дізнатись, задавши в Google’і “Oleksiy Yemelyanenko”. Google негайно виведе Вас на сторінку http://www.xing.com/profile/Oleksiy_Yemelyanenko , з якої Ви дізнаєтесь, що добродій Олексій мирно працює асистентом менеджера однієї німецької фірми (імовірно за строковим договором) та ще й побачите його приємну фотографію. Ну, та мирно працювати ж не забороняється. Працює – і добре. То його приватна справа. Щоправда, є сумнів, чи повідомляє він своїх працедавців про те, що окрім занять економікою займається в Німеччині ще й войовничою політикою. Ну, та то знов таки його приватна справа, повідомляти чи не повідомляти. Ми в його приватні справи свого носа не встромляємо.
    А тепер – до зауваження добродія Олексія про те, що Янукович є “зрадником”. Оце є абсолютною неправдою. Зрадниками можуть бути тільки свої. Це – аксіома, постулат. А Янукович ніколи по-справжньому своїм для української справи не був. Натомість він був і залишився чужаком, якому державні інтереси незалежної України глибоко до лампочки. Тож в цьому плані він нікого і нічого не зраджував. Навпаки, він був і залишився цілком послідовним. Бо чужак – він і є чужак. І цим все про нього сказано.
    А оскільки зраджують тільки свої, то зрадниками державних інтересів України виявились ті, хто своїми закликами на кшталт “голосуйте проти всіх” (як от закликав пан Ющенко) або свідомою відсутністю активних дій під час другого туру президентських виборів (як от “ВО Свобода”) зробили все від них залежне для того, щоб новим президентом України став саме Янукович. Фактично саме вони (своїми діями або своєї бездіяльністю) його і посадовили у президентське крісло. Ось вони-то і є справжніми зрадниками.
    Тож не будемо плутати поняття “чужак” і “зрадник”. Бо якщо ми їх поплутаємо, то не розпізнаємо справжніх зрадників. А вони, оті зрадники, – то завжди “свої”. Або ті хамелеони від політики, що вправно рядяться під “своїх”.
    Коментар написав доктор Валерій Жураховський, рухівець чорноволівського гарту

  3. Нажаль пан Журахівський заблукав у хитросплетінні своєї думки, почавши з коментаря і закінчивши оповіданням “на отвлєчонную тему”.

    Пан Журахівський, займайтесь своїми перекладами і не суйте носа в те, що не розумієте.

  4. рядки з вірша “У казематі”:
    Любітеся, брати мої,
    Украйну любіте,
    І за неї, безталанну,
    Господа моліте!

  5. Та то він сам написав від “Лариси” і сам відповів. Його методи відомі. Священнику Володимиру анонімки на роботу писав, як скажений. Спочатку читали, потім сміялися над помилками.

    Весь Кьольн вже знає про Валеру, не звертайте уваги

  6. Назвись ти хоч Віктором, хоч Віктором Федоровичем, все одно тебе, Вовчику-попику з ріжками, хвостиком та копитцями, хіба що дурень не впізнає. Бо кожне твоє слово, як тут, в Інтернеті, так і з вкраденого тобою амвону, – то є суцільна наклепницька брехня, море бруду, жовчі й отрути і безсиле скреготіння зубами. Люди пам’ятають і ще довго пам’ятатимуть, як ти прямо з амвону прямим текстом поливав відбірним помийним брудом найсвятішу і найчистішу людину сучасності – Папу Римського Івана-Павла ІІ, який тоді тільки-но упокоївся. Вже за одне це воістину сатанинське, антихристиянське злодійство глобального масштабу не буде тобі, сатано, прощення ні на цьому, ні на тому світі.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s