ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАВНИЦТВА “УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО” У БЕРЛІНІ


http://www.nbuv.gov.ua

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАВНИЦТВА “УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО” У БЕРЛІНІ
(за матеріалами листів Зенона Кузелі та Олександра Криги у відділі
рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
Марія Баран
молодший науковий співробітник відділу рукописів
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Видавництво “Українське Слово” у Берліні існувало з 1921 до 1926 року.
Одним з організаторів цієї установи і деякий час видавцем одноімен-
ного часопису був полковник Гнат Зеленівський, директором видав-
ництва — інженер Олександр Крига (обидва — колишні ад’ютанти геть-
мана Павла Скоропадського). На час заснування видавництва “Українське
Слово” до складу його редакції входили діячі української культури:

І. Герасимович, Д. Дорошенко, З. Кузеля, В. Леонтович, Б. Лепкий,

Ст. Томашівський (за матеріалами альманаху “Золота Липа”, виданого видав-
ництвом до ювілею Богдана Лепкого). Головним редактором та редак-
тором окремих видань “Українського Слова” був Зенон Кузеля — уже
на той час відомий мовознавець, етнограф, бібліограф, журналіст.
Видавництво видавало газету “Українське Слово” (1921–1924). З кінця
1923 р. та впродовж 1924 р. тут виходив ілюстрований журнал “Літопис
політики, письменства і мистецтва” — (далі “Літопис”, головний ре-
дактор Ст. Томашівський, З. Кузеля — технічний редактор). У 1924–1926 рр.
за редакцією проф. В. Коваля і співредакцією Б. Лепкого та З. Кузелі
виходили навчальні посібники “Курси заочної освіти”. Організатори
курсів співпрацювали з педагогами і фахівцями з різних галузей знань,
що на той час перебували у Берліні, охоплюючи широкий спектр нав-
чальних дисциплін. Видавництво мало своє представництво у Львові в
особі Івана Рудницького. Він також був редактором альманаху “Золоті
Ворота”, метою якого було віддання належної шани та висвітлення істо-
ричної правди про дії Легіону Січових стрільців. Через прикрі та неперед-
бачувані обставини процес видання цього збірника не було завершено.
За період діяльності видавництва появилося близько 70 томів книг
“Бібліотеки “Українського Слова”. Це твори класиків української літера-
тури та історії; укладена Б. Лепким антологія української поезії “Струни”;
збірник “Золота Липа” — з нагоди 50-ліття Б. Лепкого; словники —
© Баран М., 2008
496
перевидано “Словник української мови” Б. Грінченка та “Русско-
украинский словарь” М. Комарова, виданий ним у Львові в кінці ХІХ ст.
під псевдонімом М. Уманець і Спілка А. (Одеська спілка видавців слов-
ника); розвідка І. Герасимовича “Голод на Україні” — українською та
в перекладі на німецьку мову, В. Андрієвського “З минулого”, альбом-
монографія про О. Архипенка німецькою, англійською і французькою
мовами (О. Архипенко здійснив ще видання альбому іспанською мовою
без попереднього узгодження з першим видавництвом). Готувався до
друку альбом про художника О. Новаківського з передмовою мистецтво-
знавця В. Залозецького, книги для дітей та юнацтвата в серії “Юнацької
бібліотеки”. Редакція дбала про естетично-художнє оформлення книг
та часописів. З цією метою до співпраці залучались відомі українські
художники: Микола Бутович, Павло Ковжун, Леонід Перфецький, Петро
Холодний, Олена Кульчицька.
Для популяризації своєї продукції редакція видавництва випускала
каталоги, проспекти. Таким був рекламний проспект на альманах “Золоті
Ворота”. У 1923 р. З. Кузеля видав каталог видавництва. Анонси та рек-
ламні оповістки появлялись у часописах Європи і Америки. До цього
спричинялись також люди, не байдужі до справ українського друкова-
ного слова — Б. Лепкий, К. Трильовський, В. Пачовський, М. Гехтер.
Видавництво “Українське Слово” брало участь у книжкових виставках
та ярмарках. Так, у 1924 р. видавництво мало свій стенд на ярмарку в
Ляйпціґу (його представляв працівник редакції Ст. Тимчук), а також
готувалися до книжкової виставки у Празі. У січні 1924 р. німецький
інститут популярного природознавства “Urania” запрошує адміністрацію
видавництва та З. Кузелю для організації українського вечора. Видав-
ництво “Українське Слово” співпрацювало з німецькими друкарнями
“Otto Elsner”, “Denter & Nikolas”, а також налагоджувало контакти з
видавничими підприємствами “Paul Singer & Co.”, “Max. Mattison”.
Конкретні факти в процесі появи деяких видань, або таких, що були
заплановані, окремі епізоди творчої співпраці висвітлює листування ре-
дакції видавництва та З. Кузелі з діячами науки і культури, різними уста-
новами та редакціями. Такою є наприклад кореспонденція редакторів
Ів. Рудницького та З. Кузелі з приводу видання альманаху “Золоті Во-
рота”. Тут переконуємося, з яким ентузіазмом і дбайливістю працювали
його видавці.
З цього періоду збереглося листування О. Криги із З. Кузелею (кінець
1923 р. — початок 1924). О. Крига надсилав листи з Гамбурґа та Нью-Йорка.
Є також листи З. Кузелі до О. Криги з Берліна.
Уже на початку подорожі О. Кригу спіткали невдачі. Через погані
погодні умови і технічні огріхи було затримано відправлення корабля з
497
Гамбурґа. У зв’язку з цим певною мірою змістився графік роботи ди-
ректора видавництва в Америці. Він повільно відходив від подорожі й
адаптувався до нових умов. Одна за одною виникали різні неприємності,
наприклад, непорозуміння з банківськими чеками тощо. Спочатку не мали
успіху переговори з редакцією газети “Свобода” та “Січовим Базаром”
(торговельне підприємство з видавництвом і книгарнею) у Нью-Йорку,
до яких директор О. Крига звертався із пропозицією розповсюдження
книжок видавництва. Згодом його ставлення до умов праці в Америці
змінилося — налагодження контактів захопило О. Кригу. Основним його
завданням було рекламування продукції видавництва, збут книг, мож-
ливо, ще якісь домовленості. Про всі проблеми, контакти з українською
діаспорою О. Крига повідомляє З. Кузелю у своїх листах і просить не
розпочинати нових робіт до його повернення з Америки, бо в нього ви-
зрівають нові плани щодо діяльності видавництва. Наявний в архіві ос-
танній лист з Америки датований 7 лютого 1924 р. О. Крига мав ще намір
побувати в Канаді.
Із свого боку З. Кузеля детально інформує О. Кригу про всі новини в
житті редакції, кадрові, господарські та видавничі проблеми, вирішення
яких він узгоджує із адміністратором Г. Зеленівським. Наголошує на ви-
ході друком запланованих видань: “Виїмок з українського письменства”
О. Барвінського, альбому О. Новаківського (затримка із вступною статтею
В. Залозецького), випуск книжки К. Трильовського про о. Ґаваччі, праці
М. Рудницького з питань проблем і принципів літературної критики
“Між ідеєю й формою”; М. Костомарова “Дві руські народности” у
перекладі німецькою мовою О. Барвінського, творів Д. Лук’яновича,
Катрі Гриневичевої, граматики української мови Ів. Зілинського, про-
довження повісті “Василько Ростиславич” Ів. Бирчака та ін. З. Кузеля
повідомляє про відправлення пакунків із книгами до Америки; деякі
відсилали прямо з друкарень: Ельснера — словники та проспекти “Зо-
лотих Воріт” і “Літопис” — експресом із друкарні Дентера.
Напруженість і темп роботи, новаторські пошуки характеризують
роботу видавничого колективу. Можливо, це і був період злету в діяль-
ності видавництва. На основі поданого матеріалу переконуємося у ва-
гомому вкладі видавництва “Українське Слово” у загальну скарбницю
української видавничої справи.
Для інформації про роботу видавництва “Українське Слово” пропо-
нуємо 8 листів О. Криги та 12 листів З. Кузелі. Листи О. Криги писані
на поштовому папері, а листи З. Кузелі — це чернетки, писані олівцем
на зворотах попередньо готованих до друку різних матеріалів. Зважаючи
на зміст, характер і стан збереження листів, подаємо листування кожного
498
кореспондента окремо. Ознайомившись із їх кореспонденцією, можна
пересвідчитись, як за короткий проміжок часу працівники видавництва
здійснювали надзвичайно великий обсяг різноманітних робіт.
Тексти листів подано зі збереженням мови авторів. Випущені або не-
прочитані частини тексту чи окремі слова позначено трьома крапками
у квадратних дужках. Курсивом подано коментарі упорядника. Для по-
сторінкових приміток використано матеріали енциклопедичних видань
та словників.
Література та архівні джерела:
Баран М. Кореспонденція видавництва “Українське Слово” в Берліні
(за матеріалами відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України) //
Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. сьомої Всеукр.
наук.-теорет. конф., Львів, 17-18 трав. 2002 р.— Львів, 2002.— С. 138-144;
Баран М. До історії видання альманаху “Золоті Ворота” // Українська
періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр.
наук.-теорет. конф., Львів 24-26 жовт. 2003 р.— Львів, 2003.— С. 129-133;
Баран М. Листування видавців альманаху “Золоті Ворота” // Збірник
праць Науково-дослідного центру періодики.— Львів, 2003.— Вип. 11.—
С. 803-825;
ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів.— Ф. 258.
Листи Олександра Криги до Зенона Кузелі
№ 1
Hamburg, Reichshoff Hotel
26/XI. 1923.
Високоповажаний Пане Докторе
На несчасття, тільки сьогодні спомянув, що забув у Вас відібрати
матриці для оповісток. Прошу ласкаво негайно надіслати до N. York’у на
адресу др. Сухованченка1 для мене. Так само потрібую і одне Сіґне2 фірми!
У середу відїздю! Бажаю Вам і всім моїм помішникам всього най-
кращого. Сподіюсь — скоро і счастливо повернутися. Ваш Крига.
Поштівка
1 Д-р. С. Сукованченко — колишній працівник Української Військової Місії у
Німеччині.
2 Очевидно, фірмовий знак, емблема; signum — знак (лат).
499
№ 2
Hamburg, 30 November 1923
До Вповаж. Пана Др. З. Кузелі. Берлін
Високоповажний Пане Докторе.
На мій превеликий жаль, замість того щоб бути вже десь посеред
бурхливого океану — сижу в готелю в Гамбурзі і чекаю і не знаю коли
їхати. Найкраща анґлійська фірма “Cunard Line” яка має найшвидші
пароплави в світі не може відправити 2000 людей з Гамбурґу. І чому
нема пояснень жадних. Жалкую що стратив таку силу часу на ніщо
властиво! Але годі! Прошу Вас телефонувати Бенешу3, що я ще не виїхав.
Обіцяють кожного дня “завтра”, але я вже чув його три! Повинні б вже
бути готові словники! Чекаю їх в Америці! Оповістки обовязково треба
подати! Дайте знати про вихід часопису в Громаді4. Що будете робити
коли не зможете з Дентером5 упоратися. Прошу Вас поінформувати Трота6
заздалегідь про часопис. Альманах пустіть повним ходом. Від п. Коно-
вальця7 я нічого не дістав, міні це дуже прикро! Так будьте ласкаві йому
й передайте! А я сподівався від нього дістати хоть адреси тих панів,
про яких він мені казав. Ні від Вас, ні від кого иншого листів тут у
Гамбурзі на моє імя не приходило, хоть міні пані Полков[никова]8 те-
лефонічно переказувала, що Ви ніби міні вислали якись листи.
Я вже писав Вам, тай переказував телефонічно, що забув матриці.
Отже прошу Вас негайно надіслати їх до N. York’у на адресу д-ра Су-
хованченка для мене. Так само прошу Вас вислати й словники, як тільки
вийдуть! Особисто я просив п. Бенеша, щоб він по можливости вже тепер,
заким ще вийдуть всі примірники словарів, най зробе 2 і зараз мені
пошле. Розумієте — мені потрібно. Далі — як тільки вийдуть з друку —
нехай Кужім9 піде зі зразками по рос. книгарням! Звернеться нехай до
Logosa10. Може щось і продасте. Оповістку мусите повторити на Різдво і
Новий Рік. Обовязково напишіть ще одну оповістку про Архипенка до
Boersenblatt’у11, лиш запросіть ціну на 1 сторінці і обовязково на заго-
ловку, де стоїть назвиско B[oersen]blatt. Запросіть скільки має коштувати
3 Працівник адміністрації друкарні Ельснера у Берліні.
4 Товариство “Українська Громада в Берліні”.
5 Друкарня у Берліні.
6 Відповідальний службовець в уряді Німеччини.
7 Коновалець Євген (1891–1938), полковник Армії УНР, військовий і політичний
діяч.
8 Дружина Гната Зеленівського.
9 Працівник видавництва “Українське Слово”. (Тут і далі підкреслення автора).
10 Книгарня у Берліні.
11 Рекламний бюлетень.
500
оповістка і дайте один раз обовязково. Поінформуйте п. П[олковника]
Зел[енівського ] і вишліть гроші. Ця оповістка раніще подана мусить бути
теж надрукована 65 мл. лише після тексту про Herasymowytsch’a. Зістав-
лена повинна бути коротко. […] (Подає текст оповістки).
Далі — потребна для нашого журналу пространна оповістка на цілу
останню сторінку. Мусять бути видруковані усі книжки. Жирно Архи-
пенко, Гринченко, Уманець. Окремо замовлення на Альманах і його
ціни! Росписати коли можливо [..? в пепетi]. Прошу вислати — купити
спеціального числа российских ґазет з оповісткою так само [Україна,
Прага]. Коли є вже новини які то зараз же це дайте міні до відома.
Вітаю Вас і бажаю всього найкращого.
(Дописано зверху і по боках аркуша:)
P. S. Прохаю як що можливо, щодня кинути листівку. Обовязково по
скінченню дня, коли виходите з бюро що у Вас трапиться. За листа буду
окремо вдячний. Але візьміть за правило — листівки мусять бути нуме-
ровані 1, 2, 3…. Це я на той випадок щоби знати що вони не пропали.
Цей лист мусить бути в актах № 1.
Відповідь прохаю. N. York,
Крига.
№ 3
N. York, 24 грудня, 1923.
Високоповажаний Пане Докторе.
Не дивлячись на моє прохання надіслати міні матриці і книжки до
Н. Йорку, які міні по заріз потрібні, я й досі нічого з Берліну не мав.
Чим це пояснити — я просто не розумію. Сами знаєте, що на цьому
трачу не тільки я, але все діло. Ваші інтереси так само звязані з ділом.
Тому не розумію чому я досі нічого не дістав. Може це пошта, може
ще инши причини, але я не перевіривши факта не можу нарікати на
нікого. Тому лише повідомляю Вас про це, щоб Ви довідалися, в дійсности
посилали міні що, чи ні?
Далі, так само перекажіть Шпекману12, я не дістав і через шпедітора
жадних книжок, а вже сьогодні 24… Це ще не все… Ви дали міні адрес
і у Вас записано в календарі було — що призвіще тутешного шпедітора
Ritt & Skott на самому ділі: Pitt & Skot. Це тут велика ріжниця. Цей
шпедітор є анґлійска фірма, нічого з Німеччиною не роб[ить] і навіть
на мій погляд ставиться вороже до німецьких ділов. Зустрів мене зовсім
вороже… Що ж це за зв’язок у Шпекмана! Тут є багато цілком німців
шпедіторів, які дуже радо і охоче працюють з Німеччиною, роблючи
12 Працівник одноіменної експедиторської фірми у Берліні
501
всякі полегшення і т. д. Подякувати приходиться Шпекмана за його
пораду. До того я нічого ще не маю.
Доктор Сухованченко виїхав до Rochester, тому вся корреспонденция,
яка йшла на його імя — мусить бути припинена, бо цей добродій Segal,
є просто росийський жидок, дуже навіть ворожий до українства, вважає
їх “погромщиками”. Можливо, що листи й пропадають! Словники так
само я не одержав і це страшенна шкода, бо для мене це просто не-
счасття. Я примушений як то кажуть нічого не робити, або працювати
під себе, а не для діла! Сами посудіть — не маю навіть зразків! Задержусь
через те тут доки не прийдуть книжки.
Тут українська справа стоїть дуже кепсько. Справді людей з широ-
кими культурними поглядами на справу — я ще не бачив. “Свобода”
на жаль веде завузку сепаратну акцію, навіть не містить оповісток таких
видавництв як ми, з тих причин, що вона теж видавала книжки, які ще не
попродувала. Ядловський13 і др. панове це не є люде погані, але завузкі.
“Свобода” не мусить бути тільки для “Свободи”. Жаден анґлійський й
німецькій часопис не веде такої тактики, яку веде “Свобода” відносно
книгарей і видавців.
Вигляди на діла дуже слабі. Потрібна тут величезна праця, щоб під-
няти діло…Не бачу людей з ким би тут у N. York-у можна було б зго-
воритися. Ви знали декого з людей — але міні на жаль не дали реко-
мендацій, очевидно забули. Я ж тепер шукаю за солідними людьми, які
могли б опреділити, що тут можна зробити. Треба препинити всі дальші
праці, викінчити тільки те, що я з Вами намітив. Пан Коновалець по-
ставив мене в дуже тяжке становище тим, що дав чеки, які не опла-
чуються тут… Дивіться яке нечуване відношення. Я не сподівався. Чи
може він сам не знав? Але в кожнім разі перекажіть йому, що вийшло!
Коли б я знав, що так вийде, так инакож би діспонував зі грошіма ще в
Берліні. Але тепер вже нічого не поробиш! Ех українці, українці. Дуже
тяжко працювати! Тут поляки, москалі, литвини і т. д. роблять велики
діла, а українці лише сваряться, навіть бються, підводять себе і тратять
взаємно довіря. Дуже не гарне вражіння.
Книжка могла б іти, коли б були люде які б торгували серйозно.
Коли б ставили діло фахово а не по українськи. Це шкода, пишу з жалем,
але воно так. Кажу Вам тут нема с ким працювати, хоть праці могло б
бути й багато. Працюйте ж над викінченням наших праць. Покажемо
панам українцям — справжню українську культурність! Можливо що
в провинції є більше сил, ніж я знайшов у Н. Йорку. Головне — єдність
інтересів. З великою повагою. Крига.
13 Ядловський Семен (1879–1929) — адміністратор газети “Свобода” у США.
502
№ 4.
31 грудня 1923 року 10 год. вечера.
Пану Др. Кузелі
Високоповажаний Пане Докторе.
Пишу Вам цей лист, кінчаючи свій останній день старого 1923 року,
перед тим як ще останній напишу до дому.
Отже, на жаль ще не можу занадто перед Вами хвастатися ділами.
Мушу сказати лише, що я тут тільки тепер зачинаю працювати і вам
мабудь буде зрозуміло з яких причин. Хоть в Америці звичайно люде
працюють по 10-16 годин в день (це не [шорус]) і працюють страшенно,
віддають майже все для праці, але є дні — Різдво і Новий рік, коли все
святкує і так як Різдво і Новий рік прийшлись у вівторок, то богато за-
надто великих предприємств дали перерву у ділах на 3-4 дні для деяких
важних робітників. Так що не завше можна й балакати по ділам. У мене
пропадає 8 день […] (Описує свій стан, розпорядок дня).
Тепер все таки про діла! Тут Ви мабуть розумієте мене, людей ба-
гато, але все це малоорґанізовано. Промисловий, торговельний рух між
українцями майже не істнує. Тіх котрі торгують, тримаються ще на
примітивній стадії — себто ворогують межи собою і тому як звичайно
нації користі з того жадної нема. “Свобода” напр. на мене на жаль зро-
била дуже не гарне вражіння. Напр. всі тутешні і др. міст книгарні жа-
луються, що за гроші не бажають давати оповісток про книжки які ви-
ходять! Це не чувано. Розуміється, я попробував балакати зі Ядловським і
Лотоцьким!14 Але вони подали таку арґументацію, котру я мушу дати або
до нашого журналу, або до всеукраїнської преси. Словно саме тяжке вра-
жіння. Далі уровень культурний продавців дуже слабий, це не є европейці.
Але поза всим цім, я сподіюся робити діла і навпаки бачу тут для
себе реальний ґрунт. Ви знаєте мою натуру, я не з тих, котрих можуть
залякати, навпаки я своїми недалекими ділaми можливо де кого залякаю.
Маю твердий намір серьозно працювати тут і сподіюся що в деяких
колах я знайду підтримку. Мене ще дуже тут підвів п. Коновалець,
який понадавав мені банкротских чеків і повновластів. Я стратив 3 дні
на саму подорож по тих грошах і загалом виявилось тепер, що гроші ті
ми не можемо дістати раніще як за 3 роки, коли скінчиться процес кон-
курсний того банка який збанкротував, а ті банки які передали ті гроші
до одного банку і які властиво видавали чеки не бажають відповідати
за них з тих причин що панове Ко[новалець] і Шеп[арович]15 передер-
жали їх. Саме їм виставлені були чеки ще в грудні і січні 1922–23 року.
14 Лотоцький Володимир (1888–1958) — журналіст і гром. діяч, редактор укр.
газет “Свобода” і “Народна Воля” у США.
15 Шепарович Лев (1887–1941) — за фахом інженер-електрик, командир зві-
домного полку УГА; до 1939 р. представник нім. фірми Сіменс у Галичині.
503
Вони ж їх додержали до вересня чи падолиста не предявляючи. По за-
кону вони можуть мати їх лиш 3 місяця. Отже панове сами винувати.
Мусіли їх реалізувати ще в березні, найпізніще 1923 року. Тоді та фірма
ще не була збанкротовала і гроші можна було б одержати. Тепер же все
пропало! Мабуть панове це й знали, але шкода що мене не поінформу-
вали. Я б тоді инакше на це діло дивився, инакше і Еlsner’у обіцяв платність.
А тепер мушу форсірувати за всяку ціну всі свої діла, щоби дрінґенд16
слати гроші Еlsner’у. Це робе мені страшенну мороку і дуже тревоже.
Я дуже був лютий за те саме, що люде не серьозно зі мною поступили, саме
за те, що їм прийшов на зустріч. Отже прошу Вас прийняти це на увагу.
Книжка мусить бути видрукована, але я поставлю нові умови! Шлюс17.
Тепер, Ви будете ласкаві й дасте міні негайну відповідь як стоять
діла. Я приїду аж прикинці лютого. Тут відкриваю філію книгарні,
працюю так саме в инчих бранжах. Хочу бути тепер не лише книгови-
давцем, бо бачу як тяжко вести це діло серед українців. Підводять всі!
Навіть ідейні люди.
Так що Ви працюйте, але нового поки нічого не беріть друкувати. Лікві-
дуйте до мого повороту лише старі праці в порозумінню з п. Зеленевським.
Я Вас хочу поздоровити з Новим Роком, побажати всього найкра-
щого і Вашій Матері і Вп. п Жинці. Дай Вам Боже счастя і здоровя на
довгі ще роки.
Так саме поздоровіть всіх тих знайомих хто цікавиться справді на-
шими працями серьозно. Але я думаю таких людей дуже мало, але може
й нема? — Не тратимо мужності, працюємо по американськи. Будемо
одначе зразком для них в моралі! Ваш поваж[аючий] Крига.
№ 5.
14 січня 1924 року
Високоповажаний Пане Докторе.
Дякую дуже за 2 листи 4 і 6. Матриці лише 2 пр[имірники] одержав.
Гринченка одержав від Elsner’a але лише 1 час[тину] 2 пр[имірники] і без
вибитих букв на обгортці. Міні тут Гринченко потрібен 100 пр[имірників]
негайно. Не знаю щой робити. Загалом, я попав у дуже тяжке положення
з книжками і платностями за них і як би не мої ще приватні діла, то
зовсім було б катастрофально. До цього жі не маю ані печі, ані тіх
книжок кої я мусів би мати ще в день мого приїзду до Америки. Далі у
списку який Ви міні подали нема комплектів тома 2 ч[астини] 2 Анд-
рієвський18 “З минулого”. Це надзвичайно жаль, бо я не можу скінчити
де-яких підрахунків без цього. —
16 Спішно, терміново (нім.).
17 Досить, кінець (нім.).
18 Андрієвький Віктор (1885–1967) — громадський діяч, публіцист.
504
Тепер тут зробив що міг. “Літопис” передав до “Січового Базару”,
але це замало. Прохав у “Свободі” про оповістки. Не знаю нарешті чи
помістять. Далі, думаю, що наши книжки тут підуть, але не дуже багато.
Будемо бачити Канаду. Там кажуть книжки йдуть краще. Дуже вас дякую
за Вашу працю, продовжуйте в том же дусі. Я приїду скоро. Кінчаю
тут лише чекаю на книжки і за місяць виїздю. Отже шліть Гринченка
обовязково. Словарі вийшли прегaрно. Але тут мушу сказати нема кому
цінити нашої праці. Знаєте, тут є багато гарних людей, лише вони знову
таки думають і дивляться на речі зовсім не так як ми. Коли я приїду то
богато дечого Вам поучаючого роскажу. Інтеліґенції дуже мало. Хіба
лише Галицьки священики. Так що нема де роскинутися.
Проти мене, не дивлячись на мою аполітичність, тут підняли було у
Скрентоні травлю. Навіть була стаття супроти мене персонально, не-
звязуючи з В[идавницт]вом. Я її ще досі не читав, але міні казали що
зла! Але я думаю чим гірша тім для мене більш чести! Аби я знав за
що. Вона ж зробила відгук і до мене приходили деякі люде з цікавости,
що то я за птиця той інж. Крига.
Від щирого сердця вітаю Вас і Вашу Дружину з Мамою. Бажаю
счастя і здоровля. Дальши праці з Альманахом мусите перевести як
можна солідніше. Сподіюсь, що наші гроші не пропали і п. Коновалець
заплатить. Це ж скандал. Проти мене Bosak B[аn]k виставляє обвину-
вачення, що я хотів получати чек на який я не маю права! Ціла історія.
Мушу передати адвокату за образу.
Ваш поважаючий Крига.
№ 6
25 січня 1924 р.
Пану Д-ру Кузелі, Berlin
Високоповажаний Пане Докторе!
Дуже дякую за надіслані листи і пояснення які Ви дали у них. Справа
зі проф. Томашівським міні до цього часу не ясна, бо я не маю числа 2
“Літописа” тому знаю лише діло поверхово, але я не можу не дивува-
тися пр. Томашівському. Властиво ми добалакалися з ним, що будемо
вести лінію цілком самостійницьку, українську. Тепер я тут поробив
деякі звязки, поставив декого у окурант19 наших справ, то уявіть нам
було б ніяково звертати з занятої позиції на якісь инчи! —
Далі прохаю Вас нових робот до мого приїзду жадних не набирати,
навіть тамті, які є лише в друку викінчювати. Нового нічого не друку-
вати! Хіба малі порції у Бека20, але не тим темпом, яким ми робили.
19 Від франц. au courant — обізнаність, поінформованість.
20 Працівник друкарні у Берліні.
505
Причина та, що ту в Америці друк коштує дешевше ніж у Бека о чому
будь ласка йому перекажіть. Ріжниця 15 %. Я брав ті ціни котрі він нам
подавав з листопада. Elsner теж дорогий порівняючи з цими цінами. Коли
я приїду то я привезу оферти на ріжні друки від ріжних тутешніх друкарень!
Лозинському21 скажіть, що остаточне затвердження і вирішення друку
могло б бути лише після мого повороту з Америки з тих причин, що
тут в Америці треба спеціальний “репертуар” мати. Отже треба друку-
вати більш на жаль Пінкертонів, Шер[лок] Холмсів і т. п. Треба деякі
підручники про які ми будемо балакати.
Маю надію що у Вас досить роботи, коли ні то треба підготовити
ортоґрафічний словник і далі граматику Зілин[ського]22. Це дуже добре
що він написав. Попередне слово до Новаківського — треба перекласти
на анґлійську мову. Зужийте кого небудь але гарного перекладчика.
Постарайтесь якомога швидше проспекти на альманах. Балакайте з Ко-
новальцем. Треба нам гроші, гроші! Це справа серьозна. Відпишіть д. Дні-
стр[янському]23 і [Ш. ?] щоб почекали з енціклопедією.
Від Вас дістав 10 листів. Бажаю всього найкращого. Привіт Дружині
і матері.
З пов[агою] Кр[ига]
№ 7.
1 лютого 1924.
Високоповажаний Пане Докторе.
Дуже дякую за Ваші листи всі подробні з плянами роботи і т. д. На-
решті їх одержав з великим припізненям через шторми на морі, яких
ще тут по ґазетам капітани пароплавів не памятають. Книжок ще нема
і маю одержати по тутешнім даннім аж 7-8 лютого. Через те, будь ласка
повідомте Шпекмана, що я ще чекаю книжок і грубки і як тільки одержу
так й Вам дам знати, а Ви будь ласка поінформуйте його. Коли він їх
вислав просто на мене — це міні добре, але коли на шпедітора знову,
то зле. Отже побачимо. Діла мої поки що не гарно, бо не маю книжок.
Ваш плян роботи я ще не міг розібрати. Мусімо лише тепер перестроїти
нашу працю на більш американську — безнісову і тому не бажано брати
богато праць не цінних. Натомість друкуємо найцінніші речі — але мало,
зате друкуємо богато не гарних річей — але добре рентованих. Ви му-
сите мене зрозуміти. “Літопись” поки що тут нікому не подобається.
21 Лозинський Михайло (1880–1937), правник, публіцист і політичний діяч. Роз-
стріляний у Сандормоху.
22 Зілинський Іван (1879–1952), мовознавець, професор Краківського і Празь-
кого університетів.
23 Дністрянський Станіслав (1870–1935) правник, професор цивільного права
Львівського і Празького університетів; автор численних праць.
506
Зміст не важний. Крім того треба дати американський матеріал за яким
я побиваюся. Отже побачимо. Я сподіюся, що міні вдасться справитись
із книжками, але тут тяжко працювати серед українців, бо картина та ж,
що і в Европі. Розєднаність, ворожнеча… Але це вже нічого не вдієш.
З Альманахом — корект не маю. Не знаю чому. Шкода, що вислали
лише 1 пр[имірник] проспекта — обгортки. Потребував би хоть 10.
Але сподіюся що прийдуть посилкою. Майте на увазі посилки ідуть
1½ місяци але Drucksachen24 — як листи.
Я кінчаю тут свої діла з книжками, як тільки лише їх одержу. Дуже
міні прикро за Гільдебрандта25 — треба рішуче відписати, що то не наше
діло — то діло Архипенка і Гішпанського видав[ництва]. Ми не маємо
права бо Гільдебрандт дірект26 зносився відносно видання з Архипенком.
Далі, ми не можемо загалом платити за речі, яких ми не продавали.
Що до книжки про Архипенка, то по букві умови він не мав права
видавати нової книжки на протязя 2-х літ зі дня появи нашої. Тому
треба ще раз перечитавши добре умову, знестися з вид[авництвом] яке
видало і в разі потреби наложити арешт чи що там… Я негайно, ще
сьогодні буду балакати з Архип[енком]. Дивує мене його тактика.
Отже поки бажаю всього найкращого. Вітаю Вас і Вашу Дружину
також Маму. Дякую за поздоров[лення].
Пана [?] треба тоді розчитати, але поговоріть зі п. Полковником.
Він мусить цю справу рішити.
Дай Боже Вам і всім всього найкращого. Вітайте всіх.
З великою до Вас повагою. Крига.
№ 8.
7 лютого
Д-ру Кузелі
Високоповажаний Пане Докторе.
Прохаю Вас обовязково в Альманаху, в графі де Січові Стр[ільці] ви-
словлюють подяку Видав[ництву] “У[країнське] С[лово]” включити імя
п. Полков[ника] Зелен[івського] разом з моїм. Бо і Полк[овник] теж богато
працював за час мого відсуття там! Дякую за листи з дня 22 січня 7, 15.
Книжок ще не маю. Так що сподіюся незабаром їх мати. Маю надію
що мої сили не переломилися о тутешні неприємні обставини нашого
негарного життя.
Бажаю Вам всього найкращого. Вітаю Ваших.
24 Надпис на книжковій бандеролі (нім.).
25 Гільдебрандт Ганс — мистецтвознавець, автор передмови до альбому про
О. Архипенка.
26 Прямо (нім.), тут — безпосередньо.
507
Роботу видав[ництва] прошу здержувати крім зачатих річей до мого по-
вороту. Тоді уложимо плян. Драгоманова27 прийдеться мабуть виключити
зі програми видання. Будемо надіятись на кращі обставини ніж тепер.
Цей лист пишу Вам в останню хвилину. Чув що тут їде до Европи
Залізняк, який має незабаром повернутися назад. Везе теж деякі експор-
тові діла. Вітаю Вас щиро і бажаю всього найкращого.
Ваш поважаючий Крига.
Листи Зенона Кузелі до Олександра Криги
№ 1.
Копія
[Берлін, грудень 1923]
Високоповажаний Пане Інжінєре,
Саме що прийшла від Вас телєґрама, що щасливо заїхали. Хвала Богу,
що нічого не трапилося, та що Ви щасливо доїхали. Відкладаючи задля
завалу роботи довший лист до завтра, пишу Вам тих кілько слів і висилаю
рівночасно матриці. Заразом Беніш висилає Вам словарі. У нас все в по-
рядку. Машина працює добре! Сьогодні друкується перше число “Літо-
пису” й завтра розсилається. Альманах майже 1/3 зложений, верстається вже
праця Кучабського. Щоголів, Барвінський28 вповні готові і розсилаються.
Лепкий29 верстається. Я саме скінчив вступну статтю. Ваврисевич30,
складається. Справа клішів йде вповні добре. Будьте спокійні. Бажаю
Вам сердечно всього найліпшого, добрих успіхів й щиро здоровлю.
Машинопис
№ 2.
Берлін, 29.ХІІ.23
Високоповажаний Пане Інжінєре,
Після святочного листа хочу Вам подати знов кілька нових справ.
Перше всього пересилаю Вам у прилозі 1 коректу великого про-
спекту, який від кількох днів друкується, але буде готовий щойно після
наших свят, бо краска мусить довго сохнути. Матрици, яких Ви ще не
одержали, я вислав Вам зараз до Америки так, що Ви їх мусите одер-
жати. Лист писаний Коновальцем до Вас на адресу “Анданії” вернувся
й я передав його пану Полковникові на доказ, що був в нас висланий.
27 Йдеться про видання творів М. Драгоманова, запропоноване М. Лозинським.
28 Йдеться про книги цих авторів.
29 Йдеться про альманах “Золота Липа”.
30 Ваврисевич Микола — педагог і громадський діяч, редактор періодичних
видань на Холмщині; видавництво “Українське Слово” видавало його твори.
508
“Літопис” зачинає йти, маємо вже доволі багато замовлень, а навіть
кілька закордонних передплат. Друге число сьогодні верстається і в се-
реду буде розіслане. Вам вишлемо знову 100 прим[ірників]. Сьогодні я по-
лагодив з поліцією справу дозволу, так що з цього боку все в порядку.
Робота в друкарнях йде своїм, нормальним ладом. Прибувають нові
скрипти до читання. П-і Кульчицька прислала нам цілий вибір своїх
образів для евентуального збірного видання. Ковжун прислав уже об-
гортку до Ваврисевича. Трильовський31 заповів присилку своєї праці
про о. Ґаваччія. Залозецький досі не прислав передмови до “Новаків-
ського”, тому я сам звернувся до нього від В[идавництв]а з проханням
о поспіх.
На Архипенка появилися нові корисні рецензії, між иншим у “Stuttgarter
Tageblatt”, “Die schoene Literatur” і “Berliner Tageblatt”32: останню ви-
силаю Вам у прилозі. Є теж рецензія на Герасимовича “Hunger”і цілий
ряд на українські видання.
В обмін надходить нам тепер багато нових ґазет і журналів, між иншим
“Deutsche Allg[emeine] Zeitung”33 Про виклади і т. п. напишу в иншому
листі, а поки що сердечно здоровлю і бажаю як найліпших успіхів
Щиро Вам відданий
№ 3.
Берлін, 4/[І] 24
Впов Пане Інжінєре,
Сьогодні одержав першу Вашу картку з Америки від 20 грудня. Уті-
шився нею дуже, хоч жалію, що посилок ще не одержали. Як я порівняв з
книгою листів, то перший комплєкт книжок вислано Вам дня 7. грудня
так, що вони день-два після Вашої картки до мене мусіли вже бути в
Ваших руках. Посилку вислано на адресу [Seligmana] для Сукованченка
для Вас. Після одержання Вашого листа, щоб висилки робити на адресу,
яку пришлете з Америки, ми ждали до приходу Вашої телєґрами й після
цього зараз вислали Вам матрици дня 17.ХІІ. Тепер, думаю, всі ці по-
силки, так само мої листи, вирізки, коректи і т. д. у Ваших руках.
Від д-ра Трильовського прийшов справлений скрипт про о. Ґаваччія
й ми дамо його зараз після Ваврисевича до друку. Це думаю буде не
скорше 15 січня. Крім цього Трил[ьовський] прислав невеличку роз-
відку про “Боротьбу італійців за свободу”, наче вступ до Ґаваччія. Після
прочитання зараз напишу, чи підходить.
31 Трильовський Кирило (1864–1941) — правник, громадсько-політичний діяч.
32 Німецькі періодичні видання.
33 Берлінська газета.
509
Д[обродій] Рудницький34 пише нам, що п. Кульчицька має прегарні
ілюстрації до “Лиса Микити”. Ми й зараз звернулися до п. Рудн[иць-
кого], щоб в тій справі перебалакав.
“Альманах” умисне роблю поволі, за те другі речі приспішую. Про “Лі-
топис” пишу окремо. Друге число пересилає одночасно п-і полковникова.
“Urania” хоче, щоб я дав їм український вечор з викладом, співами,
танцями, одягами, фільмами, світляними образами і т. д. Ми мали тут з
п. полковником нараду й справу уладимо,
Від Заклинського35 прийшла 2. частина “Нац[іонального] виховання”.
Поки що беруся за читання.
Лозинський хоче з нами перебалакати в справі своїх праць.
Конференцію відложено на після свят.
Проф. Дністрянський заохочує далі до енциклопедії […] (пошкоджений
аркуш) …його почекати до Вашого повороту.
У персоналі зайшли у звязку з “Літописом” такі зміни, що принято д[об-
родія] Сливу для посилок і нашої праці, а Лепкий від 1.І. працює цілий день.
Залозецький писав, що вступ до Новаківського готовий і надсилає його.
“Слово о полку Ігоревім” в значній части готове.
Приступаємо до верстки збірки Лепкого.
Посилки з книжками до Америки всі відійшли сьогодні. Специфікацію
вишлемо.
З надходячими Святами бажаю Вам усього найкращого, багато
щастя […] сповнення всіх задумів […] (пошкоджений аркуш).
№ 4
Словарі вийшли в цілости й випали дуже гарно. Справді Ельснеру
треба дякувати за гарне виконання. Між иньшим замовлення на словарі
приходять.
В прилозі пересилаю Вам відпис листа д. Модзалевського36. Напишіть,
чи годитеся на пропозицію. Пересилаю теж відпис листу М. Рудницького37.
В останніх днях пан полковник зговорився з проф. Ковалем38 що до
“Курсів позаочної освіти”. Тепер ми разом вироблюємо план.
Про це напишу ще докладно, а поки що сердечно здоровлю
Фрагмент листа
34 Рудницький Іван (Кедрин) (1896–1995) — журналіст і політичний діяч.
35 Заклинський Богдан (1886–1946) — автор шкільних підручників і праць з пе-
дагогіки.
36 Можливо, йдеться про родича історика Модзалевського Вадима (1882–1920).
37 Рудницький Михайло (1889–1975) — літературознавець і письменник, професор
Львівського університету.
38 Коваль Володимир (1885–1927) — кооператор і агроном; професор Київської
політехніки; з 1921 р. на еміграції.
510
№ 5.
Лепкого збірка верстається далі, склад Ваврисевича на укінченню.
Матрици вже всі зрівняні, реєструються кліші. Маючи добру нагоду, ми
купили трохи цінних книжок, особливо підручників від д[обродія] Са-
ніцького (що виїхав у Чехію) і Рудичева (що мабуть туди вибірається).
Оренштайн39 про Аркаса40 більш нічого не згадує, а навпаки хоче
начебто зблизитися до нас. Між іншим пропонує нам папір на продаж.
Машиніст Левицький виїхав уже до Чехії, на його місце поки що не
маємо ще нікого.
На липську месу ми замовили місце, так само зголосили участь у
празькій виставці.
Рекламу робимо статтями й вістками. 15 лютого виходить український
том “Sueddeutsche Monatshefte”41. Слідуюче число “Літопису” матиме
додаток […] (пошкоджений арк.). Укр.-англ. видання Архипенка ми
вислали до Америки вцілости й тепер не маємо ні одного.
Фрагмент листа
№ 6.
Берлін 10.І.1924.
Вп. Пане Інжінєре,
Сьогодні дістав від Вас першу почту з нового світа, одну карточку з
16/ХІІ, желання святочні й лист з 24/ХІІ. Дуже дякую за пам’ять і за
желання, а так само дякує щиро й ціла моя рідня. Згадуємо Вас нераз і
підчас Свят балакали часто про Вас, бажаючи Вам усього найкращого.
Зі Свят ми зрештою вислали Вам картку з підписами на доказ, що і
поза “Українським Словом” думаємо про Вас.
Про матрици і другі речі я писав Вам уже в попередніх листах, що
вони зараз Вам були вислані, так як і свого часу лист Коновальця. Я ж
добре розумію, що тут іде про діло й роблю все можливе, щоб всі до-
ручення зараз виконувалися. Книжки були Вам вислані впрост Шпек-
маном на вірчу адресу Pitt & Skott, а помилка в імени вийшла тільки
через телєфон. Словники теж вислані, але до 24. не могли ще у Вас бути
й певно прийдуть тими днями. Тепер відходить друга їх посилка, спе-
цифікацію великої 19. ящикової посилки ми вислали Вам вчора. Коно-
валець справою чеків дуже прибитий. Робить усі заходи й писав Вам у
тій справі докладно. Вислав теж телєґраму. Завтра їде до Данціґу, щоб
там зустрітися з полк. Мельником42 і другими членами Комітету й
39 Оренштайн Яків (1875–?) — книговидавець, засновник і власник видавництва
“Українська Накладня” в Коломиї.
40 Можливо, йдеться про видання історії України М. Аркаса.
41 Нім. часопис.
42 Мельник Андрій (1890–1964) — полковник Армії УНР, військовий і полі-
тичний діяч.
511
полагодити яко… і як зміг сам переконатися, турбуються й журяться
тим не менше нас.
На адресу Сукованченка ми висилали тільки спершу. Від часу Вашої
телєґрами від 17.ХІІ., все шлемо на адресу Hotel Astor.
Справу з “Літописом” удалось мені полагодити корисно й про це пишу
окремо. Друге число виходить завтра й зараз висилається Вам експресом.
Робота у нас іде цілком правильно й добре. Почту полагоджуємо
негайно, замовлення виконуємо зараз і залеглостей ніяких не маємо.
Тільки всього не можемо в наші часи виконати й приходиться декому
у нас залишатися довше.
“Альманаха” готові 4 перші аркуші, а що Ельснер не має доволі
черенок, то приходиться зараз друкувати образи. Табльо, плани т. п. все
готове. Перший аркуш після 3. коректи вишлю Вам зараз на показ, мож-
ливо, що в середу на другий тиждень. Дальші 3 арк. “Альм[анаху]” вже
звертані. Великий проспект відповідно справлено (коректу робив І. Руд-
ницький) і він сьогодні-завтра буде сухий і вишлеться на Вашу адресу.
До Лепкого я скінчив уже біоґрафію, вона надрукована й книжка
верстається. Ваврисевич набірається […] (обірваний аркуш). Ваврисевич
прислав ще доповнення, які саме кінчу редаґувати.
Зілинський писав мені, що виготовив шкільну граматику й забірається
писати для нас граматику. Має теж “Начерк укр. діалектології”. Ми зараз
написали йому, щоб граматику писав, а про “Начерк” подав нам інформації.
Лозинський предложив план видання творів Драгоманова, який Вам
у прилозі посилаю. Ми просили підождати з виконанням до Вашого
приїзду. Через який місяць дістанемо від нього невелику книжечку (4-5 арк.)
про Франка й Павлика, яка пішла би в малій бібліотеці після книжки
Трильовського про Ґавацція.
Рекламу робимо, у “Ділі”43 пішли оповістки. На Барвінського є нова
рецензія, дуже похвальна в “Народній Просвіті”44, на Котляревського (Воз-
няка) в “Ділі”. Про дальші справи напишу завтра. Поки що щиро здоровлю
Ваш
№ 7.
Берлін, 14.І.1924.
Вп. Пане Інжінєре,
З сьогоднішним Новим Роком бажаю Вам усього найкращого. Дай
Боже, щоб від тепер Видавництво набірало все нових сил до лету й ви-
передило всіх на добру славу України.
43“Діло” (1880–1939) — щоденна львівська газета.
44 “Народня Просвіта” (1923–1927) — часопис товариства “Просвіта” у Львові.
512
Завтра буде знов готова більша пайка словарів до відсилки на Вашу ад-
ресу впрост від від фірми Ельснера. Посилка відходить завтра в 5 ящиках
(ч. 649-653) через гамбурського спедитора Koch & Reimers пароплавом
Mount Carol. Ящики містять і важать: 649 (265 Уманця) 184 кg brutto;
650 (135 Ум[анця] і 130 Грінченка 1) 184 kg. brutto; 651 (270 Грінченка 1)
180 kg brutto; 652 (285 Грінченка 2) 162 kg brutto; 653 (115 Грінченка 2
і 300 проспектів “Золотих Воріт”) 86 kg brutto. Посилка обезпечена на
2000 долярів.
Крім цього після завтра відходить від нас посилка з книжками. Завтра
не буде змоги її вислати, бо Кужім занедужав у суботу і щойно завтра
обіцяється вернути, а ми не справимося самі, хоч цього Нового Року
працювали ради посилок і “Літопису”.
“Літопис” Дентер вислав Вам експресом 100 прим., як і перше.
Третє число ладиться й вийде вже правильно.
З инших справ скажу кілька слів про п. Гільдебрандт. П-і Гільдебрандт
від кількох днів звертається до нас в справі еспанського видання й дома-
гається процентів для себе. Цю справу провірюємо, але мабуть п-і Г[іль-
дебрандт] ніяких прав не має.
Накладом Клінкгардта й Бірмана вийшла саме книжка з 32 обр[азами]
Архипенка. Ту справу теж провірюємо, щоб евентуально, коли б було
треба, наложити арешт на книжку.
Зрештою все в порядку.
Щиро вітаю
Відданий Вам
№ 8.
Берлін, 17.І.
Вп. Пане Інжінєре,
Останні дві посилки пішли без чисел, а саме лист з 15 січня і 3 ко-
ректа “Альманаха” з 16. І.
Посилка зі словниками від Ельснера вже відійшла, наша посилка від-
ходить завтра. Завтра висилаємо Вам також 100 примірників 3 ч. “Літо-
пису”, який, як самі побачите, значно кращий як попередні два числа.
“Альманах” в 3 коректі посилаю на показ. Коли маєте щонебудь
важного завважити зателєґрафуйте, або напишіть, щоб було можливо
поробити які зміни у зверхньому вигляді заголовків, я зачну друкувати
від аркуша 2 [част.?]. Друкувати треба, бо Ельснер не має тільки черенок
і вічно напірає. Досі маємо зложено в стовпцях приблизно 9 аркушів, з
чого звертано вже 7 арк. Всі 9 арк. перечитані вже Малюґіном і мною в
першій коректі. Зверстані коректи арк. 1-6 перечитані вже Малюґіном,
513
Ів. Рудницьким і Кучабським, арк. 1-4 також мною. Аркуш перший про-
читаний крім того в 3-ій коректі.
Одначе тепер коректи підуть поволіще, бо і я всі коректи, справлю-
вання скриптів і т. д. можу робити тільки дома і Малюґін затрачує 2 дні
в тижні на коректу й ревізію “Літопису”. Через те, що крім “Альманаха”
у нас іде тепер коректа біоґрафії Лепкого, верстка ювілейної збірки
Лепкого й перша коректа Ваврисевича, а вже на другий тиждень зач-
неться друга коректа з Лепкого й друк перших аркушів цеї книжки, нам
прийдеться доконче взяти когось до коректи. З кандидатів маємо Кучаб-
ського й Саніцького й тими днями покажеться, хто з них до нас перейде.
Ваврисевича я в цілости приладив до друку, тепер забіраюся до пере-
гляду книжечки Трильовського, бо вона невелика тай автор находиться
в скрутному положенні й треба б йому допомогти гонорарем. Оскільки
бачу з робіт, склад Ваврисевича буде готовий до кінця цього місяця й
Трильовський прийде на чергу з початком лютого. В половині лютого
обіцяв нам Лозинський приладити свою невелику книжечку про Франка
й Павлика й ми мабуть здамо її до друку в другій половині лютого.
Книжка Ватрана про камянецьку нараду в цілости переписана й пере-
вірена, але її прийдеться мені добре зредаґувати. Стисьо45 працює ви-
тревало над переписуванням страшного скрипту п-і Бурачинської46 про
побут на Україні й буде до кінця цього місяця готовий.
Рудницького “Між ідеєю й формою” ще не надійшло. Костомарова
“Дві руські народности” перевірюємо з д-ром Віртсом і маємо ще 3-4 год.
роботи. Після цього треба буде тільки перевірити пояснення й транс-
крипцію й після цього все буде готове.
З нових скриптів ми дістали продовження “Народного виховання”
Клина (Заклинського) й ця річ переписується Левицьким. Маємо теж
скрипти драмі подібного матеріалу, яке передаємо Лепкому до пере-
гляду. Д-р Лукіянович переписує вже свою повість, але мабуть скорше
як у квітні не пришле її. Скрипт п-і Катрі Гриневичевої лежить у нас
ще нетиканий. Я прочитав уже його і радив би видавати. Новелі гарні,
хоч воєнні. Ілюстрації теж добрі.
З Барвінським я вияснив справу остільки, що його “Виїмки” цілком
нові, ніде недруковані й обіймають найновіще українське письменство.
Все ж таки із друком і переписуванням здержуюся аж до Вашого повороту.
Це й ми написали Барвінському, розраховуючися з ним за 1. і 2. частину
“Оповідань”.
45 Стисьо — син Б. Лепкого Ростислав.
46 Бурачинська Лідія (1902–1999) — журналістка, дослідниця народного мистецтва,
громадська діячка.
514
В справі “Граматики” Зілинського й його “Діялєкт[ологічного] На-
рису” я вже писав Вам. Думаю, що це буде добра річ.
При тій нагоді приходить мені така гадка. “Наукове товариство ім. Шев-
ченка” не має тепер фондів на друковання більшого числа книжок і
відозвалося з закликом до суспільности допомогти йому. Було б дуже
добре запропонувати “НТіШ” видруковання якої одної доброї наукової
книжки коштом “Укр. Слова”. Можна би навіть зробити відповідну
фондацію. Це принесло б нам велику моральну користь і поставило б
нас високо в очах цілої України по обох боках кордону. Притокою до
цього міг би бути ювілей НТіШ.
Відомий повістяр др. А. Чайківський. предкладає нам двотомову іс-
торичну повість з часів Хмельницького. Надісланий нам зміст доволі
цікавий і коли повість цензурна її можна б приняти для друку в “Літо-
пису” й пізніщого передруку. Коли Ваша згода ми замовимо висилку
манускрипту.
Др. Бирчак писав мені, що має готове продовження “Василька Рости-
славича”, один том і вже кінчить його переписувати. Через те, що з
усіх річей “Василько” йде може найкраще, я зараз написав йому, щоб
повість надсилав, а про умови збалакаємося. Др. Бирчак надсилає нам
також спомини з часів української влади у нафтовім терені. Після видру-
ковання в “Літопису” можна буде з цього зробити відбитку до малої серії.
Про образи й ілюстрації п-і Кульчицької я вже писав Вам, зокрема
про “Лиса Микиту”.
Гехтер далі перекладає, але нічого ще не прислав. Так само не писав
нам нічого більш конкретного про Модзалевського й Ріпина. Передмови
до Новаківського ще нема.
Андрієвський хоче переговорити з нами в справі другого видання
І. тому “З минулого”, тому що має нагоду де инде видати його. Ми
просили його підождати до Вашого повороту
Лепкий працює над “Словом о полку Ігоревім” і на другий тиждень
віддає вже частину готового скрипту. Тепер прийдеться перебалакати
остаточно в справі черенок з Дентером. Я з Беком балакав уже довго й
він годиться справити кирилицю до спілки з нами. Треба буде шрифту
на який аркуш друку.
У Ельснера “Словарі” вже кінчаться. Тепер він робить Грінченка в
однім томі. Примірники у Львів уже вислані. Йдуть теж замовлення. В
останніх числах стало теж замовляють Архипенка й Герасимовича. Серію
книжок узяв крім того Сливенко. Розпродажжю у Берліні займаються
тепер і студенти, що загалом в останніх часах зблизилися до нас. Для
них, на їх кошт, друкуємо від тепер окремо 20 прим[ірників] ілюстро-
в[аного] додатку до “Літопису”
515
Це все найважніще про видавничу діяльність. “Літопис” наладжується,
але дає мені багато роботи, бо крім адміністраційних і технічних справ
приходиться помагати проф. Т[омашівськом]-у і в редакції.
Про “Літопис” напишу зрештою иншим [разом], як і про справу ди-
тячих видань, чим зайнявся тепер пан полковник.
Робота йде у нас добре. У персональних справах заходить ця зміна,
що з 1. лютого п. Левицький виїздить уже до Чехії. На його місце шу-
каємо й маємо кідлькох кандидатів.
На цьому кінчу, бо вже минула “hora[e] canonica[e]”47 й треба гото-
витися до завтрішньої експедиційної кампанії.
Напишіть, як йдуть діла й що коло Вас чувати? Я дуже цікавий.
Поки що сердечно Вас вітаю.
Щиро Вам відданий.
№ 9.
Берлін, 21.І.24
Впов. Пане Інжінєре,
Дякую сердечно за лист від 31. грудня і за бажання й пересилаю від
дружини щирий привіт з бажанням добре розпочати Новий Рік. Моя
Теща також сердечно дякує Вам за пам’ять і сподіється побачити Вас
незабаром з добрими успіхами подорожі.
Вісти, що їх подаєте з Америки справді сумні, але кращого не можна
було сподіватися. Все ж маю певність. Що Вашій енерґії удасться все
перебороти й поставити справу на добрі й певні ноги.Тоді й американці
иншої заспівають.
З Коновальцем вийшла дійсно неприємна історія і Ви маєте повну
рацію, що оскільки грошеве діло не буде зараз направлене, умови мусять
бути змінені в нашу користь. Знаю, що К[оновалець] взяв собі цілу справу
дуже до серця: сподіюся його кожного дня з Данціґу, куди їздив для
наради в справі “Альманаха” і про результат зараз Вас повідомлю.
Зрештою він сам телєґрафуватиме Вам і вишле Вам докладного листа.
В останньому листі я повідомив Вас докладно про стан видавничих
справ. Одержавши Ваше письмо, я обмежуся до підготовки всіх праць
і ліквідації старих.
Адміністративні справи в порядку. Був знов у нас чоловік у справі по-
датків і знайшов усе добре. Те ж саме мали ми і з Arbeitgeberabgabe48.
Зі Шпекманом ми сторгували оплату за переховання більше як о поло-
вину. З Дентером усе в добрій злагоді. Ельснер видає всі словарі й не
впоминається поки що за ніякі платности.
47 Визначена година (лат.).
48 Підприємницькі податки (нім.).
516
Телєґрафон уже приведений в порядок, а телєфон 1446 перенесений
з Вашої кімнати до середньої в контору. До передніх дверей зроблено
спеціяльний замок, так, щоб можна й передом заходити. Ключі у пол-
ковника і у мене й поза тим перед відходом усе замикаємо, між иншим
маґазин і друкарню. Машини пишуть добре. До Адлєра49 згодився при-
ходити представник що місяця й чистити та оглядати її.
З Тедраном працюємо дуже добре. Ця фірма подібна, як Дентер, і
йде в усім на зустріч, виконуючи все по нашому бажанню, нераз навіть
на протязі одних суток.
Клішів призбиралося у нас багато й ми зачали вже їх реєстрацію й
нумеровання. Досі маємо впорядковано вже Архипенка й ладимо дальше.
При свобідніщім часі Малюгин робить далі матрици так, що й це діло
до половини березня повинно бути скінчене.
Читальню приводжу в порядок. Пореклямував уже бракуючі числа
й маю вже багато річників у комплєті. Тепер, маючи “Літопис”, мені вда-
лося дістати нові журнали й часописи в обмін (м и. “Deutsche Allg[emeine]
Z[ei]t[un]g, Дни, Накануне, Вперед, Новий Прапор і и.”) Приходять теж
книжки до рецензії і коли тільки буде можливість заведу і тут поволі
реєстрацію. Коли будете в Канаді, попросіть місцеві редакції “Канадій-
ського Фармера”, “Народнього Слова”, “Українського Голосу”, “Кана-
дійськогоУкраїнця” і “Канадійського Ранку”, щоб нам прислали свої
видання. До речі в “Нар[одному] Слові” є велика допись М Григоровича
(Гехтер) про “великий культурний подвиг”, а саме про наші останні
видання: Архипенко, Словарі, “Золоті Ворота” і т. д.
При тій нагоді набудьте для нас місцеві “сонники”, “писарі” і так далі,
щоб був матеріял для нашої роботи. Я тут сягаю вже подібні книжки,
бо, думаю, що нашого пляну видання тих книжок не треба покидати. Як
ми говорили перед Вашим відїздом, я й просив листом д. М. Рудницького
зробити нам плян книжки “Як писати листи”, але не маю ще відповіди.
“Літопис” уже після третього числа має своїх приклонників. Приходять
листи з замовленнями та з подяками, приходить всякий матеріял. На
тижні матимемо з Том[ашівським] і Лепким нараду над удосконаленням
журналу. Очевидно та в усім допомагаю, бо инакше він один не дав би
собі ради. Лепкий теж працює. Проф. Вольф дав нам статтю, маємо теж
і инші обіцяні праці з боку чужих визначніщих письменників. Деякі
важніщі статті відкладаємо (м.и. Томаш[івського], Лепкого і белє-
тристику), щоб легко зробити відбитку.
З Wohnungsamt-ом50 маємо все ще історії, але справа кінчиться ко-
рисно для нас.
49 Марка друкарської машинки.
50 Житлове управління (нім.).
517
З “Громадських справ” докину таке. Петрушевич51 зачав ліквіду-
вати свої аґенди, Біберович уже виїхав, Проць виїздить теж, “Укр[а-
їнський] Прапор”52 виходить тільки раз на місяць, очевидно, журнал не
виходитиме.
В справі допомоги молодежи, була у нас нарада з паном полковником
у суботу. Був Лепкий і я. Заложимо окреме товариство допомоги, зло-
жене не більше як з 4-5 членів і зареєструємо його. Ви теж у товаристві.
Поки вернете, буде зареєстроване.
А справа листів остільки вияснена, що коли Ви на адресу Суко-
ванченка нічого не одержали, то посилки пропали. Листи вислані на
готель Астор Ви вже певне маєте в руках. Для всякої певности ви-
нотовую всі рекомендовані посилки (инші пішли звичайними лис-
тами): 7/12 — чч. 867, 868, 869, 870, 871, 872; 18/12 – 899; 29/12 — 849 а;
4/І — 056; 9/І 3[обірвано]; 11/І — 027; 17/І — 036; 18/І 041. До цього
не вчислені посилки, вислані впрост від Ельснера (словарі, проспекти),
Дентера (“Літописи”) й Шпекмана (на адр[есу] спедитора). Сьогодні
відходить до Вас одна посилка на адресу Hotel Astor і одна на адресу
“Свободи”.
На цьому кінчу цей другий трохи довгуватий лист. Але я, оскільки
мені дозволяє час, хотів Вас якнайліпше поінформувати про все, що
діється у нас.
З сердечним привітом
Щиро Вам відданий
№ 10.
Берлін, 25.І.24.
Вп. Пане Інжінєре,
Пересилаю в прилозі папери з Американського консуляту й специ-
фікацію з ящиків, що відійшли через Шпекмана на Вашу адресу, й одного
ящика, що висилається згідно Вашому дорученню на адресу “Свободи”.
У нас усе добре. Дається завважити збільшення замовлень на книжки,
приходять перші запити й замовлення з Америки на “Літопис”. Зрештою
нічого нового.
Щиро здоровлю
Ваш
51 Петрушевич Євген (1863–1940) — політичний діяч, президент ЗУНР.
52 Політичний часопис ЗУНР (1919–1932), Відень-Берлін.
518
№ 11.
29.І.24.
Впов. Пане Інжінєре,
Сьогодні одержав Вашого листа з 14 січня ц. р. і зараз даю відповідь
на деякі зачеплені справи.
Перше всього сердечна подяка за бажання і за признання. Можете
бути певні, що роблю все, що в моїх силах, щоб усе йшло добре й справа
поступала вперед. Пан полковник іде усьому на зустріч так, що в нас
повний лад і жива робота.
Велика шкода, що деякі, мабуть нерекомендовані листи пропадають
одначе добре, що хоч 4-ий і 6-ий дійшли до Ваших рук. Як довідуюся від
д-ра Левицького один лист на адресу Сукованченка все ж таки дійшов
і загубилася на почті тільки одна картка й один лист, які я писав з хати.
Усі словарі, книжки і т. п. вислані Вам кількома пайками й Вони
певне вже в Ваших руках.
“Альманах” робимо солідно. Прошу тільки дати відповідь щодо пер-
шого аркуша, який був Вам мною висланий.
Справу з “Базаром” і “Свободою” беремо на увагу. До “Свободи”
відійшла більша стаття Лепкого з приводу “Літопису”
№ 12.
Берлін, 7.ІІ.
Впов. Пане Інжінєре,
Дуже дякую за картку з 25.І., що я сьогодні одержав.
Хотів би знов написати Вам довшого листа, але у нас тепер в ре-
дакції так багато роботи, що нема вільної хвилини. Ду[маю], що в не-
ділю знов знайду більше часу і тоді напишу більше.
Найбільше часу і заходів забирають нам тепер “Курси заочної освіти”,
які отвираються при “Українському Слові” під керовництвом проф. Ко-
валя, Лепкого і моїм. Загальні вісти дає наша оповістка в останньому
числі “Літописи, подробиці принесе стаття Коваля в найближчому числі
“Літопису й проспект [пошкоджений аркуш] […] який вишлю Вам […]
[перша частина листа написана на звороті титульного арк. “Літо-
пису” № 4].
Співробітниками курсів крім нас згаданих будуть проф. Томашівський
(історія), Доманицький (аґрон.), інж. Автухів, інж. Панасевич (хемія),
Андрейко (анґ. мова), Чикаленко (франц. мова), Тимчук (Комерційна
аритметика) Шумовський (ветеринарія), інж. Молчко (елєктортехніка)
п. Левицька (нім. мова), Кучабський (латина). Инших підшукуємо. Для
519
курсів маємо вже хату, яку мені вдалося знайти таки в нашому редак-
ційному будинку, над нами. Маємо там дві кімнаті з телєфоном і там
працюють поки що проф. Коваль і наші коректори.
В друкарнях справи йдуть нормально. “Альманаху” звертаних уже
8 аркушів, зложених приблизно 10 арк. Видрукувані вже аркуші 2, 3, 4.
Роботу виконано дуже гарно й чисто так, що приємно дивитись. [по-
шкоджений аркуш] […]. Чи не […] Вам п-е Інжінєре, яких 20-30 при-
мірників. До “Свободи” на Ваше доручення ми вислали 30 прим[ір-
ників] “Уманця” і по 30 прим[ірників] 1 і 2 тому “Грінченка”. Рахунок
не виставили, бо не знали Ваших умов. Висилаємо загальний рахунок у
цьому листі. Зрештою у нас усе добре. Про инші справи напишу в неділю.
Поки що щиро здоровлю Вас.
ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАВНИЦТВА “УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО” У БЕРЛІНІ
(за матеріалами листів Зенона Кузелі та Олександра Криги у відділі
рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
Марія Баран
молодший науковий співробітник відділу рукописів
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Проаналізовано листування до Зенона Кузелі — редактора видавництва “Ук-
раїнське слово”, мовознавця, етнографа, бібліографа та журналіста, яке збері-
гається в особовому архіві у відділі рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України.
Ключові слова: видавництво “Українське слово”, Зенон Кузеля, мовознавець,
етнограф, бібліограф, листування.
ACTIVITIES OF UKRAINS’KE SLOVO PUBLISHING HOUSE IN BERLIN
(Based on Correspondence of Zenon Kuzela and Oleksandr Kryha Kept in the
Manuscript Department of L’viv Stefanyk Scientific Library)
Maria Baran
Junior Research Fellow, Manuscript Dept.,
L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine
Correspondence to Zenon Kuzela — editor of the Ukrains’ke Slovo Publishing
House, philologist, ethnographer, bibliographer, and journalist, kept in his personal
archive in the Manuscript Dept., L’viv Stefanyk Scientific Library, is analyzed.
Keywords: Ukrains’ke Slovo Publishing House, Zenon Kuzela, philologist, ethnographer,
bibliographer, correspondence.
520
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ИЗДАТЕЛЬСТВА “УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО” В БЕРЛИНЕ
(за материалами писем Зенона Кузели и Александра Криги в отделе
рукописей Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника НАН Украины)
Мария Баран
младший научный сотрудник отдела рукописей
ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины
Проанализировано корреспонденцию к Зенону Кузели — редактору
издательства “Українське слово”, языковеду, этнографу, библиографу и
журналисту, — которая хранится в отделе рукописей Львовской научной
библиотеки им. В. Стефаника НАН Украины.
Ключевые слова: издательство “Українське слово”, Зенон Кузеля,
языковед, этнограф, библиограф, корреспонденция.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s